14 грудня 2022 року
м. Київ
справа №640/17351/19
адміністративне провадження № К/9901/40090/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів: Губської О.А., Мартинюк Н.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяви ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Верховного Суду від 06 жовтня 2022 року та ухвал Верховного Суду від 01 грудня 2022 року у справі №640/17351/19 за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва, треті особи: ОСОБА_2 , Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури України про визнання протиправним та скасування рішення.
I. УСТАНОВИВ
1. Постановою Верховного Суду від 06 жовтня 2022 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду відмовлено. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про постановлення окремих ухвал на адресу Генерального прокурора України та Вищої ради правосуддя відмовлено. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 червня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2021 року - без змін.
2. Ухвалами Верховного Суду від 27 жовтня, 03 листопада, 01 грудня 2022 року відмовлено у задоволенні заяв ОСОБА_1 про роз'яснення ухвали Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року та постанови Верховного Суду від 06 жовтня 2022 року у справі №640/17351/19.
3. Ухвалою Верховного Суду від 03 листопада 2022 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описки в постанові Верховного Суду від 06 жовтня 2022 року у справі №640/17351/19.
4. Ухвалою Верховного Суду від 01 грудня 2022 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі № 640/17351/19.
5. 30 листопада та 07 грудня 2022 року ОСОБА_1 звернувся з заявами про роз'яснення деяких пунктів постанови Верховного Суду від 06 жовтня 2022 року.
6. 02 грудня 2022 року ОСОБА_1 звернувся з заявою про роз'яснення деяких пунктів ухвали Верховного Суду від 01 грудня 2022 року про відмову у роз'ясненні постанови Верховного Суду від 06 жовтня 2022 року.
7. 02 грудня та 07 грудня 2022 року ОСОБА_1 звернувся з заявами про роз'яснення ухвали Верховного Суду від 01 грудня 2022 року про відмову у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення у справі.
8. Відповідно до частини першої, другої статті 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
9. Роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли судом не дотримані вимоги ясності, визначеності рішення.
10. В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.
11. Роз'ясненню підлягає судове рішення, яким суд розв'язав спір по суті, тобто якщо воно впливає на права, обов'язки та інтереси учасників спірних правовідносин. Під роз'яснення підпадає винятково рішення, яке підлягає виконанню, й без такого роз'яснення його важко виконати або існує велика ймовірність його неправильного виконання.
12. У своїх заявах ОСОБА_1 просив роз'яснити пункт 46 постанови Верховного Суду від 06 жовтня 2022 року в частині того, якою є правова природа походження твердження про те, що частина перша статті 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлює право адвоката та/або особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, оскаржити рішення у дисциплінарній справі або до суду, або до ВКДКА, а також що та ж норма права встановлює право тих же осіб оскаржити рішення у дисциплінарній справі чи до суду, чи до ВКДКА;
- яким нормативним актом встановлено, що частина перша статті 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлює право адвоката та/або особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, оскаржити рішення у дисциплінарній справі або до суду, або до ВКДКА, а також що та ж норма права встановлює право тих же осіб оскаржити рішення у дисциплінарній справі чи до суду, чи до ВКДКА;
- зміст пункту 48 постанови Верховного Суду від 06 жовтня 2022 року в частині, зокрема, як, враховуючи, що при винесенні ухвали від 16 червня 2021 року суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Каракашьян С.К. не вдавався до використання тверджень спеціально створеного маніпулятивного блоку юридично неспроможних та неправових тверджень, виготовленого суддями Касаційного адміністративного суду Калашніковою О.В., Білак М.В. , Губською О.А. у постанові Верховного Суду від 31 січня 2020 року у справі № 640/3026/19, та нічого не вказував щодо того, що звернення особи зі скаргою до ВКДКА не є досудовим порядком вирішення спору, що надає надалі особі право на звернення до суду у строки, визначені статтею 122 КАС України, слід розуміти твердження пункту 48 постанови Касаційного адміністративного суду від 06 жовтня 2022 року: «З урахуванням зазначеного, судами не могло бути застосовано до спірних правовідносин положення частини четвертої статті 122 КАС України».
13. У заяві від 02 грудня 2022 року щодо ухвали Верховного Суду від 01 грудня 2022 року про відмову у роз'ясненні постанови від 06 жовтня 2022 року позивач просив роз'яснити чи слід розуміти твердження пунктів 11 та 12 цієї ухвали як таке, що суд мав на увазі вимогу заяви позивача роз'яснити: чи слід розуміти, що стверджуючи в постанові від 06 жовтня 2022 року, що реалізувати свої права щодо оскарження до суду рішення КДКА м. Києва № 151 від 09 липня 2019 року, яким спричинено шкоду його охоронюваним законом правам та інтересам, після його перегляду ВКДКА, він, як позивач, може лише шляхом оскарження рішення ВКДКА про залишення без змін рішення КДКА, суд вказує на невірно обраний спосіб захисту прав позивача;
- якщо суд, стверджуючи у пунктах 11 та 12 ухвали від 01 грудня 2022 року « 11. Питання, на яке ОСОБА_1 хоче отримати роз'яснення у порядку статті 254 КАС України, поставлене у такому аспекті, що вимагає від суду додаткового обґрунтування наведеного у судовому рішенні висновку щодо порядку вирішення наявного між ним та відповідачем спору. По суті зміст поданих заяв зводиться до незгоди позивача з ухваленим судовим рішенням. 12. З огляду на те, що постанова Верховного Суду від 06 жовтня 2022 року не потребує реалізації через примусове виконання, а також і те, що особиста незгода скаржника з прийнятими рішеннями не може бути підставою для його роз'яснення, Верховний Суд дійшов висновку, що у задоволенні заяв ОСОБА_1 слід відмовити», мав на увазі вимогу заяви позивача роз'яснити:
чи слід розуміти, що стверджуючи в постанові від 06 жовтня 2022 року, що реалізувати свої права щодо оскарження до суду рішення КДКА м. Києва № 151 від 09 липня 2019 року, яким спричинено шкоду його охоронюваним законом правам та інтересам, після його перегляду ВКДКА, він, як позивач, може лише шляхом оскарження рішення ВКДКА про залишення без змін рішення КДКА, суд вказує на невірно обраний спосіб захисту прав позивача, то, відповідно, також просив роз'яснити:
- чи слід розуміти, що стверджуючи в постанові від 06 жовтня 2022 року, що реалізувати свої права щодо оскарження до суду рішення КДКА м. Києва № 151 від 09 липня 2019 року, яким спричинено шкоду його охоронюваним законом правам та інтересам, після його перегляду ВКДКА, він, як позивач, може лише шляхом оскарження рішення ВКДКА про залишення без змін рішення КДКА, суд вказує на невірно обраний спосіб захисту прав позивача;
- як та у який спосіб викласти вимоги такої позовної заяви для того, щоб мати можливість отримати захист своїх прав, за умови, що шкоду його охоронюваним законом правам та інтересам спричинено не рішенням ВКДКА, а рішенням КДКА м. Києва;
- які наступні процесуальні дії після розгляду судом такої позовної заяви про скасування рішення ВКДКА про залишення без змін рішення КДКА повинен буде вчинити він, позивач, для визнання протиправним та скасування рішення КДКА м. Києва, яким його охоронюваним законом правам та інтересам спричинено шкоду.
14. У заявах від 02 грудня та 07 грудня 2022 року про роз'яснення ухвали Верховного Суду від 01 грудня 2022 року про відмову у постановленні додаткового судового рішення, позивач просив роз'яснити чи стверджує колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі суддів Білак М.В., Губська О.А., Мартинюк Н.М., що у постанові від 06 жовтня 2022 року надано оцінку доказам і аргументам позивача, зокрема, про те, що в ухвалі Окружного адміністративного суд міста Києва від 16 червня 2021 року у справі № 640/17351/19 про залишення без розгляду позовної заяви адвоката ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення КДКА м. Києва № 151 від 09 липня 2019 року, не досліджено у судовому засіданні та не надано оцінки заяві/поясненню від 28 травня 2021 року (прийнята судом 01 червня 2021 року), у якій позивач відповідно до вимог та на виконання ухвали місцевого суду від 19 травня 2021 року про залишення позову без руху, виклав фактичні обставини справи та доводи того, що встановлені законом процесуальні строки при поданні позову були дотримані, а отже оскаржувана ухвала винесена з порушенням норм статті 242 КАС України, якими передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим;
- чи означає відмова у винесенні додаткового рішення задля вирішення вимоги касаційної скарги по суті спору, що колегія суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 06 жовтня 2022 року визнала обґрунтованою та законною ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду від 16 червня 2021 року винесену за умови, що суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Каракашьяна С.К.: або виходив із недостовірних даних про те, що нібито ним, позивачем, не було вжито ніяких процесуальних дій на виконання ухвали суду від 19 травня 2021 року про залишення позову без руху задля усунення недоліків позовної заяви, та нібито не було подано до суду заяву від 28 травня 2021 року із поясненнями щодо дотримання строків звернення до суду; або ж суддя Каракашьян С.К., фальшуючи матеріали справи, в ухвалі від 16 червня 2021 року умисно не вказав про факт вчинення позивачем процесуальних дій на виконання ухвали від 19 травня 2021 року про залишення позову без руху, та надходження до суду заяви/пояснення позивача від 28 травня 2021 року, а отже умисно не надав оцінки її доводам/аргументам щодо дотримання процесуальних строків, та також умисно залишив позовну заяву без розгляду, і в діянні судді наявні склади ряду злочинів, які суддя задокументував сам;
- як слід розуміти твердження ухвали від 01 грудня 2022 року про відмову у винесенні у справі додаткового рішення: «Верховний Суд у цій справі не є судом, який ухвалив судове рішення по суті спору, у зв'язку з чим відсутні підстави для ухвалення ним додаткового судового рішення».
15. Вивчивши заяви про роз'яснення судових рішень та їх вимоги, Верховний Суд зазначає таке.
16. У постанові Верховного Суду від 06 жовтня 2022 року наведено мотиви, за якими колегія суддів дійшла відповідних висновків.
17. Зокрема, у пункті 46 постанови Верховного Суду від 06 жовтня 2022 року проаналізовано положення частини першої статті 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» з урахуванням висловленої у постанові Верховного Суду від 31 січня 2020 року у справі №640/3026/19 правової позиції.
18. Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін ухвалу окружного суду, критично ставився до посилань апелянта на те, що звернення особи зі скаргою до ВКДКА є досудовим порядком вирішення спору, що надає надалі особі право на звернення до суду у строки, визначені статтею 122 КАС України, адже законодавець чітко визначив право на оскарження такого рішення або до суду, або до ВКДКА, при цьому, тридцятиденний строк оскарження передбачений спеціальною нормою для даних правовідносин - Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а норми КАС України, в даному випадку, є загальними.
19. Оскільки у касаційному порядку було оскаржено ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції про залишення ухвали без змін, то Верховним Судом було надано оцінку висновкам, викладеним у цих судових рішеннях, та на підставі них зроблено відповідний висновок, викладений, зокрема, у пункті 48 постанови.
20. Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 08 квітня 2021 року (справа № 11-395сап20), розглядаючи заяву про роз'яснення постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 січня 2021 року, вказувала на те, що оскільки постанова суду не потребує реалізації через примусове виконання, а також і те, що особиста незгода скаржника з прийнятими рішеннями не може бути підставою для його роз'яснення, у задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення слід відмовити. Питання, на яке заявник хоче отримати роз'яснення у порядку статті 254 КАС України, поставлене у такому аспекті, що вимагає від суду додаткового обґрунтування наведеного у судовому рішенні висновку щодо порядку вирішення наявного між ним та відповідачем спору. По суті зміст поданих заяв зводиться до незгоди позивача з ухваленим судовим рішенням.
21. Прохання позивача роз'яснити пункти постанови Верховного Суду та визначення, застосовані у ній, свідчать про незгоду з мотивацією судового рішення. У той же час механізм, визначений статтею 254 КАС України, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть це судове рішення оскаржити, якщо таке право надане КАС України.
22. Перевіривши заяви ОСОБА_1 про роз'яснення деяких пунктів ухвали Верховного Суду від 01 грудня 2022 року про відмову у роз'ясненні постанови Верховного Суду від 06 жовтня 2022 року та про роз'яснення ухвали Верховного Суду від 01 грудня 2022 року про відмову у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення у справі, колегія суддів дійшла таких висновків.
23. Велика Палата Верховного Суду в ухвалах від 18 жовтня 2022 року (справа 240/29534/21) та від 02 листопада 2022 року (справа № 9901/550/19) зазначала про те, що не підлягають роз'ясненню судові рішення, прийняті з процесуальних питань, які не стосуються предмета спору, що виник між сторонами у справі, а лише вказують на ту чи іншу процесуальну дію, прийняту судом у межах наданих йому повноважень.
24. Оскільки ухвали Верховного Суду від 01 грудня 2022 року про відмову у роз'ясненні постанови Верховного Суду від 06 жовтня 2022 року та про відмову у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення у справі, прийняті з процесуальних питань та не відноситься до судових рішень, якими спір вирішено по суті, а отже не є такими, що підлягають виконанню, ці судові рішення не підлягають роз'ясненню.
Керуючись статтею 254 КАС України, Верховний Суд,
Відмовити ОСОБА_1 в роз'ясненні постанови Верховного Суду від 06 жовтня 2022 року, ухвали Верховного Суду від 01 грудня 2022 року про відмову у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення у справі та ухвали Верховного Суду від 01 грудня 2022 року про відмову у роз'ясненні постанови Верховного Суду від 06 жовтня 2022 року у справі №640/17351/19 за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва, треті особи: ОСОБА_2 , Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури України про визнання протиправним та скасування рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
М.В. Білак
О.А. Губська
Н.М. Мартинюк,
Судді Верховного Суду