14 грудня 2022 рокуЛьвівСправа № 380/23651/21 пров. № А/857/15397/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Курильця А.Р.,
суддів Кушнерика М.П., Мікули О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2022 року у справі за позовом Львівського обласного центру зайнятості до Головного управління Держпраці у Львівській області, про визнання протиправним та скасування припису,-
суддя в 1-й інстанції - Кравців О.Р.,
час ухвалення рішення - 05.10.2022 року,
місце ухвалення рішення - м. Львів,
дата складання повного тексту рішення - 05.10.2022 року,
Львівський обласний центр зайнятості звернувся в суд з позовом до Головного управління Держпраці у Львівській області, про визнання протиправним та скасування припису.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2022 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано припис Головного управління Держпраці у Львівській області від 31.08.2021 №13/01/489/0252-0189 про усунення виявлених порушень законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що в ході проведення перевірки у Львівському обласному центрі зайнятості інспекторами праці було виявлено низку порушень законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття. Зокрема, в порушення вимог ст. ст. 2,4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», пунктів 3,4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати при виплаті допомоги по безробіттю Львівським обласним центром зайнятості не проведено нарахування та виплату компенсації громадянам втраті) частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу в порядку письмового провадження відповідно до п.3 ч.1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Підприємство Львівський обласний центр зайнятості зареєстроване 22.01.1991; діє від імені Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття відповідно до Законів України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», «Про зайнятість населення» та Положення про Львівський обласний центр зайнятості. Основний вид діяльності згідно з КВЕД: 84.30 Діяльність у сфері обов'язкового соціального страхування.
ГУ Держпраці у Львівській області на підставі направлення №1186 від 17.08.2021 у період з 18 по 31 серпня 2021 року у Львівському обласному центрі зайнятості проведено позапланову перевірку додержання вимог законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття при призначенні та виплаті матеріального забезпечення та наданні соціальних послуг застрахованим особам.
За результатами перевірки ГУ Держпраці у Львівській області складено акт від 31.08.2021 №13/01/489/0252.
Відповідно до вказаного акта під час проведення перевірки виявлено порушення.
Львівський обласний центр зайнятості не погодився з зазначеним актом, і відповідно до частини 6 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-У акт перевірки було підписано сті із зауваженнями /арк.спр.22,23,48/.
Головним державним інспектором Головного управління Держпраці у Львівській області Н.Колівошко складено припис від 31.08.2021 №13/01/489/0252-0189 про усунення виявлених порушень законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, яким позивача зобов'язано усунути вказані порушення до 30.09.2021 /арк.спр.52-57/.
Обласний цент зайнятості подав скаргу на припис від 27.09.2021 №17-4997/21.
ГУ Держпраці у Львівській області від 19.10.2021 повідомило, що законодавством можливість оскарження припису до Держпраці або її територіальних органів не передбачена.
Частиною 1 ст. 54 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено, що державний нагляд у сфері соціального страхування здійснює уповноважений Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади та інші органи, визначені законом.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Відповідно до п.п. 12 п. 4 Положення про територіальні органи Державної служби України з питань праці, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 27.03.2015 №340, Управління Держпраці відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням робочими органами виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України (управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відділення в районах і містах обласного значення) законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
З огляду на вказані законодавчі припис, ГУ Держпраці у Львівській області в межах покладених на нього зобов'язань здійснило перевірку позивача на предмет додержання вимог законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття при призначенні та виплаті матеріального забезпечення та наданні соціальних послуг застрахованим особам та винесло оскаржуваний припис.
Спірними у межах даного спору є порушення, які виявлені контролюючим органом під час проведення перевірки, та на усунення яких власне винесений припис від 31.08.2021 №13/01/489/0252-0189.
З матеріалів справи судом встановлено, що оскаржуваний припис винесений на усунення трьох порушень, а саме:
- ст.ст. 2, 4 Закону України «Про компенсацію громадянам частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», пунктів 3, 4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159, при виплаті допомоги по безробіттю не проведено нарахування та виплату компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати;
- ч. 7 ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», п. 3 Розділу VI Порядку №624, затвердженого Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України «Про затвердження Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності», станом на 28.08.2021 року існує не виплата допомоги по безробіттю: II декада липня 2021 року - 9695 особам на суму 19690700 грн.; III декада липня 2021 року 10903 особам на суму 22108221 грн. 61 коп.;
- ч. 3 ст. 471 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012, п. 14 Порядку надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину та/або надзвичайної ситуації, встановлених Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширення а території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 №306 (Порядок №306), станом на 28.08.2021 не профінансовано допомогу по частковому безробіттю на період карантину за рішеннями, прийнятими у 2020 році, згідно з поданими 3527 відомостями для виплати вищезгаданої допомоги на загальну суму 127183284,6 грн. (123032415,5 грн. для найманих працівників та 4150869,1 грн. для ФОП, які є застрахованими особами).
Обґрунтовуючи позовні вимоги Обласний центр зайнятості заперечує факт допущення порушення вимог ст. 2, 4 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та пунктів 3, 4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159.
Колегія суддів зазначає, що згідно з ст.ст. 1, 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Згідно з ст. 3 зазначеного Закону сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
З метою реалізації Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" Кабінетом Міністрів України 21.02.2001 прийнято постанову №159, якою затверджено Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок №159).
Згідно з пунктом 1 Порядку №159 дія цього Порядку поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Пунктом 2 Порядку №159 передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01 січня 2001 року.
З аналізу норм Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою КМУ від 21.02.2001 №159 слідує, що підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов:
1) нарахування громадянину належних йому доходів, а саме заробітної плати (грошове забезпечення), пенсії, соціальних виплат, стипендії;
2) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата).
3) порушення встановлених строків їх виплати(як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання);
4) затримка виплати доходів один і більше календарних місяців;
5) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги.
Отже, основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої ст. 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів.
Позивач зазначає, що Законом України від 02.03.2000 №1533-111 «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», нормами якого регулюється виплата допомоги по безробіттю, не передбачено проведення нарахування та виплату компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати. Суд критично ставиться до вказаних тверджень позивача, однак враховує наступне.
Відповідно до ч. 7 ст. 23 Закону №1533-111, Порядок надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері праці, трудових відносин та зайнятості населення, за погодженням з правлінням Фонду. надання допомоги по безробіттю визначається Порядком надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, затвердженим наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 06.04.2020 №624 (чинний з 03.07.2020)(далі - Порядок). Відповідно до п. 3 розділу VI зазначеного Порядку, допомога по безробіттю виплачується не рідше ніж два рази на місяць, а за згодою безробітного - один раз на місяць. Період, за який здійснюється поточне нарахування допомоги по безробіттю, обмежується датою, що передує дню останнього відвідування безробітним центру зайнятості, де він зареєстрований. Остаточний розрахунок виплат допомоги по безробіттю здійснюється на підставі рішення про припинення виплат і включає нарахування за останній день перебування особи у статусі зареєстрованого безробітного, що входить до визначеного періоду виплати.
Отже, період нарахувань та виплати допомоги по безробіттю для кожного безробітного розраховується індивідуально та не має чіткого поділу на календарні місяці (нараховується від дати відвідування до дати відвідування центру зайнятості).
Проте у акті перевірки та спірному приписі відповідач при описі фактичних обставин та відповідних доказів (письмових, речових, електронних або інших), які підтверджують наявність порушення вимог законодавства, зазначаючи зміст виявлених порушень, лише наводить як приклад не нарахування та невиплату компенсацію громадянам втрати частини доходів при виплаті допомоги по безробіттю за червень 2021 року у серпні 2021 року безробітним які зареєстровані у окремих філіях (Бориславській, Жовківській, Сколівській та ін.), без посилань на будь які докази.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що у акті перевірки відсутні дані про дослідження під час такої перевірки інформації щодо виплат по кожному конкретному безробітному, що свідчить про поверхневий та узагальнений висновок контролюючого органу.
Судом першої інстанції вірно з'ясовано, що оскаржуваний припис містить також вимогу про усунення порушень ч. 7 ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та пункту 3 Розділу VI Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності.
Листом від 28.09.2021 №17-5013/21 Львівський обласний центр зайнятості повідомив про виплату допомоги по безробіттю за II декаду липня 2021 року на суму 19690700,00 грн. та III декаду липня 2021 року на суму 22108221,61 грн. в повному обсязі, суд наголошує, що вказані обставини відповідачем не спростовуються.
Враховуючи, що оскаржуваним приписом встановлений строк на усунення зазначеного порушення до 30.09.2021, тобто припис в цій частині виконаний Обласним центром зайнятості, у суду немає підстав надавати оцінку доводам сторін з даного приводу в межах спору.
При винесенні оскаржуваного припису відповідач дійшов також висновку, про порушення позивачем ч. 3 ст. 471 Закону України «Про зайнятість населення», п. 14 Порядку надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину та/або надзвичайної ситуації, встановлених Кабінетом Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 №306.
Порядок надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину та/або надзвичайної ситуації, встановлених Кабінетом Міністрів України, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 №306 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16.06.2021 №635) (далі - Порядок).
Відповідно до п. 2 цього Порядку, допомога - кошти, передбачені в бюджеті Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (далі - Фонд), що надаються міськими, районними і міськрайонними центрами зайнятості та філіями регіональних центрів зайнятості (далі - центри зайнятості) роботодавцям із числа суб'єктів малого та середнього підприємництва, в тому числі фізичним особам - підприємцям (далі - роботодавці), для виплати допомоги працівникам у разі втрати ними частини заробітної плати, а також фізичним особам - підприємцям, які є застрахованими особами, - у разі втрати ними частини доходу внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв'язку із зупиненням (скороченням) діяльності через проведення заходів, передбачених карантином та/або надзвичайною ситуацією.
Згідно п. 7 цього Порядку, фінансування допомоги здійснюється в межах коштів Фонду.
Як вбачається з п. 14 цього Порядку, перерахування коштів на поточний рахунок фізичній особі - підприємцю, яка є застрахованою особою, або роботодавцю для виплати працівникам допомоги здійснюється центром зайнятості щомісяця протягом трьох робочих днів після зарахування відповідних коштів на рахунок центру зайнятості на підставі відомостей про осіб, щодо яких виконуються вимоги ч. 3 ст. 47-1 Закону України “Про зайнятість населення”, наданих роботодавцем за формою згідно з додатком 4, а фізичною особою - підприємцем, яка є застрахованою особою, - за формою згідно з додатком 5.
До центрів зайнятості/філій Львівського обласного центру зайнятості суб'єктами господарювання, щодо яких були прийняті рішення щодо надання допомоги по частковому безробіттю відповідно до ст.471 Закону України «Про зайнятість населення» у 2020 році, подавалися відомості для виплати такої допомоги і упродовж 2021 року.
Станом на 27.08.2021 подано 3527 відомостей на загальну суму 127183284,6 грн. (123032415,5 грн. для найманих працівників та 4150869,1 грн. для ФОП, які є застрахованими особами).
З огляду на викладене, суд першої інстанції вірно врахував покликання позивача на ті обставини, що станом на 27.08.2021 бюджет Фонду не був затверджений, а затверджений лише тимчасовий кошторис видатків на 9 місяців 2021 року, який не містить видатків на допомогу по частковому безробіттю на період карантину відповідно до ст. 471 Закону України «Про зайнятість населення». І у зв'язку з цим, в 2021 році виплата суб'єктам господарювання коштів на допомогу по безробіттю за раніше взятими зобов'язаннями не здійснювалася.
Вказане з позиції суду свідчить про те, що здійснення спірних видатків напряму залежить від проведення відповідного фінансування та надходження коштів, а тому відповідальність за зазначене порушення, з урахуванням викладених приписів, не може покладатися на позивача.
Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційних скарг висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.
Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Львівській області слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 308,311,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2022 року у справі № 380/23651/21 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя А. Р. Курилець
судді М. П. Кушнерик
О. І. Мікула
Повне судове рішення складено 14 грудня 2022 року.