ЄУН 174/143/21
н/п 1-і/174/10/22
14 грудня 2022 року м. Вільногірськ
Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12021040150000008 за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с.Покотилово Новоархангельського району Кіровоградської області, проживає по АДРЕСА_1 , раніше судимого 30.04.2015 р. Тернівським районним судом м. Кривого Рогу по ч.1 ст. 309, ч.3 ст. 185, ч.4 ст. 187 КК України до 9 років позбавлення волі з конфіскацією усього особистого майна, звільнився 29.02.2016 р. по відбуттю строку покарання, -
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.121, ч.2 ст.125 КК України,-
ОСОБА_5 обвинувачується у тому, що він 23.01.2021р., близько 22.50 годин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на міжсхідцевому майданчику біля квартири АДРЕСА_2 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, діючи умисно, за допомогою ножа, який заздалегідь приніс з собою, наніс ОСОБА_6 один удар в область грудної клітини зліва, результаті чого заподіяв непроникаюче колото-різане поранення лівої половини грудної клітини, яке відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я за критерієм тривалості розладу здоров'я понад шести діб, але не більше 21 доби.
Після цього, в цей же день, близько 23.00 годин, ОСОБА_5 , продовжуючи знаходитись там же, діючи умисно, наніс ножем два удари ОСОБА_7 в грудну клітину ліворуч в область життєво важливих органів, чим заподіяв проникаюче колото-різане поранення черевної порожнини з наскрізними ушкодженням печінки, шлунку та тонкого кишківника з розвитком внутрішньочеревної кровотечі, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя, а також один удар в область грудної клітини ОСОБА_8 , чим заподіяв їй непроникаюче колото-різане поранення лівої половини грудної клітини, яке відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я за критерієм тривалості розладу здоров'я не більше 21 доби.
Дії ОСОБА_5 кваліфіковані по ч.1 ст.121, ч.2 ст.125 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого на 60 днів мотивуючи тим, що відносно ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки він обвинувачується, у тому числі, у вчиненні тяжкого злочину та продовжують існувати ризики, передбачені п.п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України, а строк запобіжного заходу спливає.
Захисник ОСОБА_4 проти клопотання заперечує, мотивуючи тим, що доказів існування зазначених прокурором ризиків останнім не наведено, а обвинувачений має постійне місце проживання та сталі соціальні зв'язки, має матір, брата та племінників, до моменту затримання працював неофіційно та мав сталий дохід, в умовах ув'язнення у нього погіршився стан здоров'я, письмові та речові докази досліджені, потерпілі та свідки допитані, тому відсутні підстави передбачати вплив на експертів та потерпілих і свідків них з боку обвинуваченого. Просить у задоволенні клопотання відмовити, а запобіжний захід змінити на домашній арешту у нічний час.
Обвинувачений проти клопотання також заперечує, пояснив, що потерпіла ОСОБА_8 півроку не проживає за адресою брата, де він раніше мешкав, а перебуваючи під домашнім арештом він не буде мати можливості впливати на потерпілих та свідків та зможе працювати в мережі Інтернет.
Вислухавши прокурора, захисника, обвинуваченого, суд дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню по наступним підставам.
Так, відповідно до ухвали Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 17.03.2021 р., відносно ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні по даному кримінальному провадженню обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який в послідуючому продовжено до 29.12.2022 року.
Підставою для обрання вказаного запобіжного заходу слугувала наявність обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних проступків, а також тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України та наявність доведених ризиків, передбачених п.п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України, тобто можливостей переховування обвинуваченого від органів досудового слідства та суду, незаконного впливу на потерпілих.
Згідно з ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка.
Відповідно до ст.199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор. Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Згідно з ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
В судовому засіданні встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 не одружений, на утримані неповнолітніх дітей не має, постійного місця роботи також не має, тобто не має легальних джерел доходів та сталих соціальних зв'язків, раніше судимий за вчинення тяжких злочинів і обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 5 років, а також кримінальних проступків, при обтяжуючих покарання обставинах, раніше знайомий з потерпілими ОСОБА_6 та ОСОБА_9 , судовий розгляд справи триває, тому зважаючи на дані про особу обвинуваченого та тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі доведеності його винуватості, суд дійшов висновку, що ризики, передбачені п.п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України, тобто можливості переховування від суду та здійснення впливу на потерпілих, продовжують існувати, і запобігти вказаним ризикам застосуванням до обвинуваченого менш суворих запобіжних заходів неможливо, а відтак, зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав та основоположних свобод (п.35 Рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції від 26.06.1991 р.), обвинуваченому ОСОБА_5 слід продовжити строк тримання під вартою на 60 днів.
Наявність у обвинуваченого інших родичів, на що вказує захисник, не спростовує існування вищевказаних ризиків, оскільки обвинувачений сталих соціальних зв'язків , власного житла та постійного місця роботи у м.Вільногірськ Кам'янського району Дніпропетровської області не має, доказів погіршення стану здоров'я обвинуваченого стороною захисту не надано, на території України діє воєнний стан, що є фактором який утруднює забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого та контролю з боку органів поліції за виконанням ним своїх процесуальних обов'язків, тому підстав для застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу у виді домашнього арешту в нічний час суд не вбачає.
Керуючись ст. ст. 132, 177, 178, 183, 184, 193, 194, 197, 199 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.121, ч.2 ст.125 КК України, на строк 60 днів, тобто до 11 лютого 2023 року включно.
Строк дії ухвали - до 11 лютого 2023 р. включно.
На ухвалу на протязі 5 днів з дня її оголошення може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду.
Головуючий - суддя: підпис ОСОБА_1