Житомирський апеляційний суд
Справа №279/1619/22 Головуючий у 1-й інст. Волкова Н. Я.
Категорія 60 Доповідач Коломієць О. С.
12 грудня 2022 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого судді: Коломієць О.С.
суддів: Талько О.Б, Галацевич О.М.
з участю секретаря
судового засідання: Франчука В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу №279/1619/22 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Шевчук Олександр Сергійович
на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 01 вересня 2022 року, яке ухвалено суддею Волковою Н.Я.
Позивач у травні 2022 року звернулась до суду із позовом в якому просила визнати за нею право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що є спадкоємцем за законом після матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після її смерті відкрилася спадщина на майно, в тому числі і на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, який остання успадкувала після смерті своєї матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Однак нотаріус відмовляється видати позивачу свідоцтво про право на спадщину за законом на вказаний будинок, який залишився після смерті баби ОСОБА_3 та яке успадкувала її мати ОСОБА_2 , яка спадщину прийняла, але не оформила своїх спадкових прав на спірний будинок, у зв'язку із відсутністю правовстановлюючих документів, необхідних для вчинення нотаріальної дії та державної реєстрації права власності на вказане нерухоме майно.
Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 01 вересня 2022 року у задоволенні позову було відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, посилаючись на порушенням судом норм матеріального та процесуального права, на невідповідність висновків суду обставинам справи, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування скарги, зокрема, зазначила, щобудучи спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2 , спадщину після її смерті прийняла та звернулася із заявою до нотаріуса, який видав їй свідоцтво про право на спадщину за законом на частину спадкового майна у вигляді двох земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 4,29 га та 4,21 га, що розташовані на території Холосненської сільської ради Коростенського району Житомирської області. Разом з тим, апелянт позбавлена можливості оформити у нотаріальному порядку право на спадщину за законом на житловий будинок, який належав ОСОБА_3 відповідно до запису в погосподарськи книзі №3 с. Злобичі за 2016-2023 рр. через відсутність правовстановлюючих документів на дане спадкове майно та державної реєстрації права власності на нього. При цьому судом при прийнятті рішення не надано належної правової оцінки та в повній мірі не досліджено відмову нотаріуса у видачі свідоцтва на вказане нерухоме майно, в якій зазначено про прийняття позивачем спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка в свою чергу прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 , та причини відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом. А тому висновок суду про відмову у задоволенні позову є помилковим.
Правом подати відзив на апеляційну скаргу відповідач не скористався.
В судовому засіданні позивач та її представник доводи апеляційної скарги підтримали з тих же підстав.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надіслав до суду клопотання про розгляд справи без його участі. З урахуванням положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які не з'явилися в судове засідання.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах статті 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення із таких підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з безпідставності заявлених вимог, оскільки позивачу відмовлено в оформленні спадкових прав на спірне майно саме як спадкоємиці ОСОБА_2 , а не ОСОБА_4 , щодо майна якої заявлено позовні вимоги.
Проте такий висновок суду є помилковим виходячи з наступного.
Судом під час розгляду справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 79 років в селі Злобичі Коростенського району Житомирської області померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 виданим 14.01.2019 року (а.с.9).
З довідки Виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області за №264 від 27.05.2021 року слідує, що ОСОБА_3 , 1939 року народження (померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 ), належав житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Дана довідка видана на підставі запису в погосподарській книзі №3 с.Злобичі за 2016-2023 роки, номер об'єкта погосподарського обліку 02-0421-1. Рік забудови будинку-1968 (а.с.44).
З відповіді завідувача Коростенської районної державної нотаріальної контори №314/02-14 від 18.08.2022 року вбачається, що після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , на підставі заяви дочки спадкодавиці - ОСОБА_2 про прийняття спадщини, 27 березня 2019 року було заведено спадкову справу № 59/2019 та 11.12.2019 року за реєстраційними номерами 770,771 на її ім'я були видані свідоцтва про право на спадщину за законом на земельні ділянки для ведення товарносільськогосподарського виробництва. Вказані обставини також підтверджуються інформаційними довідками зі Спадкового реєстру від 10.08.2022 та від 18.08.2022 (а.с.45,47).
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , 1960 року народження, яка була зареєстрована та постійно проживала на день смерті в АДРЕСА_1 .
01 лютого 2022 року на ім'я позивача ОСОБА_1 приватним нотаріусом Коростенського районного нотаріального округу Житомирської області Левківською Г.С. видано, в тому числі, два свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_2 , на дві земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 4,29 га та 4,21 га, що розташовані на території Холосненської сільської ради Коростенського району Житомирської області (спадкова справа №57/2021, зареєстровано в реєстрі за №138,134).
Зі змісту вказаних свідоцтв слідує, що вказані земельні ділянки на праві приватної власності належали ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , спадкоємцем його була дружина - ОСОБА_3 (померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ), яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав на майно, а спадкоємцем ОСОБА_3 була її дочка - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав на майно.
На заяву представника позивача ОСОБА_6 стосовно видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 на житловий будинок АДРЕСА_1 , приватним нотаріусом Коростенського районного нотаріального округу Житомирської області Левківською Г.С листом-відмовою №82/01-16 від 22.02.2022 повідомлено про прийняття позивачем ОСОБА_1 спадщини після смерті матері ОСОБА_2 на все спадкове майно за законом. Також нотаріусом було встановлено, що вказаний житловий будинок належав ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , спадкоємцем якої була її дочка - ОСОБА_2 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав на майно. Однак відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину через відсутність правовстановлюючих документів на житловий будинок та державної реєстрації права власності на нього, а також роз'яснено процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку (а.с.20).
Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
У судовому порядку право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст.392 ЦК України) та є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Статтею 1216 ЦК України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися в наслідок його смерті (ст.1217, 1218 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 1296 ЦК спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
За положеннями статті 67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину, в порядку, встановленому цивільним законодавством, на ім'я всіх спадкоємців або за їх бажанням кожному з них окремо.
За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Під час розгляду справи було встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_2 , яка за життя прийняла спадщину та частково оформила свої спадкові права на майно своєї матері - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
01 лютого 2022 року приватним нотаріусом позивачу ОСОБА_1 були видані свідоцтва про право на спадщину за законом на частину спадкового майна ОСОБА_2 , в тому числі на дві земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 4,29 га та 4,21 га, що розташовані на території Холосненської сільської ради Коростенського району Житомирської області (спадкова справа №57/2021, зареєстровано в реєстрі за №138,134) та які належали покійній ОСОБА_3 .
Однак у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом в іншій частині спадкового майна, а саме: у вигляді житлового будинку з усіма надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належав спадкодавцю ОСОБА_2 у зв'язку із прийняттям спадщини після смерті ОСОБА_3 , якій вказаний будинок належав згідно запису в погосподарській книзі №3 с.Злобичі за 2016-2023 роки (номер об'єкта погосподарського обліку 02-0421-1, рік забудови будинку-1968), було відмовлено через відсутність правовстановлюючих документів та державної реєстрації права власності на вказане нерухоме майно.
Наведені обставини також підтверджуються відповідями приватного нотаріуса Коростенського районного нотаріального округу Житомирської області Левківської Г.С. №82/01-16 від 22.02.2022 та завідувача Коростенської районної державної нотаріальної контори №314/02-14 від 18.08.2022 року.
Однак, судом першої інстанції при прийнятті рішення не було надано належної правової оцінки та в повній мірі не було досліджено вказані листи нотаріусів, в яких було зазначено про прийняття позивачем ОСОБА_1 спадщини саме після смерті ОСОБА_2 за законом, яка в свою чергу прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 , та про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину на будинок, із зазначенням причин. При цьому позивач під час апеляційного розгляду справи зазначила, що вона просить визнати право власності на будинок в порядку спадкування за законом саме після смерті своєї матері ОСОБА_2 , спадщину після смерті якої вона прийняла.
Таким чином, ОСОБА_2 є такою, яка прийняла спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_3 , й відповідно на спірний житловий будинок, який ввійшов до складу спадщини після смерті самої ОСОБА_2 та яку у встановленому законом порядку прийняла позивач ОСОБА_1 , але позбавлена можливості оформити свої спадкові права через відмову нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину за законом у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів та державної реєстрації права власності на вказане нерухоме майно.
За вказаних обставин, висновок суду першої інстанцій про відсутність підстав для задоволення вимог ОСОБА_1 , так як остання не є спадкоємцем померлої ОСОБА_3 , щодо майна якої заявлено вимогу, є помилковим.
Оскільки суд першої інстанції при розгляді справи допустив порушення норм матеріального та процесуального права, не сприяв всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, що призвело до помилкового вирішення спору, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог з вищевказаних підстав.
Керуючись ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Шевчук Олександр Сергійович задовольнити.
Рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 01 вересня 2022 року скасувати та ухвалити нове судове рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом.
Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка проживає: АДРЕСА_2 ) право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом, після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 14 грудня 2022 року.
Головуючий Судді