Справа № 760/16390/15-к
12 грудня 2022 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2
за участю:
прокурора ОСОБА_3
потерпілої ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12015100090005704 від 12 червня 2015 р. по обвинуваченню:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Києва, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, раніше не судимий
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 Кримінального кодексу України;-
Обвинувачений ОСОБА_6 , 11.06.2015 року приблизно о 06 год. 00 хв., біля бювету, що знаходиться біля будинку №83, розташованого по бульвару Івана Лепсе в м. Києві, на ґрунті особистих неприязних відносин, які склалися з потерпілим ОСОБА_7 , через те, що останній невірно переоформив автомобіль, умисно, наніс йому декілька ударів руками по голові, після чого останній впав на землю.
Після цього, ОСОБА_6 наніс ОСОБА_7 декілька ударів по голові та тілу руками та ногами, кинув на землю, чим заподіяв останньому тілесні ушкодження, у вигляді: відкритої черепно-мозкової травми: параорбітальні гематоми обох очей, крововиливи на підборідді ліворуч та в лівій виличній ділянці; крововилив у м'які тканини лівої лобної ділянки; перелом кісток основи черепа, субдуральний крововилив тім'яної ділянки ліворуч та праворуч, субарахноїдальний крововилив лівої та правої тім'яно-потиличних ділянок, крайової поверхні правої півкулі мозочка, забій мозолистого тіла, гемо тампонада бокових шлуночків, набряк-набухання головного мозку. Крововиливи: в нижній третині шиї ліворуч, на правому передпліччі. Крововиливи в жировому капсулу обох нирок. Перелом 7,8,9 ребер ліворуч, забій верхньої долі лівої легені.
Згідно висновку судово-медичної експертизи №43-ТР від 20.08.2015 року відкрита черепно-мозкова травма відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за критерієм небезпеки для життя. Крововиливи шиї, передпліччя та в жирову капсулу нирок до легких тілесних ушкоджень( відносно живої особи). Перелом ребер та забій лівої легені до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості(відносно живої особи).
13 червня 2015 року 0 07 годині 25 хвилин ОСОБА_7 від отриманих вищевказаних тілесних ушкоджень помер в стаціонарі Київської обласної клінічної лікарні.
Згідно висновку судово-медичної експертизи №43-ТР від 20.08.2015 року смерть ОСОБА_7 настала від відкритої черепно-мозкової травми, у вигляді крововиливів у м'які тканини голови, крововиливів під оболонки головного мозку, забою мозолистого тіла, проривом крові у шлункову систему, перелому кісток основи черепа та розвитком набряку - набухання головного мозку
Обвинувачений в суді свою вину не визнав, зазначив, що 11.06.2015 приблизно о 06 годині ранку пішов до магазину, щоб купити продуктів. Купивши продукти, обвинувачений повертався назад повз бювет в напрямку дому, як почув що хтось його кличе. Обернувшись побачив компанію із трьох чоловіків, які вживали спиртні напої. Один із них був потерпілий ОСОБА_8 , який в грубій формі попросив у нього цигарку, на що обвинувачений йому ввічливо відмовив.
Внаслідок відмови ОСОБА_8 почав провокувати конфлікт, в ході якого сталася спочатку штовханина, а потім ОСОБА_8 вдарив ОСОБА_9 в груди кулаком. У відповідь ОСОБА_9 вдарив ОСОБА_8 долонею по обличчю, в плече та відштовхнув, внаслідок чого потерпілий впав на землю біля лавочки. Обвинувачений набрав у пляшку води, полив на потерпілого та привів його до тями, після чого потерпілий сів на лавочку та попросив, щоб йому викликали швидку допомогу.
Обвинувачений пішов додому. На запитання прокурора додав, що потерпілого ногами не бив, на землю не кидав, раніше знайомим із ОСОБА_8 не був.
Не зважаючи на те, що обвинувачений свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав, вона повністю підтверджується зібраними по справі та перевіреними у судовому засіданні доказами.
Так, потерпіла ОСОБА_4 , що була дружиною ОСОБА_7 , суду показала, що в день події 11.06.2015р до неї прийшла її сусідка на ім'я ОСОБА_10 , яка проживає в сусідній квартирі АДРЕСА_3 та повідомила, що ОСОБА_8 лежить побитий в крові біля бювету і що вона бачила, як його побив якийсь чоловік, котрого вона не знає. Потерпіла зателефонувала кілька разів до Позднякова, однак останній трубку не взяв, а тому вона побігла до бювету. Прийшовши на місце, побачила ОСОБА_8 на лавці з опущеною головою і в нього з рота йшла кров, сорочка була в крові, обличчя було все в синцях, при цьому він нічого не говорив, оскільки був без свідомості.
Через кілька хвилин приїхав автомобіль швидкої допомоги, лікарі оглянули Позднякова та надали йому медичну допомогу, проте потерпіла не погодилась, щоб ОСОБА_8 везли в лікарню на лівому березі та забрала його додому.
Вдома вона протерла потерпілому обличчя та пішла на роботу. З роботи ОСОБА_4 зателефонувала ОСОБА_8 проте останній не відповідав. Повернувшись додому побачила ОСОБА_8 , який лежав на спині і в нього почалися судоми, після чого одразу викликала швидку. По приїзду швидкої медики його оглянули та госпіталізували в реанімаційне відділення. 13.06 близько 08.00 год потерпілій подзвонили з лікарні та повідомили, що ОСОБА_8 помер.
Показання потерпілої підтверджуються також показаннями свідків, що були допитані в судовому засіданні.
Так, свідок ОСОБА_11 повідомив, що 11.06.2015 близько 05 год 20 хв він зателефонував знайомому ОСОБА_8 та домовився з ним зустрітись в м. Києві на лавочці біля бювету по бульвару І. Лепсе. біля будинку №83. Приблизно о 05 год 48 хв свідок прийшов до бювету, де на лавочці його чекав ОСОБА_8 , на лавочці вони почали вживати алкогольні напої, в подальшому до них підійшов раніше незнайомий ОСОБА_9 та запропонував їм пиво, яке тримав у руках. Після того, як свідок та потерпілий відмовилися, вказаний чоловік почав поводити себе агресивно, почав викрикувати до Позднякова, що він неправильно переоформив автомобіль та почав наносити йому удари по голові кількістю біля п'яти ударів. Свідок намагався захистити потерпілого, однак обвинувачений вдарив і його, при цьому погрожуючи фізичною розправою, якщо свідок продовжить заступатися за потерпілого. Після чого потерпілий ОСОБА_8 ліг на лавочку, а ОСОБА_9 продовжив наносити йому удари ногами.
Свідок ОСОБА_11 , злякавшись за своє здоров'я втік за будинок, коли повернувся, ОСОБА_8 вже лежав на землі. До них підійшов ОСОБА_12 і допоміг доставити потерпілого до дому.
Свідок ОСОБА_13 суду показав, що 11.06.2015 йшов о 6.00 ранку на роботу та побачив ОСОБА_8 , який лежав на животі на тротуарі. В цей час до нього підійшов ОСОБА_14 . Вони побачили обвинуваченого, який вийшов з двору і вилив щось на ОСОБА_8 з дволітрової пляшки, при цьому обвинувачений був «буйний».
Свідок ОСОБА_15 , що є дружиною обвинуваченого, суду показала, що її чоловік приблизно о 6.40 зателефонував та сказав, що йде додому. Коли прийшов додому був тверезим, у звичайному стані. Одяг у нього був чистим. Лепеха їй нічого не розповідав та відразу ліг спати. Свідок повідомила суду, що обвинувачений частково відшкодував шкоду потерпілій в розмірі 20000,00 грн.
Крім показів свідків та потерпілої, вина обвинуваченого ОСОБА_6 в умисному нанесенні тяжких тілесних ушкоджень, що потягли за собою смерть потерпілого ОСОБА_7 підтверджується також зібраними в провадженні та дослідженими в судовому засіданні доказами:
- даними протоколу огляду місця події від 12.06.2015 р.н., в ході якого у обвинуваченого ОСОБА_6 було вилучено одяг, а також відібрано зрізи нігтів та змиви з рук (Т.1 а.с. 111);
- даними протоколу пред'явлення особи для впізнання від 12.06.2015 за участю свідка ОСОБА_11 , під час якового він впізнав обвинуваченого ОСОБА_6 , як особу, що нанесла тяжкі тілесні ушкодження ОСОБА_7 (Т.1, а.с.122);
- даними протоколу огляду трупа ОСОБА_7 від 13.06.2015, на якому виявлені тілесні ушкодження, а саме: набряки темно фіолетового кольору на обличчі (Т.1, а.с. 123);
- даними карти виїзду швидкої медичної допомоги № 932 від 11.06.2015, виходячи із змісту якої, потерпілому ОСОБА_7 поставлений попередній діагноз: ЗЧМТ. Забій головного мозку. Кома. (Т.1, а.с. 134);
- висновком експерта № 43-ТР від 15.06.2015-20.08.2015, виходячи із змісту якого, смерть настала від відкритої черепно-мозкової травми, у вигляді крововиливів у м'які тканини голови, крововиливів під оболонки головного мозку, забою мозолистого тіла, проривом крові у шлункову систему, перелому кісток основи черепа та розвитком набряку-набухання головного мозку, будь-які захворювання, яким могли вплинути на смерть в результаті спричинених тілесних пошкоджень Поздняковим не виявлено (Т.1, а.с.138);
- висновком судово-психіатричного експерта №587 від 14.07.2015 відповідно до якого ОСОБА_6 будь-якими психічними розладами не страждає, здатен усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними (Т.1, а.с. 135);
- даними стенограм аудиозапису та копіями карток виклику швидкої медичної допомоги, які підтверджують той факт, що потерпілому двічі викликали швидку медичну допомогу, внаслідок того, що він був побитий (Т.1 а.с.182-185);
- висновком експерта № 751 від 23.06.2015-02.09.2015, який констатує, що у корі головного мозку потерпілого розповсюджені, а у мозжечку осередкові субарахноїдальні крововиливи із нечисленними лейкоцитами по периферії. Набряк-набухання головного мозку (Т.1 , а.с 238).
Як повідомила допитана в судовому засіданні експерт ОСОБА_16 , дане гістологічне дослідження проводилося з метою підтвердження діагнозу. Діагноз підтвердився, перелам черепа міг бути причиною смерті. Часовий проміжок експерт не встановлює. Те що в експертному висновку не зазначений один шматочок - зріз наднирника, жодним чином не вплинуло на результат дослідження.
- даними медичної картки стаціонарного хворого № 4893/103066 на ім'я ОСОБА_7 , зміст якої підтверджує смерть потерпілого внаслідок тяжкої черепно-мозкової травми (Т.2, а.с. 33-58).
Дані докази суд визнає належними і допустимими, оскільки вони здобуті в законний спосіб та містять інформацію, що доводить вину обвинуваченого у вчиненні ним інкримінованого злочину. Суд не вбачає суттєвих порушень під час проведення процесуальних дій, які б могли суттєво вплинути на хід судового розслідування та спотворити його кінцевий результат.
Інші докази, що містяться в матеріалах справи не підтверджують та не спростовують вини обвинуваченого, а тому суд не покладає їх в основу вироку.
Виходячи із здобутих та досліджених у судовому засіданні доказів, суд, розглядаючи справу в межах пред'явленого обвинувачення, вважає доведеною вину ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.121 КК України, оскільки він своїми діями заподіяв умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_7 .
Суд не погоджується із доводами сторони захисту щодо того, що не встановлений причинно-наслідковий зв'язок між бійкою та смертю потерпілого.
Так, свідок ОСОБА_11 прямо вказав, що бачив, як обвинувачений наносив численні удари (не менше п'яти) потерпілому по голові. Внаслідок цих ударів у потерпілого виникла черепно-мозкова травма, що підтверджується даними карти виїзду швидкої медичної допомоги, а також висновком експерта. Згідно того ж висновку експерта, саме відкрита черепно-мозкова травма стала причиною смерті потерпілого ОСОБА_7 .
Про те, що ОСОБА_7 були нанесені численні травми по голові суду показала також і потерпіла ОСОБА_4 , а також це підтверджується даними протоколу огляду трупа.
Таким чином, у суду не виникає сумнівів, що саме ОСОБА_6 під час сварки завдав умисних тяжких тілесних обвинуваченому ОСОБА_7 , внаслідок яких у потерпілого утворилася відкрита черепно-мозкова травма, від якої він помер.
В судовому засіданні потерпілою був заявлений цивільний позов до обвинуваченого, в якому вона просила суд стягнути з нього витрати на поховання в сумі 7615,84 грн. та відшкодування моральної шкоди в сумі 40000,00 грн.
Обвинувачений добровільно відшкодував потерпілій шкоду в сумі 20000,00 грн., про що в матеріалах справи наявна розписка від потерпілої ОСОБА_4 (Т. 1, а.с. 149).
Відповідно до ч. 1 ст. 1201 Цивільного кодексу України, особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов'язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, ці витрати.
Як випливає із матеріалів, що долучені до цивільного позову, потерпіла зробила наступні витрати на поховання: 2414 грн. за договором про надання ритуальних послуг від 15.06.2015, 1803,80 грн. - за послуги СКП «Київський крематорій», 245,00 грн. по чекам за корзину, штучні квіти та рушник, 120,00 грн. фото на поховання, а також 1650,00 грн - на одяг для покійного (Т.2, а.с.33-39). Таким чином, загальні послуги на поховання, що підтверджені доказами, склали - 6232,80 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Враховуючи те, що цивільний позивачка не довела в судовому засіданні ті обставини, що сума витрати на бензин та ліки обумовлені необхідністю поховання, суд вважає за необхідне в цій частині позовних вимог відмовити.
Вирішуючи питання про стягнення моральної шкоди суд виходив з наступного.
Порядок та правові підстави відшкодування моральної шкоди визначаються ст. 23 Цивільного кодексу України.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Таким чином, будь-який факт протиправної поведінки щодо особи має наслідком отримання даною особою моральної шкоди, оскільки вона впевнена, що її права захищаються законом і є непорушними (ст. 21 Конституції України).
Тому обов'язок відшкодування моральної шкоди виникає із самого факту протиправної поведінки щодо потерпілого і надання додаткових доказів не потребує. Цілком зрозуміло, що протиправна поведінка обвинуваченого по відношенню до чоловіка потерпілої та, як наслідок, його смерть викликала в неї обурення, фізичні та душевні страждання, що підтверджує сам потерпіла в своїй позовній заяві.
Відповідно до ст. 21 Конституції України, усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.
Виходячи із зазначених норм Конституції України та Цивільного кодексу України, суд вважає, що потерпіла (цивільна позивачка) має право на відшкодування моральної шкоди, завданої їй злочинними діями обвинуваченого (цивільного відповідача).
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до ч. 2 ст. 1168 ЦК України, моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.
Вина обвинуваченого ОСОБА_6 в заподіянні потерпілому ОСОБА_7 умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило його смерть, встановлена в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.
При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд з'ясував, що за своїм характером правопорушення вчинене у формі прямої дії, що виражається у завданні тяжкого тілесного ушкодження потерпілому.
Глибина фізичних страждань позивачки, на думку суду, є відчутною, оскільки смерть близької людини вплинула на її стан здоров'я та самопочуття.
Визначаючи ступінь вини заподіювача, суд визначив, що порушення є умисним, оскільки обвинувачений усвідомлював суспільно-небезпечних характер свого діяння.
Виходячи із вищезазначеного, керуючись вимогами розумності і справедливості, суд вважає, що розмір відшкодування моральної шкоди відповідачем, із врахуванням розміру, заявленого позивачем, повинен бути встановлений судом на рівні 40000,00 грн. Разом з тим, оскільки завдана шкода частково відшкодована, розмір суми що стягується із обвинуваченого, має бути зменшений на суму вже виплаченого відшкодування.
При призначенні міри покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, наявність обставини, що пом'якшує відповідальність.
Злочин, вчинений обвинуваченим ОСОБА_17 згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.
Обвинувачений ОСОБА_6 раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, перебуває на обліку у лікаря-нарколога в зв'язку із розладами психіки та поведінки внаслідок вживання каннабиноїдів, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває.
Суд також бере до уваги твердження обвинуваченого про наявність на утриманні у нього малолітньої дитини.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність обвинуваченого, відповідно до вимог ст. 66 Кримінального кодексу України, суд визнає часткове добровільне відшкодування завданого збитку.
Разом з тим, суд не може визнати обставиною, що пом'якшує відповідальність щире каяття обвинуваченого.
Відповідно до абз. 4 п. 3 Постанови Пленуму ВСУ "Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності", щире розкаяння характеризує суб'єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.
Виходячи з показань обвинуваченого, він своєї вини у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав та погодився із думкою захисника, що його треба виправдати в зв'язку із відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 Кримінального кодексу України, стверджуючи про відсутність умислу на заподіяння тілесного ушкодження потерпілому, що однак, повністю спростовується матеріалами справи.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого в судовому засіданні не встановлено.
Враховуючи те, що обвинувачений вчинив тяжкий злочин, а дій, щоб свідчили про його щире розкаяння не вчинив, суд не вбачає можливості для призначення йому мінімального покарання.
Судові витрати в кримінальному провадженню відсутні.
Долю речових доказів суд визначає відповідно до вимог ст. 100 Кримінального процесуального кодексу України.
13.06.2015 року слідчим суддею Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, при цьому ОСОБА_6 визначено розмір застави у розмірі 35 (тридцяти п'яти) мінімальних заробітних плат, що становить 42 630 (сорок дві тисячі шістсот тридцять) гривень ( Т.1, а.с.49-51).
16.06.2015 року ОСОБА_18 в інтересах ОСОБА_6 внесено заставу на депозитний рахунок Солом'янського районного суду міста Києва, ОСОБА_6 було звільнено з-під варти та застосовано до нього запобіжний захід у виді застави.
ОСОБА_18 був батьком дружини ОСОБА_6 - ОСОБА_15 . ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_18 помер.
Суду надана копія свідоцтва про право на спадщину за законом, виходячи із змісту якого ОСОБА_15 належить спадщина, яка складається з коштів у розмірі 42 630 (сорок дві тисячі шістсот тридцять) грн. 00 коп., що знаходяться на депозитному рахунку Солом'янського районного суду.м. Києва, внесені ОСОБА_18 на виконання ухвали Солом'янського районного суду, м. Києва від 13 червня 2015 року, постановленої в рамках кримінального провадження № 12015100090005704, внесеного до ЄРДР від 12 червня 2015 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України у якості застави за ОСОБА_6 , які належали померлому на підставі повідомлення, наданого Солом'янським районним судом м. Києва від 03 листопада 2022 року №01-08/367/2022.
Відповідно до ч. 11 ст. 182 Кримінального процесуального кодексу України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.
Виходячи із зазначеного, суд, -
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді семи років та дев'яти місяців років позбавлення волі.
Початком строку відбування покарання вважати перший день затримання ОСОБА_6 з метою виконання даного вироку, зарахувавши на підставі ч. 5 ст. 72 КК України у строк покарання строк фактичного затримання та попереднього ув'язнення ОСОБА_6 з 12 червня 2015 р. по 16 липня 2015 р. включно із розрахунку день за день.
Цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_6 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 6232,80 грн. (шість тисяч двісті тридцять дві грн. 80 коп.) відшкодування матеріальної шкоди та 20000,00 грн. (двадцять тисяч грн. 00 коп.) відшкодування моральної шкоди, всього: 26232,80 грн. (двадцять шість тисяч двісті тридцять дві грн. 80 коп.)
Речові докази:
1. Сорочку білого кольору та рушник - знищити
2. Кросівки «Асікс», чорні вельветові штани, спортивну куртку «Адідас» чорного кольору - повернути ОСОБА_6 .
До набрання вироком законної сили запобіжний захід, обраний обвинуваченому, залишити без змін - у виді застави.
Після набрання даним вироком законної сили, суму застави 42 630 (сорок дві тисячі шістсот тридцять) грн. 00 коп., що знаходиться на депозитному рахунку Солом'янського районного суду м. Києва та внесена ОСОБА_18 на виконання ухвали Солом'янського районного суду, м. Києва від 13 червня 2015 року, постановленої в рамках кримінального провадження № 12015100090005704, внесеного до ЄРДР від 12 червня 2015 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, якщо вона не буде звернена в дохід держави, повернути спадкоємцю заставодавця - ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Солом'янський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копія вироку видається учасникам кримінального провадження відразу після його проголошення.
Суддя ОСОБА_1