14 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 560/11700/21
адміністративне провадження № К/990/17289/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Усенко Є.А.,
суддів: Гімона М.М., Яковенка М.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.06.2022 (головуючий суддя Смілянець Е.С., судді Полотнянко Ю.П., Драчук Т.О.) у справі №560/11700/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нейл» до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У вересні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Нейл» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області (далі - ГУ ДПС, відповідач), у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.05.2021 №0058930703 про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість на 80 724,00 грн.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.02.2022 позов задоволено.
18.03.2022 до Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга ГУ ДПС на вказане судове рішення, яка ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.03.2022 залишена без руху. Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд апеляційної інстанції виходив з того, що до скарги відповідач не додав документ про сплату судового збору, як це передбачено частиною п'ятою статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС). Цією ж ухвалою запропоновано відповідачу протягом п'яти днів з дня її вручення подати до Сьомого апеляційного адміністративного суду документ про сплату судового збору.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2022 продовжено строк на усунення недоліку апеляційної скарги, а ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.04.2022 апеляційну скаргу ГУ ДПС повернуто на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169, частини другої статті 298 КАС (відповідач не усунув недолік апеляційної скарги щодо сплати судового збору).
11.05.2022 до Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшла повторно подана ГУ ДПС апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції у цій справі, до якої було долучено платіжне доручення від 02.05.2022 №1087 про сплату судового збору у розмірі 3 405,00 грн. Апеляційна скарга була залишена без руху згідно з ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.05.2022, як така, що подана з пропуском строку, встановленого частиною першою статті 295 КАС, а заявлене відповідачем клопотання про його поновлення не обґрунтоване належним чином (відповідач, обґрунтовуючи поважність причини пропуску строку на апеляційне оскарження, посилався на право повторного звернення з апеляційною скаргою після її повернення судом, а також тим, що з 24.02.2022 на всій території України введено воєнний стан, у зв'язку з чим у ГУ ДПС відсутнє належне фінансування згідно статей видатків для сплати судового збору та запланованим бюджетним надходженням фінансування видатків на сплату судового збору у лютому-березні 2022 року, оскільки кошти з будь-якої статті Державного бюджету України перерозподіляються з метою фінансового забезпечення першочергових потреб держави із відсічі збройної агресії, забезпечення національної безпеки та соціального захисту громадян України).
Цією ж ухвалою запропоновано відповідачу протягом десяти днів з дня її вручення подати до апеляційного адміністративного суду вмотивовану заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних підстав для цього.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.06.2022 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.02.2022 на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС. Апеляційний суд, розглянувши заяву відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження, дійшов висновку про її необґрунтованість, вказавши, що наведені ГУ ДПС підстави для поновлення строку не є поважними, оскільки стосуються адміністративно-організаційної діяльності відповідача як суб'єкта владних повноважень. За висновком апеляційного суду, відсутність бюджетного фінансування не створює для суб'єкта владних повноважень підстав реалізовувати право на апеляційне оскарження у будь-який час після спливу встановленого законом строку. Суд врахував, що Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 введено в Україні воєнний стан, однак, відхилив посилання ГУ ДПС на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 щодо засвідчення форс-мажорних обставин (введення воєнного стану в країні), зазначивши, що вони стосуються зобов'язань суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб за договором, податкового та/чи іншого зобов'язання/обов'язку, виконання яких (якого) настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів та стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
ГУ ДПС подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.06.2022, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати цю ухвалу, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Доводи, наведені в касаційній скарзі, про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права обґрунтовані тим, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про неповажність такої причини пропуску строку на апеляційне оскарження, як відсутність коштів на сплату судового збору. ГУ ДПС зазначає, що в умовах триваючої збройної агресії Російської Федерації проти України кошти з будь-якої статті Державного бюджету України перерозподіляються з метою фінансового забезпечення першочергових потреб держави із відсічі збройної агресії, забезпечення національної безпеки та соціального захисту громадян України, тому у березні - квітні 2022 року по КЕКВ 2800 «Інші видатки» у ГУ ДПС були відсутні кошти для сплати судового збору, а з повторною апеляційною скаргою ГУ ДПС звернулось до суду апеляційної інстанції невідкладно, долучивши до неї документ про сплату судового збору. Відтак, повторно подана апеляційна скарга відповідала вимогам норм КАС.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Нейл» не реалізувало право подати відзив на касаційну скаргу ГУ ДПС.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача, правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 295 КАС апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з положеннями частини другої цієї статті учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (ЇЇ) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; а на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя цієї статті).
Згідно з частинами другою та третьою статті 298 КАС до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо, зокрема скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Згідно з частиною першою статті 121 КАС суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
При цьому норми КАС не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі.
Отже, процесуальний строк, встановлений законом на оскарження судового рішення, покликаний забезпечити правову визначеність учасників адміністративної справи і одночасно є правовою гарантією захисту їх прав. Вирішуючи питання про поновлення процесуального строку, зокрема на апеляційне оскарження судового рішення, суд повинен дати оцінку причинам, що зумовили його пропуск, на предмет їх поважності, не допускаючи при цьому надмірний формалізм як перешкоду в доступі особи до суду.
Сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, тому при вирішенні питання про поважність наведених відповідачем підстав, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду, яким чином діяла ця особа протягом зазначеного часу. Суди мають враховувати, чи вчинялись особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов'язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судового рішення.
Аналогічна за змістом правова позиція щодо застосування норми частини першої статті 121, частини третьої статті 295 КАС викладена в постановах Верховного Суду від 19 червня 2020 року (справа №280/4682/19), від 18 червня 2020 року (справа №400/524/19), від 17 червня 2020 року (справа №280/4951/19).
Оцінюючи поважність підстав пропуску процесуального строку, встановленого законом, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно таким умовам: 1) ця обставина (або кілька обставин) безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальної дії у визначений законом строк; 2) ця обставина виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк, протягом зазначеного строку; 3) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Усталеною також є і практика Верховного Суду, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку із: тривалістю строку, який пропущений; поведінкою учасника справи протягом цього строку; діями, які він вчиняв щодо звернення до суду, зокрема, чи пов'язані такі дії з підготовкою до звернення із заявою до суду, - та оцінювати їх в сукупності.
У касаційній скарзі, так само як і у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.02.2022, в обґрунтування поважності причин пропуску зазначеного строку відповідач послався, зокрема на введення в країні Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, воєнного стану із 5-ї години 30-ти хвилин 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, який триває і наразі.
З матеріалів справи слідує, що повернення першої апеляційної скарги ГУ ДПС на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.02.2022 було зумовлене невиконанням скаржником станом на 13.04.2022 ухвали апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для сплати судового збору. Разом з тим, ГУ ДПС 08.04.2022 подало клопотання про продовження строку на усунення недоліку апеляційної скарги (для сплати судового збору), до якого долучило копію листа управління інфраструктури та бухгалтерського обліку ГУ ДПС від 18.03.2022 №49/22-01-10-01-17, відповідно до якого на березень 2022 року по КЕКВ 2800 (судовий збір) передбачено обсяг видатків в сумі 250,0 тис. грн, проте згідно з підпунктом 3 пункту 19 Порядку виконання повноважень ДКС в особливому режимі воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.2021 №590 (зі змінами) платежі за іншими видатками (це стосується і видатків по КЕКВ 2800) та надання кредитів здійснюється з урахуванням ресурсної забезпеченості єдиного казначейського рахунку в порядку черговості. ГУ ДПС також надало виписку з казначейського рахунку, відкритого ГУ ДПС у Хмельницькій області, відповідно до якої станом на 08.04.2022 по рахунку (КЕКВ 2800) вхідний залишок склав 119,05 грн (а.с. 34, 35 т. 2-й). Однак, відмовляючи у задоволенні зазначеного клопотання, апеляційний суд оцінки вказаним доказам в контексті їх прийнятності як доказів, на які посилався відповідач на підтвердження фінансової неспроможності сплатити судовий збір в установлений в ухвалі від 04.04.2022 строк, вжиття заходів для отримання фінансування відповідних витрат, не надав.
Про передбачуваність результату вжитих відповідачем заходів для забезпечення сплати судового збору, на які ГУ ДПС посилалося у клопотанні від 08.04.2022, свідчить факт сплати судового збору 03.05.2022 за платіжним дорученням №1087 від 02.05.2022 за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у справі №560/11700/21 (а.с. 240-е, т. 1-й).
Звертаючись повторно з апеляційною скаргою, ГУ ДПС долучило до неї, окрім клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, зазначене платіжне доручення.
ГУ ДПС доводить, що вище наведені обставини підтверджують його довід, що ним у розумний строк були вчинені усі залежні від нього дії для реалізації права на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції в умовах воєнного стану. Стверджує, що добросовісно використав свої процесуальні права, а пропуск строку на апеляційне оскарження стався з незалежних від нього об'єктивних причин, викликаних воєнним станом.
Надаючи оцінку цим доводам ГУ ДПС, колегія суддів виходить з того, що введення воєнного стану, безумовно, повинно враховуватися судом при вирішенні питання про поновлення процесуального строку, встановленого законом. Разом з тим, ця обставина підлягає визнанню судом поважною причиною пропуску процесуального строку за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такою обставиною, як того вимагає норма частини першої статті 121 КАС. Питання поновлення процесуального строку вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у відповідній заяві.
Верховний Суд наголошує, що саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення процесуального строку для органу державної влади без зазначення таким органом конкретних обставин, які вплинули на своєчасність його звернення до суду та без надання відповідних доказів, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого органу, що, в свою чергу, обумовило пропуск процесуального строку, встановленого законом.
У постанові від 29.09.2022 у справі №500/1912/22 Верховний Суд зробив висновок, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Забезпечення права на апеляційний перегляд справи відповідно до пункту 6 частини третьої статті 2 КАС є однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства. Одночасно забезпечення апеляційного перегляду справи є гарантією від можливої судової помилки, а відтак і гарантією правопорядку.
У справі «Іліан проти Туреччини» Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
Як вбачається з матеріалів справи, вперше відповідач оскаржив в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції в межах строку, визначеного частиною першою статті 295 КАС. Ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.04.2022 про повернення апеляційної скарги ГУ ДПС отримало 13.04.2022, повторно ГУ ДПС з апеляційною скаргою звернулось 11.05.2022, надавши платіжне доручення про сплату судового збору.
Встановлені у цій справі обставини щодо звернення відповідача з апеляційною скаргою, а саме: повторне звернення з апеляційною скаргою у розумний строк після сплати судового збору (тобто, після усунення недоліку апеляційної скарги, який був підставою для повернення першої апеляційної скарги, поданої у встановлений законом строк), добросовісна процесуальна поведінка відповідача в процедурі апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, дають підстави Суду виснувати, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС через пропуск відповідачем строку на апеляційне оскарження, не дотримався балансу між забезпеченням належної процесуальної поведінки учасника справи та забезпеченням права учасника справи на апеляційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частин першої і четвертої статті 353 КАС підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанції і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Підсумовуючи викладене, ухвала Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.06.2022 підлягає скасуванню, а справа - направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області задовольнити.
Ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.06.2022 скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддіЄ.А. Усенко М.М. Гімон М.М. Яковенко