Справа № 183/8632/22
Провадження № 2-а/183/88/22
про залишення позовної заяви без руху
14 грудня 2022 року суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Оладенко О.С., ознайомившись з адміністративним позовом ОСОБА_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення ,
До Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення .
Позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам ст.ст. 160,161 КАС України та іншим вимогам, встановленим законом.
В порушення вимог, передбачених п.2 ч.5 ст. 160 КАС України, позивачем в позовній заяві зазначено скорочено найменування відповідача із застосуванням абревіатур: «ВУСАФППДР», в той час як правильним повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) відповідача.
Крім того, відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
За приписами ст.222 КУпАП розгляд справ про адміністративні правопорушення правил дорожнього руху, зокрема, передбачених ч. 1 ст.122 КУпАП, покладено на органи Національної поліції.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України "Про Національну поліцію" систему поліції складають: 1) центральний орган управління поліцією; 2) територіальні органи поліції.
Територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи у межах граничної чисельності поліції і коштів, визначених на її утримання (ч.1 ст.15 Закону України "Про Національну поліцію").
Відповідно до ч.1 ст.17 цього Закону поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, інспектори відповідного орану поліції діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені органів Національної поліції.
Отже, відповідні інспектори не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема, положеннями ст.222 КУпАП покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративне правопорушення.
Використання у зазначених вище нормах формулювань "від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення", "розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у ст.222 - 244-20 КУпАП" вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб'єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.12.2019р. у справі за №724/716/16-а.
Позивач, оскаржуючи постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності, вказав відповідачем інспектора Єрмакову Тетяну Олександрівну. Разом з тим, інспектор Департаменту патрульної поліції не є суб'єктом владних повноважень, а є особою, яка перебуває у трудових відносинах із суб'єктом владних повноважень, від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення, а відтак поліцейський не може бути визнаний належним відповідачем у справі, а тому позивачу необхідно уточнити склад учасників по справі.
Відповідно до ч.3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно постановою Великої Палати Верховного Суду №543/775/17 від 18.03.2020 року, у справах щодо накладення адміністративного стягнення за подання позовної заяви судовий збір складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2022 року становить 2 481 грн.
Отже, позивачем повинен бути сплачений судовий збір у розмірі 496,20 грн.
В порушення зазначених вимог позивачем не додано документ про сплату судового збору або документ, який свідчить про звільнення позивача від його сплати.
Як встановлено у ч.1 ст.161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Вимоги до подання письмових доказів встановлені ст. 94 КАС України, відповідно до якої письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
В порушення зазначених вимог позивачем до позовної заяви додані копії документів не завірені належним чином, а саме: відсутній підпис особи, яка засвідчує копію документа, не зазначена дата засвідчення, прізвище, ім'я та по батькові особи, яка її засвідчила, зазначення наявності у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Подані позивачем копії позовної заяви з доданими до неї документами для відповідача також не завірені.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, вважаю за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків шляхом надання позовної заяви в новій редакції, яка містить точне зазначення найменування відповідача; надання документа, що підтверджує сплату судового збору на суму 496,20 грн. або копії документів, що підтверджують підстави звільнення його від сплати судового збору відповідно до закону; надання копій документів, засвідчених належним чином.
Керуючись ст.160,169 КАС України, суддя -
Адміністративний позов ОСОБА_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - 5 днів з дня вручення копії ухвали.
Роз'яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви не буде усунено в строк, встановлений судом, заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Ухвала суду складена і підписана 14 грудня 2022 року .
Суддя Оладенко О.С.