Справа № 761/24954/22
Провадження № 1-кс/761/13891/2022
06 грудня 2022 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1, за участю секретаря ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_3, прокурора ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника ТОВ «ФРУНЗЕ 69» - адвоката ОСОБА_5 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 420 151 000 000 007 95,
До Шевченківського районного суду м. Києва звернувся представник ТОВ «ФРУНЗЕ 69» - адвокат ОСОБА_6 з клопотанням, в порядку ст.174 КПК України про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 07.09.2022 у кримінальному провадженні № 420 151 000 000 007 95.
Обґрунтовуючи доводи свого клопотання заявник вказує на те, що 07.09.2022 слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва за результатом розгляду клопотання прокурора у кримінальному провадженні №72022000410000003накладено арешт на об'єкти нерухомого майна, а саме: будівлю спеціальнодопоміжного обладнання (літ. В), загальною площею 5760,70 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська (френзе), буд. 69 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 722157480000) із забороною будь-яким фізичним та юридичним особам відчужувати, розпоряджатись та/або користуватись вказаним майном, а також заборонити проведення будь-яких реєстраційниї дій.
Заявник зазначає, що арешт накладено безпідставно та необґрунтовано, оскільки органом досудового розслідування не доведено, що майно ТОВ «ФРУНЗЕ 69» є предметом кримінального правопорушення, здобуте в результаті його вчинення або зберіг на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, а тому на теперішній час підстави для подальшого застосування арешту майна відсутні, у зв'язку з чим просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 07.09.2022.
В судовому засіданніпредставник ТОВ «ФРУНЗЕ 69» - адвокат ОСОБА_6 підтримав доводи свого клопотання, просив його задовольнити з підстав наведених у ньому.
Прокурор заперечував проти задоволення клопотання, вказуючи, що на даний час продовжується досудове розслідування, здійснюється перевірка обставин кримінального правопорушення, а потреба у застосуванні такого запобіжного заходу як арешт майна не відпала.
Слідчий суддя, заслухавши адвоката, прокурора, вивчивши матеріали клопотання, а також матеріали, які слугували підставою для накладення арешту, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.
Порядок скасування арешту майна визначений ст. 174 КПК України, якою передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
З матеріалів клопотання вбачається, що 07.09.2022 слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва за результатом розгляду клопотання прокурора у кримінальному провадженні № 420 151 000 000 007 95 накладено арешт на об'єкти нерухомого майна незалежно від того за ким вони зареєстровані, а саме на: будівлю спеціальнодопоміжного обладнання (літ. В), загальною площею 5760,70 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська (френзе), буд. 69 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 722157480000) із забороною будь-яким фізичним та юридичним особам відчужувати, розпоряджатись та/або користуватись вказаним майном, а також заборонити проведення будь-яких реєстраційниї дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Як вбачається зі змісту вказаного рішення, підставою для накладення арешту слугувало те, що об'єкти нерухомого майна 02.11.2018 та 02.09.2022 постановою слідчого було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, тобто арешт накладено на підставі ч.3 ст.170 КПК України, з метою збереження речових доказів, оскільки таке майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України.
Звертаючись з клопотанням про скасування арешту майна заявник вказує, що застосований захід забезпечення кримінального провадження підлягає скасуванню, оскільки спірне майно не відповідає ознакам речового доказу відповідно до ст.98 КПК України, арешт накладено необґрунтовано, органом досудового розслідування не доведено, що спірне майно, є предметом кримінального правопорушення, здобуте в результаті його вчинення або зберегло на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, а власник майна не має жодного статусу у вказаному кримінальному провадженні.
У той же час, до матеріалів клопотання про скасування арешту майна заявником не надано доказів на підтвердження такої правової позиції, а тому, на переконання слідчого судді, викладені заявником обставини є лише припущенням та документально нічим не підтверджені.
Таким чином, оскільки ні в клопотанні про скасування арешту майна не доведено, що у подальшому застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна відпала потреба, як того вимагають положення ч. 2 ст. 174 КПК України, також не надано даних, які б свідчили про необґрунтованість накладеного арешту, підстав вважати ухвалу слідчого судді необґрунтованою у суду не має, у зв'язку з чим, у задоволенні клопотання про скасування арешту майна слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 170-173, 174, 309, КПК України, слідчий суддя
ухвалив:
Відмовити у задоволенні клопотання представника ТОВ «ФРУНЗЕ 69» - адвоката ОСОБА_5про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 07.09.2022 у кримінальному провадженні № 420 151 000 000 007 95.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено 09.12.2022.
Слідчий суддя