13 грудня 2022 року
м. Черкаси
Справа № 710/393/22
Провадження № 22-ц/821/1608/22
Категорія: 312000000
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої: Карпенко О.В.
суддів: Бородійчука В.Г., Василенко Л.І.
за участю секретаря: Мунтян К.С.
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1
відповідач: ОСОБА_2
третя особа: ОСОБА_3
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 10 жовтня 2022 року (ухваленого під головуванням судді Сивоконя С.С. в приміщенні Шполянського районного суду Черкаської області, повний текст рішення складено 12 жовтня 2022 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, -
Короткий зміст позовних вимог
05 квітня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Шполянського районного суду Черкаської областііз позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.
В обґрунтування своїх позовних вимог вказувала, що відповідач ОСОБА_2 являється батьком її сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Як зазначає позивачка, син навчається на денній державній формі навчання у «Черкаському професійному ліцеї» з 01 вересня 2021 року по 15 лютого 2023 року.
ОСОБА_1 зазначає, що у зв'язку з навчанням, син не має змоги забезпечувати себе самостійно, проживає разом із позивачкою та перебуває на її утриманні, при цьому доходу позивачки, для забезпечення дитини на час навчання всім необхідним, недостатньо. Позивачка вказує, що відповідач добровільно матеріальну допомогу на утримання сина не надає, хоча працює, за станом здоров'я в змозі сплачувати аліменти, матеріально забезпечений, стан здоров'я задовільний, тож має можливість надавати матеріальну допомогу повнолітньому синові, який продовжує навчання.
Враховуючи викладене вище, ОСОБА_1 звернулася до Шполянського районного суду Черкаської області із даним позовом та, зменшивши позовні вимоги, просила суд постановити рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання повнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/6 частини всіх видів доходів, з дня звернення з позовом до суду та до закінчення дитиною навчання, а саме до 15.02.2023 року, але не більше ніж до досягнення ним віку 23 років.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шполянського районного суду Черкаської області від 10 жовтня 2022 року позовні вимоги - задоволено.
Стягнуто із ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який продовжує навчання, в розмірі 1/6 частини всіх видів доходів, починаючи з дня звернення з позовом до суду та по період навчання, а саме до 15.02.2023 року, але не більше ніж до досягнення ним 23-х років.
Стягнуто із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 992,40 грн.
Рішення суду першої інстанції, зокрема, мотивоване тим, що відповідач ОСОБА_2 , як батько дитини, зобов'язаний утримувати повнолітню дитину на період її навчання, але не більше ніж до досягнення дитиною віку 23 років, за умови можливості надання такої допомоги.
Суд прийшов до висновку, що факт народження ще кількох дітей в іншому шлюбі сам по собі не свідчить про погіршення матеріального стану відповідача.
А тому, з урахуванням вимог діючого законодавства, наданих позивачкою письмових доказів, враховуючи, що відповідач є чоловіком працездатного віку та не надав доказів про свій стан здоров'я, зокрема який впливає на працездатність, а також не надав будь - яких інших доказів, які б давали підстави вважати, про неможливість надання ним допомоги на утримання дитини, яка навчається, суд першої інстанції прийшов до висновку, що визначений розмір аліментів - 1/6 частина всіх видів заробітку (доходу) відповідача, буде відповідати засадам розумності та справедливості із врахуванням інтересів повнолітньої дитини, яка навчається.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі, поданій 07 листопада 2022 року ОСОБА_2 , вважаючи оскаржуване рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим, постановленим при неправильному застосуванні норм матеріального права та із порушенням норм процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, які мають значення для правильного вирішення спору, просив скасувати рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 10 жовтня 2022 року та постановити нове, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга ОСОБА_2 , зокрема, мотивована тим, що позивачка не надала суду достатніх доказів на підтвердження обставин, які б свідчили про реальну потребу в отриманні матеріальної допомоги у зв'язку із навчанням сина, а також не зазначила, які витрати вона несе на навчання сина, адже на переконання скаржника, син отримує стипендію у розмірі 1250 грн., тому не потребує матеріальної допомоги.
Серед іншого, скаржник зазначає, що син навчається на державній формі навчання, а тому витрат на його оплату не несе, як і не потребує і коштів на оплату гуртожитку, оскільки проживає разом з матір'ю.
Крім того, судом першої інстанції не враховано, що на утриманні у відповідача перебуває неповнолітня донька та ще двоє неповнолітніх дітей від іншого шлюбу.
На думку особи, яка подала апеляційну скаргу, з урахуванням вищенаведеного, вважає, що наявність у нього мінімального заробітку (доходу) та перебування на його утриманні трьох неповнолітніх дітей, унеможливлює стягнення із нього аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання.
Відзив на апеляційну скаргу до Черкаського апеляційного суду не надходив.
Фактичні обставини справи
Як вбачається з наявних матеріалів справи, рішенням Катеринопільського районного суду Черкаської області від 05 березня 2015 року розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який був зареєстрований 01 грудня 2007 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Катеринопільського районного управління юстиції у Черкаській області, про що зроблено актовий запис №57 (а.с.10-11).
Відповідно до копії 11 сторінки паспорту громадянина України серія НОМЕР_1 , виданого Катеринопільським РВ УМВС України в Черкаській області від 24.04.2008 року, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.5-6).
Відповідно до витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання № 7121-1700639-2018 від 09.06.2018 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.14).
Відповідно до свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 від 10.06.2009 року, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Катеринопільського районного управління юстиції Черкаської області, ІНФОРМАЦІЯ_4 народилась ОСОБА_4 , актовий запис №55. Батьками записані ОСОБА_2 , ОСОБА_1 (а.с.18).
Згідно з довідкою №46 від 15 лютого 2022 року, виданою Державним навчальним закладом «Черкаський професійний ліцей», ОСОБА_3 навчається в групі ЕНЗ -ТН-7 Державного навчального закладу «Черкаський професійний ліцей» ІІ атестаційного рівня на денній державній формі навчання з 01 вересня 2021 року по 15 лютого 2023 року (а.с.25).
Відповідно до свідоцтва про народження серія НОМЕР_3 від 26.02.2016 року, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Шполянського районного управління юстиції у Черкаської області, ІНФОРМАЦІЯ_5 народилась ОСОБА_5 , актовий запис №143. Батьками записані ОСОБА_2 , ОСОБА_6 (а.с.54).
Відповідно до свідоцтва про народження серія НОМЕР_4 від 02.06.2017 року, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Шполянського районного управління юстиції у Черкаської області, ІНФОРМАЦІЯ_6 народилась ОСОБА_7 , актовий запис №43. Батьками записані ОСОБА_2 , ОСОБА_6 (а.с.55).
Відповідно до відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2021 рік, ОСОБА_2 , було самостійно визначено доходів в розмірі 72500,00 грн, або 6000,00 грн в місяць. (а.с.56).
Позиція Апеляційного суду
Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Крім того, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01).
Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. В одній із зазначених справ заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав сторонам строк для подачі відзиву.
Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог поданої апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд та застосовані норми права
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч.1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України).
Частиною першою статті 199 СК України передбачено, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
У пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз'яснено, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Спосіб стягнення коштів на утримання дитини визначається за вибором того з батьків, разом з яким проживає дитина.
Вказаного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 11 березня 2020 року у справі № 759/10277/18.
Згідно із частиною статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3.1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3.2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
За таких обставин, обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (не залежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Законодавець пов'язує обов'язок батьків утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання, незалежно від форми навчання, і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, до досягнення ними двадцяти трьох років за умови, коли батьки можуть надавати їм матеріальну допомогу.
З урахуванням наведених норм права та встановлених обставин справи апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідача ОСОБА_2 аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, у розмірі 1/6 частки усіх видів його заробітку/доходу.
Як вбачається із наявних матеріалів справи, повнолітня дитина сторін - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно навчається на денній державній формі навчання в ДНЗ «Черкаський професійний ліцей», у зв'язку із цим не має можливості працевлаштуватися, тому потребує надання матеріальної допомоги.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції при визначенні конкретного розміру стягуваних аліментів - 1/6 частки заробітку (доходу) відповідача ОСОБА_2 виходив з положень ст. ст. 182, 200 СК України і при визначенні конкретного розміру стягуваних аліментів правильно врахував майновий стан відповідача та можливість надання їм матеріальної допомоги на утримання сина.
Так, судом першої інстанції встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є особою працездатного віку та згідно відомостей про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску його дохід за 2021 рік становить 72500,00 грн, відповідно останній має можливість утримувати повнолітню дитину на період її навчання.
Відповідач не надав будь-яких об'єктивних доказів, які б давали підстави вважати про неможливість надання ним допомоги на утримання дитини, яка навчається.
Також є безпідставними посилання ОСОБА_2 , що суд першої інстанції при вирішенні питання щодо розміру стягуваних аліментів не звернув уваги на те, що у ОСОБА_2 перебуває на утриманні ще троє неповнолітніх дітей, а саме: дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 та дочка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , виходячи з наступного.
Згідно висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі №565/2071/19, батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншими.
В цьому контексті посилання відповідача, що у нього є діти, в тому числі і від іншого шлюбу, не є безумовною підставою для зміни розміру стягуваних аліментів або відмови у їх стягненні.
При цьому, як вірно зазначено судом першої інстанції, факт народження ще кількох дітей в іншому шлюбі сам по собі не свідчить про погіршення матеріального стану відповідача.
На переконання колегії суддів, не заслуговують на увагу й доводи скаржника про те, що його повнолітній син ОСОБА_4 отримує стипендію у розмірі 1250 грн., адже матеріали справи не місять жодного належного та достовірного доказу, який би підтвердив дану обставину.
Оцінивши сукупність наявних по справі доказів, колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_2 зобов'язаний та має реальну можливість надавати матеріальну допомогу своєму повнолітньому сину, який продовжує навчання, а тому, суд першої інстанції обґрунтовано стягнув із відповідачааліменти на утримання повнолітнього сина саме в розмірі 1/6 частки його доходу, що відповідає положенням чинного законодавства та вимогам розумності і справедливості.
Інші доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 не дають підстав для висновку про неправильність застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Судом першої інстанції надано мотивування усім доводам сторін у справі, що є обов'язковим елементом справедливого судового розгляду (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
У відповідності до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що постановлене у справі рішення є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування за наведеними у апеляційній скарзі ОСОБА_2 доводами не вбачає, оскільки доводи скарги суттєвими не являються, носять суб'єктивний характер і правильності висновків суду першої інстанції не спростовують.
Керуючись ст.ст. 368,374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 10 жовтня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання- залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення в порядку та за умов, визначених ЦПК України.
Головуюча О.В. Карпенко
Судді В.Г. Бородійчук
Л.І. Василенко