Головуючий суддя у першій інстанції: Оборонова І.В.
07 грудня 2022 рокуЛьвівСправа № 949/344/22 пров. № А/857/17156/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
головуючого судді: Бруновської Н.В.
суддів: Хобор Р.Б., Шавель Р.М.
за участю секретаря судового засідання: Кардаш В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дубровицького районного суду Рівненської області від 24 жовтня 2022 року у справі № 949/344/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Миляцької сільської ради Сарненського району Рівненської області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
06.04.2022р. ОСОБА_1 звернулася з позовом до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Миляцької сільської ради Сарненського району Рівненської області, у якому просила суд:
- скасувати постанову №1 від 18 березня 2022 року про накладення адміністративного стягнення;
Рішенням Дубровицького районного суду Рівненської області від 24.10.2022р. в позові відмовлено.
Не погоджуючись із даним рішенням, апелянт ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права. Просить суд, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення яким позов задоволити.
ч.2 ст.313 КАС України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Особи які беруть у справі в судове засідання не з'явились, хоча належним чином повідомленні про дату, час і місце розгляду справи в порядку ст.126 КАС України, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ст.313 КАС України.
ст.229 КАС України визначено, що фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.
27.02.2022р. поліцейський офіцер громади Сарненського районного відділу поліції майором поліції Шах О.М. склав протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ №395794 відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.156 КУпАП.
Із змісту протоколу видно, що 27.02.2022р. в 16.00 год. ОСОБА_1 , яка є фізичною особою - підприємцем, за адресою: АДРЕСА_1 в магазині "Фаворит" здійснила продаж алкогольних напоїв, а саме коньяку марки "Жан-Жак" у заборонений час, чим порушила розпорядження сільського голови від 26.02.2022р. №21/01-05 "Про встановлення заборони на торгівлю алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі під час військового стану на території Миляцької сільської ради Сарненського району Рівненської області" та вчинила правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 156 КУпАП.
18.03.2022р. за наслідками розгляду справи про адміністративне правопорушення, Адміністративна комісія при виконавчому комітеті Миляцької сільської ради Сарненського району Рівненської області винесла постанову №1, якою накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі шістсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн.
ч.2. ст.19 Конституції України, визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В ст.144 Конституції України встановлено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
У зв'язку з військовою агресією Російської федерації проти України, Президент України підписав Указ №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні, згідно якого воєнний стан запроваджений на всій території України з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року.
п. 44-1 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, зокрема, встановлення заборони продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових суб'єктами господарювання (крім закладів ресторанного господарства) у визначений час доби в межах території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання органам місцевого самоврядування повноважень встановлювати обмеження продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових» внесено зміни до законодавчих актів України, зокрема, статті 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», яку доповнено частиною дев'ятою такого змісту: «Сільські, селищні та міські ради в межах території відповідної адміністративно-територіальної одиниці можуть встановлювати заборону продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових суб'єктами господарювання (крім закладів ресторанного господарства) у визначений рішенням таких органів час доби».
Перелік повноважень сільського, селищного, міського голови встановлено ст.42 зазначеного Закону України ««Про місцеве самоврядування в Україні»».
Так, у відповідності до п. 20 ч. 4 ст. 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", сільський, селищний, міський голова наділений повноваженнями видавати розпорядження у межах своїх повноважень.
Отже, сільські, селищні та міські ради в межах території відповідної адміністративно-територіальної одиниці можуть встановлювати заборону продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових суб'єктами господарювання у визначений рішенням таких органів час доби.
26.02.2022р. Миляцький сільський голова виніс Розпорядження №21/01-05 «Про встановлення заборони на торгівлю алкогольними напоями та речовинами виробленими на спиртовій основі під час військового стану на території Миляцької сільської ради».
Факт виконання вимоги про доведення до відома вказаного розпорядження сільського голови до позивача, як суб'єкта господарювання, підтверджується наказом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 від 27 лютого 2022 року №1, яким остання на виконання п. 13 ст. 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" та розпорядження сільського голови Миляцької сільської ради від 26 лютого 2022 року №21/01-05, ознайомлена про заборону продаж алкогольних напоїв та речовин, вироблених на спиртовій основі на час дії воєнного стану в магазині "Фаворит" з 27 лютого 2022 року.
Колегія суддів зазначає, що вказане вище розпорядження сільського голови від 26.02.2022 року №21/01-05, позивач не оспорювала та яке було чинним та обов'язковим до виконання на території Миляцької сільської ради Сарненського району Рівненської області.
Таким чином, колегія суддів відхиляє доводи апелянта, що розпорядження сільського голови Миляцької сільської ради від 26 лютого 2022 року №21/01-05 «Про встановлення заборони на торгівлю алкогольними напоями та речовинами виробленими на спиртовій основі під час військового стану на території Миляцької сільської ради» суперечить чинному законодавству і є незаконним.
ч.2 ст.156 КУпАП встановлено, що порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, а саме: торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння у приміщеннях або на територіях, заборонених законом, або в інших місцях, визначених рішенням відповідного органу місцевого самоврядування як такі, де роздрібна торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння заборонена, або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння через торгові автомати чи особами, які не досягли 18-річного віку, а також продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння особі, яка не досягла 18-річного віку, або продаж тютюнових виробів в упаковках, що містять менш як 20 сигарет або цигарок, чи поштучно (крім сигар), або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, винами столовими у заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування час доби - тягне за собою накладення штрафу від чотирьохсот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
В ст.218 КУпАП, передбачено, що адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені частиною 2 статті 156 КУпАП.
ст.7 КУпАП визначено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (частина перша статті 9 КУпАП).
Із змісту, ст. 251 КУпАП, видно, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею.
Відомості про вчинення адміністративного правопорушення зазначаються у складеному відповідною особою протоколі, при цьому вимоги до його змісту визначені нормами КУпАП.
ч.2 ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
В п.2 ч.1 ст. 255 КУпАП видно, що у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 156 цього кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати, зокрема, посадові особи, уповноважені на те виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності (частина друга статті 254 КУпАП).
ч.1 ст.256 КУпАП визначено, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
ст. 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
ст.283 КУпАП передбачено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст.252 КУпАП).
Отже, законодавством регламентовано адміністративну відповідальність за здійснення в магазині торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, винами столовими в час доби, заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування.
Щодо доводів апелянта, що вона не здійснювала продаж алкогольних напоїв, колегія суддів такі відхиляє, оскільки в матеріалах справи наявні докази які підтверджують зворотнє.
Так, в матеріалах справи наявний рапортом ПОГ СВГ відділу превенції Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області Шаха О.М., з поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 від 27 лютого 2022 року та ілюстрованою таблицею у вигляді фотофіксації фасаду приміщення суб'єкта господарювання, а саме магазину "Фаворит", де відбувся продаж алкогольного напою та зображення самого алкогольного виробу - коньяку марки "Жан-Жак" .(а.с.32),
Колегія суддів відхиляє покликання апелянта на денний звіт касового апарату, як підтвердження того, що 27.02.2022р. в магазині "Фаворит" алкогольні напої не продавалися, а здійснений продаж лише сигарет «Бонд», оскільки такі дії позивача свідчать про інший склад адміністративного правопорушення, який не є предметом даного спору.
Крім того, колегія суддів зазначає, що в суді першої інстанції був допитаний свідок під присягою ОСОБА_4 , яка підтвердила факт продажу алкоголю в магазині де здійснює свою підприємницьку діяльність ОСОБА_1 .
Також колегія суддів звертає увагу апелянта і на той факт, що в ході судового розгляду свої пояснення в якості свідка надав ОСОБА_2 , який будучи попереджений про кримінальну відповідальність, передбачену ст.ст. 384, 385 КК України, а саме завідомо неправдиве показання та за відмову від давання показань та будучи приведеним до присяги, підтвердив, що 27.02.2022р. близько 16 год. він разом з ОСОБА_3 зайшли в магазин "Фаворит", що в с. Удрицьк Сарненського району та купили пляшку коньяку марки "Жан-Жак" вартістю 165 грн.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що відповідач долучив до матеріалів справи диск з відеозаписом з нагрудної камери поліцейського офіцера громади Сарненського РВП майора поліції Шах О.М., на якому видно, що ОСОБА_1 визнала факт продажу коньяку «Жан- Жак».
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки суб'єкт владних повноважень в Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Миляцької сільської ради Сарненського району Рівненської області діяв у спосіб визначений законами та Конституцією України.
Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі “Серявін та інші проти України” (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також, п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, визначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
ст.316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Дубровицького районного суду Рівненської області від 24 жовтня 2022 року у справі № 949/344/22 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Н. В. Бруновська
судді Р. Б. Хобор
Р. М. Шавель
Повне судове рішення складено 14.12.2022р