14 грудня 2022 року
м. Київ
справа №640/15383/21
адміністративне провадження №К/990/33788/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Соколова В. М., суддів: Загороднюка А. Г., Єресько Л. О., перевіривши касаційну скаргу Національної служби охорони здоров'я України на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2022 року у справі №640/15383/21 за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр охорони здоров'я» до Національної служби охорони здоров'я України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
У червні 2021 року Акціонерне товариство «Українська залізниця» (далі - АТ «Українська залізниця») в особі філії «Центр охорони здоров'я» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом, у якому просило:
- визнати протиправною бездіяльність Національної служби здоров'я України щодо неоплати медичних послуг, наданих АТ «Українська залізниці» в особі філії «Центр охорони здоров'я» в розмірі 19 434 700,35 грн на підставі договору № 5827-М120-Р000/ЦОЗ/ПР-439 про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій;
- зобов'язати Національну службу здоров'я України виконати умови договору № 5827-М120-Р000/ЦОЗ/ПР-439 про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, а саме: сплатити на користь АТ «Українська залізниці» заборгованість в сумі 19 434 700, 35 грн та витрати зі сплати судового збору в сумі 22 700 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 жовтня 2021 року закрито провадження в адміністративній справі № 640/15383/21.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2022 року апеляційну скаргу позивача задоволено. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 жовтня 2021 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
01 грудня 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Національної служби охорони здоров'я України на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2022 року у справі №640/15383/21.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з частинами першою-третьою статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
З матеріалів касаційної скарги слідує, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції ухвалена у відкритому судовому засіданні 19 січня 2022 року повний текст якої складено 20 січня 2022 року, а касаційну скаргу передано до відділення поштового зв'язку 28 листопада 2022 року, тобто з пропуском передбаченого статтею 329 КАС України тридцятиденного строку на касаційне оскарження.
У касаційній скарзі скаржник порушує питання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, яке обґрунтовано тим, що у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2022 року зазначено, що вона набирає законної сили з моменту прийняття та не може бути оскаржена. Скаржник зазначає, що таке роз'яснення оскарження судового рішення призвело до пропуску строку на касаційне оскарження.
Оцінивши доводи заяви про поновлення строку на касаційне оскарження, проаналізувавши матеріали касаційної скарги, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання поважними причин пропуску скаржником строку на касаційне оскарження та задоволення заяви про поновлення цього строку.
Згідно з частиною п'ятою статті 246 КАС України (зміст рішення) у резолютивній частині рішення зазначаються:
1) висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог;
2) розподіл судових витрат;
3) строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження;
4) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та по батькові (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін (для фізичних осіб), за його наявності, або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України.
Відповідно до частини третьої статті 250 КАС України головуючий у судовому засіданні роз'яснює зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження.
З матеріалів касаційної скарги та доданих до неї матеріалів вбачається, що справа розглядалася судом апеляційної інстанції у відкритому судовому засіданні, у якому був присутній представник відповідача. Тож скаржнику було відомо про порядок і строк оскарження ухваленого рішення.
Відповідно до частини першої статті 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Маючи намір оскаржити рішення суду апеляційної інстанції в касаційному порядку, скаржник, повинен бути обізнаним з порядком та строками касаційного оскарження, встановленими процесуальним законодавством, а також вчиняти всі залежні від нього дії з метою дотримання відповідних вимог КАС України.
Водночас у касаційній скарзі Національна служба охорони здоров'я України не зазначає, які безпосередньо дії вчинялися нею для з'ясування порядку та строку на касаційне оскарження постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2022 року, та не наводить поважних причин, які унеможливили своєчасно реалізувати право на касаційне оскарження.
До того ж, помилкове роз'яснення строків оскарження судового рішення не позбавляє відповідача обов'язку дотримуватися саме тих процесуальних строків, які безпосередньо визначені приписами КАС України.
Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Тобто особа, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, мусить вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, цілком використовувати наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Отже, учасники процесу мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не мають допускати затримки та невиправданого зволікання під час виконання своїх процесуальних обов'язків.
Також згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслений характер процесуальної поведінки учасників справи, відповідно до якого особа, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, мусить діяти сумлінно, тобто виявляти добросовісне ставлення до наявних у неї прав і здійснювати їхню реалізацію в такий спосіб, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без невиправданих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, передусім щодо дотримання строку на касаційне оскарження. Для цього учасник справи повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати цілком наявні засоби та можливості, передбачені законодавством
Суд зауважує, що строк звернення до суду, як одна із складових гарантії "права на суд", може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання касаційної скарги здійснюється судом касаційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на касаційне оскарження судового рішення.
Колегія суддів зауважує, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов'язку надавати докази до суду та доводи ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов'язаний з об'єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.
Ураховуючи обставини справи, зазначену скаржником причину пропуску строку на касаційне оскарження не можна вважати поважною, тобто такою, що не залежала від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, і пов'язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Відповідно до приписів статті 44 КАС України відповідач, як державна установа, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, а тому маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на касаційне оскарження судового рішення, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема стосовно дотримання строку подання касаційної скарги, а також вчиняти всі можливі та залежні від нього дії, використовувати всі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Враховуючи положення частин першої та другої статті 329 КАС України, та з огляду на ненадання скаржником доказів поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для визнання поважними причини пропуску скаржником строку на касаційне оскарження.
За таких обставин, відповідно до правил статті 332 КАС України, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для подання заяви із зазначенням підстав для поновлення строку на касаційне оскарження та надання відповідних доказів.
Керуючись статтями 169, 329, 330, 332 КАС України,
Визнати неповажними причини пропуску Національною службою охорони здоров'я України строку на касаційне оскарження постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2022 року у справі №640/15383/21.
Касаційну скаргу Національної служби охорони здоров'я України на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2022 року у справі №640/15383/21 - залишити без руху.
Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити, що в разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений судом строк у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не оскаржується.
Суддя-доповідач В. М. Соколов
Судді А. Г. Загороднюк
Л. О. Єресько