про залишення апеляційної скарги без руху
Справа № 724/1772/22
13 грудня 2022 року м. Вінниця
Суддя-доповідач Сьомого апеляційного адміністративного суду Кузьмишин В.М., перевіривши матеріали апеляційної скарги Управління патрульної поліції в Чернівецькій області Департаменту патрульної поліції на рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 20 вересня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Чернівецькій області про скасування постанови серії ЕАР №5801854 по справі про адміністративне правопорушення від 25 серпня 2022 року,
відповідно до рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 20 вересня 2022 року позов задоволено.
Не погодившись із судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі відповідачем заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження в обґрунтування якого зазначено, що на адресу відповідача по справі не надходило судове рішення, а про його існування дізнався з Єдиного державного реєстру судових рішень 03.11.2022.
Оцінивши наведені апелянтом обставини та обґрунтування причин пропуску строку, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до ч.1 ст.293 КАС України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені статтею 286 КАС України.
Згідно з ч.4 ст.286 КАС України, апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
Матеріалами справи підтверджено, що 20.09.2022 у відкритому судовому засіданні за відсутності сторін проголошено рішення у цій справі.
Апеляційну скаргу відповідач направив засобами поштового зв'язку 10.11.2022, тобто поза межами строку, встановленого ч.4 ст.286 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Частиною другою статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).
Аналіз наведених норм процесуального закону дає підстави для висновків, що встановлений спеціальною нормою статті 286 КАС України строк на апеляційне оскарження рішення суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності (десять днів з дня проголошення судового рішення) може бути поновлений в порядку частини третьої статті 295 КАС України і причини пропуску строку на апеляційне оскарження у справах цієї категорії підлягають оцінці на предмет їх поважності в загальному порядку, передбаченому процесуальним законом, з урахуванням визначених частиною четвертою статті 286 КАС України особливостей.
Справи цієї категорії є терміновими в розумінні КАС України, тому надзвичайно важливим, в аспекті реалізації учасниками справи права на апеляційне оскарження, є дотримання судом першої інстанції обов'язку щодо невідкладного вручення (надсилання) їм копій судового рішення, тобто доведення до них змісту судового рішення. Недотримання судом першої інстанції цього порядку може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження з урахуванням інших фактичних обставин.
Отже, стаття 286 КАС України є спеціальною нормою процесуального закону, що визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, та частина четверта якої встановлює спеціальні у відношенні до статті 295 КАС України строк на апеляційне оскарження (протягом десяти днів) і порядок обчислення цього строку (з дня проголошення судового рішення).
«Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими». «Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Така позиція була висловлена Європейським судом з прав людини у рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України».
Отже, суд, маючи дискреційні повноваження щодо поновлення строку на оскарження, обов'язково має проаналізувати наведені у відповідній заяві підстави поновлення строку на апеляційне оскарження та відповідні ним докази та зробити висновок про прийняття чи відмову у прийнятті таких підстав та їх достатність для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Оскільки статтею 286 КАС України передбачено спеціальний, усічений строк апеляційного оскарження, який становить 10 днів (а не 30 днів, як передбачено частиною 1 статті 295 КАС України), тому строк, протягом якого особа відповідно до частини 2 статті 295 КАС України вправі вимагати поновлення строку апеляційного оскарження у зв'язку з несвоєчасним отриманням рішення суду, також не повинен перевищувати 10 днів.
Такого висновку дійшов Верховний Суду в постановах від 27.02.2019 у справі № 500/6596/17, від 11.08.2020 у справі №202/754/19, від 16.09.2021 у справі № 490/894/20, від 21.02.2022 у справі №761/9226/20.
Із матеріалів справи видно, що оскаржене судове рішення проголошено 20.09.2022, копію якого відповідачем отримано 22.09.2022, що підтверджено звітом про доставку електронного листа.
Отже, десятиденний строк від 20.09.2022 припадає на 30.09.2022.
Однак, апеляційну скаргу скаржником подано засобами поштового зв'язку 10.11.2022.
Таким чином, апеляційну скаргу відповідачем подано після спливу 10-тиденного строку з часу отримання копії оскаржуваного рішення.
При цьому інших поважних причин пропуску строку апеляційного оскарження відповідачем не наведено.
Таким чином, вказані підстави пропуску строку на апеляційне оскарження є неповажними.
Оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на оскарження, суд виходить з оцінки та аналізу всіх наведених у заяві доводів, а також з того, чи мав скаржник можливість своєчасно реалізувати своє право на апеляційне оскарження. В свою чергу, необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження остаточного судового рішення є порушенням принципу Res judicata (юридичної визначеності).
У справі Мушта проти України ЄСПЛ нагадує, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 29 червня 2004 року у справі Півень проти України Суд вказав, що право на судовий розгляд, гарантоване ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, захищає також виконання остаточних та обов'язкових судових рішень, які в країні, що поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи при цьому шкоди одній зі сторін (п. 35).
Відповідно до положень частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (пункт 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).
Отже, враховуючи, що апелянт після залишення апеляційної скарги без руху не навів у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження дійсно поважних причин, що зумовили його пропуск після отримання копії оскарженого рішення суду, тому відсутні підстави для поновлення, а відтак, слід відмовити у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись ст.ст. 169, 295, 296, ч.3 ст.298 КАС України, суд
1. Визнати неповажними причини пропуску Управлінням патрульної поліції в Чернівецькій області Департаменту патрульної поліції строку на оскарження рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 20 вересня 2022 року.
2. Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Чернівецькій області Департаменту патрульної поліції на рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 20 вересня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Чернівецькій області про скасування постанови серії ЕАР №5801854 по справі про адміністративне правопорушення від 25 серпня 2022 року залишити без руху.
3. Запропонувати апелянту протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
4. Роз'яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що у разі неусунення недоліків, зазначених в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
5. Копію цієї ухвали надіслати на адресу особі, яка подала апеляційну скаргу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Кузьмишин В.М.