18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
06 грудня 2022 року Справа № 925/1046/21
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В.,
секретар судового засідання - Ібрагімова Є.Р.,
за участі представників сторін:
від позивача за первісним позовом - Галінкін В.Ф. - адвокат,
від відповідача за первісним позовом - Гудзь О.С. - адвокат,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за первісним позовом
товариства з обмеженою відповідальністю
“Виробниче Інжинірингове Підприємство “ДАНКЕР”, м. Харків
до фермерського господарства “ЦАРИНА”, с. Товста,
Городищенського району, Черкаської області
про стягнення 265 397,26 грн.
за зустрічним позовом
фермерського господарства “ЦАРИНА”, с. Товста,
Городищенського району, Черкаської області
до товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче
Інжинірингове Підприємство “ДАНКЕР”, м. Харків
про повернення суми попередньої оплати у розмірі 250 000,00 грн.,
До Господарського суду Черкаської області звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю “Виробниче Інжинірингове Підприємство “ДАНКЕР” до фермерського господарства “ЦАРИНА” про стягнення заборгованості у розмірі 265 397,26 грн., з яких: 250 000,00 грн. заборгованість за договором, 13 561,64 грн. штраф, 500,00 грн. інфляційні втрати, 1 335,62 грн. 3% річних та відшкодування судових витрат у вигляді сплаченого судового збору у сумі 3 980,96 грн.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 13 серпня 2021 року (суддя Кучеренко О.І.) відкрито провадження у справі, справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 21 вересня 2021 року прийнято до розгляду зустрічну позовну заяву фермерського господарства “ЦАРИНА” до товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче Інжинірингове Підприємство “ДАНКЕР” про повернення суми попередньої оплати у розмірі 250 000,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 07 квітня 2022 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 11 год. 00 хв. 20 квітня 2022 року.
14 квітня 2022 року (до початку розгляду справи по суті) від представників сторін до суду надійшли заяви про застосування процедури врегулювання спору за участю судді у порядку передбаченому главою IV Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 19 квітня 2022 року було задоволено заяви представників сторін про проведення процедури врегулювання спору за участю судді та зупинено провадження у справі.
Ухвалою суду від 19 травня 2022 року припинено врегулювання спору за участю судді. Поновлено провадження у справі. Справу передано на розгляд іншому судді.
Відповідно до ст. 6, 32 ГПК України вищезазначену справу 25 травня 2022 року передано на розгляд судді Васяновичу А.В.
Ухвалою суду від 27 травня 2022 року справу №925/1046/21 прийнято до свого провадження суддею Васяновичем А.В., а підготовче засідання призначено на 10 год. 00 хв. 23 червня 2022 року.
При цьому судом було встановлено, що станом на день звернення товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче Інжинірингове Підприємство “ДАНКЕР” до суду з відповідною позовною заявою, фермерське господарство “ЦАРИНА” було зареєстроване за адресою: вул. Шевченка, 121, с. Товста, Городищенського району, Черкаської області, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
В позовній заяві помилково було вказано місцезнаходження відповідача - м. Одеса.
Тобто спір про стягнення з фермерського господарства “ЦАРИНА” заборгованості у розмірі 265 397 грн. 26 коп. з урахуванням вимог ст. 27 ГПК України підсудний Господарському суду Черкаської області.
Ухвалою суду від 23 червня 2022 року відкладено підготовче засідання на 11 год. 00 хв. 12 липня 2022 року.
В судовому засіданні, яке відбулося 12 липня 2022 року суд оголосив перерву до 11 год. 30 хв. 28 липня 2022 року.
Ухвалою суду від 28 липня 2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті призначено на 10 год. 30 хв. 27 вересня 2022 року.
В судовому засіданні, яке відбулося 27 вересня 2022 року суд оголосив перерву до 13 жовтня 2022 року на 11 год. 30 хв.
В судовому засіданні, яке відбулося 13 жовтня 2022 року суд оголосив перерву до 03 листопада 2022 року на 12 год. 00 хв.
Проте, судове засідання призначене на 12 год. 00 хв. 03 листопада 2022 року не відбулося, у зв'язку з відсутністю електроенергії в приміщенні суду.
Ухвалою суду від 03 листопада 2022 року розгляд справи по суті призначено на 10 год. 30 хв. 16 листопада 2022 року.
Проте, судове засідання призначене на 10 год. 30 хв. 16 листопада 2022 року не відбулося, у зв'язку з виникненням технічних проблем, що унеможливили проведення судового засідання в режимі відеоконференції та ведення протоколу.
Ухвалою суду від 16 листопада 2022 року розгляд справи по суті призначено на 10 год. 30 хв. 06 грудня 2022 року.
Первісний позов обґрунтовано неналежним виконанням покупцем своїх грошових зобов'язань по договору купівлі-продажу обладнання.
Представник позивача за первісним позовом в судовому засіданні первісні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю, проти зустрічних вимог заперечував з підстав викладених у відзиві на зустрічну позовну заяву та зазначав, що між сторонами було укладено договір купівлі-продажу.
Сторони погодили, що оплата за обладнання здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок покупця, на умовах попередньої оплати в обсязі 50% від вартості обладнання, вказаної в Специфікації №1 в п'ятиденний термін з моменту підписання договору та 50% вартості обладнання, вказаної в Специфікації №1 покупець сплачує після отримання письмового повідомлення від відповідача про готовність обладнання до відправлення, але не пізніше 5 робочих днів з моменту отримання письмового повідомлення про готовність товару.
Позивачем за первісним позовом 28 травня 2021 року було направлено лист про готовність обладнання до відправки.
Відповідачем за первісним позовом лист було 03 червня 2021 року.
Отже, доводи відповідача за первісним позовом, що обов'язку зі сплати грошових коштів не виникло через не отримання від продавця повідомлення про готовність товару, не відповідають дійсності.
Також позивач за первісним позовом не погоджується з доводами іншої сторони, що строк поставки обладнання закінчився 08 квітня 2021 року, оскільки за умовами договору строк поставки розпочинає свій перебіг після виготовлення обладнання, повідомлення продавця про готовність обладнання до відправлення та оплату покупцем остаточної вартості обладнання.
Доводи відповідача за первісним позовом стосовно того, що 05 липня 2021 року та 23 липня 2021 року голова фермерського господарства “ЦАРИНА” Заболотній С.В. та представник покупця Гох С.М. прибули на склад продавця за адресою: 61066, Харківська область, м. Харків, Фрунзенський район, вул. Танкова, 66 з метою перевірки готовності товару, проте, охороною продавця у допуску на територію складу було відмовлено про що складено відповідні акти не відповідає дійсності, оскільки за вказаною адресою відсутній будь-який склад підприємства, а там проживає директор товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче Інжинірингове Підприємство “Данкер” - ОСОБА_1 .
Отже, акти не могли бути складенні представниками відповідача за первісним позовом.
Також у своїх письмових поясненнях позивач за первісним позовом вказував, що з метою прискорення початку виконання договору, враховуючи територіальну віддаленість сторін одна від одної, договір було підписано наступним чином: товариство з обмеженою відповідальністю “Виробниче Інжинірингове Підприємство “ДАНКЕР” направило на електронну адресу фермерського господарства “ЦАРИНА” текстовий файл договору купівлі-продажу №040221-01 від 04 лютого 2021 року. Ознайомившись зі змістом договору, фермерське господарство “ЦАРИНА” погодилось із його умовами. Головою фермерського господарства “ЦАРИНА” вказаний договір був роздрукований та підписаний. Після цього, фермерське господарство “ЦАРИНА” направило на електронну адресу товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче Інжинірингове Підприємство “ДАНКЕР” скан-копію договору купівлі-продажу №040221-01 від 04 лютого 2021 року, підписаного головою фермерського господарства “ЦАРИНА”.
Після отримання вищевказаної скан-копії, директор товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче Інжинірингове Підприємство “ДАНКЕР” роздрукував дану скан-копію та підписав роздрукований документ зі сторони товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче Інжинірингове Підприємство “ДАНКЕР”.
Таким чином в матеріалах справи міститься копія договору купівлі-продажу №040221-01 від 04 лютого 2021 року, який був підписаний вищевказаним чином.
Відповідач за первісним позовом здійснив часткову оплату товару, який поставляється відповідно до умов договору, що підтверджується платіжним дорученням.
У листопаді 2021 року після спроб мирного врегулювання спору відповідач за первісним позовом видав довіреність №150 від 17 листопада 2021 року на ім'я Оріщенко Юлії Вікторівни, якою уповноважив вказану особу отримати від товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче Інжинірингове Підприємство “ДАНКЕР” лущівно-аспіраційну установку з двоступеневим просіюванням сировини.
Після досягнення домовленості щодо поставки, 25 листопада 2022 року фермерське господарство “ЦАРИНА” оплатило послуги перевізника ФОП Головні О.І. з доставки товару, що підтверджується копією платіжного доручення №274 від 25 листопада 2021 року, наявною в матеріалах справи.
Після поставки товару, 26 листопада 2022 року голова фермерського господарства “ЦАРИНА” власноручно склав розписку про отримання ним товару, виготовленого товариством з обмеженою відповідальністю “Виробниче Інжинірингове Підприємство “ДАНКЕР” від перевізника Головні О.І., при цьому підписувати товарно-транспортну накладну, а також акт-прийому передачі товару та видаткову накладну голова фермерського господарства “ЦАРИНА” в категоричній формі відмовився.
Відповідач за первісним позовом не виконує належним чином взяті на себе зобов'язання та не здійснює остаточний розрахунок з продавцем товару.
Враховуючи вищенаведене позивач за первісним позовом просив суд у задоволенні зустрічного позову відмовити, а первісний позов задовольнити.
Зустрічний позов обґрунтований тим, що на підставі виставленого рахунку від 04 лютого 2021 року №040221-01 фермерське господарство “ЦАРИНА” здійснило попередню часткову оплату товару на суму 250 000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням від 18 лютого 2021 року №21 на суму 250 000 грн. 00 коп.
Проте, оскільки строк поставки товару продавцем порушено, то з урахуванням положень ч. 2 ст. 692 покупець відмовляється від договору та просить суд повернути суму попередньої оплати товару.
Представник позивача за зустрічним позовом в судовому засіданні вимоги викладені в зустрічній позовній заяві підтримав, проти позовних вимог за первісним позовом заперечував з підстав викладених у відзиві та вказував, що будь-який договір між сторонами, який підписаний та скріплений печатками обох сторін відсутній.
Позивач за первісним позовом надіслав на електронну пошту відповідача примірник договору купівлі - продажу № 040221-01 від 04 лютого 2021 року, а відповідач з електронної пошти надіслав позивачу скан-копію договору з підписом та печаткою.
Відповідно до п. 7.1. скан-копії зазначеного договору купівлі - продажу № 040221-01 від 04 лютого 2021 договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2021 року. У випадку невиконання сторонами своїх зобов'язань по договору, він діє до повного виконання сторонами таких зобов'язань.
Згідно з п. 7.2. скан-копії зазначеного договору даний договір складений у двох оригінальних примірниках державною мовою, по одному для кожної із сторін, скріплений печатками та підписаний вповноваженими особами сторін.
Таким чином, договір купівлі - продажу №040221-01 від 04 лютого 2021 року є неукладеним, оскільки цей договір сторонами підписано не було, оригінал зазначеного договору, підписаного самим товариством з обмеженою відповідальністю “Виробниче Інжинірингове Підприємство “ДАНКЕР” покупцю (ФГ “ЦАРИНА”) також не передавався.
Позивач за первісним позовом, стверджуючи про укладення спірного договору та виникнення між сторонами господарських зобов'язань, на підтвердження цього факту надав суду лише копію договору, посвідчену його печаткою та підписом, при цьому достовірно знаючи, що оригіналу відповідного документу не існує.
В зв'язку з чим фермерське господарство “ЦАРИНА” вважає, що такі копії не є належним доказом укладення між сторонами зазначеного договору.
Крім того, надані копії договору не можуть вважатись електронними документами (копіями електронних документів), оскільки не відповідають вимогам статей 5, 7 Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг”, та не є належними доказами у справі.
При цьому, відсутні будь-які докази того, що копії договору, які наявні в матеріалах справи, створювалися у порядку, визначеному Законом України “Про електронні документи та електронний документообіг”, та що вони підписувалися електронним цифровим підписом уповноваженою на те особою (з можливістю ідентифікувати підписантів договору), який є обов'язковим реквізитом електронного документа. Такі обставини унеможливлюють ідентифікацію відправника повідомлення, а зміст такого документа не захищений від внесення правок та викривлення.
Оскільки договір не має ознак електронного документа, не підписаний електронними цифровими підписами сторін, фермерське господарство “ЦАРИНА” вважає, що такий правочин міг набрати чинності виключно після його фізичного підписання сторонами та скріплення печатками у паперовому вигляді.
Взяті на себе зобов'язання з виготовлення товару товариство з обмеженою відповідальністю “Виробниче Інжинірингове Підприємство “ДАНКЕР” порушило, оскільки письмового повідомлення про готовність товару від 17 травня 2021 покупець до цього часу не отримав.
Строк поставки з урахуванням строку попередньої оплати (35 робочих днів) закінчувався 08 квітня 2021 року.
У вказаний строк товар відповідачем за первісним позовом отриманий не був, так само він залишається непоставленим на час розгляду справи.
Про готовність товару ТОВ “Виробниче Інжинірингове Підприємство “ДАНКЕР” вперше вказало лише у своєму листі від 14 червня 2021 року, тобто до цієї дати ТОВ “Виробниче Інжинірингове Підприємство “ДАНКЕР” письмово не вказувало про можливість забрати замовлений покупцем товар.
Крім того, ТОВ “Виробниче Інжинірингове Підприємство “ДАНКЕР” у своїх листах вказувало на те, що представника покупця буде допущено до обладнання лише після повного розрахунку за товар.
Отже, фермерське господарство “ЦАРИНА” вважає, що ТОВ “Виробниче Інжинірингове Підприємство “ДАНКЕР” не підтвердило належним чином готовність товару для відправлення.
В зв'язку з чим фермерське господарство “ЦАРИНА” просило суд у задоволенні первісного позову відмовити повністю, а зустрічний позов задовольнити.
В судовому засіданні, яке відбулося 06 грудня 2022 року згідно ч. 1 ст. 240 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/1046/21.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши докази, суд вважає, що первісний позов підлягає частковому задоволенню, а в задоволенні зустрічного позову слід відмовити повністю, виходячи з наступного:
З наданих суду письмових пояснень вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю “Виробниче Інжинірингове Підприємство “ДАНКЕР” надіслало на електронну пошту фермерського господарства “ЦАРИНА” підписаний зі своєї сторони примірник договору купівлі - продажу №040221-01 від 04 лютого 2021 року, а фермерське господарство “ЦАРИНА” після отримання та роздрукування даного примірника договору зі своєї електронної пошти надіслало товариству з обмеженою відповідальністю “Виробниче Інжинірингове Підприємство “ДАНКЕР” скан-копію даного договору зі своїм підписом та печаткою.
Відповідно до п. 1.1. проекту договору продавець (товариство з обмеженою відповідальністю “Виробниче Інжинірингове Підприємство “ДАНКЕР”) зобов'язався виготовити та передати покупцю (фермерському господарству “ЦАРИНА”) обладнання, а покупець в порядку та на умовах, що визначені цим договором зобов'язалася прийняти та оплатити обладнання в кількості та за ціною, згідно специфікацій, додатків, додаткових угод, рахунків-фактур та видаткових накладних.
Відповідно до п. п. 3.1., 3.2. проекту договору розрахунки за даним договором проводяться в національній валюті України в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця, на умовах попередньої оплати в обсязі 50% від вартості обладнання, вказаної в Специфікациї №1 в п'ятиденний термін з моменту підписання договору та 50% вартості обладнання, вказаної в Специфікації №1, покупець сплачує після отримання письмового повідомлення від продавця про готовність обладнання до відправлення, але не пізніше 5 робочих днів з моменту отримання письмового повідомлення про готовність товару.
Відповідно до п. 7.1. проекту зазначеного договору купівлі - продажу № 040221- 01 від 04 лютого 2021 року договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2021 року. У випадку невиконання сторонами своїх зобов'язань по договору, він діє до повного виконання сторонами таких зобов'язань.
Згідно з п. 7.2. проекту зазначеного договору даний договір складений у двох оригінальних примірниках державною мовою, по одному для кожної із сторін, скріплений печатками та підписаний уповноваженими особами сторін.
Відповідач за первісним позовом заперечує факт укладання даного договору.
Відповідно до ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ч. 1). Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ч. 2). У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням (ч. 3).
Статтею 208 ЦК України передбачено, що у письмовій формі належить вчиняти, зокрема, правочини між юридичними особами (п. 1).
Згідно положень ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку (ч. 1). Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства (ч. 2). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів (ч. 3).
Згідно ст. 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків (ч. 1). Якщо правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним (ч. 2).
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1). Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч. 2).
Відповідно до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч. 1). Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ч. 2). Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами (ч. 3). Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення (ч. 4).
Згідно зі ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції (ч. 1). Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (ч. 2). Договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення (ч. 3).
Відповідно до ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття (ч. 1). Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях (ч. 2). Пропозиція укласти договір може бути відкликана до моменту або в момент її одержання адресатом. Пропозиція укласти договір, одержана адресатом, не може бути відкликана протягом строку для відповіді, якщо інше не вказане у пропозиції або не випливає з її суті чи обставин, за яких вона була зроблена (ч. 3).
Статтею 642 ЦК України передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (ч. 1). Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом (ч. 2). Особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції (ч. 3).
Статтею 181 ГК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (ч. 1). Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках (ч. 2). Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору (ч. 3).
У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України (ч. 8).
Отже, нормами законодавства передбачено, що договори між юридичними особами повинні вчинятись в письмовій формі, при цьому правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) - особами, уповноваженими на це їх установчими документами.
Якщо зміст правочину, воля сторін зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних, за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, то він також вважається таким, що вчинений у письмовій формі, за умови, якщо він підписаний його стороною.
На відносини, що виникають у процесі створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, використання та знищення електронних документів поширюється дія Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг”.
Статтею 5 зазначеного Закону визначено, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
За змістом статей 6, 7 Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг” (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України “Про електронний цифровий підпис”.
Таким чином, незалежно від того чи документ викладений на папері чи в електронному документі, він повинен бути підписаний.
Крім того, сторони можуть домовитись укласти договір у певній формі, тоді він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми.
Пропозиція укласти договір повинна містити істотні умови договору, вона повинна бути відправлена від сторони, яка пропонує укласти договір, а також виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Згідно статті 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (ч. 1). У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників (ч. 2).
Таким чином, намір юридичної особи, яка зробила пропозицію, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття, може виражатись лише у разі підписання проекту договору і направлення його іншій стороні. Без підписання такого паперового документу власноруч чи у разі складення електронного документу без накладення електронного підпису уповноваженою на укладення договорів посадовою особою юридичної особи, не можна вважати, що така юридична особа готова взяти на себе зобов'язання у разі прийняття пропозиції укласти договір іншим контрагентом.
В матеріалах справи (т.2 а.с. 114-116) знаходиться примірник договору підписаний та скріплений печаткою позивача за первісним позовом. При цьому печатка та підпис відповідача за первісним позовом на даному примірнику договору лише відтворена за допомогою технічних засобів.
Примірника договору купівлі-продажу (оригіналу) з підписом та печаткою відповідача за первісним позовом матеріали справи не містять.
Отже, всупереч п. 7.2. проекту договору даний договір не було складено у двох оригінальних примірниках скріплених печатками та підписаних уповноваженими особами сторін.
Крім того, відсутні будь-які докази того, що копії договору, які наявні в матеріалах справи, підписувалися електронними цифровими підписами уповноважених на те особами (з можливістю ідентифікувати осіб, що підписали договір).
Таким чином, договір купівлі - продажу №040221-01 від 04 лютого 2021 року є неукладеним, і судом не приймаються до уваги зміст його істотних умов.
Водночас судом враховано, що товариство з обмеженою відповідальністю “Виробниче Інжинірингове Підприємство “ДАНКЕР” направило фермерському господарству “ЦАРИНА” рахунок на оплату товару від 04 лютого 2021 року №040221-01.
На підставі виставленого рахунку від 04 лютого 2021 року №040221-01 фермерське господарство “ЦАРИНА” здійснило часткову оплату за товар на суму 250 000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням від 18 лютого 2021 року №21 на суму 250 000 грн. 00 коп.
Даний факт фермерське господарство “ЦАРИНА” зазначає у своїй заяві по суті спору (зустрічному позові).
Крім того, позивач за первісним позовом також визнає факт часткової оплати покупцем товару на суму 250 000 грн. 00 коп.
Відповідно до ч.1 ст.75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Товариством з обмеженою відповідальністю “Виробниче Інжинірингове Підприємство “ДАНКЕР” 28 травня 2021 року було направлено фермерському господарству “ЦАРИНА” лист від 17 травня 2021 року про готовність обладнання до відправки в якому продавець також просив здійснити доплату за товар.
Відповідний лист було отримано фермерським господарством “ЦАРИНА” 02 червня 2021 року.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Виробниче Інжинірингове Підприємство “ДАНКЕР” листом від 14 червня 2021 року №140621-01 повторно повідомило фермерське господарство “ЦАРИНА” про готовність обладнання до відправки в якому також просив покупця здійснити доплату за товар.
Фермерське господарство “ЦАРИНА” у повідомленні від 25 червня 2021 року №41 повідомило товариство з обмеженою відповідальністю “Виробниче Інжинірингове Підприємство “ДАНКЕР” про бажання отримати від продавця обладнання та просило повідомити у письмовій формі про дату, час та місце про готовність протестувати обладнання та перевірити його комплектність в присутності представника фермерського господарства.
Водночас фермерським господарством “ЦАРИНА” на лист товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче Інжинірингове Підприємство “ДАНКЕР” №170621-01 від 24 червня 2021 року було надано відповідь №45 від 29 червня 2021 року в якому господарство зазначило, що готове забрати обладнання в повній комплектації та робочому стані, в зв'язку з чим просило повідомити письмово про дату, час та місце, та відповідно зустріти його представника.
Проте, лист №170621-01 від 24 червня 2021 року в матеріалах справи відсутній.
В листі від 08 липня 2021 року вих. №080721-01 товариством з обмеженою відповідальністю “Виробниче Інжинірингове Підприємство “ДАНКЕР” було зокрема вказано, що представника покупця буде допущено до обладнання тільки після 100% оплати за виготовлене обладнання.
Відповідач за первісним позовом вказує, що 05 липня 2021 року голова фермерського господарства “ЦАРИНА” Заболотній С.В. та представник покупця Гох Сергій Михайлович прибули на склад товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче Інжинірингове Підприємство “ДАНКЕР” за адресою: м. Харків, вул. Танкова, 66 з метою перевірки інформації, викладеної у листах продавця щодо готовності товару та наявності його на складі. Однак, охороною продавця у допуску на територію складу йому було відмовлено та не надано будь-якої інформації про готовність чи відсутність товару на складі. Від підписання акту про не допуск представників покупця для перевірки готовності товару представники продавця відмовились.
23 липня 2021 року голова фермерського господарства “ЦАРИНА” Заболотній С.В. та представник покупця Гох Сергій Михайлович повторно прибули на склад товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче Інжинірингове Підприємство “ДАНКЕР” за адресою: м. Харків, вул. Танкова, 66 з метою перевірки інформації, викладеної у листах продавця щодо готовності товару та наявності його на складі. Однак, охороною продавця у допуску на територію складу йому було відмовлено та не надано будь-якої інформації про готовність чи відсутність товару на складі. Від підписання акту про не допуск представників покупця для перевірки готовності товару представники продавця відмовились.
Водночас, з матеріалів справи вбачається, що у листопаді 2021 року відповідач за первісним позовом видав довіреність №150 від 17 листопада 2021 року на ім'я Оріщенко Юлії Вікторівни, якою уповноважив вказану особу отримати від товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче Інжинірингове Підприємство “ДАНКЕР” лущівно-аспіраційну установку з двоступеневим просіюванням сировини.
Крім того, 25 листопада 2022 року фермерське господарство “ЦАРИНА” оплатило послуги перевізника ФОП Головні О.І. з доставки товару, що підтверджується копією платіжного доручення №274 від 25 листопада 2021 року, наявною в матеріалах справи.
Водночас, з матеріалів справи вбачається, що згідно акту завантаження від 24 листопада 2021 року було виконано завантаження обладнання лущівно-аспіраційна установка з двоступеневим просіюванням сировини, а саме:
- основна несуча рама з блоком просіювання другого ступіню з електровібратором; з рампою аспірації другого ступіню з турбіною та електродвигуном;
- циклон розвантажувач;
- шнек повернення недоруша з мотор-редуктором;
- рампа аспірації першого рівня;
- турбіна аспірації першого рівня з електродвигуном;
- пульт управління та індикації;
- блок обрушування;
- електродвигун блоку обрушування;
- аспіратор;
- блок просіювання першого ступіню з електровібратором;
- блок просіювання третього ступіню з електровібратором;
- технічний паспорт обладнання;
- договір;
- видаткова накладна;
- акт приймання-передачі обладнання;
- рахунок-фактура;
- акт завантаження;
- договір про здійснення транспортного перевезення №241121-1 від 24 листопада 2021 року.
Завантаження було здійснено на автомобіль “MERSEDES” в присутності водія Головні О.І.
З товарно-транспортної накладної №1 від 24 листопада 2021 року вбачається, що автомобільним перевізником ФОП Головнею О.І. було прийнято до перевезення вантаж лущівно-аспіраційна установка з двоступеневим просіюванням сировини. Замовник та вантажовідправник - товариство з обмеженою відповідальністю “Виробниче Інжинірингове Підприємство “ДАНКЕР”, вантажоодержувач - фермерське господарство “ЦАРИНА”.
Пункт розвантаження: вул. Шевченка, 121, с. Товста, Городищенський район, Черкаська область. Загальна сума товару складає 499 920 грн. 00 коп. з урахуванням ПДВ.
Крім того, разом з вантажем було передано наступні документи: договір купівлі-продажу №040221-01 від 04 лютого 2021 року, акт завантаження до договору купівлі-продажу №040221-01 від 04 лютого 2021 року, видаткова накладна №241121-01 від 24 листопада 2021 року, акт приймання-передачі, ТУ/РЭ/ТЭХ ЛЦА-8421.29.00.00-2021, рахунок-фактура.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Також ст. 663 ЦК України визначено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу..
Відповідно до ч. 2 ст. 664 ЦК України якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.
Отже, враховуючи виставлення продавцем рахунку на оплату товару, його часткову оплату покупцем, а також передачу товару перевізникові для його доставки покупцю, слід дійти висновку, що між сторонами виникли зобов'язання, які врегульовано відповідними положеннями ЦК України про купівлю-продаж.
Крім того з матеріалів справи вбачається, що голова фермерського господарства “ЦАРИНА” Заболотній С.В. у своїй розписці від 26 листопада 2021 року (т.2 а.с. 81) вказав, що прийняв товар від перевізника Головні О.І., товар прийнято в упакуванні, який належить товариству з обмеженою відповідальністю “Виробниче Інжинірингове Підприємство “ДАНКЕР”. Розпакування товару буде відбуватися виключно в присутності уповноважених представників товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче Інжинірингове Підприємство “ДАНКЕР”, про що буде складений окремий акт.
Також судом враховано, що предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів, а підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Статтею 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Продавець товару в липні 2021 року (т.1 а.с 49-54 ) звертався до покупця з претензіями, в яких вимагав остаточної оплати товару, проте дані вимоги були заявлені з посиланням на умови неукладеного договору від 04 лютого 2021 року та до моменту прийняття товару покупцем.
Отже, оскільки іншого строку оплати поставленого товару договором або актами цивільного законодавства не встановлено, відповідна оплата мала бути здійснена боржником негайно після прийняття товару, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу.
При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов'язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530 ЦК України.
Оскільки обов'язок з передачі товару покупцеві вважається виконаним продавцем у момент здачі товару перевізникові, то у покупця - відповідача за первісним позовом виник обов'язок з остаточної оплати товару після його прийняття.
На момент розгляду даного спору в суді та ухвалення відповідного рішення, відповідачем за первісним позовом всупереч ч. 1 ст. 74, ст. ст. 76, 77 ГПК України не було доведено факту повної сплати вартості поставленого товару.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Таким чином, з відповідача за первісним позовом підлягає стягненню решта вартості поставленого товару в розмірі 249 920 грн. 00 коп.
В задоволенні вимог про стягнення 80 грн. 00 коп. основного боргу слід відмовити, оскільки позивач за первісним позовом при зверненні до суду не вірно врахував загальну вартість товару вказану у товарно-транспортній накладній та здійснену відповідачем попередню оплату товару в розмірі 250 000 грн. 00 коп.
Щодо решти заявлених первісних позовних вимог, то судом враховано наступне:
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем за первісним позовом було заявлено вимогу про стягнення 500 грн. 00 коп. інфляційних втрат та 1 335 грн. 62 коп. 3% річних нарахованих з 03 червня 2021 року по 06 серпня 2021 року.
Однак в задоволенні даних вимог слід відмовити, оскільки у вказаний в позові період прострочення боржника не відбулося з наведених вище підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 та ст. 549 ЦК України виконання зобов'язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов'язання (п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).
Позивачем за первісним позовом також було заявлено вимогу про стягнення 13 561 грн. 64 коп. неустойки.
Згідно вимог ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Статтею 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, встановленому за згодою сторін.
Водночас як зазначалося вище, договір купівлі-продажу №040221-01 від 04 лютого 2021 року є неукладеним, як наслідок розмір неустойки за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання сторонами не був встановлений.
Враховуючи вищенаведене, в задоволенні первісного позову в цій частині також слід відмовити.
Що стосується зустрічних позовних вимог судом враховано наступне:
Відповідно до ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.
Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.
Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця. Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.
Тобто, покупець має право вимагати передання оплаченого товару, або вимагати повернення суми попередньої оплати в тому разі коли продавець порушив встановлені строки поставки (передачі) товару.
Статтею 538 ЦК України визначено, що виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.
При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.
Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону.
У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.
Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.
Оскільки, договір купівлі - продажу № 040221- 01 від 04 лютого 2021 року не був укладений між сторонами, то як наслідок строк поставки товару не був встановлений.
Крім того, оскільки товар поставлено, і покупець від нього не відмовився та продавцю товар не повернув, то альтернативна вимога покупця про повернення попередньої оплати задоволенню не підлягає.
Водночас судом було враховано, що відповідно до ст. 678 ЦК України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором:
1) пропорційного зменшення ціни;
2)безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;
3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.
У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:
1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;
2) вимагати заміни товару.
Якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред'явлені до продавця або виготовлювача товару.
Положення цієї статті застосовуються, якщо інше не встановлено цим Кодексом або іншим законом.
Проте, покупець товару не довів суду, що товар було поставлено неналежної якості і що саме з цих підстав він відмовляється від договору.
Також судом було враховано, що предметом купівлі-продажу в даному випадку була річ визначена індивідуальними, а не родовими ознаками.
Відповідно до ч.2 ст. 665 ЦК України якщо продавець відмовився передати річ, визначену індивідуальними ознаками, покупець має право пред'явити продавцеві вимоги відповідно до статті 620 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 620 ЦК України передбачено, що у разі невиконання боржником обов'язку передати кредиторові у власність або у користування річ, визначену індивідуальними ознаками, кредитор має право витребувати цю річ у боржника та вимагати її передання відповідно до умов зобов'язання.
Отже, в задоволенні зустрічного позову слід відмовити повністю.
Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.
Позивачем за первісним позовом було вказано орієнтовну суму витрат на правничу допомогу в розмірі 10 500 грн. 00 коп.
Також відповідач за первісним позовом вказував, що витрати на професійну правничу допомогу складають 25 000 грн. 00 коп.
Згідно ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат враховується наступне:
розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд виходить з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність”.
При цьому судом враховано правову позицію викладену в постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі №922/1163/18.
Водночас сторонами до прийняття судом рішення не надано суду відповідного договору про надання правничої допомоги щодо досягнення домовленостей з адвокатом про вартість його послуг, а також не було надано інших доказів на підтвердження понесених витрат.
В зв'язку з чим підстав для стягнення витрат на правничу допомогу немає.
На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд
1. Первісний позов задовольнити частково.
2. Стягнути з фермерського господарства “ЦАРИНА”, вул. Шевченка, 121, с. Товста, Городищенського району, Черкаської області, ідентифікаційний код 35163438 на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче Інжинірингове Підприємство “ДАНКЕР”, вул. Танкова, 66, м. Харків, ідентифікаційний код 40164208 - 249 920 грн. 00 коп. основного боргу та 3 748 грн. 87 коп. судового збору.
3. В решті вимог первісного позову - відмовити.
4. В задоволенні зустрічного позову - відмовити повністю.
Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України.
Рішення суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.
Повне рішення складено 14 грудня 2022 року.
Суддя А.В.Васянович