Житомирський апеляційний суд
Справа №295/8991/22 Головуючий у 1-й інст. Чішман Л.М.
Категорія 32 Доповідач Талько О. Б.
06 грудня 2022 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючої судді: Талько О.Б.,
суддів: Шевчук А.М., Коломієць О.С.,
за участю секретаря Кравчук Л.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу № 295/8991/22 за позовом Приватного акціонерного товариства "Вібрасепаратор" до ОСОБА_1 , фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про визнання договорів оренди недійсними, за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Вібрасепаратор" на ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 19 вересня 2022 року, постановлену під головуванням судді Чішман Л.М.,
У вересні 2022 року Приватне акціонерне товариство «Вібросепаратор» звернулося до суду з позовом, в якому зазначено, що на території товариства, за адресою: АДРЕСА_1 , розташовані нежитлові приміщення виробничого призначення, які належать на праві приватної власності ОСОБА_1 18 лютого 2022 року Корольовським районним судом м. Житомира ухвалено рішення, яким стягнуто з ПрАТ «Вібросепаратор» на користь ОСОБА_1 299594 грн. 39 коп. на відшкодування упущеної вигоди та 300000 грн. в якості відшкодування моральної шкоди. До розміру упущеної вигоди увійшли суми орендної плати, які ОСОБА_1 планував отримати від фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та ТОВ « НТК СТЕП» на підставі договорів оренди зазначених нежитлових приміщень.
Вказані кошти були стягнуті у зв'язкку з тим, ПрАТ «Відбросепаратор» перешкоджало орендарям користуватися приміщеннями, які були предметом договорів оренди.
Під час розгляду цієї справи позивачеві стало відомо про те, що 14 листопада 2011 року між ОСОБА_1 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 укладений договір №1 оренди нежитлового приміщення виробничого призначення, яке розташоване на території ПрАТ «Вібросепаратор». Також між ними укладені договори оренди нежитлових приміщень виробничого призначення, розташованих за вказаною адресою, а саме: 22 травня 2012 року - договір №2; 22 квітня 2015 року - договір №4; 24 березня 2018 року - договір №6.
Оскільки вказані договори порушують права ПрАТ « Вібросепаратор» та не відповідають вимогам законодавства, позивач просив визнати їх недійсними.
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 19 вересня 2022 року відмовлено у відкритті провадження.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд прийшов до помилкового висновку про те, що даний спір підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, адже у пункті 1 частини 1 статті 20 ГПК України чітко визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, окрім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем.
Спірні договори оренди були укладені між ОСОБА_1 , який не є підприємцем, та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 . Отже, позовні вимоги підлягають розгляду у порядку, передбаченому ЦПК України.
В судовому засіданні представник позивача підтримала апеляційну скаргу.
Представник ОСОБА_1 зауважив, що спір повинен бути вирішений судом у відповідності до вимог законодавства.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд виходив з того, що спір належить розглядати у порядку, передбаченому ГПК України.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком.
Відповідно до частини 1 статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Пунктами 1 та 15 частини 1 статті 20 ГПК України, зокрема, передбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'яку із здійсненням господарської діяльності ( крім справ, передбачених частиною 2 цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та ( або) фізичні особи - підприємці; інші справи у спорах між суб'єктами господарювання.
Зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником ( учасниками) відносин у сфері господарювання з пістав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт ( зобов'язана сторона) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта ( виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або відмовитися від певних дій, а інший суб'єкт ( управнена сторона) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням ( частина 1 статті 173 ГК України).
Як свідчать матеріали справи, спірні договори укладені між ОСОБА_1 , як фізичною особою, та ОСОБА_2 , який зареєстрований як фізична-особа підприємець. Орендодавець за своїм статусом не є підприємцем та не здійснює господарську діяльність.
У свою чергу, позивач, вважаючи, що вказані договори оренди порушують його права, просить визнати ці угоди недійсними. При цьому, зміст позовної заяви вказує на те, що між ПрАТ « Вібросепаратор» та відповідачами не виникли правовідносини, притаманні суб'єктам господарювання. Та обставина, що предметом цих договорів оренди є нежитлові приміщення виробничого призначення, не свідчить про те, що між ними склалися відносини, пов'язані із здійсненням господарської діяльності. Наявність у ОСОБА_2 статусу підприємця також не означає, що усі правовідносини за його участю є господарськими і у спірних правовідносинах він виступає як суб'єкт господарювання.
Таким чином, висновок суду про те, що спірні правовідносини слід розглядати в порядку господарського судочинства, є помилковим.
Враховуючи вищезазначене, ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 259,268,367,368,374,379,381-384 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Вібрасепаратор" задовольнити.
Ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 19 вересня 2022 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуюча Судді: