14 грудня 2022 року
м. Київ
справа №640/2240/20
адміністративне провадження №К/990/28620/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Уханенка С.А.,
суддів - Данилевич Н.А., Кашпур О.В.,
перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів про визнання протиправними та скасування наказу, поновлення на посаді,
У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами (далі - АРМА), в якому просив: скасувати наказ Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів від 18 грудня 2019 року №431/9-03-ОС «Про звільнення ОСОБА_1 » та поновити його на роботі.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 жовтня 2021 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Національного агентства з питань виявлення розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, від 18 грудня 2019 року №431/9-03-о/с «По звільнення ОСОБА_1 ». Зобов'язано Національне агентство з питань виявлення розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, поновити ОСОБА_1 на посаді начальника юридичного управління центрального апарату Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, з 03 січня 2020 року. Стягнути з Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 03 січня 2020 року по 28 жовтня 2021 року у розмірі 1 693 866,72 грн.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2022 скасовано рішення суду першої інстанції та відмовлено в позові.
20 жовтня 2022 року ОСОБА_1 утретє подав касаційну скаргу на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2022 року, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права. Заявник, посилаючись на положення пункти 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України, просить скасувати оскаржене судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Водночас заявник просив поновити пропущений процесуальний строк.
Предметом спору у цій справі є правомірність наказу про звільнення державного службовця з посади державної служби категорії "Б" за результатами оцінювання.
Зі змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій вбачається, що позивач проходив службу на посаді, що у значенні Закону України «Про запобігання корупції» передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, тому за приписами пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України справа не є малозначною.
Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10 листопада 2022 року касаційну скаргу залишено без руху, а заявнику надано строк для усунення її недоліків. Зокрема, ОСОБА_1 необхідно було зазначити інші поважні причини пропуску строку та надати докази, що підтверджують ці обставини.
На виконання ухвали Верховного Суду від 10 листопада 2022 року надійшла заява від ОСОБА_1 , в якій він просить поновити пропущений строк посилаючись на те, що вперше до Верховного Суду касаційну скаргу подано вчасно, проте ухвалою Верховного Суду від 28 вересня 2022 року цю скаргу було повернуто заявникові на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України. Посилаючись на те, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції, а з 24 лютого 2022 року через воєнні дії заявник не отримує засобами поштового зв'язку процесуальні документи у цій справі та ознайомлюється з їх змістом безпосередньо у приміщенні суду та з Єдиного державного реєстру судових рішень, просив суд поновити пропущений строк. До цієї заяви ОСОБА_1 також додав копії листа ОАС міста Києва від 02 грудня 2022 року про те, що поштова кореспонденція на його адресу не надсилалася через відсутність коштів та розписки про отримання оскарженої постанови суду апеляційної інстанції лише 16 серпня 2022 року.
Частинами першою, другою статті 329 КАС України установлено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Частиною третьою статті 329 КАС України встановлено, що строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
За приписами частини четвертої статті 332 КАС України розгляд заяви особи про поновлення строку на касаційне оскарження здійснюється колегією суддів суду касаційної інстанції, склад якої визначений у порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Перевіривши зазначені заявником причини пропуску строку на касаційне оскарження, що підтверджуються загальновідомою інформацією та доданими доказами, колегія суддів дійшла висновку, що строк на касаційне оскарження підлягає поновленню відповідно до частини третьої статті 329 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є, зокрема, неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду; відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Проаналізувавши доводи заявника про незастосування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, Суд приходить до висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження за пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки ОСОБА_1 , зазначивши у тексті скарги про постанови Верховного Суду, не указав норми щодо якої такий висновок сформовано та в чому саме полягає її неправильне застосування судом апеляційної інстанції, обмежившись лише цитатами з цих постанов що стосуються процедури проведення оцінювання, з посиланням на те, що виставлений бал повинен бути не тільки обґрунтованим, але й відповідати певному установленому критерію. Крім того, Суд зазначає, що такий критерій є оціночним судженням, яке ґрунтується на аналізі доказів саме у цих прикладах справ, предметом оскарження у яких, зокрема, були саме висновки щодо оцінювання результатів службової діяльності, а накази про звільнення були похідними вимогами від основної. Натомість у цій справі ОСОБА_1 оскаржує лише наказ про звільнення, виданий на підставі іншого наказу від 16 грудня 2019 року №418/9-03-ос про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності як наслідок, негативної оцінки. Цей наказ від 16 грудня 2019 року №418/9-03-ос заявник у цій справі не оскаржував (на що звернув увагу суд апеляційної інстанції), як і висновок щодо результатів оцінювання. Тому указані ОСОБА_1 висновки Верховного Суду у справах №№480/4987/19, 640/20744/19 не є застосовними до спірних правовідносин, так як їх сформовано за інших обставин, що мають індивідуальні ознаки, характерні виключно для них.
Верховний Суд також відхиляє аргументи заявника щодо помилковості розгляду судами справи за правилами спрощеного позовного провадження з огляду на віднесення позивача до осіб, визначених приписами пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України, так як суд апеляційної інстанції усунув наведене процесуальне порушення, скасувавши рішення суду першої інстанції і з цих підстав.
Водночас у касаційній скарзі заявник, зокрема, зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо порядку застосування положень пункту 10 частини першої статті 7, частини першої статті 11, частини сьомої статті 44 Закону України "Про державну службу", пунктів 47-48 Типового порядку у контексті правових наслідків звільнення державного службовця у зв'язку з отриманням негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності до закінчення строків на оскарження висновку, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання; статті 44, пункту 3 частини першої 87 Закону України "Про державну службу" у взаємозв'язку зі статтею 43 Конституції України у випадку звільнення державного службовця в умовах, коли станом на початок процедури оцінювання службової діяльності та її закінчення правове регулювання наслідків отримання негативної оцінки змінилося. Такі доводи заявника є достатньо мотивованими та потребують перевірки.
Інші аргументи заявника щодо відсутність висновку Верховного Суду за наведеними у скарзі нормами не приймаються з огляду їхньої незастосовності судом апеляційної інстанції під час розгляду справи.
Касаційна скарга за формою та змістом відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 248, 329, 334 КАС України, Суд
1. Поновити ОСОБА_1 процесуальний строк на касаційне оскарження постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2022 року.
2. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів про визнання протиправними та скасування наказу, поновлення на посаді.
3. Витребувати справу № 640/2240/20 із Окружного адміністративного суду міста Києва.
4. Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет», а у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв'язку.
5. Іншим учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів надіслати через підсистему «Електронний суд» у вигляді електронних документів до їхніх електронних кабінетів, якщо ці учасники внесені до цієї автоматизованої системи. В іншому випадку, документи надсилаються цим учасникам на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв'язку.
6 Установити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
7. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: С.А. Уханенко
Судді: Н.А. Данилевич
О.В. Кашпур