Провадження № 11-сс/821/483/22 Справа № 712/10231/22 Категорія: ст.182 КПК України Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
14 грудня 2022 року Черкаський апеляційний суд в складі суддів:
суддя-доповідач ОСОБА_2
судді ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретар ОСОБА_5
за участі:
прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 29.11.2022, якою відносно
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця
м. Черкаси, Українця, громадянина України, безробітного, одруженого, маючого
на утриманні трьох малолітніх дітей, проживаючого за адресою:
АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 90 (дев'яносто) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 234 000, 00 грн.,
ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 29.11.2022 клопотання слідчого СВ Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області ОСОБА_9 , погодженого прокурором Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_6 , задоволено.
Застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 90 (дев'яносто) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 234 000, 00 грн.
Покладено на підозрюваного ОСОБА_8 в порядку ст. 194 КПК України наступні обов'язки на строк до 27.01.2023 року:
- прибувати до слідчого СВ Черкаського районного управління ГУНП в Черкаській області ОСОБА_9 , прокурора Черкаського відділу Черкаської окружної прокурати ОСОБА_6 за кожною вимогою;
- не відлучатися за межі місця проживання в м. Одеса, без письмового дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утриматись від спілкування зі свідками в даному кримінальному провадженні.
Слідчий суддя при винесенні даної ухвали керувався наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, санкція статті якого передбачає покарання у вигляді штрафу від сорока тисяч до п'ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на три роки, а тому підозрюваний з метою уникнення від кримінальної відповідальності може ухилитись від слідства та суду, впливати на свідків у кримінальному провадженні. Наявність інших ризиків не підтверджена.
Не погоджуючись з такою ухвалою слідчого судді захисник ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій, просить її скасувати та обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання. Вказує, що визначаючи розмір застави органом досудового розслідування та слідчим суддею не наведено конкретних підстав як для застосування до нього запобіжного заходу так і ризиків, дають підстави для застосування відносно нього обрання будь-якого запобіжного заходу. При визначенні розміру застави ОСОБА_8 слідчий суддя не врахував того, що розмір застави є для нього завідомо непомірним, він на даний час не працевлаштований, має на утриманні трьох малолітніх дітей, одному з яких на даний час наразі більше двох місяців. Крім того, ОСОБА_8 матеріальних засобів для внесення непомірної для нього застави не має, а посилання на те, що йому на платіжні банківські картки надходили певні суми, не вказують на те, що такі кошти в нього наявні в даний час, дана обставина є вагомою, оскільки приводить до невиконання ухвали суду, а тому ця ухвала не може залишатися в силі. Вважає, що до ОСОБА_8 достатньо застосувати міру запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, оскільки до будь якої відповідальності він не притягувався, має стабільні, міцні соціальні зв'язки, за тривалий час розслідування справи не вчиняв ніяких спроб будь-яким чином впливати на свідків, спотворення чи знищення доказів, постійно і вчасно з'являється до слідчого.
Крім того, просив поновити строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді, посилаючись на те, що резолютивна частина була проголошена 29.11.2022 та вручена сторонам провадження в цей же день, а повний текст ухвали виготовлено 30.11.2022 і вручено захиснику лише 02.12.2022.
Заслухавши доповідь судді, думку захисника підозрюваного, який просив задовольнити його апеляційну скаргу, пояснення прокурора, який просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, вивчивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Порядок і строки апеляційного оскарження чітко визначено та регламентовано ст. 395 КПК України. Так, згідно з п. 3 ч. 2 вказаної статті апеляційна скарга може бути подана на ухвалу слідчого судді протягом п'яти днів з дня її оголошення, а відповідно до ч. 3 цієї ж статті, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Згідно з висновком Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного суду, який викладено у постанові від 27.05.2019 у справі №461/1434/18, у випадку коли слідчий суддя з посиланням на ч. 2 ст. 376 КПК України постановив ухвалу та оголосив її резолютивну частину, а повний текст ухвали оголосив у інший день, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня оголошення резолютивної частини ухвали.
Водночас, у випадку необізнаності заінтересованих осіб з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення, вказане за їх клопотанням може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 117 КПК України.
Як слідує з матеріалів справи, 29.11.2022 слідчим суддею проголошено лише резолютивну частину оскаржуваної ухвали, повний текст проголошено 30.11.2022, захисник отримав повний текст судового рішення 02.12.2022, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе поновити захиснику строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді.
Далі, як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів та встановлено слідчим суддею, що 07.04.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42021252010000022 за фабулою: « ОСОБА_8 , маючи лідерські здібності, будучи комунікабельним та вміючи легко входити в довіру до людей, з корисливих мотивів, маючи злочинний намір, всупереч Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» від 14.07.2020 (далі по тексту - Закон), нормами якого визначено правові засади здійснення державного регулювання господарської діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор в Україні, правові, економічні, соціальні та організаційні умови функціонування азартних ігор, переслідуючи мету наживи і незаконного збагачення, отримання неконтрольованого державою прибутку, умисно, протиправно усвідомлюючи заборонність даного виду господарської діяльності, з метою надання своїм діям вигляду законної діяльності та приховування отримання неконтрольованого державою доходу від організованого ним грального бізнесу з метою прикриття незаконної діяльності у сфері грального бізнесу та її матеріального забезпечення, приблизно у січні 2021 року створив організовану злочинну групу до складу якої добровільно увійшли в якості виконавця ОСОБА_10 та в якості пособника злочинів ОСОБА_11 , з метою організації або проведення азартних ігор без ліцензії на провадження відповідного виду діяльності з організації та проведення азартних ігор, що видається відповідно до закону, та організації чи функціонування закладів з метою надання доступу до азартних ігор, які проводяться в мережі Інтернет.» - правова кваліфікація ч. 2 ст. 203-2 КК України.
Слідчим відділом Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 42021252010000022 від 07.04.2021.
28.11.2022 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 203-2 КК України.
У клопотанні слідчий зазначив, що причетність ОСОБА_8 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами у їх сукупності, а саме: протоколами проведених негласних слідчих (розшукових) дій, даними отриманими в ході проведених тимчасових доступів до речей та документів, які містять банківську таємницю в АТ «Приватбанк» та АТ «Універсал банк», даними отриманими в ході тимчасового доступу до даних, які знаходяться в володінні Державної податкової служби в Черкаській області стосовно суми отриманих доходів, даними з Державного реєстру актів цивільного стану, а також іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Посилаючись на обставини вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_8 його матеріальне становище, сума застави повинна забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, а тому у відповідності до ч. 5 ст.182 КПК України просив обрати підозрюваному ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить станом на 2022 рік - 248 100,00 грн.
Метою застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді застави є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а саме:
1) ризик можливого переховування від органів досудового розслідування та/або суду, який обґрунтований тим, що ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді штрафу від сорока тисяч до п'ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на три роки, у зв'язку з цим останній усвідомлюючи суворість покарання, передбаченого за інкриміноване правопорушення, у разі необрання запобіжного заходу матиме реальну можливість змінити місце проживання, переховуватися від органу досудового розслідування та суду чи виїхати за кордон;
2) ризик можливого незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, який обґрунтований тим, що ОСОБА_8 будучи організатором мережі закладів, в яких здійснюється діяльність з організації або проведення азартних ігор, лотерей, має вплив серед осіб, які відвідують гральні заклади, у зв'язку з чим він має реальну можливість вчиняти тиск чи іншим чином впливати на них для уникнення кримінальної відповідальності;
3) ризик можливого перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, який обґрунтований тим, що ОСОБА_8 під час досудового розслідування не співпрацював з органом досудового розслідування, а також не надав показів, що може також свідчити і про можливі його наміри ввести слідство в оману для ухилення від відповідальності.
Натомість органом досудового розслідування встановлено неможливість застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів, оскільки вони забезпечили запобіганню зазначених в клопотанні ризиків та належної процесуальної поведінки підозрюваною, таких як: 1) особисте зобов'язання - оскільки він є найбільш м'яким запобіжним заходом та не передбачає будь-яких обмежень; 2) особиста порука - оскільки він також не забезпечить запобіганню вказаних вище ризиків та стосовно ОСОБА_8 не надходило від осіб, які заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків; 3) домашній арешт та тримання під вартою - оскільки відповідно до санкції статті 203-2 КК України не передбачено кримінальної відповідальності у вигляді позбавлення волі.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_8 , апеляційний суд враховує таке.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Згідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчинення іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Як вбачається з ухвали слідчого судді, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, врахував рівень обґрунтованості підозри, доведеність існування ризиків, обставини та наслідки вчинення кримінального правопорушення, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_8 у разі визнання його винуватим та прийшов до висновку, що запобіжний захід у вигляді застави у повній мірі зможе запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам та гарантувати виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків.
Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо ОСОБА_8 обмежувального заходу, то з огляду на наявні в матеріалах провадження дані у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 203-2 КК України.
Згідно з рішеннями ЄСПЛ у справах "IlgarMammadov v. Azerbaijanп. 88", "Erdagoz v. Turkeyп. 51", "Cebotari v. Moldova п. 48" "обґрунтована підозра" передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Крім того, Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення, зокрема у рішенні "Murray v. the United Kingdom".
На початковій стадії розслідування суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.
Отже, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно обґрунтованості підозри ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 203-2 КК України, чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя, всупереч доводам апеляційних скарг, дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_8 та за яке передбачено покарання у вигляді штрафу від сорока тисяч до п'ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
Відповідно до статті 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.
Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається, зокрема, у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність тримання обвинуваченого під вартою. Визначаючи суму застави, суди повинні брати до уваги ризик того, що підозрюваний може ухилитися від покарання, обставини особистого життя та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа. Розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Як зазначає у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, ризики неналежної процесуальної поведінки підозрюваного з часом зменшуються ("Ткачов проти України" від 13.12.2007 p.).
В рішенні по справі «Єлоєв проти України»: «Закон визначає сукупність обставин, а також критерії якими повинен керуватись слідчий суддя, суд при визначенні у кожному конкретному випадку розміру застави. Такими обставинами зокрема є майновий та сімейний стан підозрюваного. Європейський суд з прав людини, неодноразово наголошував на тому, що непомірний розмір застави з статками (майновим станом) підозрюваного, є лише формальним виконанням вимог Європейської конвенції з прав людини, тому у своїх рішеннях суди повинні керуватись також розмірами прибутків підозрюваного. Це означає, що з одного боку, розмір застави повинен бути таким, що загроза її втрати утримувало підозрюваного від намірів та спроб порушити розмір застави повинен бути таким, що загроза її втрати утримувало підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого - її внесення не призвело до втрати ним та його утриманцям засобів для гідного людяного проживання».
Отже, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов вірного висновку про необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді застави. Та з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового стану підозрюваного обґрунтовано застосував до нього заставу у розмірі 90 (дев'яносто) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з метою дисциплінування поведінки підозрюваного та мінімізації ризику можливого ухилення від органу досудового розслідування, прокурора чи суду. Зазначивши при цьому, що обставини кримінального провадження свідчать про недостатність застосування до підозрюваного менш суворого заходу у вигляді особистого зобов'язання, оскільки такий запобіжний захід на теперішній час не забезпечить достатніх гарантій належної процесуальної поведінки останнього.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали слідчого судді, при розгляді питання щодо обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді застави вимоги кримінального процесуального закону дотримано належним чином. Так, слідчим суддею були заслухані пояснення прокурора, слідчої, захисника підозрюваного для з'ясування обставин, що мають значення при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, які були оцінені слідчим суддею в сукупності та стали підставою для прийняття відповідного судового рішення.
На думку колегії суддів слідчим суддею вірно враховано положення частини 5 статті 182 КПК України та правильно визначено розміром застави на рівні 90 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Проте, слідчим суддею неправильно проведено розрахунок еквіваленту розміру застави у гривнях.
Так, відповідно до частини 6 статті 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
У зв'язку з тим, що діючий кримінальний процесуальний кодекс конкретно не визначає, який розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб враховується для визначення розміру застави, за аналогією закону застосовується норма пункту 16 частини 1 статті 3 КПК України, згідно якої розмір мінімальної заробітної плати - грошова сума, що дорівнює місячному розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому приймається процесуальне рішення або здійснюється процесуальна дія.
Тобто розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який приймається для розрахунку розміру застави, є розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом станом на 1 січня поточного року та в даному випадку становить 2481 грн.
З урахуванням викладеного, застава в розмірі 90 прожиткових мінімумів для працездатних осіб складає 223 290 грн. (2481 грн. * 90).
Інші доводи, наведені в обґрунтування апеляційної скарги захисника, на думку колегії суддів суттєвими не являються, не спростовують правильності висновків слідчого судді щодо необхідності застосування до підозрюваного запобіжного заходу у розмірі 90 прожиткових мінімумів для працездатних осіб складає, та не можуть бути підставами для відмови в обранні щодо останнього запобіжного заходу або обранні менш суворого запобіжного заходу.
З урахуванням викладеного, оскільки слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування відносно ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді застави, належним чином мотивував своє рішення, однак помилково визначив еквівалент розміру застави у гривнях, колегія суддів апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 задовольняє частково, рішення слідчого судді змінює, скасувавши в частині визначення розміру застави та постановляє в цій частині нову ухвалу про часткове задоволення клопотання та застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 90 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 223 290 грн., в іншій частині ухвала слідчого судді має бути залишена без змін.
Керуючись ст.ст. 182, 193, 194, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів
клопотання захисника про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити та поновити строки апеляційного оскарження ухвали слідчого судді.
апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 29.11.2022 про застосування відносно ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді застави, змінити, скасувавши в частині визначення розміру застави та постановити в цій частині нову ухвалу.
Клопотання старшого слідчого СВ Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_9 задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 90 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 223 290 грн.
В іншій частині - ухвалу залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді