14 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 320/13759/20
адміністративне провадження № К/990/33529/22
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2022 року
у справі №320/13759/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейська сервісна служба» до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області про визнання протиправним та скасування рішення,
29 листопада 2022 року до касаційного суду надійшла скарга Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області.
Перевіривши матеріали касаційної скарги Суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Згідно із частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Відповідно до пункту четвертого частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Так, у тексті касаційної скарги заявник указує, що підставою касаційного оскарження судового рішення у справі №320/13759/20 є пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Щодо посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України Суд зазначає таке.
Обґрунтовуючи указану підставу касаційного оскарження заявник зазначає, що скасовуючи рішення суду першої інстанції апеляційній суд в постанові зазначив, що висновок контролюючого органу про те що працівниками позивача були створені перешкоди у проведенні перевірки, оскільки запитуваних документів щодо складових тарифу надано не було у повній мірі не відповідає дійсності, оскільки відповідні документи надавалися посадовим особам, які здійснювали перевірку, у тому числі такі документи були подані до завершення перевірки та до підписання відповідного акту. Відтак, акт від 27 листопада 2020 року №66 не може бути визнаний судом достовірним доказом щодо допущених позивачем порушень. Окрім того зазначає, що суд апеляційної інстанції звернув увагу на те, що спірна перевірка в розумінні абзацу дванадцятого частини першої статті 6 Закону №877-V є повторною, оскільки за фактами порушень, що викладені у зверненні гр. ОСОБА_1 від 14 вересня 2020 року вх. №Т-4728 вже була здійснена перевірка 21 жовтня 2020 року згідно наказу №4467-ОД від 19 жовтня 2020 року. Указує, що Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області не погоджується з рішенням суду апеляційної інстанцій оскільки вважає, що під час його прийняття судом порушено норми матеріального права.
Суд наголошує, що оскарження судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, вимагає не лише констатації факту відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування конкретної норми права у подібних правовідносинах, а й підстав необхідності такого висновку у подібних правовідносинах (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми та інше), а також зазначення, у чому, на думку скаржника, полягає неправильне застосування норми права, щодо якої необхідний висновок Верховного Суду та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
Так, скаржником не виділено чіткого переліку норм права, висновок Верховного Суду щодо застосування яких у подібних правовідносинах відсутній станом на дату подання касаційної скарги, не зазначено належних аргументів щодо їх неправильного застосування судом апеляційної інстанції та необхідності висновку Верховного Суду щодо цих норм саме у цій справі у контексті установлених судами попередніх інстанцій обставин справи.
З огляду на викладене, Суд вважає необґрунтованим посилання скаржника на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження.
Аргументи касаційної скарги зводяться до часткового опису обставин справи, переоцінки доказів, з посиланням на неповне з'ясування обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій. Суд зазначає, що за приписами частини другої статті 341 КАС України оцінка доказів, установлення обставин, що не були встановлені або відхилені судом та вирішення питання щодо переваги одних доказів над іншими, не є повноваженнями суду касаційної інстанції, а відповідач обґрунтовує свої доводи саме посиланням на обставини справи, що мають оціночний характер у сукупності з іншими обставинами, що не є підставою для відкриття касаційного провадження у справі.
У контексті наведеного слід зауважити, що з урахуванням внесених до КАС України змін, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України.
За таких обставин, касаційна скарга Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2022 року у справі №320/13759/20.
Одночасно Суд роз'яснює, що повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо буде усунуто обставини, які зумовили її повернення.
Ураховуючи викладене та керуючись статтею 328, 330, 332 КАС України Суд, -
Касаційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2022 року у справі №320/13759/20 - повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
...........................
Ж.М. Мельник-Томенко
Суддя Верховного Суду