про відмову у відкритті касаційного провадження
14 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 380/9539/21
адміністративне провадження № К/990/33227/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2022 року (колегія у складі суддів Кушнерика М.П., Курильця А.Р., Мікули О.І.)
у справі № 380/9539/21
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області
про зобов'язання вчинити дії.
У червні 2021 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - ГУ ПФ України у Львівській області; відповідач), у якому просив:
- зобов'язати відповідача здійснити з 01.10.2020 перерахунок раніше призначеної пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України від 05.11.1991 № 1789-XII «Про прокуратуру» (далі - Закон № 1789-XII) (у редакції, чинній на момент призначення пенсії), ч. 20 ст. 86 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратуру» (далі - Закон № 1697-VII), виходячи з розрахунку 90 % від суми місячної заробітної плати, зазначеної в довідці прокуратури Львівської області від 28.10.2020 № 21-1308вих-20, та виплачувати пенсії без обмеження максимальним розміром, з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії;
- зобов'язати ГУ ПФ України у Львівській області здійснити з 01.01.2021 перерахунок раніше призначеної пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону № 1789-XII (у редакції, чинній на момент призначення пенсії), ч. 20 ст. 86 Закону № 1697-VII, виходячи з розрахунку 90 % від суми місячної заробітної плати, зазначеної в довідці прокуратури Львівської області № 21-646вих-21 від 24.02.2021, та виплачувати пенсію без обмеження максимальним розміром, з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.
Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 13.04.2022 відмовив у задоволенні позову.
ОСОБА_1 оскаржив таке рішення в апеляційному порядку.
Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 24.06.2022 залишив апеляційну скаргу без руху відповідно до ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України); надав строк для підтвердження сплати судового збору.
Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 17.08.2022 повернув ОСОБА_1 апеляційну скаргу згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України у зв'язку з неусуненням недоліків скарги.
23.11.2022 ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, що 28.11.2022 надійшла до Верховного Суду, у якій, із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.08.2022, передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Як на підставу касаційного оскарження покликається на те, що п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI) не деталізує, про які саме порушені права учасника бойових дій йдеться. Суд апеляційної інстанції керувався висновками щодо застосування зазначеної норми Закону, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 9901/311/19, від 12.02.2020 № 545/1149/17, без врахування предмету і підстав позову у цій справі, які стосуються перерахунку пенсії, тобто, питань соціального захисту.
Скаржник пропустив строк на касаційне оскарження, встановлений ч. 1 ст. 329 КАС України, оскільки оскаржувана ухвала Восьмого апеляційного адміністративного суду постановлена (складена) 17.08.2022, строк на касаційне оскарження закінчився 16.08.2022.
ОСОБА_1 клопоче поновити строк на касаційне оскарження. Клопотання обґрунтовує тим, що копію ухвали суду апеляційної інстанції від 17.08.2022 отримав 08.11.2022 та надає копію такої ухвали з відміткою суду про дату її виготовлення.
Зважаючи на це, Суд вважає, що ОСОБА_1 слід поновити строк на касаційне оскарження відповідно до ч. 2 ст. 329 КАС України.
Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження у справі, Суд виходить з такого.
Правилом, визначеним у п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI, передбачено звільнення учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності, Героїв України від сплати судового збору під час розгляду в усіх судових інстанціях справ, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
У статті 12 Закону України від 22.10.1993 № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон № 3551-XII), який регулює правовий статус ветеранів війни, до яких належать учасники бойових дій, закріплені пільги учасникам бойових дій та гарантії їх соціального захисту, а у ч. 2 ст. 22 цього Закону встановлено, що ветерани війни та особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Отже, учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору у справах, пов'язаних з реалізацією їхнього правового статусу. При цьому, для правильного застосування п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст. 12, 22 Закону № 3551-XII.
До цього зводиться висновок Великої Палати Верховного Суду, сформульований у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 9901/311/19, від 12.02.2020 № 545/1149/17.
Суд апеляційної інстанції перевірив наявність підстав для звільнення ОСОБА_1 як учасника бойових дій від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, виходив з того, що предметом спору у цій справі є перерахунок раніше призначеної пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону № 1789-XII. Тобто, вимога ОСОБА_1 не пов'язана з порушенням права на соціальний захист саме як учасника бойових дій, стосуються реалізації скаржником інших соціальних прав, набутих ним як колишнім працівником прокуратури.
Тому, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що ОСОБА_1 у цій справі має сплачувати судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13.04.2022 на загальних підставах, а неусунення недоліків скарги є підставою для її повернення.
Зважаючи на викладене, Суд вважає, що правильне застосування Восьмим апеляційним адміністративним судом ч. 2 ст. 298 КАС України є очевидним, а доводи касаційної скарги ОСОБА_1 не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначеної норми процесуального права.
Також Суд звертає увагу скаржника, що у розрізі практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) вимога сплатити судовий збір не порушує право заявників на доступ до правосуддя, оскільки судовий збір є певним законним обмежувальним заходом, який є формою регулювання доступу до суду, а також попередження подання необґрунтованих та безпідставних позовів та перенавантаження судів. Таке обмеження не може розглядатись як таке, що саме по собі суперечить п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована згідно із Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР та набрала чинності для України 11.09.1997, який гарантує кожному право на розгляд його справи судом.
У справі "Шишков проти Росії" (Shishkov v. Russia, заява № 26746/05, п. 108-112) ЄСПЛ нагадав, що право на доступ до суду не є абсолютним та може бути обмеженим; це допускається, оскільки право доступу за своєю природою вимагає державного регулювання, що може змінюватися в часі та на місці відповідно до потреб та ресурсів громади та окремих осіб (Ashingdane v. The United Kingdom, 8225/78, п. 57).
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Частиною 2 цієї ж статті КАС України встановлено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
До цього переліку належить й ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги.
За викладених обставин, Суд вважає, що касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.08.2022 слід визнати необґрунтованою, що є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись ст. 333, 359 КАС України, Суд,-
1. Задовольнити клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження.
2. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2022 року у справі № 380/9539/21.
3. Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами надіслати особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя А.А. Єзеров
Суддя О.П. Стародуб