58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34, е-mail: inbox@cv.arbitr.gov.ua
про повернення заяви про неплатоспроможність без розгляду
14 грудня 2022 року Справа № 926/4638-б/22
Суддя Господарського суду Чернівецької області Ковальчук Т.І., розглянувши матеріали
за заявою фізичної особи ОСОБА_1 , с. Мамаївці Чернівецької області
про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця,
24.11.2022 до Господарського суду Чернівецької області звернувся фізична особа ОСОБА_1 , подавши в системі “Електронний суд” заяву від 23.11.2022 про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи-підприємця, в якій просить відкрити провадження у справі про його неплатоспроможність та призначити керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Хомича Романа Володимировича.
Підставою для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_2 зазначив пункт 2 частини 1 статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства: боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців, розмір заборгованості за підрахунками заявника складає приблизно 154379,56 грн.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.11.2022 заяву ОСОБА_1 від 23.11.2022 передано на розгляд судді Ковальчук Т.І.
Ухвалою від 29.11.2022 заяву ОСОБА_1 про неплатоспроможність боржника - фізичної особи залишено без руху, заявнику встановлено 10-денний строк з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків заяви, а саме подати до Господарського суду Чернівецької області:
- належний конкретизований список кредиторів із зазначенням щодо кожного кредитора окремо: загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені), періодів прострочення, зазначення дійсних реквізитів договорів (номер, дата, сума кредиту);
- первинні документи (усі договори, квитанції, банківські виписки тощо), що підтверджують суми грошових зобов'язань (заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;
- докази припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань (банківські виписки, довідки із фінансових установ із зазначенням останнього здійсненого боржником платежу, претензії відповідних осіб тощо);
- заповнену належним чином декларацію про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства, у тому числі, але не виключно, відобразити в декларації дійсну інформацію про право власності боржника і членів його сім'ї на житловий будинок по АДРЕСА_1 , або надати належні докази на підтвердження наявності підстав для зазначення “Член сім'ї не надав інформацію”;
- проект плану реструктуризації боргів, який би містив інформацію та пропозиції щодо реструктуризації боргів, заходів, спрямованих на покращення майнового стану боржника та задоволення вимог кредиторів, та інші відомості, які визначені у статті 124 Кодексу України з процедур банкрутства;
- докази здійснення авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень у встановленому законодавством порядку та розмірі;
- письмові пояснення щодо включення до списку кредиторів АТ “Універсал Банк”, поточна заборгованість перед яким складає 0,00 грн.
09.12.2022 до господарського суду надійшла сформована в системі “Електронний суд” заява ОСОБА_1 від 08.12.2022 про усунення недоліків.
У даній заяві на виконання вимог ухвали від 29.11.2022 про залишення без руху заяви про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 зазначив та надав:
1) щодо плану реструктуризації - вказав, що ним подано пропозиції стосовно реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації) з урахуванням його власних доходів і витрат, згідно з ч. 3 ст. 124 КУзПБ план реструктуризації може містити положення про відстрочення або розстрочення або прощення (списання) боргів чи їх частини, твердження суду є формальними, неконкретизованими, мають ознаки надмірного формалізму, що може розцінюватися як обмеження особи в доступі до суду, надав план реструктуризації боргів (проект), в якому вказав свій загальний дохід в місяць 0,01 грн. і що він здатний та пропонує платити кредиторам 1 коп. у місяць протягом 5 років, відмовляючи собі у мінімальних витратах, необхідних для нормального існування;
2) щодо декларації про майновий стан боржника за 2019-2021 - зазначив, що неточності в декларації не можуть слугувати підставою для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, оскільки законодавцем наділено боржника можливістю усунути такі неточності шляхом надання суду виправленої декларації, зокрема з урахуванням результатів перевірки декларації боржника, проведеної керуючим реструктуризацією.
Також заявник указав, що члени сім'ї не надали йому необхідну інформацію і він не може отримати її з відкритих джерел, оскільки члени сім'ї відмовляються розголошувати йому свої персональні дані, зокрема про індивідуальний податковий номер (ІПН).
ОСОБА_1 зазначив, що помилково вказав у доданих до заяви деклараціях, що йому на праві власності належить житловий будинок по АДРЕСА_1 , у цьому будинку він лише проживає, додав до заяви про усунення недоліків декларацію про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2019, 2020, 2021 рік, в якій зазначив про відсутність у нього нерухомого майна;
3) щодо розрахунку суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо) та конкретизованому списку кредиторів, а також доказів припинення погашення вимог кредиторів - вказав, що ним:
- подано додаток Конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням інформації щодо кожного кредитора - його найменування, місцезнаходження, ідентифікаційного коду юридичної особи, суми грошових вимог, загальної суми заборгованості, підстав виникнення зобов'язань, строку їх виконання згідно з договором;
- щодо більшості кредиторів зазначено суму основного зобов'язання, суми нарахованих відсотків, суми неустойки, розмір загальної вартості кредиту щодо кожного кредитора окремо;
- не існує документу, який надав би йому можливість розмежувати основну заборгованість та неустойку;
- до заяви додано кредитну історію ТОВ “Українське бюро кредитних історій”, яка, з урахуванням норм Закону України “Про організацію формування та обігу кредитних історій”, є належним, достатнім та достовірним у розумінні ст.ст. 76-78 ГПК України доказом наявності кредитних відносин боржника з кредиторами і містить повну та достовірну інформацію про загальну суму заборгованості, заборгованість за основними зобов'язання, підстави їх виникнення та строки виконання. При цьому, вказав заявник, пунктом 3 ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства не вимагається від боржника додання до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність копії договорів та інших кредитних документів, частину наявних договорів до заяви він додав, а незначна частина договорів у нього відсутня і він не має змоги їх отримати самостійно, АТ “Універсал Банк” до списку кредиторів ним включено помилково;
4) щодо доказів авансування на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень - зазначив, що нормою абз. 6 ч. 2 ст. 30 КУзПБ обмежено його право на звернення до суду, він, як боржник, уклав відповідний договір про надання послуг арбітражного керуючого, чим гарантує виконання зобов'язань щодо виплати винагороди керуючому реструктуризацією відповідно до вимог КУзПБ.
Дослідивши подані ОСОБА_1 заяву про усунення недоліків та додані до неї документи, суд встановив, що вимоги ухвали від 29.11.2022 заявником у повному обсязі не виконані.
Зокрема, стосовно вимог, що містяться в абзацах 2, 3, 4 пункту 2 резолютивної частини ухвали заявник не надав:
- належний конкретизований список кредиторів із зазначенням щодо кожного кредитора окремо: загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені), періодів прострочення, зазначення дійсних реквізитів договорів (номер, дата, сума кредиту);
- первинні документи (усі договори, квитанції, банківські виписки тощо), що підтверджують суми грошових зобов'язань (заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;
- докази припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань (банківські виписки, довідки із фінансових установ із зазначенням останнього здійсненого боржником платежу, претензії відповідних осіб тощо).
Пояснення ОСОБА_2 , що список кредиторів містить достовірну і повну інформацію про кредиторів, розмір заборгованості і строки їх виконання згідно з Кредитною історією ТОВ “Українське бюро кредитних історій”, яка є належним доказом, за допомогою якого можна встановити наявність відносин з кредиторами, суми заборгованості, період виникнення зобов'язань, суд відхиляє.
Так, у доданому до заяви конкретизованому списку кредиторів та боржників заявник зазначає про наявність заборгованості за кредитами і позиками на загальну суму 154379,56 грн., кредиторами за якою є 2 банки та 15 мікрофінансових установ на підставі 21 договору, укладеного з ОСОБА_1 . Проте, зазначений список, а також інші додані до заяви документи містять лише загальну суму поточної заборгованості без обов'язкового окремого визначення основного боргу та суми неустойки (пені, штрафу) щодо кожного з кредиторів, у деяких випадках зазначено лише умови кредитних договорів щодо розміру і порядку нарахування пені. Також заявником зазначено строки кредитів, проте не вказано строку виконання чергових платежів, при цьому, до списку кредиторів включено, наприклад, ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога” на суму 1119,90 грн. за кредитним договором на інші споживчі цілі від 28.10.2027, тобто укладеним менш як за два місяці до звернення із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (24.11.2022), що нівелює передбачену пунктом 2 частини 2 статті 115 КУзПБ підставу для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
В ухвалі від 29.11.2022 суд зазначав, що заявником подано лише 10 з 21 договору, що укладені з фінансовими установами (ТОВ “Київська торгово-інвестиційна компанія” , ТОВ “1 Безпечне агентство необхідних кредитів”, ТОВ “Мілоан”, ТОВ “Укр Кредит Фінанс”, ТОВ “Смартівей Юкрейн”, ТОВ “Є гроші ком”, ТОВ “Лінеура Україна”, ТОВ “Містер Кеш”, ТОВ “Селфі Кредит”). При цьому, у конкретизованому списку кредиторів у низці договорів зазначені інші реквізити (номери, дати, сума кредиту), ніж у поданих копіях кредитних договорів, зокрема, з ТОВ “1 Безпечне агентство необхідних кредитів”, ТОВ “Укр Кредит Фінанс”, ТОВ “Смартівей Юкрейн”, ТОВ “Є гроші ком”, ТОВ “Містер Кеш”.
Указані розбіжності неможливо усунути за допомогою кредитної історії.
У заяві про усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність заявник стверджує, що у нього відсутня частина кредитних договорів, на підставі яких виникла заборгованість, і він не має змоги їх отримати самостійно.
Вказане не може бути прийняте судом як належний доказ надання конкретизованого списку кредиторів, оскільки відсутність первісної документації, на підставі якої виникла заборгованість та зафіксовано її розмір, позбавляє суд можливості надати оцінку щодо права боржника звернутись до господарського суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство в порядку ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
В ухвалі від 29.11.2022 суд звертав увагу, що наявність лише договорів не підтверджує факт наявності кредиторської заборгованості, її суми та правової природи і періодів виникнення, а надана заявником роздруківка з сайту Українського бюро кредитних історій від 20.11.2022 не є належним, допустимим та достатнім доказом, що підтверджує обставини про суми грошових вимог кредиторів (заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстави виникнення зобов'язань, а також строки їх виконання згідно із договором.
Так, наприклад:
1) стосовно кредитора ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога” у конкретизованому списку кредиторів зазначена поточна заборгованість 1119,00 грн., згідно роздруківки з сайту Українського бюро кредитних історій від 20.11.2022 термін прострочення за жовтень 2022 року відсутній, за листопад 2020 складає менше 7 днів;
2) стосовно кредитора ТОВ “Київська торгово-інвестиційна компанія” у конкретизованому списку кредиторів зазначена поточна заборгованість 1800,00 грн., згідно роздруківки з сайту Українського бюро кредитних історій від 20.11.2022 термін прострочення за жовтень 2022 - менше 7 днів, за листопад 2022 - від 7 до 29 днів;
3) стосовно кредитора ТОВ “1 Безпечне агентство необхідних кредитів” у конкретизованому списку кредиторів зазначена поточна заборгованість:
- 5590 грн. за договором позики від 10.09.2022, згідно роздруківки з сайту Українського бюро кредитних історій від 20.11.2022 термін прострочення за жовтень 2022 - від 7 до 29 днів;
- 9691,59 грн. за договором позики від 27.07.2022, згідно роздруківки з сайту Українського бюро кредитних історій від 20.11.2022 термін прострочення за жовтень 2022 -від 7 до 29 днів.
Аналогічно, згідно кредитної історії термін прострочення заявника виконання зобов'язань з повернення кредитів, які сформували його заборгованість на суму 154379,56 грн. згідно конкретизованого списку кредиторів, менший за 2 місяці по договорах з ТОВ “Укр Кредит Фінанс” (прострочення від 7 до 29 днів), ТОВ “Алекскредит” (термін прострочення - немає), ТОВ “Смартівей Юкрейн” (термін прострочення - немає), ТОВ “Є гроші ком” (термін прострочення - менше 7-ми днів), ПАТ “Таскомбанк” (від 7 до 29 днів, менше 7 днів); ТОВ “Універсал Банк” (термін прострочення - немає), ТОВ “Мілоан” (кредитний договір на інші споживчі цілі від 08.09.2022, термін прострочення - немає), ТОВ “Містер КЕШ” (термін прострочення - немає), ТОВ “Укр Кредит Фінанс” (термін прострочення - немає) і т.д.
Суд не вдається до передчасного дослідження доказів, однак підставою для відкриття провадження у справі боржник зазначив те, що він припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних зобов'язань упродовж двох місяців (п. 2 ч. 2 ст. 115 КУзПБ), унаслідок чого його заборгованість становить 154379,56 грн., тож повинен подати належний конкретизований список кредиторів (п. 3 ч. 3 ст. 116 КУзПБ) та інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених ст. 115 цього Кодексу (п. 14 ч. 3 ст. 116 КУзПБ).
Суд зазначає, що Кодекс України з процедур банкрутства визначає обов'язок боржника у своїй заяві про відкриття справи навести всі обставини неплатоспроможності та документально їх підтвердити. Метою законодавця при запровадженні процедури банкрутства фізичних осіб було створення правового механізму, який дозволить фізичній особі - боржнику відновити її задовільний фінансовий стан через механізм погашення всіх існуючих боргів, що реалізується в тому числі шляхом реструктуризації зобов'язань.
Передумовою звернення фізичної особи - боржника до господарського суду із відповідною заявою та намір кінцевого результату є повне відновлення платоспроможності такої особи.
Отже, звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність фізична особа - боржник повинна розкрити повну та вичерпну інформацію про загальну суму заборгованості та строк виконання зобов'язань, а також документально підтвердити таку інформацію належними та допустимими доказами у розумінні вимог ст.ст. 76-77 Господарського процесуального кодексу України, що також передбачено п.п. 3, 14 ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
У постанові Верховного Суду від 21.10.2020 у справі № 915/36/20 висловлено позицію про те, що на момент подачі заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство боржником повинні бути надані документи (первинні документи, договори, бухгалтерський баланс, аудиторський висновок, судові рішення тощо), які підтверджують наявність ознак неплатоспроможності або її загрози, інакше таке банкрутство має ознаки фіктивного, тобто ініційованого з метою невиконання зобов'язань.
Таким чином, за відсутності усіх первинних документів стосовно кредитних зобов'язань боржника у суду відсутня можливість встановити наявність ознак неплатоспроможності заявника або загрози такої неплатоспроможності.
Відтак, суд констатує, що додані до заяви документи - конкретизований список кредиторів та докази на підтвердження вказаної у заяві підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і суми боргу - частина договорів і кредитна історія, не надають суду можливості надати оцінку щодо права боржника звернутись до господарського суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство в порядку ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
При цьому, заявник не усунув відповідні недоліки у спосіб, указаний в абзацах 2, 3, 4 пункту 2 резолютивної частини ухвали від 29.11.2022.
Наданий заявником на виконання вимог ухвали від 29.11.2022 план реструктуризації боргів передбачає сплату кредиторам 0,01 грн. щомісячно протягом п'яти років у рахунок погашення заборгованості за кредитами і позиками. При цьому, в плані містяться: 1) інформація про те, що Боднарь І.І. не має необхідного прожиткового мінімуму в місяць - 2600,00 грн., 2) пропозиція припинити начислення штрафних санкцій за прострочення виплат по заборгованості та що боржнику надається достроково платити суму боргу за пропорційною системою.
Приписами частини 2 статті 124 КУзПБ визначено, що у плані реструктуризації боргів боржника зазначаються: 1) обставини, які спричинили неплатоспроможність боржника; 2) інформація про визнані судом вимоги кредиторів із зазначенням їх розміру та черговості задоволення; 3) інформація про майновий стан боржника за результатами проведених заходів з виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації); 4) інформація про всі доходи боржника, у тому числі доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів; 5) розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів; 6) вимоги кредиторів до боржника, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів; 7) розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб, у розмірі не менше одного прожиткового мінімуму на боржника та на кожну особу, яка перебуває на його утриманні.
Частиною 3 статті 124 КУзПБ передбачено, що план реструктуризації боргів боржника може містити положення про: 1) реалізацію в процедурі реструктуризації боргів частини майна боржника, у тому числі того, що є предметом забезпечення, черговість, строки реалізації такого майна та кошти, які планується отримати від його реалізації; 2) зміну способу та порядку виконання зобов'язань, у тому числі розміру та строків погашення боргів; 3) відстрочення чи розстрочення або прощення (списання) боргів чи їх частини; 4) виконання зобов'язань боржника третіми особами, зокрема шляхом укладення договору поруки, гарантії та інших правочинів згідно з цивільним законодавством; 5) інші заходи, спрямовані на покращення майнового стану боржника та задоволення вимог кредиторів (перекваліфікація, працевлаштування тощо).
Однак, поданий заявником новий проект плану реструктуризації боргів з пропозицією сплачувати шістнадцятьом кредиторам по 1 копійці на всіх щомісячно протягом п'яти років свідчить, на переконання суду, про те, що боржник не розглядає ніяких заходів відновлення платоспроможності, а має на меті уникнути погашення боргів перед кредиторами, запропонувавши завідомо неприйнятні умови їх реструктуризації.
У постанові Верховного Суду від 25.08.2021 у справі № 925/473/20 викладено правовий висновок, що відсутність розробленого боржником реального та обґрунтованого проекту плану реструктуризації та його неподання на розгляд кредиторам свідчить, що мета процедури реструктуризації боргів, передбачена КУзПБ, не виконується. Невиконання мети попередньої процедури (реструктуризації боргів) виключає можливість переходу до іншої процедури (погашення боргів) у провадженні про неплатоспроможність фізичної особи.
Наявна у плані реструктуризації пропозиція припинити начислення штрафних санкцій за прострочення виплат по заборгованості не може розглядатися як один із заходів реструктуризації боргів і відновлення платоспроможності, оскільки у відповідності до пункту 3 частини 5 статті 119 КУзПБ в ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника суд зазначає про введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, під час якого у відповідності до абзацу 4 частини 3 статті 41 цього Кодексу не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій.
Тобто, з відкриттям провадження у справі і введенням мораторію на задоволення кредиторів автоматично припиняється нарахування штрафних санкцій, що позбавляє реального змісту такий захід реструктуризації боргів як припинення нарахування штрафних санкцій за прострочення виплат по заборгованості.
Наявне у плані реструктуризації положення, що боржнику надається достроково платити суму боргу за пропорційною системою, також є беззмістовним, оскільки жодним чином не визначено умов такої пропорційної системи сплати боргу. Отже, на переконання суду, такі заходи як припинення начислення штрафних санкцій за прострочення виплат по заборгованості та дострокова сплата боргу за пропорційною системою є ілюзорними і включені до плану реструктуризації боргів “про людське око”, для надання йому зовнішньої схожості з планом реструктуризації, який хоча б в якійсь мірі відповідав вимогам статті 124 КУзПБ.
Відтак, суд доходить до висновку про невиконання заявником вимоги абзацу 6 пункту 2 резолютивної частини ухвали від 29.11.2022.
Щодо наведених у заяві про усунення недоліків пояснень ОСОБА_1 про укладення договору про надання послуг арбітражного керуючого та гарантування виконання зобов'язань з виплати винагороди керуючому реструктуризацією на підставі такого договору відповідно до вимог КУзПБ суд зазначає наступне.
Згідно з частиною 1 статті 30 КУзПБ арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Частиною 2 цієї статті Кодексу передбачено, що сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі. Згідно з абзацом 3 частини 2 статті 30 КУзПБ розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п'ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.
Законом України “Про Державний бюджет України на 2022 рік” установлено у 2022 році місячний прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 липня - 2600 гривень, отже, станом на дату звернення заявника із заявою про неплатоспроможність розмір авансування винагороди керуючому реструктуризацією становить 39000,00 гривень.
Положеннями частини 3 статті 116 КУзПБ передбачено, що докази здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому (керуючому реструктуризацією) у відповідному розмірі в обов'язковому порядку подаються до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Заявник додав до заяви про усунення недоліків підписаний ним договір від 18.11.2022 про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого, укладений з арбітражним керуючим Хомичем Р.В. У пункті 1.1 названий договір визначає порядок оплати послуг та відшкодування витрат керуючого реструктуризацією, покладених на нього відповідно до Кодексу та Заяви на участь у справі про банкрутство фізичної особи боржника.
Згідно пунктів 2.1.1, 2.1.2 договору арбітражний керуючий Хомич Р.В має право отримувати плату за надані послуги в розмірі та порядку, що встановлені цим договором та ухвалою про відкриття провадження у справі про банкрутство, та отримувати відшкодування витрат, пов'язаних з виконанням покладених на нього обов'язків. Оплата послуг керуючого реструктуризацією становить 39000,00 грн. за весь строк виконання повноважень арбітражного керуючого Хомича Р.В., починаючи з дати його призначення та до моменту прийняття комітетом кредиторів відповідного рішення про встановлення оплати послуг керуючого реструктуризацією (пункт 3.1 договору). Пунктом 3.3 договору встановлено, що Боднарь І.І. вносить (перераховує) оплату рівними частинами протягом 10 місяців у сумі 3900 грн. щомісячно на депозитний рахунок суду, в якому відкрито провадження у справі про неплатоспроможність. Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до моменту прийняття комітетом кредиторів відповідного рішення про встановлення оплати послуг керуючого реструктуризацією, якщо інше не передбачено Законом (пункт 7.1 договору).
У заяві про усунення недоліків заявник обгрунтовує своє право на оплату послуг арбітражного керуючого в обраний спосіб, що відрізняється від визначеного в статті 30 КУзПБ, в тому числі, з посиланням на згоду арбітражного керуючого та наявну судову практику господарських судів, у яких були відкриті провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи за наявності укладених договорів про розстрочення оплати винагороди арбітражного керуючого.
У зв'язку з цим суд зазначає, що інститут авансування винагороди арбітражному керуючому є гарантією права учасника справи про банкрутство (керуючого реструктуризацією) на отримання ним грошової винагороди за виконання наданих йому повноважень. Обов'язок здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому є безумовним, ані Кодекс, ані інші діючі норми законодавства, не передбачають права боржника бути звільненим від авансування винагороди арбітражному керуючому при поданні такої заяви, як не передбачають і умов, за яких суд може відстрочити, розстрочити чи звільнити заявника від здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому (аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.09.2020 у справі № 910/2629/20, від 23.11.2020 у справі № 922/1734/20, від 19.11.2020 у справі № 927/203/20, від 17.02.2021 у справі № 927/166/20).
У пункті 37 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 910/726/20 від 19.11.2020, на який посилається заявник як на підставу можливості альтернативного врегулювання питання авансування, зазначено, що боржник не позбавлений можливості укласти угоду з арбітражним керуючим, який погодиться на умовах відстрочення оплати до реалізації майна боржника виконувати повноваження керуючого реструктуризацією у справі про банкрутство цієї особи та відповідного звернення обох осіб (боржника та арбітражного керуючого) до суду про призначення його керуючим реструктуризацією у справу про банкрутство фізичної особи, яке подається разом із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Місцевий суд може розглянути подані документи, як альтернативу мирного врегулювання правовідносин з оплати винагороди арбітражному керуючому, та прийняти відповідне рішення про можливість задоволення заяви боржника, дослідивши всю сукупність наданих ним доказів на обґрунтування неплатоспроможності фізичної особи.
Відтак, допускається можливість мирного врегулювання між боржником та арбітражним керуючим у питанні авансування грошової винагороди, однак така можливість ставиться у залежність від наявності у боржника майна, яке буде реалізовано у перспективі (відстрочка платежу) у справі про неплатоспроможність. Крім того, Верховний Суд зазначив, що місцевий суд приймає рішення про надання такої можливості за результатами дослідження усієї сукупності наданих документів.
Отже, оцінка укладеного ОСОБА_1 з арбітражним керуючим Хомичем Р.В. договору про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого є дискреційними повноваженнями суду і здійснюється судом за результатами дослідження усієї сукупності наданих заявником документів під час вирішення питання про наявність підстав для прийняття заяви про неплатоспроможність до розгляду.
У цьому контексті суд зазначає, що подані ОСОБА_1 заява і документи свідчать про відсутність у нього будь-якого майна - як рухомого і нерухомого, так і грошових коштів.
Відтак, гарантії ОСОБА_1 арбітражному керуючому щодо виплати винагороди нічим не підкріплені, не мають під собою ніякої майнової основи, а тому вбачаються суду неприйнятними.
Твердження заявника, що норма абзацу 6 частини 2 статті 30 КУзПБ обмежує його право на звернення до суду, лежить поза компетенцією господарського суду, оскільки у відповідності до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно, суд доходить до висновку, що за сукупністю поданих документів і наведених заявником аргументів ним не надано належних доказів спроможності здійснення оплати послуг арбітражного керуючого шляхом укладення відповідного договору, тому не визнає цей договір належним та допустимим доказом виконання вимог пункту 12 частини 3 статті 116 КУзПБ. Інших доказів на виконання вимог абзацу 7 пункту 2 резолютивної частини ухвали від 29.11.2022 про залишення заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність без руху ОСОБА_1 не надав.
Таким чином, заявником не усунуто вказані в ухвалі від 29.11.2022 недоліки заяви про неплатоспроможність боржника - фізичної особи у спосіб, визначений абзацами 2, 3, 4, 6, 7 пункту 2 резолютивної частини цієї ухвали.
При цьому, суд наголошує, що оцінка заяви ОСОБА_1 про неплатоспроможність та доданих до неї документів на відповідність вимогам статті 116 КУзПБ здійснюється судом під час вирішення питання про наявність підстав для прийняття її до розгляду, а не в підготовчому засіданні, коли вирішується питання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Відповідно до статті 113 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Згідно з частиною 3 статті 37 КУзПБ, яка застосовується на підставі статті 113 цього Кодексу, господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
Відповідно до частини 1, 2 статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частинами 3, 4 статті 174 ГПК України передбачено, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою. Зазначені положення статті 174 ГПК України роз'яснені ОСОБА_1 в ухвалі від 29.11.2022.
За змістом частин 1, 2 статті 38 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд не пізніше п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків заяви повертає її та додані до неї документи без розгляду, про що постановляє ухвалу.
Відповідно до частини 3 цієї статті Кодексу України з процедур банкрутства повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду у встановленому порядку.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 38, 113 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 3, 12, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Повернути ОСОБА_1 заяву від 23.11.2022 про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця з доданими до неї документами без розгляду.
2. Роз'яснити ОСОБА_1 , що повернення заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду в установленому порядку.
Порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено Господарським процесуальним кодексом України чи Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (ч. 1 ст. 235 ГПК України).
Ухвала може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України). Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції у письмовій формі (ст. 257 ГПК України).
Ухвала підписана 14.12.2022.
Суддя Т.І. Ковальчук