Справа № 202/4479/22
Провадження № 1-кс/202/5957/2022
ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
13 грудня 2022 року м. Дніпро
Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 розглянувши в судовому засіданні скаргу захисника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 на повідомлення про підозру від 22.08.2022 у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62022050001000325 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 185, ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 185 КК України, -
До Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшла скарга захисника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 на повідомлення про підозру від 22.08.2022 у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62022050001000325 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 185, ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 185 КК України.
В обґрунтування скарги адвокат ОСОБА_6 зазначив, що при врученні ОСОБА_5 повідомлення про підозру від 22.08.2022 слідчим не виконана вимога щодо роз'яснення прав, яка встановлена ч. 3 ст. 42 КПК України, зокрема пам'ятка про права та обов'язки підозрюваного не містить прав підозрюваного на побачення (зустріч) із захисником незалежно від часу доби. Матеріали кримінального провадження не містять доказів причетності ОСОБА_5 до інкримінованого йому діяння та доказів про непричетність, при цьому захисник наголошував на інформацію щодо звернення свідків до Уповноваженого Верховної ради України з прав людини та повідомлення про вчинення щодо вказаних осіб тортур. Вважають, що була порушена процедура вручення повідомлення про підозру у спосіб направлення такого повідомлення засобами поштового зв'язку з врахуванням того, що стороні обвинувачення достеменно було відомо місце роботи та проживання ОСОБА_5 . Вказував на відсутність у слідчого та прокурора постанов, які підтверджують їх повноваження, стверджуючи, що витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань не може замінити постанову керівника відповідного органу прокуратури про призначення прокурора або групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, оскільки він не є кримінально-процесуальним рішенням, яке породжує правові наслідки. Відсутність постанови про призначення прокурора в матеріалах кримінального провадження, або її не підписання керівником відповідного органу прокуратури обумовлює недопустимість доказів, зібраних під час досудового розслідування, як такі, що зібрані під наглядом і процесуальним керівництвом прокурора, який не мав на те законних повноважень. Крім цього, наголошував, що надані в подальшому постанови не містять відбитків печаток та доказів виготовлення таких документів саме у вказані дати, тобто постанови вважав виготовлені пізніше, після того як стороною захисту в суді апеляційної інстанції при оскарженні ухвали про застосування запобіжного заходу наголошувалось на це. Просили скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_5 від 22.08.2022 у кримінальному провадженні № 62022050001000325.
Захисники ОСОБА_5 - адвокати ОСОБА_8 та ОСОБА_7 підозрюваний ОСОБА_5 скаргу підтримали, просили задовольнити.
Прокурор та слідчий просили відмовити в задоволенні скарги, надали письмові заперечення, які підтримали в судовому засіданні. Зазначали, що на день повідомлення про підозру ОСОБА_5 було зібрано достатньо доказів. Намагаючись вручити ОСОБА_5 повідомлення про підозру були здійснені виїзди за адресами мешкання та реєстрації ОСОБА_5 , однак за вказаними адресами останній був відсутній. Слідчим було повідомлено ОСОБА_5 засобами телефонного зв'язку, а також направлено останньому у месенжерах telegram та whatsapp копію повідомлення про підозру. Вказані повідомлення були отримані та прочитані. Відповідно до ч. 2 ст. 135, ч. 1 ст. 278 КПК України, повідомлення про підозру в такому випадку підлягало врученню адміністрації за місцем роботи, у зв'язку з чим і було спрямовано листом № 13-03-9056/22 від 22.08.2022 на електрону адресу ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях. Наголошували, що процедура вручення не була порушена, відповідала нормам КПК України, у зв'язку з чим вважали доводи захисників необґрунтованими. Також зазначали, що в матеріалах кримінального провадження наявні постанови і про призначення слідчого, і про призначення прокурорів від 05.07.2022, та звертали увагу, що сторона захисту вже не в перший раз намагається суд ввести в оману. Щодо доводів про відсутність доказів причетності ОСОБА_5 до інкримінованого діяння, наголошували, що слідчий суддя на етапі досудового розслідування не може вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті.
Заслухавши думку захисників, підозрюваного, прокурора та слідчого, дослідивши матеріали скарги та матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до таких висновків.
Згідно матеріалів кримінального провадження № 62022050001000325 ОСОБА_5 22 серпня 2022 року повідомлено про підозру у таємному викраденні чужого майна, вчиненому в особливо великому розміру, за попередньою змовою групою осіб, тобто у кримінальному правопорушенню, передбаченому ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 185 КК України, та у таємному викраденні чужого майна, вчиненому у великих розмірах, в умовах воєнного стану за попередньою групою осіб, тобто у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 185 КК України.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ст. 303 КПК України. Зокрема, у відповідності до п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржене повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Згідно з ч. 1 ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 КПК, у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених КПК запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Повідомлення про підозру має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення (стаття 277 КПК).
У відповідності до ч. 1 ст. 276 КПК України, повідомлення про підозру здійснюється у випадку, зокрема, наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому, підозра - це процесуальне рішення прокурора, слідчого (за погодженням із прокурором), яке ґрунтується на зібраних доказах під час досудового розслідування та в якому формується припущення про причетність конкретної особи до вчинення кримінального правопорушення, з повідомленням про це такій особі та з роз'ясненням її прав та обов'язків.
Пунктом 6 ч. ч. 1 ст. 277 КПК передбачено, що повідомлення про підозру має містити: стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру. Зазначені відомості містяться в повідомленні про підозру.
Крім дотримання положень ст. 277 КПК України, слідчий суддя враховує і норми ч. 3 ст. 17, ч. 1 ст. 47, ч. 1 ст. 94, п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України, які дають підстави для висновку, що при оскарженні повідомлення про підозру слідчий суддя уповноважений перевіряти достатність доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення. Таку перевірку слідчий суддя здійснює виключно з метою судового контролю за дотриманням саме прав, свобод та інтересів особи у кримінальному провадженні.
Системний аналіз норм КПК України та практики ЄСПЛ свідчить про наявність в КПК України понять, які відповідають різним стандартам доказування (переконання) - достатніх підстав (доказів), обґрунтованої підозри, поза розумним сумнівом.
Стандарт достатніх підстав (доказів) використовується в широкому колі різноманітних ситуацій, що виникають в ході кримінального провадження, тому вони не є сталими, а залежать від конкретної ситуації, мети постановлення тих чи інших процесуальних рішень, вчинення процесуальних дій та їх правових наслідків.
Як вбачається їх конструкції пункту 3 частини 1 статті 276 КПК України, повідомлення про підозру передбачає дотримання стандарту достатніх підстав (доказів). У цьому контексті необхідно з'ясувати яким є зміст цього стандарту саме з метою повідомлення особі про підозру.
Стандарт достатніх підстав (доказів) для мети повідомлення особі про підозру є нижчим ніж стандарт обґрунтованої підозри, адже останній згідно до пункту 1 частини 3 статті 132 КПК використовується для обґрунтування необхідності значно серйознішого обмеження прав, свобод і законних інтересів людини через, зокрема, застосування заходів забезпечення кримінального провадження та не зумовлює наділення підозрюваного додатковими правами.
Визначаючи стандарт «достатня підстава», що застосовується при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження на стадії досудового розслідування, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.01.2022 р. зазначила, що … стандарт доказування «достатня підстава» є значно нижчим порівняно з такими стандартами, як «поза розумним сумнівом» (що застосовується під час розгляду кримінального провадження по суті), так і «обґрунтована підозра» (за яким доводиться наявність підстав піддавати конкретну особу заходам забезпечення кримінального провадження)(справа № 11 - 132сап21).
Аналогічний підхід має застосовуватися при визначенні «достатності доказів для підозри», що необхідно встановити у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України.
Отже, здійснюючи судовий контроль під час оскарження повідомлення про підозру, слідчий суддя не наділений повноваженням здійснювати перевірку та встановлювати в діях підозрюваного склад того чи іншого злочину.
На даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, наявність чи відсутність в діях підозрюваного складу того чи іншого кримінального правопорушення, адже такі висновки опосередковано пов'язані з питанням винуватості особи у вчиненні злочину. Крім того, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, їх кваліфікація та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час досудового розслідування. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі Мюррей проти Сполученого Королівства № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування .
Однією з підстав для скасування повідомлення про підозру захисник ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 зазначає відсутність доказів причетності підозрюваного ОСОБА_5 до вчинення інкримінованих йому діянь, наголошуючи на тому, що наявні у справі докази об'єктивно не пов'язані з підозрюваним, та не можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити кримінальне правопорушення. Тобто захисник здійснює оцінку доказів, та робить висновки щодо його невинуватості у вчиненні інкримінованих злочинів, що відповідно не вирішується слідчим суддею під час досудового розслідування.
Також захисник наголошує на звернення свідків, допитаних у кримінальному провадженні до Уповноваженого з прав людини, та долучає копії заяв про відмову від раніше наданих свідчень гр. ОСОБА_9 , та ОСОБА_10 , які не містять відмітку про отримання їх відповідальною особою ТУ ДБР у м. Краматорську.
Так, згідно матеріалів скарги адвокат ОСОБА_11 звертався до Уповноваженого з прав людини щодо порушення працівниками Бахмутського районного управління поліції в Донецькій області права на захист громадян України ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Однак, перевірка показань свідків, які були надані слідчому під час проведення досудового розслідування, не входить до предмету доказування при розгляді скарги на повідомлення про підозру.
При цьому варто зазначити, що згідно матеріалів кримінального провадження, сторона захисту не зверталась до органу досудового розслідування з клопотанням про повторний допит зазначених осіб у кримінальному провадженні у зв'язку з поданими заявами.
У матеріалах кримінального провадження міститься протокол пред'явлення особи для впізнання від 18.08.2022 за участю свідка ОСОБА_15 та адвоката ОСОБА_16 , який складений вже після наданих стороною захисту заяв про відмову свідків від раніше наданих показань. Згідно протоколу пред'явлення особи для впізнання свідок ОСОБА_15 не відмовився надавати показання та приймати участь у даній слідчій дії, та надав пояснення, при цьому не повідомляв про обставини, викладені в заяві від 08.07.2022, в тому числі щодо надання ним неправдивих свідчень при його допиті 05.07.2022.
Дослідження повідомлення про підозру ОСОБА_5 від 22.08.2022 дає підстави стверджувати, що воно за своїм змістом та формою відповідає вимогам статті 277 КПК.
Доводи захисника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 щодо порушення порядку вручення повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри також не можуть бути прийняті слідчим суддею до уваги з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Згідно матеріалів провадження, зокрема рапорту слідчого ОСОБА_4 від 22.08.2022, за встановленими під час досудового розслідування адресами мешкання та реєстрації, ОСОБА_5 був відсутній. ОСОБА_17 було повідомлення засобами телефонного зв'язку про надсилання йому письмового повідомлення про підозру та направлено також копію цього повідомлення у меседжери.
Повідомлення про підозру ОСОБА_5 з пам'яткою про права та обов'язки було спрямовано 22.08.2022 рекомендованими листом з повідомленнями за адресами мешкання останнього, в підтвердження чого слідчим були надані відповідний опис вкладення, накладна та фіскальний чек.
Отже, слідчий діяв у відповідності до ч. 1 ст. 235, ч. 1 ст. 278 КПК України, та стороною обвинувачення не було порушено порядку вручення повідомлення про підозру ОСОБА_5 .
Твердження захисника про незазначення в пам'ятці про права підозрюваного, зокрема права на зустрічі підозрюваного із захисником незалежно від часу в робочі, вихідні, святкові, неробочі дні до першого допиту з дотриманням умов, що забезпечують конфіденційність спілкування, а також після першого допиту - зустрічі без обмеження в часі та кількості у робочі, вихідні, святкові, неробочі дні, не може вважатися порушенням порядку вручення повідомлення про підозру, визначеного ст. 278 КПК України. Крім цього, стороною захисту не зазначалось про порушення права підозрюваного на зустрічі із захисником в будь-який час доби слідчим або прокурором як при повідомленні про підозру, так і в подальшому.
Доводи захисника щодо відсутності повноважень прокурора та слідчого у даному кримінальному провадженні також не знайшли своє підтвердження. Матеріали кримінального провадженнями містять постанову заступника керівника Донецької обласної прокуратури ОСОБА_18 від 05.07.2022 про визначення групи прокурорів, відповідно до якої старшим групи прокурорів у кримінальному провадженні визначено прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Донецької області ОСОБА_3 . Також матеріали кримінального провадження містять постанову заступника директора Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Краматорську від 05.07.2022 про визначення групи слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62022050001000325.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, слідчий суддя вважає, що відсутні підстави для скасування повідомлення про підозру від 22.08.2022, що є підставою для відмови у задоволенні скарги захисника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 .
Враховуючи викладене, керуючись ст. 7, 9, 277-279, 303-307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні скарги захисника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 на повідомлення про підозру від 22.08.2022 у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62022050001000325 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 185, ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 185 КК України - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.
Слідчий суддя: ОСОБА_1