14 грудня 2022 року
м. Київ
справа №580/3016/21
адміністративне провадження № К/990/30928/22
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Данилевич Н.А.,
суддів: Мацедонської В.Е., Шевцової Н.В.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08 липня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2021 року у справі №580/3016/21 за позовом ОСОБА_1 до Черкаської обласної прокуратури про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
08 листопада 2022 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України.
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Черкаської обласної прокуратури, в якій просив:
- визнати бездіяльність Черкаської обласної прокуратури, що відповідно до статті 52 КАСУ з 11 вересня 2020 року є правонаступником прокуратури Черкаської області щодо неналежного розрахунку з позивачем, а саме невиплати позивачу частини заробітної плати (посадового окладу), визначеного за частиною третьою статті 81 Закону України "Про прокуратуру" за період з 01 липня 2015 року до 15 березня 2021 року протиправною та зобов'язати відповідача сплатити на користь ОСОБА_1 частину неотриманої заробітної плати (посадового окладу) у розмірі 1 492 274,10 (один мільйон чотириста дев'яносто дві тисячі двісті сімдесят чотири гривні 10 копійок) грн.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 08 липня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2021 року, у задоволенні позову відмовлено.
Не погодуючись з рішенням судів попередніх інстанцій, позивач звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 22 листопада 2022 року касаційну скаргу залишено без руху. Так, скаржнику необхідно було надати заяву із зазначенням інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження.
На виконання вимоги ухвали Верховного Суду від 22 листопада 2022 року, позивач надіслав заяву про поновлення пропущеного процесуального строку, яка надійшла до суду касаційної інстанції 05 грудня 2022 року.
В цій заяві скаржник зазначив, що в результаті збройної агресії та запровадження воєнного стану в Україні було порушено нормальну життєдіяльність позивача, що унеможливило подання повторної касаційної скарги в більш стислі строки. Наслідки порушення нормальної життєдіяльності громадян в Україні в цілому та позивача зокрема (ворожі обстріли та перебування в укриттях під час повітряних тривог, відсутність енергопостачання, психоемоційні навантаження внаслідок зазначеного) є загальновідомими фактами в суспільстві та не потребують подання окремих доказів.
Також позивач зазначає, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 з 12 березня 2020 року на всій території України запроваджено карантин, що діє по даний час.
Перевіривши доводи скаржника щодо пропущеного строку на касаційне оскарження, Верховний Суд зазначає наступне.
Предметом касаційного оскарження в даній справі є рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08 липня 2021 року та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2021 року у справі №580/3016/21.
Касаційну скаргу засобами поштового зв'язку подано 04 листопада 2022 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.
Ухвалою Верховного Суду від 15 листопада 2021 року касаційну скаргу повернуто скаржникові на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС, оскільки у касаційній скарзі не були викладені, передбачені цим Кодексом, підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Ухвалою Верховного Суду від 20 січня 2022 року касаційну скаргу повернуто скаржникові, оскільки останній не усунув недоліки касаційної скарги, яку було попередньо залишено без руху ухвалою Верховного Суду від 14 грудня 2021 року.
Ухвалами Верховного Суду від 18 квітня 2022 року та від 06 червня 2022 року касаційні скарги повернуті скаржникові на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС, оскільки у касаційних скаргах не були викладені, передбачені цим Кодексом, підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, в частині строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Заявник касаційної скарги покликається на збройну агресію Російської Федерації та запровадження воєнного стану в Україні внаслідок чого порушено нормальну життєдіяльність позивача, проте останній не виклав обставини щодо неможливості оформити відповідно до вимог КАС України попередніх касаційних скарг, які були подані до введення воєнного стану (24 лютого 2022 року).
Також скаржником не викладені причини неможливості оформити попередніх касаційних скарг відповідно до вимог КАС України через запровадження на території України карантину.
З огляду на це слід зазначити, що невиконання позивачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов'язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Слід зазначити, що право на касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Суд наголошує, що подання касаційної скарги більше ніж через один рік після ухвалення оскаржуваної постанови судом апеляційної інстанції не може бути визнано Судом як своєчасне та належне виконання скаржником його процесуальних обов'язків.
Аналіз положень статей 5, 13, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що учасники справи, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк.
Учасники справи, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк та у передбаченому процесуальним законом порядку. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Встановлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства процесуальних обов'язків.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Враховуючи обставини справи, зазначену скаржником причину пропуску строку на касаційне оскарження не можна вважати поважною, тобто такою, що не залежала від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, і пов'язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Інші підстави для поновлення строку скаржником не зазначені.
Пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України обумовлено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
Враховуючи, що скаржником не доведено поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, зазначена причина пропуску строку не може бути визнана поважною, тому у відкритті касаційного провадження за цією скаргою необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись пунктом 4 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд.
Визнати неповажними, зазначені ОСОБА_1 , причини пропуску строку на касаційне оскарження рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08 липня 2021 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2021 року у справі №580/3016/21
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08 липня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2021 року у справі №580/3016/21 за позовом ОСОБА_1 до Черкаської обласної прокуратури про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіН.А. Данилевич В.Е. Мацедонська Н.В. Шевцова