14 грудня 2022 року
м. Рівне
Справа № 569/22064/21
Провадження № 22-ц/4815/850/22
Рівненський апеляційний суд:
в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий : Боймиструк С.В.,
судді: Гордійчук С.О., Ковальчук Н.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 18 квітня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Затишний двір" в особі Мирача Руслана Петровича про захист прав споживачів,
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 08 лютого 2022 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Затишний двір" в особі Мирача Руслана Петровича про захист прав споживачів.
Додатковим рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 18 квітня 2022 року задоволено заяву представника відповідача адвоката Губара Володимира Євгенійовича про ухвалення додаткового рішення про судові витрати, понесені за надання професійної правничої допомоги у справі № 569/22064/21 за позовом ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Затишний двір" в особі Мирача Руслана Петровича про захист прав споживачів.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Затишний двір" в особі Мирача Руслана Петровича витрати на оплату професійної правничої допомоги, в розмірі 3000,00 грн.
На додаткове рішення позивачкою подано апеляційну скаргу в якій доводить про незаконність та необґрунтованість вказаного рішення суду через порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що визначений розмір витрат на оплату послуг адвоката є неспівмірним із складністю справи та обсягом наданих послуг.
Просить скасувати додаткове рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 18 квітня 2022 року про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 3000 грн. і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні вимог представника відповідача адвоката Губара В.Є. про його ухвалення відмовити.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Перевіривши законність та обґрунтованість додаткового рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 10 січня 2022 року між відповідачем Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Затишний двір" та Адвокатським бюро Губара Володимира був укладений договір про надання правничої допомоги, за умовами якого попередня вартість послуг становить 3000 грн.
08 лютого 2022 року до суду, що ухвалював рішення, надійшло клопотання представника відповідача про стягнення судових витрат, а саме витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 3 000 грн.
15 лютого 2022 року до суду, що ухвалював рішення, надійшла заява представника відповідача про ухвалення додаткового рішення у справі, яким стягнути витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 3 000 грн.
16 березня 2022 року надійшла зустрічна заява позивачки про відмову у задоволенні вимог про стягнення витрат на правничу допомогу.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини 3 статті 133 ЦПК України).
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (стаття 137 ЦПК України).
Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений статтею 141 ЦПК України. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує вимоги, викладені в частині 3 цієї статті.
Відповідно до статті 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності. Крім того, попереднє визначення суми судових витрат надає можливість судам у визначених законом випадках здійснювати забезпечення судових витрат та своєчасно (під час прийняття рішення у справі) здійснювати розподіл судових витрат.
Враховуючи наявність заперечень позивачки щодо розміру заявлених до стягнення судових витрат, колегія суддів вважає, що відсутність розрахунку не вплинула на можливість довести нею їх неспівмірність або ж повністю спростувати заявлений розмір. Тому доводи про відсутність підстав для стягнення витрат понесених на оплату послуг адвоката суд відхиляє.
В пункті 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зроблено правовий висновок про те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Представник відповідача просив стягнути з позивачки в користь відповідача понесені витрати на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 3000,00 грн., що підтверджується Актом виконаних робіт за договором про надання правничої допомоги від 10.02.2022 року квитанцією 0.0.2452192448.1 від 10.02.2022, що відповідає умовам договору про надання правничої допомоги від 10.01.2022 року. Обсяг робіт узгоджується з матеріалами справи.
Доводи апеляційної скарги щодо неспівмірності наданих послуг складності справи не ґрунтуються на належних та допустимих доказах. При цьому суд враховує, що необхідність у зверненні до адвоката виникла через звернення з позовом, який за результатами розгляду залишений без задоволення.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з позивача на користь відповідача понесені ним витрати за надання професійної правничої допомоги.
Доводи апеляційної скарги не впливають на правильність висновків суду.
Додаткове рішення суду постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення апеляційний суд не вбачає, оскільки воно постановлено судом із додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 259, 268, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Додаткове рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 18 квітня 2022 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Головуючий: С.В. Боймиструк
Судді: С.О. Гордійчук
Н.М. Ковальчук