29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"05" грудня 2022 р. Справа № 924/706/22
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Субботіної Л.О. за участю секретаря судового засідання Мізика М.А., розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-грецьке підприємство "Імтрекс" м. Чорноморськ Одеського району Одеської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дортрейд Поділля" м. Київ
про стягнення 343 626,26 грн
Представники сторін: не з'явилися
В судовому засіданні відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
До Господарського суду Хмельницької області 22.09.2022 надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько - грецьке підприємство "Імтрекс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дортрейд Поділля" про стягнення 343 626,26 грн, з яких 238 440,00 грн основний борг, 60661,79 грн пеня, 4395,03 грн 3% річних та 40129,44 грн інфляційні втрати. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 10.11.2020 між сторонами укладено договір про надання послуг №10/11-20, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу послуги, пов'язані з обробкою вантажів, на загальну суму 238 440,00 грн, що підтверджується актами надання послуг. Згідно з умовами п. 3.2 договору розрахунок між сторонами здійснюється на основі підписаних актів виконаних робіт на протязі 3 календарних днів після одержання замовником рахунку та акту надання послуг. Позивач зазначає, що відповідач допустив порушення умов договору та не розрахувався із позивачем за надані послуги, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 238 440,00 грн. Крім того, у зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань, позивач на підставі п. 4.4 договору та ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахував відповідачу 60661,79 грн пені, 4395,03 грн 3% річних та 40129,44 грн інфляційних втрат.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.09.2022 вищезазначену позовну заяву передано для розгляду судді Субботіній Л.О.
Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 26.09.2022, відповідач був зареєстрований за адресою: 29000, м. Хмельницький, проспект Миру, буд. 40, у зв'язку із чим дана справа підлягала розгляду в Господарському суді Хмельницької області.
Тому ухвалою суду від 26.09.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 924/706/22 в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 11:20 год. 24 жовтня 2022 року.
В підготовчому засіданні 24.10.2022 суд постановив ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання про відкладення підготовчого засідання у справі №924/706/22 на 12:30 год. 07 листопада 2022 року.
Ухвалою суду від 07.11.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу №924/706/22 до судового розгляду по суті на 15:00 год. 22 листопада 2022 року.
Згідно з ухвалою суду від 22.11.2022 суд відклав судове засідання у справі № 924/706/22 на 12:00 год. 05 грудня 2022 року.
Представник позивача для участі в судовому засіданні 05.12.2022 не з'явилась, до суду надіслала клопотання від 01.12.2022, в якому просила розглянути справу за відсутності представника позивача, а також вказала, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Представник відповідача для участі в судовому засіданні 05.12.2022 не з'явився, причин неявки суду не повідомив, відзиву на позов не подав.
За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 22.11.2022, відповідач змінив своє місцезнаходження та зареєстрований за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, буд. 67.
В зв'язку із вказаним, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), з метою повідомлення відповідача про розгляд справи, ухвала суду від 22.11.2022 була надіслана на вищевказану адресу.
Однак відповідно до трекінгу поштового відправлення № 2904101154754, ухвала суду від 22.11.2022 не була вручена адресату 03.12.2022, у зв'язку із письмовою відмовою адресата, та повернута за зворотною адресою.
Пунктом 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України визначено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
За приписами ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Таким чином, враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи та не скористався своїм правом на подання відзиву та участь в судовому засіданні, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Суд під час розгляду матеріалів справи встановив наступні обставини.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-грецьке підприємство "Імтрекс" (далі - виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дортрейд Поділля" (далі - замовник) 10.11.2020 укладено договір №10/11-20 про надання послуг (далі - договір), згідно з п. 1.1 якого цей договір регулює порядок надання комплексу послуг, пов'язаних з обробкою вантажів замовника засобами ТОВ "СУГП "ІМТРЕКС" на станції Клевань Льв. зал, під'їзна колія "СУГП ІМТРЕКС" (надалі -п/к).
За умовами п. 1.2 договору виконавець надає замовнику послуги по перевалці вантажів замовника, пов'язаних з перевантаженням вантажу з залізничного транспорту на автомобільний, а замовник зобов'язується прийняти ці роботи та розрахуватись за них на умовах цього договору.
У п. 2.1 визначені зобов'язання виконавця, зокрема отримувати від замовника плату за свої послуги, а також відшкодування витрат, понесених в інтересах замовника (п. п. 2.1.12).
Відповідно до п. п. 2.2.4, 2.2.5 договору замовник зобов'язаний оплачувати рахунки виконавця у строк, передбачений договором; відшкодовувати виконавцю всі інші додаткові витрати, які виникли при виконанні виконавцем обов'язків в межах цього договору, якщо такі витрати здійснювались в інтересах замовника.
Оплата за цим договором здійснюється замовником по факту виконання/надання послуг на підставі виставленого виконавцем рахунку - фактури, якщо інше не передбачено погодженою сторонами додатковою угодою, у національній валюті України - гривні (п. 3.1 договору).
Згідно з п. 3.2 договору замовник здійснює розрахунок з виконавцем протягом 3 (трьох) календарних днів після одержання замовником рахунку та акту приймання - передачі наданих послуг.
Відповідно до п. 3.3 договору вартість послуг узгоджується сторонами окремо і зазначається в додатках до даного договору.
У випадку виникнення у виконавця додаткових витрат, здійснених в інтересах замовника та пов'язаних з виконанням цього договору, виконавець виставляє замовнику додаткові рахунки, які також підлягають оплаті в термін, передбачений п.3.2. договору (п. 3.4 договору).
Згідно з п. 3.5 договору замовник протягом 3 (трьох) робочих днів з дня отримання акту приймання-передачі наданих послуг, який підписаний виконавцем, зобов'язаний підписати його та здійснити розрахунок в терміни, зазначені в п. 3.2 договору.
За умовами п. 4.4 договору за прострочення платежів за послуги виконавця понад 5 робочих днів, замовник оплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на дату оплати заборгованості за кожен день прострочення.
Договір укладено до 31 грудня 2020 року включно і автоматично продовжується до кінця кожного наступного року при відсутності повідомлення будь - якої сторони про намір його розірвання, яке може бути зроблено будь - яким способом (листом, факсом, електронним повідомленням) за реквізитами, вказаними в договорі (п. 6.2 договору).
Договір підписаний сторонами та скріплений відтисками їх печаток.
В додатку № 1 до договору визначено, що вартість послуг виконавця становить: станція Клевань, п/к виконавця - перевантаження вантажу з вагону на автомобільний транспорт п/к виконавця за 1 тонну - 100,00 грн з ПДВ.
На підтвердження виконання позивачем своїх договірних зобов'язань за договором позивач долучив до матеріалів справи акти надання послуг з додатками, зокрема акт №198 від 31.01.2022 на суму 62640,00 грн з ПДВ, № 361 від 01.02.2022 на суму 16800,00 грн з ПДВ, №282 від 04.02.2022 на суму 100440,00 грн з ПДВ, №362 від 07.02.2022 на суму 16680,00 грн з ПДВ, №363 від 10.02.2022 на суму 41880,00 грн, з яких вбачається, що позивачем надані послуги з перевантаження вантажу з вагону на автомобільний транспорт, а також погоджено розмір компенсації витрат плати за користування вагонами згідно відомості плати форми ГУ-46. Вказані акти надання послуг підписані сторонами та скріплені відтисками їх печаток без будь-яких зауважень.
Також відповідачу виставлялись рахунки на оплату вищевказаних послуг та витрат, а саме: №208 від 31.01.2022 на суму 62640,00 грн, №370 від 01.02.2022 на суму 16800,00 грн, №290 від 04.02.2022 на суму 100440,00 грн, №371 від 07.02.2022 на суму 16680,00 грн та №372 від 10.02.2022 на суму 41880,00 грн.
Матеріали справи містять підписаний сторонами та скріплений відтисками їх печаток акт звірки взаємних розрахунків за січень 2021 року - березень 2022 року за договором про надання послуг №10/11-20 від 10.11.2020, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем становить 238 440,00 грн.
У зв'язку із несплатою відповідачем заборгованості у сумі 238 440,00 грн, позивач нарахував відповідачу 60661,79 грн пені, 4395,03 грн 3% річних, 40129,44 грн інфляційних втрат та звернувся до суду із позовом про стягнення їх в примусовому порядку.
Аналізуючи надані докази, пояснення представника позивача, оцінюючи їх у сукупності, суд приймає до уваги наступне.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (далі - ГК України) майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
З положень ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Суд встановив, що 10.11.2020 між сторонами укладено договір №10/11-20 про надання послуг, згідно з п. 1.2 якого позивач зобов'язався надавати відповідачу послуги по перевалці вантажів відповідача, пов'язаних з перевантаженням вантажу з залізничного транспорту на автомобільний, а відповідач зобов'язався прийняти ці роботи та розрахуватись за них на умовах цього договору.
На виконання умов договору позивач надав відповідачу послуги з перевантаження вантажу з вагону на автомобільний транспорт, що підтверджується підписаними між сторонами актами надання послуг з додатками №198 від 31.01.2022, № 361 від 01.02.2022, №282 від 04.02.2022, №362 від 07.02.2022, №363 від 10.02.2022. У акті надання послуг №198 від 31.01.2022 сторонами також погоджено розмір компенсації витрат плати за користування вагонами згідно відомості плати форми ГУ-46. Загальна вартість наданих послуг та понесених витрат згідно з актами надання послуг становить 238 440,00 грн.
Також відповідачу виставлялись рахунки на оплату вищевказаних послуг та витрат, а саме: №208 від 31.01.2022 на суму 62640,00 грн, №370 від 01.02.2022 на суму 16800,00 грн, №290 від 04.02.2022 на суму 100440,00 грн, №371 від 07.02.2022 на суму 16680,00 грн та №372 від 10.02.2022 на суму 41880,00 грн.
Відповідно до акту звірки взаємних розрахунків за січень 2021 року - березень 2022 року, який підписаний сторонами та скріплений відтисками їх печаток, заборгованість відповідача перед позивачем становить 238 440,00 грн.
Згідно зі ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до п. п. 2.2.4, 2.2.5 договору замовник зобов'язаний оплачувати рахунки виконавця у строк, передбачений договором; відшкодовувати виконавцю всі інші додаткові витрати, які виникли при виконанні виконавцем обов'язків в межах цього договору, якщо такі витрати здійснювались в інтересах замовника.
Оплата за цим договором здійснюється замовником по факту виконання/надання послуг на підставі виставленого виконавцем рахунку - фактури, якщо інше не передбачено погодженою сторонами додатковою угодою, у національній валюті України - гривні (п. 3.1 договору).
Згідно з п. 3.2 договору замовник здійснює розрахунок з виконавцем протягом 3 (трьох) календарних днів після одержання замовником рахунку та акту приймання - передачі наданих послуг.
Положеннями ч.1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 251 ЦК України визначено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
За приписами ст. 252 ЦК України строк визначається, зокрема днями, а термін - календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ст. 253 ЦК України).
Частиною 5 ст. 254 ЦК України передбачено, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Отже, при визначенні строку (терміну) виконання зобов'язання слід враховувати загальні положення ЦК України про порядок визначення та обчислення строків (термінів), зокрема, щодо початку і закінчення строку (терміну), а також умови вчиненого сторонами спору правочину, на підставі якого виникло зобов'язання.
З урахуванням положень ст. 253 ЦК України щодо початку перебігу строку, період у часі, упродовж якого має місце прострочення відповідача щодо виконання зобов'язання з оплати перед позивачем, починається з наступного дня після настання події, з якою пов'язано його початок, а саме з наступного дня після одержання відповідачем рахунку та акту приймання-передачі наданих послуг.
Якщо останній день строку для оплати товару припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, то в силу ч.5 ст. 254 ЦК України, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 у справі №910/13071/19).
Враховуючи викладене та положення п. 3.2 договору, відповідач зобов'язаний був провести розрахунок у наступні строки:
- за актом надання послуг № 198 від 31.01.2022 на суму 62640,00 грн у строк по 03.02.2022 включно;
- за актом надання послуг № 361 від 01.02.2022 на суму 16800,00 грн у строк по 04.02.2022 включно;
- за актом про надання послуг № 282 від 04.02.2022 на суму 100440 грн у строк по 07.02.2022 включно;
- за актом про надання послуг № 362 від 07.02.2022 на суму 16680,00 грн у строк по 10.02.2022 включно;
- за актом про надання послуг № 363 від 10.02.2022 на суму 41880,00 грн у строк по 14.02.2022, оскільки 13.02.2022 є вихідним днем.
Положеннями ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.
Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобов'язання.
Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Суд встановив, що відповідач не розрахувався за отримані послуги та не відшкодував позивачу витрат, які виникли при виконанні позивачем обов'язків в межах договору, доказів протилежного матеріали справи не містять.
За таких обставин позивач обґрунтовано заявив до стягнення 238 440,00 грн заборгованості.
У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань з оплати наданих послуг та понесених витрат, позивач заявив до стягнення 60661,79 грн пені, з яких: 13471,89 грн, нараховані за період з 03.02.2022 по 19.09.2022 на суму боргу в розмірі 62640,00 грн; 3594,74 грн - за період з 05.02.2022 по 19.09.2022 на суму боргу в розмірі 16800,00 грн; 31326,30 грн - за період з 08.02.2022 по 19.09.2022 на суму боргу в розмірі 100440,00 грн; 3514,22 грн - за період з 11.02.2022 по 19.09.2022 на суму боргу в розмірі 16680,00 грн; 8754,64 грн - за період з 14.02.2022 по 19.09.2022 на суму боргу в розмірі 41880,00 грн.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Статтею 230 ГК України передбачено обов'язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною другою ст. 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
За умовами п. 4.4 договору за прострочення платежів за послуги виконавця понад 5 робочих днів, замовник оплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на дату оплати заборгованості, за кожен день прострочення.
Проаналізувавши наданий позивачем розрахунок пені, суд встановив, що позивач невірно визначив дату початку розрахунку за зобов'язаннями зі сплати 62640,00 грн згідно з актом надання послуг № 198 від 31.01.2022 та за зобов'язаннями зі сплати 41880,00 грн згідно з актом про надання послуг № 362 від 07.02.2022. Також позивач не врахував положення ч. 6 ст. 232 ГК України, відповідно до яких нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
З огляду на викладене, враховуючи норми ч. 6 ст. 232 ГК України та встановлений судом вище строк оплати послуг, суд провів перерахунок та встановив, що правомірним буде нарахування пені в сумі 36943,92 грн, з яких:
- 9490,39 грн за період з 04.02.2022 по 04.08.2022 включно на суму боргу в розмірі 62640,00 грн;
- 2559,12 грн за період з 05.02.2022 по 05.08.2022 включно на суму боргу в розмірі 16800,00 грн;
- 15547,56 грн за період з 08.02.2022 по 08.08.2022 включно на суму боргу в розмірі 100440,00 грн;
- 2623,10 грн за період з 11.02.2022 по 11.08.2022 включно на суму боргу в розмірі 16680,00 грн;
- 6723,75 грн за період з 15.02.2022 по 15.08.2022 включно на суму боргу в розмірі 41880,00 грн.
Нарахування пені в сумі 23717,87 грн є безпідставним.
Крім того, позивач нарахував 4395,03 грн 3% річних та 40129,44 грн інфляційних втрат.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд, перевіривши розрахунок заявлених до стягнення інфляційних втрат, встановив, що останні нараховано в межах максимально можливого розміру, а тому вимога про стягнення 40129,44 грн інфляційних втрат підлягає задоволенню в повному обсязі.
Щодо нарахування 3% річних, то суд здійснив перерахунок даних коштів, оскільки позивач невірно визначив дату початку розрахунку за зобов'язаннями зі сплати 62640,00 грн згідно з актом надання послуг № 198 від 31.01.2022 та за зобов'язаннями зі сплати 41880,00 грн згідно з актом про надання послуг № 362 від 07.02.2022.
З огляду на викладене та враховуючи встановлений судом строк оплати послуг, суд встановив, що правомірним буде нарахування 3% річних в сумі 4386,45 грн, з яких:
- 1173,86 грн за період з 04.02.2022 по 19.09.2022 на суму боргу в розмірі 62640,00 грн;
- 313,45 грн за період з 05.02.2022 по 19.09.2022 на суму боргу в розмірі 16800,00 грн;
- 1849,20 грн за період з 08.02.2022 по 19.09.2022 на суму боргу в розмірі 100440,00 грн;
- 302,98 грн за період з 11.02.2022 по 19.09.2022 на суму боргу в розмірі 16680,00 грн;
- 746,96 грн за період з 15.02.2022 по 19.09.2022 на суму боргу в розмірі 41880,00 грн.
Нарахування 3% річних в розмірі 8,58 грн є безпідставним.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).
Приймаючи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги частково та стягнути на користь позивача 238 440,00 грн заборгованості, 36943,92 грн пені, 4386,45 грн 3% річних та 40129,44 грн інфляційних втрат. У стягненні 23717,87 грн пені та 8,58 грн 3% річних суд відмовляє.
Згідно із ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 20, 24, 27, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240-242, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-грецьке підприємство "Імтрекс" м. Чорноморськ Одеського району Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дортрейд Поділля" м. Київ про стягнення 343626,26 грн задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дортрейд Поділля" (м. Київ, проспект Перемоги, буд. 67, код 41269586) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-грецьке підприємство "Імтрекс" (Одеська обл., Одеський р-н, м. Чорноморськ, проспект Миру, буд. 8А/18Н, код 32429342) 238 440,00 грн (двісті тридцять вісім тисяч чотириста сорок гривень 00 коп.) заборгованості, 36943,92 грн (тридцять шість тисяч дев'ятсот сорок три гривні 92 коп.) пені, 4386,45 грн (чотири тисячі триста вісімдесят шість гривень 45 коп.) 3% річних, 40129,44 грн (сорок тисяч сто двадцять дев'ять гривень 44 коп.) інфляційних втрат та 4794,10 грн (чотири тисячі сімсот дев'яносто чотири гривні 10 коп.) витрат на оплату судового збору.
Видати наказ.
У стягненні 23717,87 грн пені та 8,58 грн 3% річних відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення. Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 ГПК України та підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.
Повне рішення складено 14.12.2022.
Суддя Л.О. Субботіна
Виготовлено у 5 примірниках:
1- до справи,
2- позивачу на електронну адресу: account@imtrex.com.ua,
3- представнику позивача адвокату Кузнєцовій Л.О. на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_2,
4, 5 - відповідачу на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1 та на поштову адресу (м. Київ, проспект Перемоги, буд. 67)
рекомендованим листом.