13 грудня 2022 року
м. Київ
справа №160/20027/21
адміністративне провадження №К/990/32168/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стеценка С.Г.,
суддів: Рибачука А.І., Тацій Л.В.,
перевіривши касаційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.02.2022 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19.10.2022 у справі № 160/20027/21 за позовом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити певні дії,
Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до ОСОБА_1 , в якому позивач просив припинити право на виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (ССГ) «Реконструкція квартири АДРЕСА_1 з розподілом на дві окремі квартири АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 » від 18.06.2021 № КВ 051210616289, замовник будівництва - ОСОБА_1 .
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.02.2022, яке залишене без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19.10.2022, у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, позивач звернувся із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.02.2022 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19.10.2022, та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою Верховного Суду від 29.11.2022 касаційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.02.2022 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19.10.2022 у справі № 160/20027/21 за позовом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити певні дії - залишено без руху. Надано скаржнику строк для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, а саме шляхом уточнення підстави звернення до суду касаційної інстанції з відповідним обґрунтуванням, з урахуванням мотивів, наведених у цій ухвалі.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 29.11.2022 позивач надіслав до суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги.
Перевіривши обґрунтування касаційної скарги та заяви про усунення недоліків цієї скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Заявник, обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги зазначає, що така скарга подається на підставі пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України. Скаржник зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме: у випадку відсутності документа, визначеного ч. 1, 2 ст. 39 Закону України від 17.02.2011 №3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон), який підтверджує прийняття об'єкта до експлуатації, на такому об'єкті в супереч п. 3.2.21 ДБН «Склад та зміст проектної документації на будівництво» може бути виконано такий вид будівництва як «реконструкція, а технічний паспорт на об'єкт будівництва є належним документом, який підтверджує факт прийняття об'єкта до експлуатації, враховуючи ст. 39 Закону.
Одночасно скаржник у касаційній скарзі наводить й інші факти неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Дану справу суд першої інстанції розглянув за правилами спрощеного позовного провадження.
Пунктом 2 ч. 5 ст. 328 КАС України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
При касаційному оскарженні судових рішень у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження скаржник повинен обґрунтувати підстави для відкриття касаційного провадження відповідно до ч. 4 ст. 328 та ч. 5 ст. 328 КАС України.
У касаційній скарзі скаржник посилається на те, що дана справа підлягає касаційному оскарженню на підставі пп. "а" п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, оскільки касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанції обставинами та наданою їм правовою оцінкою дають підстави для висновку про можливу наявність в даному випадку обставин, наведених у підпункті "а" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
За вимогами частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, з-поміж іншого, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.
Аналіз наведених вище аргументів касаційної скарги в їхньому логічному взаємозв'язку з висвітленими в оскаржених судових рішеннях обставинами справи вказує на наявність у цій ситуації підстави для відкриття касаційного провадження, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
З метою перевірки наведених обставин, які неможливо виконати на стадії відкриття касаційного провадження, враховуючи предмет даного спору, суть і характер спірних правовідносин, їх суб'єктний склад, колегія суддів вважає за необхідне здійснити касаційний перегляд рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.02.2022 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 19.10.2022 у цій справі.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстав для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкриті касаційного провадження відсутні.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відкриття касаційного провадження.
Керуючись статтями 328, 329, 330, 334, 335, 338 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.02.2022 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19.10.2022 у справі № 160/20027/21 за позовом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити певні дії.
Витребувати із Дніпропетровського окружного адміністративного суду матеріали справи №160/20027/21 за позовом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити певні дії.
Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданими до скарги матеріалами.
Встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
С.Г. Стеценко
А.І. Рибачук
Л.В. Тацій ,
Судді Верховного Суду