Справа №760/18497/22
1-кс/760/6132/22
про накладення арешту на майно
14 грудня 2022 року слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва
ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 (посвідчення),
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали клопотання прокурора групи прокурорів першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 42022000000000627 від 26.05.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 111-1 Кримінального кодексу України (далі - КК України),
08.12.2022 до Солом'янського районного суду міста Києва надійшло вказане клопотання в якому прокурор просить накласти арешт на речі та предмети, які були вилучені 18.11.2022 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , нежитлові приміщення 51 та 52, що об'єднані в одне приміщення, з метою збереження речових доказів із забороною права на відчуження, розпорядження та/або користування наступним майном:
1. мобільні телефони марки ZTE Blade L8 з наступними ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , НОМЕР_10 , НОМЕР_11 , НОМЕР_12 , НОМЕР_13 , НОМЕР_14 , НОМЕР_15 , НОМЕР_16 , НОМЕР_17 , НОМЕР_18 , НОМЕР_19 , НОМЕР_20 , НОМЕР_21 , НОМЕР_22 , НОМЕР_16 , всього 23 штуки;
2. системні блоки з №№: 1252688/7, НОМЕР_23 , НОМЕР_24 , НОМЕР_25 , НОМЕР_26 , НОМЕР_27 , НОМЕР_28 , НОМЕР_29 , НОМЕР_30 , 35673594086, НОМЕР_31 , НОМЕР_32 , НОМЕР_33 , НОМЕР_34 , НОМЕР_35 , НОМЕР_36 , НОМЕР_37 , НОМЕР_38 , 34035559202, 13597851746, НОМЕР_39 , НОМЕР_40 , НОМЕР_41 та 19 системних блоків без будь-яких написів, всього 42 одиниці, а також 2 жорсткі диски з s/n: wcc3f4k0ovpp та wcc3f3psk16p;
3. блокноти та зошити з чорновими записами, а також роздруківки з Інструкціями, як необхідно спілкуватися з особами та провокувати їх на вкладання коштів.
Протоколом автоматичного визначення слідчого судді від 08.12.2022 для розгляду зазначеного клопотання визначено слідчого суддю ОСОБА_1 . Фактично матеріали клопотання передані слідчому судді по реєстру 12.12.2022.
В обґрунтування клопотання зазначено, зокрема, наступне:
«Слідчим управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022000000000627 від 26.05.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 111-1 КК України, за фактом того що, громадянами України, які спеціалізуються на діяльності call-центрів, організовуються та проводяться заходи політичного характеру, здійснюється інформаційна діяльність у співпраці з державою-агресором, спрямована на підтримку держави-агресора, її окупаційної адміністрації чи збройних формувань та/або на уникнення нею відповідальності за збройну агресію проти України, активна участь у таких заходах.
Проведеними оперативно-розшуковими заходами встановлено, що на території міста Київ здійснює свою злочинну діяльність група громадян України, діяльність яких пов'язана з організацією та діяльністю так званих Call-центрів, які почали свою роботу після повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну та ведення активної фази бойових дій, та які почали свою роботу зі збору інформації щодо військовослужбовців ЗСУ, працівників правоохоронних органів, бійців територіальної оборони. Даними громадянами здійснюється розповсюдження антиукраїнського контексту, а також за допомогою «СМС-розсилки» поширюються пропозиції щодо здачі в полон та переходу на бік ворога.
Окрім вище вказаного, створено «фейкові» аккаунти та інтернет-спільноти у різних месенджерах та соц-мережах, діяльність яких направлена на створення і розповсюдження пропагандистських замовних матеріалів, виправдання злочинів та звірств російськими військовими на території України, поширення недостовірних відомостей, які завчасно готували російські пропагандисти, а також дискредитація влади та Збройних Сил України.
З метою ухилення від розкриття їхньої злочинної діяльності дана злочинна група з ознаками організованості постійно використовує сервіс VPN, учасники якої постійно змінюють сім-картки, як українських так і іноземних мобільних операторів.
Так, встановлено, що до складу даної злочинної групи входить громадянка України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Гончарівка, Сватівського району Луганської області, прописана за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_42 , яка зареєстрована ВКонтакті - російська соціальна мережа, яка належить однойменній компанії (колишній Mail.ru Group) та має свій акант - ІНФОРМАЦІЯ_2 та інші невстановлені особи.
Зазначені особи орендують приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , нежитлові приміщення №51 та №52, де розташовано телекомунікаційне обладнання для здійснення протиправної діяльності.
Своїми діями дані особи здійснюють інформаційну діяльність у співпраці з державою-агресором, спрямовану на її підтримку, підтримку збройних формувань РФ, а також пропагують уникнення відповідальності за збройну агресію проти України. Крім того вказаний Call-центр імовірно використовується спеціальними службами РФ, діяльність яких направлена на проведення підривної діяльності проти України, поширення паніки, розхитування морально-психологічного стану українців та працівників силових відомств.
У зв'язку із цим, 18.11.2022 у нежитлових приміщеннях №51 та №52 в будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі ухвал Слідчого судді Солом'янського районного суду м. Київ справи №760/16124/2022 та №760/16118/2022 від 08.11.2022 було проведено обшук, в ході якого серед іншого вилученого наступні речі та документи:
1. мобільні телефони марки ZTE Blade L8 з наступними ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , НОМЕР_10 , НОМЕР_11 , НОМЕР_12 , НОМЕР_13 , НОМЕР_14 , НОМЕР_15 , НОМЕР_16 , НОМЕР_17 , НОМЕР_18 , НОМЕР_19 , НОМЕР_20 , НОМЕР_21 , НОМЕР_22 , НОМЕР_16 , всього 23 штуки;
2. системні блоки з №№: 1252688/7, НОМЕР_23 , НОМЕР_24 , НОМЕР_25 , НОМЕР_26 , НОМЕР_27 , НОМЕР_28 , НОМЕР_29 , НОМЕР_30 , НОМЕР_43 , НОМЕР_31 , НОМЕР_32 , НОМЕР_33 , НОМЕР_34 , НОМЕР_35 , НОМЕР_36 , НОМЕР_37 , НОМЕР_38 , НОМЕР_44 , 13597851746, НОМЕР_39 , НОМЕР_40 , НОМЕР_41 та 19 системних блоків без будь-яких написів, всього 42 одиниці, а також 2 жорсткі диски з s/n: wcc3f4k0ovpp та wcc3f3psk16p;
3. блокноти та зошити з чорновими записами, а також роздруківки з Інструкціями, як необхідно спілкуватися з особами та провокувати їх на вкладання коштів.
В ході огляду вказаних речей, предметів та документів встановлено, що вони мають значення для досудового розслідування вказаного кримінального провадження.
Надалі 19.11.2022 вказані предмети визнано речовими доказами, про що слідчим винесено відповідну постанову.
Крім того, з метою проведення судової комп'ютерно-технічної експертизи, слідчим в ОВС СУ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_5 винесено відповідну постанову.
З огляду на викладене, зазначене майно, має суттєве значення для встановлення обставин у даному кримінальному провадженні, так як може бути предметом, засобом чи знаряддям кримінальних правопорушень, а вилучені речі можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час даного кримінального провадження, тобто містять ознаки речових доказів.
22.11.2022 до Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора групи прокурорів першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримування публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про арешт майна на тимчасове вилучене майно, яке було вилучено 18.11.2022 в ході проведення обшуку у нежитлових приміщеннях №51 та АДРЕСА_3 .
23.11.2022 ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_7 (справа № 760/17321/22) прийнято рішення про повернення вищезазначеного клопотання про арешт майна для усунення недоліків.
У зв'язку з чим зазначимо, що 19.11.2022 слідчим проведено огляд вилучених предметів 18.11.2022 в ході проведення обшуку у нежитлових приміщеннях №51 та АДРЕСА_3 , в ході якого встановлено, що мобільні пристрої, ноутбуки та блокнот з чорновими записами місять відомості, що мають значення для досудового розслідування та які в подальшому будуть використанні як доказова база у кримінальному провадженні, а саме підтверджують злочинну діяльність групи громадян України, діяльність яких пов'язана з організацією та діяльністю так званих Call-центрів, які почали свою роботу після повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну та ведення активної фази бойових дій, та які почали свою роботу зі збору інформації щодо військовослужбовців ЗСУ, працівників правоохоронних органів, бійців територіальної оборони.
Разом з тим, 18.11.2022 свідок ОСОБА_8 в ході допиту показала, що неофіційно працює на посаді офіс-менеджера в компанії під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 », яке фактично знаходиться у нежитлових приміщеннях АДРЕСА_4 та АДРЕСА_3 , де проводився обшук. Зазначене вказує на те, що вилучені предмети 18.11.2022 в ході проведення обшуку у нежитлових приміщеннях №51 та АДРЕСА_3 належать компанії «Areas Consult».
При цьому, не встановленими особами причетними до вчинення кримінального правопорушення, було вжито заходів, щодо, унеможливлення встановлення належності вилучених предметів конкретній особі, у зв'язку з чим органу досудового розслідування на даний час необхідно провести експертні дослідження, що в подальшому дасть можливість ідентифікувати осіб причетних до вчинення даного кримінального правопорушенення.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 84 КПК України, речові докази є одним з джерел доказів у кримінальному провадженні, а обставини їх отримання, використання, тощо, згідно з ст. 91 КПК України, являються подією кримінального правопорушення, яка підлягає доказуванню.
Таким чином, на даний час, в органу досудового розслідування, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження такого майна, виникла необхідність в накладенні на нього арешту, так як незастосування зазначеного засобу забезпечення кримінального провадження, може призвести до негативних наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, забезпеченню цивільного позову чи конфіскації майна.
Згідно із ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Зі змісту п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України слідує, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів - щодо майна, будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна».
Враховуючи вищевикладене, а також те, що існує достатня сукупність підстав та розумних підозр вважати що вказане майно є доказом злочину та містить ознаки речових доказів у кримінальному провадженні, з метою запобігання можливості його приховування, псування, знищення, перетворення, відчуження прокурор просить клопотання задовольнити.
До клопотання додані копії документів та інших матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, а також витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив його задовольнити з наведених у ньому підстав. Зауважив, що наразі власники вказаного майна та документів до органу досудового розслідування за їх поверненням не звертались. Ідентифікувати власників наразі не уявляється можливим, оскільки приміщення, в яких проводився обшук, орендуються без укладення офіційних договорів.
Згідно з ч. 4 ст. 107 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) фіксування судового засідання здійснювалось за допомогою технічних засобів.
Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити наступне.
За змістом п.п. 1, 15 ч. 1 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: верховенство права, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Главою 10 розділу ІІ КПК України визначено заходи забезпечення кримінального провадження і підстави їх застосування. Згідно зі ст. 131 цього Кодексу одним із таких заходів, що застосовується з метою досягнення дієвості кримінального провадження, є арешт майна.
Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
За змістом ч. 1 ст. 99 КПК України документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об'єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.05.2021 у справі № 759/9008/19 (провадження № 14-35цс21) викладено правову позицію за змістом якої: «у статті 1 Закону України від 02 жовтня 1992 року № 2657-XII «Про інформацію» визначено, що документ - матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі. З наведеного можна зробити висновок про те, що документ є рухомою, неподільною, визначеною індивідуальними ознаками, неспоживчою річчю, тобто є майном в розумінні цивільного законодавства. Особливістю документа як майна є те, що він не має номінальної вартості та не обліковується в бухгалтерському обліку».
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 4 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159-1, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 209-1, 210, частинами першою і другою статей 212, 212-1, частиною першою статей 222, 229, 239-1, 239-2, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363-1, 364-1, 365-2 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 96-2 КК України передбачено, що спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно:
1) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна;
2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;
3) були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави;
4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
Як вбачається з матеріалів клопотання, майно, про арешт якого ставиться питання, вилучено 18.11.2022 під час обшуку (а.с. 47-55) за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців, 68а, нежитлові приміщення 51 та 52, проведеного на підставі ухвал слідчих суддів Солом'янського районного суду міста Києва від 08.11.2022 (справа № 760/16118/22, провадження № 1-кс/760/5298/22, справа № 760/16124/22, провадження № 1-кс/760/5303/22).
Так, встановлено, що ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 08.11.2022 у справі № 760/16118/22 слідчим слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області в кримінальному провадженні №42022000000000627 від 26.05.2022 було надано дозвіл на обшук у приміщенні офісу, який використовує ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , нежитлове приміщення № 52, з метою відшукання та вилучення наступних речей і документів в паперовому та електронному вигляді, які містять інформацію щодо співпраці з державою-агресором та/або спрямовану на підтримку держави-агресора, її окупаційної адміністрації чи збройних формувань та/або на уникнення нею відповідальності за збройну агресію проти України, активну участь у таких заходах, а саме: чорнові записи, відбитки штампів, печаток, платіжні доручення щодо здійснення переказів грошових коштів, грошові кошти та документи, які посвідчують право власності на майно, здобуті в ході зазначеної діяльності, комп'ютерна техніка, магнітні, електронні цифрові носії інформації, засоби зв'язку, шляхом яких фігуранти у кримінальному провадженні спілкуються між собою.
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 08.11.2022 у справі № 760/16124/22 надано дозвіл слідчим групи слідчих та прокурорам групи прокурорів у кримінальному провадженні № 2022000000000627, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.05.2022, на проведення обшуку за адресою місцезнаходження офісу, який використовує ОСОБА_4 та інші невстановлені особи для здійснення протиправної діяльності, а саме: АДРЕСА_1 , нежитлове офісне приміщення № 51, з метою: - відшукання та вилучення речей, предметів та документів, що містять відомості про обставини вчиненого злочину, а саме: чорнові записи, відбитки штампів, печаток, платіжні доручення, інформація щодо банківських рахунків, банківські картки, персональні дані громадян зібрані під час протиправної діяльності та документи, які викривають співучасників вчинення кримінального правопорушення та на яких може бути виявлена інформація, що становить значення для досудового розслідування, що містить відомості про злочинну діяльність, злочинні схеми, які можуть бути доказами у даному кримінальному провадженні, свідчити про вчинення ряду інших злочинів, містити відомості, що викривають чи виправдовують фігурантів у даному кримінальному проваджені; -копіювання інформації з комп'ютерної техніки, магнітних, електронних цифрових носіїв інформації, мобільних телефонів, сім-картки, а у разі неможливості копіювання - на їх вилучення.
За змістом ч. 6 ст. 236 КПК України слідчий, прокурор під час проведення обшуку має право відкривати закриті приміщення, сховища, речі, долати системи логічного захисту, якщо особа, присутня при обшуку, відмовляється їх відкрити чи зняти (деактивувати) систему логічного захисту або обшук здійснюється за відсутності осіб, зазначених у частині третій цієї статті. Якщо під час обшуку слідчий, прокурор виявив доступ чи можливість доступу до комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку, для виявлення яких не надано дозвіл на проведення обшуку, але щодо яких є достатні підстави вважати, що інформація, що на них міститься, має значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні, прокурор, слідчий має право здійснити пошук, виявлення та фіксацію комп'ютерних даних, що на них міститься, на місці проведення обшуку. Особи, які володіють інформацією про зміст комп'ютерних даних та особливості функціонування комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку, можуть повідомити про це слідчого, прокурора під час здійснення обшуку, відомості про що вносяться до протоколу обшуку.
Частиною 2 статті 168 КПК України передбачено, що тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду. Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об'єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.
Слідчим суддею встановлено, що клопотання про арешт майна, що є предметом розгляду, подано з метою забезпечення збереження речових доказів.
Так, матеріали справи містять постанову від 19.11.2022 слідчого в особливо важливих справах слідчого управління Головного управління Служби безпеки України ОСОБА_5 , якою вказані у клопотання речі, предмети та документи визнано речовими доказами по матеріалах досудового розслідування № 42022000000000627 від 26.05.2022 (а.с. 65-66).
Слідчим суддею враховано доводи клопотання про те, що не встановленими особами причетними до вчинення кримінального правопорушення, вжито заходів, щодо, унеможливлення встановлення належності вилучених предметів конкретній особі, у зв'язку з чим органу досудового розслідування на даний час необхідно провести експертні дослідження, що в подальшому дасть можливість ідентифікувати осіб причетних до вчинення даного кримінального правопорушенення.
При цьому, слідчим суддею також взято до уваги викладені у судовому засіданні доводи прокурора про те, що проведення експертиз комп'ютерних систем (їх частин) та мобільних терміналів пов'язано з необхїідністю подоланням системи логічного захисту.
З правового аналізу норм КПК України вбачається, що при накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Статтею 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.
З огляду на положення ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
З урахуванням специфіки злочину, що розслідується, вбачається, що визначені в клопотанні речі, предмети та документи підпадають під критерії речових доказів, викладені у ст. 98 КПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку забезпечення збереження речових доказів, арешт з цією метою накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
При цьому слідчий суддя бере до уваги, що згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Частинами 1 та 2 статті 173 КПК України передбачено, що слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 2 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу);
4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу);
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Матеріалами справи підтверджено, що необхідність заборони користування та розпорядження власником або іншими особами майном (речами та документами), про арешт яких поставлено питання у клопотанні, полягає у потребі збереження такого майна у максимально незмінному стані та унеможливлення його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, оскільки вони містять відомості, що мають значення для доведення наявності складу кримінального правопорушення в рамках кримінального провадження, що розслідується.
На підставі зазначених правових норм та встановлених фактичних обставин слідчий суддя дійшов висновку, що матеріалами клопотання доведено необхідність накладення арешту на визначене у клопотанні майно (речі та документи), у зв'язку з наявністю ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України та необхідністю забезпечення збереження речових доказів.
При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, наразі матеріали справи не містять та слідчим суддею не встановлено.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 94, 98, 170-173, 309, 310, 376, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання прокурора групи прокурорів першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022000000000627 від 26.05.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 111-1 Кримінального кодексу України, - задовольнити.
З метою збереження речових доказів накласти арешт (із забороною відчуження, розпорядження та/або користування) на речі та предмети, які були вилучені 18.11.2022 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , нежитлові приміщення 51 та 52, а саме:
1. мобільні телефони марки ZTE Blade L8 з наступними ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , НОМЕР_10 , НОМЕР_11 , НОМЕР_12 , НОМЕР_13 , НОМЕР_14 , НОМЕР_15 , НОМЕР_16 , НОМЕР_17 , НОМЕР_18 , НОМЕР_19 , НОМЕР_20 , НОМЕР_21 , НОМЕР_22 , НОМЕР_16 , всього 23 штуки;
2. системні блоки з №№: 1252688/7, НОМЕР_23 , НОМЕР_24 , НОМЕР_25 , НОМЕР_26 , НОМЕР_27 , НОМЕР_28 , НОМЕР_29 , НОМЕР_30 , НОМЕР_43 , НОМЕР_31 , НОМЕР_32 , НОМЕР_33 , НОМЕР_34 , НОМЕР_35 , НОМЕР_36 , НОМЕР_37 , НОМЕР_38 , НОМЕР_44 , 13597851746, НОМЕР_39 , НОМЕР_40 , НОМЕР_41 та 19 системних блоків без будь-яких написів, всього 42 одиниці, а також 2 жорсткі диски з s/n: wcc3f4k0ovpp та wcc3f3psk16p;
3. блокноти та зошити з чорновими записами, а також роздруківки з Інструкціями, як необхідно спілкуватися з особами та провокувати їх на вкладання коштів.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_9 ОСОБА_10