Ухвала
07 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 305/75/17
провадження № 61-8477св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Воробйової І. А., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
відповідач - ОСОБА_3 ,
третя особа - Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації» Рахівської районної ради Закарпатської області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадженнякасаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка подана їхнім представником - адвокатом Стецяк Тетяною Іванівною, на постанову Закарпатського апеляційного суду від 20 липня 2022 року у складі колегії суддів: Мацунича М. В., Куштана Б. П., Кондора Р. Ю.,
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2017 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа - Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації» Рахівської районної ради Закарпатської області (далі - КП «Бюро технічної інвентаризації» Рахівської районної ради Закарпатської області), про визначення порядку користування нерухомим майном шляхом його розподілу та виділу в натурі часток майна, що є у спільній частковій та спільній сумісній власності.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 є власником:
- половини (1/2 частини) спареного житлового будинку - квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 77,94 кв. м, спільно з об'єктами нерухомості: літньою кухнею, зазначеною на плані літерою «Б», літньою кухнею, зазначеної на плані літерою «В», сараю, зазначеного на плані літерою «Г», сараю, зазначеного на платні літерою «Д», гаража, зазначеного на плані літерою «Е» та вбиральні, зазначеною на плані літерою «Ж», на підставі договору дарування, укладеного 05 березня 2015 року між нею та ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Рахівського районного нотаріального округу Небогою М. П.,
- 1/2 частини земельної ділянки загальною площею 0,0459 га, розташованої на АДРЕСА_1 , цільовим призначенням якої є будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), на підставі договору дарування 1/2 частини земельної ділянки, укладеного 05 лютого 2015 року між нею та ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Рахівського районного нотаріального округу Небогою М. П.;
- 1/2 частини нежитлового приміщення - кафе з надбудовою другого поверху за АДРЕСА_3 , загальною площею 75,91 кв. м, на підставі договору дарування 1/2 частини нежилого приміщення, укладеного 27 лютого 2015 року між нею та ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Рахівського районного нотаріального округу Небогою М. П.
Інша 1/2 частина даного нерухомого майна, як спареного житлового будинку (квартира АДРЕСА_1 ) з присадибною земельною ділянкою, так і 1/2 частина нежитлового приміщення - кафе з надбудовою другого поверху (на АДРЕСА_3 ), належить іншому співвласнику - ОСОБА_4 , відповідно до договору дарування 1/2 частини половини спареного будинку за АДРЕСА_1 ) та обслуговуючої будівлі гаража в цілій частині, що знаходиться на АДРЕСА_1 , укладеного 04 грудня 2011 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Рахівського районного нотаріального округу Небогою М. П. за № 1591; договору дарування 1/2 частини половини спареного житлового будинку з обслуговуючими будівлями: літньою кухнею (2.Б), літньою. кухнею (3.В), сараєм (4.Г), сараєм (5.Д) та вбиральнею за АДРЕСА_1 , укладеного 08 лютого 2012 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Рахівського районного нотаріального округу Небогою М. П. за № 243; свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 , виданого 17 січня 2011 року на підставі рішення виконавчого комітету Рахівської міської ради № 5 від 05 січня 2011 року.
ОСОБА_2 є співвласником на праві спільної сумісної власності:
- 1/2 частини нежитлового приміщення - кафе з надбудовою другого поверху за № 7 (сім), розташованого на АДРЕСА_3 , загальною площею 75,91 квадратних метрів, належної ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 , виданого 17 січня 2011 року на підставі рішення виконавчого комітету Рахівської міської ради № 5 від 05 січня 2011 року.
Зазначали, що половина спареного житлового будинку (квартира АДРЕСА_1 ) із надвірними будівлями, господарськими спорудами та прибудовами є одноповерховою капітальною будівлею, яка складається із загальної корисної площі - 77,94 кв. м, основної площі - 58,18 кв. м. Надвірні будівлі, господарські споруди та прибудови - це дві літні кухні (літери Б-В), два сараї (літери Г-Д), гараж та вбиральня. Кафе з надбудовою другого поверху над частиною приміщення на АДРЕСА_3 є капітальною будовою загальною корисною площею - 75,91 кв. м, основною площею - 43,53 кв. м.
Позивачі посилалися на те, що ОСОБА_6 добровільно вирішити порядок користування між співвласниками належним нерухомим майном не бажає.
Уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 просили суд визначити порядок користування нерухомим майном шляхом його розподілу та виділу в натурі часток майна, що є у спільній частковій та спільній сумісній власності згідно з варіантами, визначеними судовим експертом на підставі ухвали суду від 20 квітня 2017 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області від 20 лютого 2018 року у складі судді Тулика І. І. позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено.
Розділено в натурі спарений житловий будинок - одноповерхову квартиру АДРЕСА_1 з надвірними спорудами та господарськими будівлями загальною площею будинковолодіння 149,34 кв. м, з яких: по будівлі - 77,94 кв. м, основної - 58,18 кв. м, допоміжної - 19,76 кв. м; гараж з другим поверхом та добудовою - 71,4 кв. м, які розташовані у будинку за АДРЕСА_1 та належать на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в ідеальних частках по 1/2 кожній, виділивши у власність:
ОСОБА_1 :
- приміщення-кімнату Літера (1-а) - площею 22,38 кв. м;
- приміщення-прихожу Літера (2-в) - площею 8,14 кв. м;
- приміщення-кімнату Літера (3-с) - площею 14,24 кв. м;
- приміщення-кухню Літера (4-д) - площею 8,64 кв. м;
- приміщення-прихожу Літера (5-є) - площею 2,00 кв. м;
- приміщення-прихожу Літера (8) - площею 5,5 кв. м
- приміщення-туалет Літера (9) - площею 1,3 кв. м;
- приміщення-ванну Літера (4) - площею 12,50 кв. м, що становить загальну площу 74,52 (сімдесят чотири цілих п'ятдесят дві сотих) квадратних метрів, з яких 36,62 кв. м - основна площа, 37,7 кв. м - допоміжна.
Всього виділено ОСОБА_1 зазначених приміщень житлового та нежитлового призначення загальною площею 74,52 кв. м, відповідно до варіанту № 1 висновку будівельно-технічної експертизи від 15 червня 2017 року (план-схема у додатках № 5, позначених червоним кольором).
Зобов'язано ОСОБА_1 власними силами та за власні кошти замурувати двері та зсунути перестінок, замурувати перестінки в туалеті (відповідно до креслення додатку № 5 висновку будівельно-технічної експертизи від 15 червня 2017 року).
ОСОБА_6 :
- приміщення-кімнату Літера (1) - площею 18,26 кв. м;
- приміщення-кімнату Літера (2) - площею 22,84 кв. м;
- приміщення-кухню Літера (3) - площею 13,80 кв. м;
- приміщення-ванну Літера (6) - площею 2,49 кв. м;
- приміщення-прихожу Літера (5) - площею 3,47 кв. м;
- приміщення-прихожу-кімнату Літера (7) - площею 13,86 кв. м, що становить загальну площу 74,82 кв. м, з яких 41,1 кв. м - основна площа, 33,72 кв. м - допоміжна.
Всього виділено ОСОБА_3 зазначених приміщень житлової квартири загальною площею 74,82 кв. м, відповідно до варіанту № 1 висновку будівельно-технічної експертизи від 15 червня 2017 року (план-схема у додатках № 5, позначених зеленим кольором).
Розділено в натурі земельну ділянку, яка належить до квартири АДРЕСА_1 , цільовим призначенням якої є будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), виділивши у власність:
ОСОБА_1 земельну ділянку площею S-229,5 кв. м (відповідно до висновку будівельно-технічної експертизи від 15 червня 2017 року (план-схема варіант № 1 у додатках № 8, позначених червоним кольором);
ОСОБА_6 земельну ділянку площею S-229,5 кв. м (відповідно до висновку будівельно-технічної експертизи від 15 червня 2017 року (план-схема варіант № 1 у додатках № 8, позначених зеленим кольором).
Розділено в натурі нежитлове приміщення - кафе з надбудовою другого поверху за АДРЕСА_3 , виділивши у власність:
ОСОБА_1 як співвласнику 1/2 частки приміщення-торговий зал - площею 37,97 кв. м.
Всього виділено ОСОБА_1 зазначених нежитлових приміщень загальною площею 37,97 кв. м відповідно до висновку будівельно-технічної експертизи від 15 червня 2017 року (план розподілу в додатках № 7, позначених червоним кольором).
ОСОБА_6 як співвласнику 1/4 частки приміщення-офісне приміщення Літера (3) - площею 16,59 кв. м; приміщення-коридор, сходова клітка Літера (3-в) - площею 2,08 кв. м, що становить загальну площу 18,67 кв. м.
Всього виділено ОСОБА_7 (Бабич) зазначених нежитлових приміщень загальною площею 18,67 кв. м відповідно до висновку будівельно-технічної експертизи від 15 червня 2017 року (план розподілу в додатках № 7, позначених зеленим кольором).
ОСОБА_2 як співвласнику 1/4 частки приміщення-допоміжне приміщення Літера (2) - площею 17,48 кв. м; приміщення-санвузол Літера (3-а) - площею 1,49 кв. м, що становить загальну площу 18,97 кв. м.
Всього виділено ОСОБА_2 зазначених нежитлових приміщень загальною площею 18,97 кв. м відповідно до висновку будівельно-технічної експертизи від 15 червня 2017 року (план розподілу в додатках № 7, позначених синім кольором).
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення районного суду мотивоване тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , будучи співвласниками спірного нерухомого майна, мають гарантоване законом право на розподіл житлового будинку (квартири), встановлення порядку користування та виділення окремої частки спільної земельної ділянки в натурі для обслуговування цього жилого будинку (його частини) (квартири), пропорційних часток господарських будівель і споруд відповідно належної співвласникам частини житлового будинку (квартири) та нежитлового приміщення, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення.
Здійснюючи поділ кафе з надбудовою другого поверху, районний суд виходив з того, що його 1/2 частини належить ОСОБА_1 , а інша половина є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_6 та ОСОБА_2 .
При цьому суд першої інстанції посилався на висновок судової будівельно-технічної експертизи від 15 червня 2017 року, яким визначено можливі варіанти розподілу спірного майна між сторонами у справі.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 20 липня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено.
Рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 20 лютого 2018 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позов є передчасним та недоведеним, відтак, задоволенню не підлягає.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що висновок експерта від 15 червня 2017 року, яким визначено можливі варіанти розподілу спірного майна між сторонами у справі, є неналежним доказом у справі.
Зокрема, експертом безпідставно включено до об'єкту поділу прибудову під № 7 загальною площею 13,86 кв. м, правовий статус якої є невизначеним, оскільки в технічному паспорті на вказане нерухоме майно така прибудова не значиться та не входить до загальної площі майна, що зареєстроване у встановленому законодавством порядку.
Також висновок експерта є неналежним доказом щодо розподілу гаража, який наразі є двоповерховою недобудовою.
Оскільки кафе з надбудовою другого поверху ще до укладення шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебувало в оренді приватного підприємства, одноосібним власником якого була ОСОБА_3 (яка займалася підприємницькою діяльність ще до укладення шлюбу), то подальше придбання такого майна малим підприємством відбулося фактично за рахунок коштів від такої підприємницької діяльності ОСОБА_3 . Отже, отримання ОСОБА_3 такого майна у власність у 2004 році внаслідок ліквідації підприємства свідчить, що таке майно набуте нею за кошти, що належать їй особисто, а відтак воно є її особистою власністю і не підлягає поділу як спільна сумісна власність подружжя. Подальша перебудова такого майна в кафе не дає підстав для віднесення його до спільного майна подружжя, а доказів того, що така перебудова здійснена за спільні кошти і що у зв'язку із цим таке майно набуло статусу спільної сумісної власності матеріали справи не містять.
Крім того, оскільки вимога про поділ квартири з господарськими спорудами не підлягає задоволенню, враховуючи єдність земельної ділянки з нерухомим майном, позовна вимога про поділ земельної ділянки також є передчасною.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить постанову Закарпатського апеляційного суду від 20 липня 2022 року скасувати та залишити в силі рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 20 лютого 2018 року.
Аргументи учасників справи
Доводи осіб, які подали касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 , ОСОБА_2 мотивована тим, що відповідач не надала жодного заперечення щодо розподілу будинку, не просила здійснити інший розподіл ніж той, що здійснив суд, не надавала заперечення на ухвалу про призначення експертизи або сам експертний висновок.
Суд апеляційної інстанції не навів мотивів неналежності експертного висновку, зокрема, не вказав, чи експертиза була проведена без ухвали суду, або чи експерт не надав відповіді на питання, або вийшов за межі поставлених питань тощо.
Зазначають, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були одружені з 1993 року, набули права власності на будинок на АДРЕСА_1 ще у 2011 та 2012 роках, вони спільно збудували прибудови, які стали їх спільною сумісною власністю.
Вважають, що апеляційний суд неправильно застосував норми СК України до правовідносин, які виникли у 1995 році, оскільки за чинним на той час КпШС України майно, придбане у шлюбі, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, крім подарованого та успадкованого, і на нього не поширюється режим особистої власності. При цьому не зрозуміло, на підставі яких доказів суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що кошти, які відповідачка витратила на придбання перукарні, належали їй особисто в 1995 році. Крім того, у матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про вклад ОСОБА_3 до статутного фонду Малого підприємства «Маклер» з метою придбання перукарні. Вона сплатила спільні сімейні кошти за об'єкт на підставі окремого договору купівлі-продажу.
Підставою касаційного оскарження зазначеного судового рішення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 вказують неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування апеляційним судом норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах від 22 січня 2020 року у справі № 711/2302/18, від 09 червня 2021 року у справі № 473/4520/18 та від 16 червня 2021 року у справі № 1008/339/12, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Відзив на касаційну скаргу учасники справи не подали.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У серпні 2022 року касаційна скарга надійшла до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 жовтня 2022 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
У листопаді 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 листопада 2022 року справу призначено до розгляду.
Колегія суддів вважає за необхідне зупинити провадження у справі, виходячи з такого.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 липня 2022 року справу № 511/2303/19 (провадження № 61-3544св22) за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_9 про визнання нерухомого майна об'єктом спільної сумісної власності, визнання права власності, поділ майна в натурі, за касаційною скаргою ОСОБА_8 на рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 19 січня 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 01 лютого 2022 року передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Обґрунтовуючи підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду зазначала про неоднозначне застосування норм матеріального права при вирішенні спорів про визнання права спільної сумісної власності подружжя на об'єкт самочинного будівництва та його поділ, що призводить у деяких випадках до обмеження права власності одного з подружжя.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що є підстави для відступу від висновків щодо застосування статей 328, 331, 376 ЦК України, викладених у постанові Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року по справі № 6-338цс15, і визнати наявність у подружжя права на визнання у судовому порядку права власності на самочинно побудований, реконструйований об'єкт нерухомого майна (а не матеріали й конструкції, з яких він побудований і перелік яких точно встановити достатньо складно), який знаходиться на земельній ділянці, що належить на праві власності чи користування (оренди) подружжю (одному з них), та відповідає містобудівній документації, цільовому призначенню земельної ділянки і вимогам щодо надійної й безпечної експлуатації за результатами проведення технічного обстеження такого об'єкту, з подальшим прийняттям в експлуатацію у передбаченому чинним законодавством порядку.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 20 липня 2022 року справу № 511/2303/19 (провадження № 14-56цс22) прийнято та призначено до розгляду.
Судові рішення у справі, яка переглядається, та судові рішення у справі, яка передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду, ухвалені у подібних правовідносинах.
Пунктом 10 частини першої статті 252 ЦПК України встановлено, що у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі.
Відповідно до пункту 14 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 10 частини першої статті 252 цього Кодексу, до закінчення перегляду справи в касаційному порядку.
Частиною другою статті 415 ЦПК України передбачено, що процедурні питання, пов'язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом касаційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції.
Оскільки справа у подібних правовідносинах передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду, суд вважає за необхідне зупинити касаційне провадження у справі, що переглядається, до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 511/2303/19 (провадження № 14-56цс22).
Керуючись пунктом 10 частини першої статті 252, пунктом 14 частини першої статті 253, статтею 260 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Зупинити касаційне провадження у справі № 305/75/17 (провадження № 61-8477св22) за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа - Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації» Рахівської районної ради Закарпатської області, про визначення порядку користування нерухомим майном шляхом його розподілу та виділу в натурі часток майна, що є у спільній частковій та спільній сумісній власності, за касаційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка подана їхнім представником - адвокатом Стецяк Тетяною Іванівною, на постанову Закарпатського апеляційного суду від 20 липня 2022 року до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 511/2303/19 (провадження № 14-56цс22) за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_9 про визнання нерухомого майна об'єктом спільної сумісної власності, визнання права власності, поділ майна в натурі, за касаційною скаргою ОСОБА_8 на рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 19 січня 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 01 лютого 2022 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник
Судді: І. А. Воробйова
Г. В. Коломієць
Р. А. Лідовець
Ю. В. Черняк