Ухвала
30 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 503/1511/21
провадження № 61-8716св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі:
головуючого - Фаловської І. М. (суддя-доповідач),
суддів: Карпенко С. О., Мартєва С. Ю., Сердюка В. В., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Комунальний заклад «Кодимський заклад дошкільної освіти (ясла-садок) «Гвоздика» Кодимської міської ради Одеської області,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кодимського районного суду Одеської області від 19 січня 2022 року у складі судді Вороненка Д. В. та постанову Одеського апеляційного суду від 19 липня 2022 року у складі колегії суддів: Колеснікова Г. Я., Вадовської Л. М., Сєвєрової Є. С.,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом
до Комунального закладу «Кодимський заклад дошкільної освіти
(ясла-садок) «Гвоздика» Кодимської міської ради Одеської області
(далі - КЗ «Кодимський заклад дошкільної освіти (ясла-садок) «Гвоздика» Кодимської міської ради Одеської області) про визнання протиправним та скасування наказу про відсторонення, допуск до роботи та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позовна заява мотивована тим, що з 23 грудня 2016 року ОСОБА_1 працює на посаді вихователя КЗ «Кодимський заклад дошкільної освіти (ясла-садок) «Гвоздика» Кодимської міської ради Одеської області.
08 листопада 2021 року директором закладу дошкільної освіти Козак О. В. видано наказ № 90, яким позивачку було відсторонено від роботи (виконання робіт) без збереження заробітної плати як таку, що відмовляється або ухиляється від проведення обов'язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 та не надала медичний висновок закладу охорони здоров'я про наявність протипоказань до проведення щеплення проти COVID-19 або висновку про наявність абсолютних протипоказань до проведення зазначеного щеплення.
Посилаючись на те, що обмежувальні протиепідемічні заходи
є протиправними та неконституційними, що наказ від 08 листопада
2021 року № 90 грубо порушує конституційне право позивачки на працю, який включає можливість заробляти собі на життя працею, ОСОБА_1 ,
з урахуванням уточнених позовних вимог, просила суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ директора КЗ «Кодимський заклад дошкільної освіти (ясла-садок) «Гвоздика» Кодимської міської ради Одеської області Козак О. В. від 08 листопада 2021 року № 90 про відсторонення її від роботи;
- зобов'язати КЗ «Кодимський заклад дошкільної освіти (ясла-садок) «Гвоздика» Кодимської міської ради Одеської області поновити її на роботі шляхом допуску до роботи на посаді вихователя даного закладу;
- стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Кодимський районний суд Одеської області своїм рішенням від 19 січня 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовив.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що на вихователя закладу дошкільної освіти поширюється дія наказу Міністерства охорони здоров'я України від 04 жовтня 2021року № 2153 «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним щепленням» (далі - Перелік № 2153), тому, видавши наказ від 08 листопада 2021 року № 90, керівниця дошкільного закладу виконувала вимоги постанови Кабінету Міністрів України
від 09 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі - Постанова
№ 1236) і правомірно застосувала до позивачки відсторонення від роботи, оскільки це прямо передбачено діючим законодавством України.
Одеський апеляційний суд своєю постановою від 19 липня 2022 року рішення Кодимського районного суду Одеської області від 19 січня
2022 року залишив без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що на позивачку поширюється дія Переліку № 2153, тому директор КЗ «Кодимський заклад дошкільної освіти (ясла-садок) «Гвоздика» Кодимської міської ради Одеської області
від 08 листопада 2021 року № 90, видавши наказ про відсторонення ОСОБА_1 від роботи виконувала вимоги Постанови № 1236 та діяла правомірно, оскільки це прямо передбачено діючим законодавством.
Оскільки позивачка категорично не бажає пройти профілактичне щеплення, не надала доказів щодо наявності у неї абсолютних протипоказань до проведення вище вказаного профілактичного щеплення, тому відповідач, з урахуванням положень Переліку № 2153 та Постанови № 1236, зобов'язана була відсторонити ОСОБА_1 від роботи.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У касаційній скарзі, поданій у вересні 2022 року року, ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Як на підставу касаційного оскарження судового рішення заявник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування судом норм права у подібних правовідносинах
(пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій неправильно витлумачили положення статей 7, 27 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення», статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», пункту 41-6 Постанови № 1236 та безпідставно не застосували статтю 46 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), що підлягала застосуванню.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 31 жовтня 2022 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи з Кодимського районного суду Одеської області.
У листопаді 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 21 листопада 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Мотивувальна частина
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Верховний Суд своєю ухвалою від 03 серпня 2022 року передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 130/3548/21 (провадження № 61-4479св22) за позовом ОСОБА_3 до Акціонерного товариства «Укрзалізниця» (далі - АТ «Укрзалізниця») про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати.
Підставою для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду зазначила про необхідність формування єдиної правозастосовчої практики у справах про відсторонення працівників від роботи з підстав їх відмови або ухилення від обов'язкових профілактичних щеплень проти гострої респіраторної хвороби СОVID-19 для забезпечення розумної передбачуваності судових рішень, а тому справа містить виключну правову проблему і її вирішення необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, а також задля запобігання судових помилок, які у подальшому не могли б бути виправлені відповідно до процесуального законодавства внаслідок неможливості касаційного оскарження судових рішень у малозначних справах.
Зокрема, колегія суддів зазначила, що національне законодавство з питань відсторонення від роботи у зв'язку з ухиленням від профілактичних щеплень та запроваджене підзаконними актами регулювання відсторонення від роботи працівників які відмовляються або ухиляються від проведення обов'язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 нечітке та взаємосуперечливе:
- стаття 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» встановлює загальне правило, що у разі відмови або ухилення від обов'язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт, але водночас допускає, що профілактичні щеплення проводяться після медичного огляду особи в разі відсутності у неї відповідних медичних протипоказань;
- при цьому, відповідно до частини другої статті 12 Закону України
«Про захист населення від інфекційних хвороб» у разі відмови або ухилення від обов'язкових профілактичних щеплень працівники відсторонюються від виконання робіт у порядку, встановленому законом;
- абзац шостий частини першої статті 7 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» та Інструкція про порядок внесення подання про відсторонення осіб від роботи або іншої діяльності, затверджена наказом МОЗ від 14 квітня 1995 року № 66 вимагають наявності подання відповідних посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби для того, щоби «усунути» від роботи працівника, який ухиляється від обов'язкового щеплення;
- підпункт 2 пункту 41-6 постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2» встановлює, що відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників та державних службовців, обов'язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена переліком та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов'язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 відповідно до статті 46 КЗпП України, частини другої статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та частини третьої статті 5 Закону України «Про державну службу», крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти COVID-19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров'я, тобто допускається відсторонення працівника без такого подання відповідних посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби і виключає застосування Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»;
- відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України
«Деякі питання Державної санітарно-епідеміологічної служби»
від 29 березня 2017 року № 348 Державну санітарно-епідеміологічну службу ліквідовано, але не всі її повноваження перейшли до Державної установи «Центр громадського здоров'я Міністерства охорони здоров'я України», Державної служби України з питань праці чи Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.
Посилаючись на викладене, з урахуванням: абзацу другого пункту 3.2. мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 10-р/2020, недостатнього рівня якості національного законодавства щодо спірного питання, того, що з моменту запровадження карантину орган законодавчої влади чи Кабінет Міністрів України, як вищий орган у системі органів виконавчої влади, який наділений правом законодавчої ініціативи, не вжили заходів щодо прийняття відповідного якісного закону, що передбачав би, в тому числі, підстави та порядок відсторонення працівників у зв'язку з ухиленням від обов'язкових профілактичних щеплень проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2
(що свідчить про відсутність інших механізмів вирішення правової проблеми та неефективність гарантій реалізації, охорони та захисту фундаментального права на працю, яке гарантоване в статті 43 Конституції України при відстороненні працівників від роботи), неприпустимості в Державі Україна, як правовій державі, протиправного обмеження конституційних прав людини, незалежно від запровадження карантину, воєнного стану чи інших обставин, колегія суддів вважала за можливе звернутися до Великої Палати Верховного Суду.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 07 вересня 2022 року справу № 130/3548/21 (провадження № 14-82цс22) прийнято до розгляду та призначено на 09 листопада 2022 року.
Розгляд справи перенесено на 14 грудня 2022 року.
Судові рішення у справі, яка переглядається, та судові рішення у справі,
яка передана на розгляд Великою Палатою Верховного Суду, ухвалені
у подібних правовідносинах.
Пунктом 10 частини першої статті 252 ЦПК України передбачено, що суд може з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Відповідно пункту 14 частини першої статті 253 ЦПК України провадження
у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 10 частини
першої статті 252 цього Кодексу, до закінчення перегляду справи в касаційному порядку.
Виходячи з викладеного, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у цій справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 130/3548/21 (провадження № 14-82цс22).
Керуючись статтями 252, 253, 406, 415 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Зупинити провадження у справі № 503/1511/21 за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу «Кодимський заклад дошкільної освіти (ясла-садок) «Гвоздика» Кодимської міської ради Одеської області про скасування наказу про відсторонення, допуск до роботи та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кодимського районного суду Одеської області від 19 січня 2022 року та постанову Одеського апеляційного суду від 19 липня 2022 року до закінчення перегляду
в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи
№ 130/3548/21 (провадження № 14-82цс22).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий І. М. Фаловська
Судді С. О. Карпенко
С. Ю. Мартєв
В. В. Сердюк
В. А. Стрільчук