Постанова
Іменем України
13 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 676/2301/20
провадження № 61-8941св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - заступник керівника Кам'янець-Подільської місцевої (окружної) прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України, Державного навчального закладу «Подільський центр професійно-технічної освіти»,
відповідачі: Кам'янець-Подільська міська рада; Басун Наталія Володимирівна, яка є правонаступником ОСОБА_1 ; ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури на ухвалу Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 08 червня 2022 року у складі судді Вдовичинського А. В. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 09 серпня 2022 року у складі колегії суддів: Грох Л. М., Янчук Т. О., Ярмолюка О. І.,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2020 року заступник керівника Кам'янець-Подільської місцевої прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України та Державного навчального закладу «Подільський центр професійно-технічної освіти» (далі - ДНЗ «Подільський центр професійно-технічної освіти») до Кам'янець-Подільської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним державного акта на землю та витребування земельної ділянки.
На обґрунтування позовних вимог зазначав, що ДНЗ «Подільський центр професійно-технічної освіти» є правонаступником землекористувача СПТУ-14 в Кам'янець-Подільському районі, якому державним актом Б № 041795 від 1983 року закріплено в безстрокове і безоплатне користування 107 га землі в межах згідно планом користування.
Однак, розпорядженням Кам'янець-Подільської районної державної адміністрації № 251/2003 від 31 березня 2003 року припинено право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 65,50 га, що розташована за межами населеного пункту, та передано цю земельну ділянку до складу земель запасу Зіньковецької сільської ради. Частина зазначеної земельної ділянки відповідно до державних актів на право власності на землю була передана громадянам у власність для ведення особистого селянського господарства.
Так, на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії Р2 № 823970, виданого Довжоцькою сільською радою 28 серпня 2003 року та зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 1132, ОСОБА_1 передано у приватну власність земельну ділянку площею 2 га (кадастровий номер 6822482400:03:001:0005) для ведення особистого селянського господарства. Державний акт виданий на підставі рішення Довжоцької сільської ради № 25 від 14 червня 2002 року.
Проте, згідно архівної копії рішення № 25 від 14 червня 2002 року другої сесії Довжоцької сільської ради «Про передачу земельних ділянок у приватну власність», ОСОБА_1 вказана земельна ділянка не передавалася.
На підставі зазначеного державного акту на землю 04 червня 2016 року зареєстровано право власності за ОСОБА_1 на цю земельну ділянку.
У подальшому, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 11 червня 2019 року № 1314 право власності на вказану земельну ділянку перейшло до ОСОБА_2 .
Враховуючи, що рішенням господарського суду Хмельницької області від 22 березня 2018 року, яке набрало законної сили, визнано незаконним та скасовано розпорядження Кам'янець-Подільської районної державної адміністрації № 251/2003 від 31 березня 2003 року «Про припинення права постійного користування земельною ділянкою ПТУ-44», яким припинено право постійного користування земельною ділянкою, розташованою за межами населеного пункту, наданою в постійне користування ПТУ №44, с. Зіньківці, загальною площею 65,50 га, та передано дану земельну ділянку до складу земель запасу Зіньковецької сільської ради, тому державний акт на право приватної власності на землю серії Р2 № 823970, виданий Довжоцькою сільською радою 28 серпня 2003 року та зареєстрований в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 1132 підлягає визнанню недійсним, а земельна ділянка витребуванню у ОСОБА_2 на користь держави.
З урахуванням викладених обставин позивач просив суд:
- визнати недійсним державний акт на право приватної власності на землю серії Р2 № 823970, виданий Довжоцькою сільською радою 28 серпня 2003 року та зареєстрований в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 1133, яким надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 2,000 га (кадастровий номер 6822482400:03:001:0005) для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що знаходиться на території Довжоцької сільської ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області;
- витребувати у ОСОБА_2 на користь держави в особі ДНЗ «Подільський центр професійно-технічної освіти» вказану земельну ділянку;
- вирішити питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 07 жовтня 2021 року залучено до справи правонаступника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 .
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 08 червня 2022 року позов заступника керівника Кам'янець-Подільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державного навчального закладу «Подільський центр професійно-технічної освіти» до Кам'янець-Подільської міськради, ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про визнання недійсним державного акту на землю та витребування земельної ділянки - залишено без розгляду.
Залишаючи без розгляду позовну заяву заступника керівника місцевої прокуратури в інтересах держави в особі ДНЗ «Подільський центр професійно-технічної освіти», суд першої інстанції виходив з того, що ДНЗ «Подільський центр професійно-технічної освіти» не є органом державної влади і не є суб'єктом владних повноважень, тому звернення прокурора до суду у цій справі в інтересах держави в особі ДНЗ «Подільський центр професійно-технічної освіти» є безпідставним.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, керівник Кам'янець-Подільської окружної прокуратури оскаржив її в апеляційному порядку.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 09 серпня 2022 року апеляційну скаргу керівника Кам'янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі ДНЗ «Подільський центр професійно-технічної освіти» залишено без задоволення, ухвалу Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 08 червня 2022 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
09 вересня 2022 року заступник керівника Хмельницької обласної прокуратуризасобами поштового зв'язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 08 червня 2022 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 09 серпня 2022 року, в якій просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи, без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
Доводи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу від 11 жовтня 2022 року Міністерство освіти і науки України просить суд касаційної інстанції задовольнити касаційну скаргу Хмельницької обласної прокуратури, скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 26 вересня 2022 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
17 листопада 2022 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій відповідають.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з частиною третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
В абзаці третьому частини третьої цієї статті міститься заборона здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов'язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об'єднань.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі
і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06 липня 2021 року у справі
№ 911/2169/20 дійшла висновку, що заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абзацом третім частини третьої статті 23 Закону, має застосовуватись з урахуванням абзацу першого частини третьої цієї статті, який визначає, що суб'єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб'єктом владних повноважень незалежно від наявності статусу юридичної особи.
Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У контексті зазначеного відсутність у Законі інших визначених заборон на здійснення представництва прокурором, окрім спеціальної заборони на представництво державних компаній, не слід розуміти як таку, що розширює встановлені в абзаці першому частини третьої статті 23 Закону межі для здійснення представництва прокурором законних інтересів держави.
Цим висновком Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку щодо застосування частини третьої статті 23 Закону в подібних правовідносинах, викладеного в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 363/4656/16-ц, який зводиться до необхідності визначення організаційно-правової форми суб'єкта, в особі якого звертається прокурор, з метою підтвердження підстав для представництва інтересів держави в суді в особі державного підприємства.
У постановах Верховного Суду від 25 листопада 2020 року у справі
№ 204/6292/18 та від 17 червня 2020 року у справі № 204/7119/18 викладено правовий висновок, згідно з яким саме наявність державно-владних повноважень відокремлює органи державної влади від інших державних установ, які також утворюються державою для здійснення завдань і функцій держави, але, на відміну від органів державної влади, не наділяються владними повноваженнями. Органи державної влади є складовою частиною державного апарату - системи органів та осіб, які наділяються певними правами та обов'язками щодо реалізації державної влади. Водночас державні організації (установи, заклади), на відміну від державного органу, не мають державно-владних повноважень, не виступають від імені держави та є частиною механізму, а не апарату держави. Державна організація - це створений державою колектив працівників чи службовців, що характеризується організаційною єдністю, а також наявністю нормативно визначених повноважень в одній зі сфер суспільних відносин. При цьому така організація має власний кошторис.
Позов у цій справі прокурор подав в інтересах держави, зокрема, в особі
ДНЗ «Подільський центр професійно-технічної освіти».
ДНЗ «Подільський центр професійно-технічної освіти» не є органом державної влади і не є суб'єктом владних повноважень.
Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи (пункт 2 частини першої статті 257 ЦПК України).
За таких обставин суди попередніх інстанцій зробили обґрунтований висновок, що позов заступника керівника Кам'янець-Подільської місцевої прокуратури, поданий в інтересах ДНЗ «Подільський центр професійно-технічної освіти», підлягає залишенню без розгляду на підставі пункту 2 частини першої статті 257 ЦПК України.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).
Верховний Суд встановив, що судові рішення судів попередніх інстанцій ухвалені з додержанням норм матеріального права та процесуального права, а доводи касаційної скарги їх висновків не спростовують, на законність ухвалених судових рішень не впливає.
Посилання заявника на неврахування апеляційним судом висновків, викладених у постановах Верховного Суду, є такими, що не заслуговують на увагу, оскільки висновки щодо застосування норм права, які викладені у вказаних постановах, стосуються правовідносин, які не є подібними до правовідносин у справі, що переглядається.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури залишити без задоволення.
Ухвалу Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 08 червня 2022 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 09 серпня 2022 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Коротенко
А. Ю. Зайцев
М. Ю. Тітов