Справа №754/6197/21
2/760/4855/22
14 грудня 2022 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Усатової І.А.,
при секретарі Омелько Г.Т.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження клопотання представника відповідача про передачу справи за підсудністю у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "АРКС Лайф" про стягнення страхового відшкодування, -
20.04.2021 позивач звернувся до Деснянського районного суду м. Києва з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "АРКС Лайф" про стягнення страхового відшкодування.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 21.04.2021 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "АРКС Лайф" про стягнення страхового відшкодування передано для розгляду за підсудністю до Солом'янського районного суду м.Києва.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 07 червня 2021 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження.
21.11.2022 до суду надійшло клопотання представника відповідача про передачу справи за територіальною підсудністю до Подільського районного суду м.Києва. Обгрунтовуючи клопотання вказує на те, що позов має розглядатися за загальним правилом підсудності - за місцезнаходженням відповідача, оскільки спір між позивачем та відповідачем виник з приводу рішення страховика про відмову у здійсненні страхової виплати, та має вирішуватись на підставі норм цивільного процесуального законодавства, Закону України «Про страхування» та інших норм законодавства, що регулюють відносини у зобов'язанні.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 2 ст. 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Позивач, звернувся до суду, посилаючись на ч. 5 ст. 28 ЦПК України (позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору), зазначає, що заяву подає за зареєстрованим місцем проживання позивача.
Передаючи справу для розгляду за підсудністю до Солом'янського районного суду м.Києва, Деснянський районний суду м. Києва в ухвалі від 21.04.2021 виходив з того, що договір оренди житлового приміщення не є належним та допустимим доказом зареєстрованого місця проживання чи перебування позивача у Деснянському районі м. Києва. При цьому, суд вказав, що у позовній заяві вказано, що позивач зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , що територіально відноситься до Солом'янського району м. Києва.
Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками та продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності регулюються Законом України «Про захист прав споживачів».
Цим Законом установлено права споживачів, а також визначено механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Згідно з п.22 ч.1 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних із підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Із пункту 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 12.04.1996 р. «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» вбачається, що позовна заява про захист прав споживача повинна містити відомості, зокрема, про те, яке право споживача, передбачено Законом України «Про захист прав споживача», порушено; коли і в чому це виявилося; про способи захисту, які належить вжити суду; про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками і обґрунтуванням; про докази, що підтверджують позов.
Пунктом 2 вищевказаної Постанови передбачено, що до відносин, які регулюються Законом України «Про захист прав споживача», належать, зокрема, ті, що виникають із договорів страхування.
Однак, з урахуванням висновків, викладених у Рішенні Конституційного Суду України від 10.11.2011р. у справі № 1-26/2011р. Верховний Суд України в Узагальненнях судової практики з розгляду цивільних справ про захист прав споживачів висловив позицію про те, що оскільки діяльність страховика підпадає під визначення послуги і виконавця, що містяться в ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», то у разі, якщо договір страхування спрямований на задоволення особистих потреб застрахованої фізичної особи, такі правовідносини регулюються Законом «Про захист прав споживачів» в частині, не врегульованій спеціальним законом.
Цей висновок стосується й договорів майнового страхування, де страхувальниками є фізичні особи, а відносини спрямовані на захист особистих майнових інтересів страхувальника або іншої особи, що визначена у договорі, шляхом задоволення майнової потреби страхувальника, яка виникає або може виникнути після настання певних подій.
Крім того, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду під час розгляду цивільної справи №212/1101/18 у постанові від 17.04.2019 року, зазначив, що положення щодо відповідальності страховика, закріплені в Законі України «Про страхування» та главі 67 ЦК України, є спеціальними нормами права, а в Законі України «Про захист прав споживачів» загальними.
Згідно ст. 1 Закону України «Про страхування» страхування це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
У ст. 4 цього Закону зазначено, що предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, що не суперечать закону, і пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування).
Метою страхування при укладенні договору майнового страхування є погашення за рахунок страховика ризику майнової відповідальності перед іншими особами чи ризику виникнення інших збитків у результаті страхового випадку.
Отже, аналіз наведених норм свідчить, що відносини, які виникають з майнового страхування, не підпадають під предмет регулювання Закону України «Про захист прав споживачів» і положення цього Закону не застосовуються до відносин майнового страхування.
З матеріалів справи вбачається, що спір щодо виплати страхового відшкодування виник з правовідносин пов'язаних з виконанням договору добровільного страхування наземного транспорту укладений між страхувальником ОСОБА_1 та страховиком ТДВ «Страхова компанія «АРКС ЛАЙФ», у зв'язку з порушенням умов договору на отримання суми страхового відшкодування внаслідок страхового випадку (ДТП) згідно Закону України «Про страхування», а не є порушення відповідачем Закону України «Про захист прав споживача», оскільки позов не містить жодного посилання на порушення прав та способи їх захисту, передбачених цим Законом).
Отже, в даному випадку предметом спору є не якість страхових послуг, а права та обов'язки сторін згідно умов договору страхування та виконання зобов'язань за договором страхування від 27.11.2019, тому, правовідносини, що виникли між сторонами за вищевказаним позовом, не є захистом прав споживача.
Як вбачається з позовної заяви, місцезнаходження відповідача ТДВ «Страхова компанія «АРКС ЛАЙФ» зареєстровано за адресою: м. Київ, Подільський район, вул. Іллінська, 8, тому, суд вважає за можливе застосувати вимоги ч. 2 ст. 27 ЦПК України, щодо визначення підсудності даного спору саме за місцезнаходженням відповідача.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Згідно ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються.
Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Отже, суд приходить до висновку, що цивільний позов ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «АРКС ЛАЙФ» про стягнення суми страхового відшкодування, необхідно направити за підсудністю до Подільського районного суду м. Києва (04071, м. Київ, вул. Хорива, 21).
На підставі викладеного, керуючись ст. 27, 28, 31, 32, 352-354 ЦПК України, суд, -
Справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «АРКС ЛАЙФ» про стягнення суми страхового відшкодування та моральної шкоди, надіслати за підсудністю для розгляду до Подільського районного суду м. Києва (04071, м. Київ, вул. Хорива, 21).
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: І.А. Усатова