Справа № 620/9633/21 Суддя (судді) першої інстанції: Непочатих В.О.
13 грудня 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Федотова І.В.,
суддів: Єгорової Н.М. та Сорочка Є.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Чернігівської митниці на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2022 року у справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства "А/Т тютюнова компанія "В.А.Т.- Прилуки" до Чернігівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, -
Приватне акціонерне товариство «А/Т Тютюнова компанія «В.А.Т.-Прилуки» (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Чернігівської митниці (далі - відповідач), в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення Північної митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № UA102170/2021/000010/2 від 17.02.2021;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № № UA102170/2021/00013, оформлену Північною митницею Державної митної служби України;
- визнати протиправним та скасувати рішення Північної митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № UA102170/2021/000009/2 від 17.02.2021;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA102170/2021/00012, оформлену Північною митницею Державної митної служби України;
- визнати протиправним та скасувати рішення Північної митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № UA102170/2021/000012/1 від 25.02.2021;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA102170/2021/00015, оформлену Північною митницею Державної митної служби України;
- визнати протиправним та скасувати рішення Північної митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № UA102170/2021 /000011/2 від 25.02.2021;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA102170/2021/00014, оформлену Північною митницею Державної митної служби України;
- визнати протиправним та скасувати рішення Північної митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № UA102170/2021/000013/1 від 10.03.2021;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA102170/2021/00019, оформлену Північною митницею Державної митної служби України.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2022 року адміністративний позов було задоволено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи, на порушення норм матеріального і процесуального права, вважає його незаконним та необґрунтованим, просить його скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Також апелянт вказує на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та надання необ'єктивної оцінки всім аргументам учасників справи.
Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, 10.12.2015 між Приватним акціонерним товариством «А/Т Тютюнова компанія «В.А.Т.-Прилуки» (покупець) та Бритіш Американ Тобакко (GLP) Лімітед (продавець) укладено контракт №Т01/16-U, згідно якого продавець продає, а покупець купує тютюн у кількості та асортименті, що зазначається у додатках до даного контракту, які укладаються сторонами та є невід'ємними частинами даного контракту.
У подальшому до контракту були укладені додаткові договори № 7, 10, 11, 13, які стосуються предмету даного спору, та додатки № 139, 149, 154.
Так, відповідно до умов пункту 1.1 вказаного контракту продавець продає, а покупець купує тютюн (надалі іменовано «товар») в кількості 20000 тон та в асортименті, що зазначається в додатках до даного контракту, які укладаються сторонами та є невід'ємними частинами даного контракту.
Відповідно до пунктів 1.5., 3.1., 3.4., 4.1. вказаного контракту продавець здійснює доставку на умовах DDU склад покупця в Прилуках, визначених в «ІНКОТЕРМС-2000», протягом строку дії даного контракту. Ціна розуміється на умовах DDU склад покупця в Прилуках. Всі ризики, а саме, але не обмежуючись цим, втрати, пошкодження товару переходять до покупця після прийняття товару на склад покупця у відповідності з умовами DDU «ІНКОТЕРМС-2000». Покупець сплачує 100% вартості доставленого товару шляхом банківського переказу на рахунок продавця протягом 30 днів з кінця місяця, що слідує за місяцем, в якому підтвердження поставки було відправлено, або за згодою сторін оплата за товар може здійснюватися покупцем у формі повної або часткової попередньої оплати на підставі рахунків, наданих продавцем.
При цьому, поставка № 149 була здійснена на умовах DAP Інкотермс-2010. Відповідно до зазначених умов, всі витрати, пов'язані з доставкою товарів до складу покупця здійснює продавець. У свою чергу, покупець за контрактом не несе ніяких інших витрат, окрім сплати контрактної ціни за товари. Також, покупець зобов'язаний сплатити бюджетні платежі в Україні, пов'язані з імпортом товарів за контрактом.
У лютому-березні 2021 року позивач імпортував товари за контрактом і додатками №139, 149, 154 до нього, а саме: «необроблений тютюн типу Берлей, з відділеною середньою жилкою, для виробництва сигарет», «необроблений тютюн типу Вірджинія, трубовогневої сушки, з відділеною середньою жилкою, для виробництва сигарет», «обрізки необробленого тютюну типу Вірджинія, трубовогневої сушки, для виробництва сигарет».
З метою митного оформлення товарів поставки № 139 до відповідача були подані: митна декларація № UA102170/2021/045203 від 15.02.2021; декларація митної вартості №UA102170/2021/045203 від 15.02.2021; митна декларація № UA102170/2021/045198 від 15.02.2021; декларація митної вартості № UA102170/2021/045198 від 15.02.2021; митна декларація № UA102170/2021/045279 від 25.02.2021; декларація митної вартості №UA102170/2021/045279 від 25.02.2021.
Для митного оформлення поставки № 149 позивач подав до митниці митну декларацію № UA102170/2021/045274 від 24.02.2021 та декларацію митної вартості №UA102170/2021/045274 від 24.02.2021.
Для митного оформлення поставки № 154 позивач подав до митниці митну декларацію № UA102170/2021/045298 від 01.03.2021 та декларацію митної вартості №UA102170/2021/045298 від 01.03.2021.
Митна вартість товару була визначена позивачем із застосуванням основного методу - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
До вищевказаних митних декларацій товариством додано наступні документи: зовнішньоекономічний контракт від 10.12.2015 № Т01/16-U з додатками, що супроводжували поставку (у додатках до контракту встановлено вартість кожної партії товару за кг); рахунки-фактури (інвойси), в яких зазначено ідентифікуючі дані товару, вартість його за кг, а також загальна вага та загальна вартість, що підлягає сплаті за товар; повідомлення щодо відсутності на час митного оформлення оприбуткування товару та оплати за нього та надання інформації щодо оплати за подібні товари; ліцензія на виробництво тютюнових виробів; інші документи, що супроводжували поставку товару.
Відповідачем винесено повідомлення декларанту - ПАТ «А/Т Тютюнова компанія «В.А.Т.- Прилуки», в якому позивачу запропоновано надати протягом 10 календарних днів додаткові документи, а саме: виписки з бухгалтерської документації, висновки про вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформацію біржових організацій про вартість товару, каталоги специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, копії митних декларацій країни відправлення.
На виконання вищевказаного повідомлення відповідача, ПАТ «А/Т Тютюнова компанія «В.А.Т.- Прилуки», з метою підтвердження заявленої митної вартості товару надано Чернігівській митниці додаткові документи, а саме: прайс-листи, копії митних декларацій країни відправлення, експертні висновки, виписки з бухгалтерської документації.
Проте, відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA102170/2021/000010/2 від 17.02.2021; № UA102170/2021/000009/2 від 17.02.2021; №UA102170/2021/000012/1 від 25.02.2021; № UA102170/2021/000011/2 від 25.02.2021; №UA102170/2021/000013/1 від 10.03.2021.
У графі 33 вказаних рішень було зазначено, що підставами для прийняття вищевказаних актів індивідуальної дії, за доводами митного органу, послугувало те, що декларантом до митного оформлення не надано документи, передбачені пунктом 5.1 контракту, а саме експертна декларація, фітосанітарний сертифікат, калькуляція розрахунку ціни. У інвойсах вказані терміни оплати, які не відповідають пункту 4.1 Контракту. Документи не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості. Щодо митної декларації від 24.02.2021 № UA102170/2021/045274, то поставка товару здійснювалася на умовах DAP авіатранспортом. Згідно з авіанакладною від 15.02.2021 №1037646309 сума транспортних витрат становить 4421,30 EUR., яка не включена до митної вартості товару. Сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) пов'язані між собою, а для перевірки відсутності впливу взаємозв'язку на заявлену декларантом митну вартість потрібно надати додаткові документи відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 53 Митного кодексу України. Наявний у електронному виді прайс-лист виданий не виробником товару, а стороною зовнішньоекономічного договору (контракту) В.А.Т. (GLP) Limited Великобританія; прайс-лист виробника відсутній. Також даний прас-лист не містить інформації щодо календарного року виготовлення тютюнової сировини, ступеня обробки та повної назви товару, що в свою чергу унеможливлює ідентифікацію однойменних товарів в інших, поданих до митного оформлення документах. Наявна у електронному виді декларація країни відправлення не містить всіх складових митної вартості відповідно до заявлених декларантом умов поставки. Наявні у електронному виді експертні висновки від 28.01.2021 №ПК-5, від 15.02.2021 № ПК-16, від 09.03.2021 № ПК-27, ґрунтуються виключно на даних прайс-листа, а тому не дають змоги в повній мірі проаналізувати ціноутворення товарів, що імпортуються на митну територію України, щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів та перевірити достовірність заявленої митної вартості товарів. Виписка з бухгалтерської документації не стосується оцінюваних товарів. Наданий в електронному вигляді рахунок від перевізника не містить відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості
Також відповідачем прийнято картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA102170/2021/00013; № UA102170/2021/00012; № UA102170/2021/00015; №UA102170/2021/00014; № UA102170/2021/00019, якими позивачу відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів та роз'яснено вимоги, виконання яких забезпечить можливість прийняття відповідачем митної декларації.
Не погоджуючись з рішеннями митного органу щодо коригування митної вартості та картками відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції колегія суддів зазначає наступне.
Частиною 1 статті 54 МК України регламентовано, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 2 ст. 53 Митного кодексу України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Підставами прийняття оскаржуваних рішень у п.33 відповідачем зазначено, що відповідно до вимог статті 53 Кодексу документи не містять всіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: наявний у електронному виді прайс-лист наданий не виробником товару, а стороною зовнішньоекономічного договору (усі поставки); за даними, що заявляє декларант у ДМВ, сторони зовнішньоекономічного договору пов'язані між собою. Перевірити документально про відсутність впливу взаємозв'язку на ціну не є можливим; прайс-лист не містить інформації щодо календарного року виготовлення тютюнової сировини, що, у свою чергу, унеможливлює ідентифікацію однойменних партій товару (усі поставки); копії митних декларацій країни містять не всю інформацію про товари та їх вартість (усі поставки); експертний висновок ґрунтується виключно на даних прайс-листа, а тому не дає змоги в повній мірі проаналізувати ціноутворення товарів, що імпортуються на митну територію України, щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів та перевірити достовірність заявленої митної вартості товарів. Висновок не містить інформації щодо використаних джерел Інтернет ресурсів, вартісних показників сировинних матеріалів, виробничих витрат та інших вартісних складових на задекларований товар. Зазначений висновок взяти до уваги неможливо, оскільки перевірити достовірність цінової інформації у цьому висновку не має можливості (усі поставки)
З матеріалів справи вбачається, що до декларацій позивачем додавалися наступні документи: зовнішньоекономічний контракт від 10.12.2015 № Т01/16-U з додатками, що супроводжували поставку (у додатках до контракту встановлено вартість кожної партії товару за кг); рахунки-фактури (інвойси), в яких зазначено ідентифікуючі дані товару, вартість його за кг, а також загальна вага та загальна вартість, що підлягає сплаті за товар; повідомлення щодо відсутності на час митного оформлення оприбуткування товару та оплати за нього та надання інформації щодо оплати за подібні товари; ліцензія на виробництво тютюнових виробів; інші документи, що супроводжували поставку товару.
Крім того, позивачем було подано також додаткові документи: прайс-листи, копії митних декларацій країни відправлення, експертні висновки, виписки з бухгалтерської документації.
Колегія суддів вважає, що позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України, а також на вимогу митного органу, на підтвердження заявленої ним митної вартості товару за ціною контракту було надано повний пакет документів, у відповідності до переліку, закріпленого частиною 2 статті 53 МК України.
Крім того, слід зазначити, що навіть у разі витребування додаткових документів, митний орган має враховувати, що ненадання їх повного пакету може бути підставою для коригування митної вартості лише тоді, коли подані документи є недостатніми або такими, що в сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації про заявлену митну вартість.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 25.01.2019 року у справі № 815/5398/17 та від 06.03.2019 року у справі № 809/278/17.
Разом з тим, відповідачем не доведено, що подані позивачем документи для визначення митної вартості товару містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значенні складових вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за нього.
Відповідно до частин четвертої п'ятої статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Відповідно до ч.10 ст. 58 Митного кодексу України, в якій зазначено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються інші витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.
Як свідчать матеріали справи, поставка товару здійснювалась на умовах DDU (м. Прилуки), покупець не здійснював витрат на транспортування, які фактично включаються у вартість товару.
Поставка на умовах DDU (назва місця призначення) (англ. Delivered Duty Unpaid, скорочено DDU) - означає, що продавець здійснює поставку покупцю товару без проведення його митного очищення для імпорту та без розвантаження з будь-якого прибулого транспортного засобу в названому місці призначення. Продавець несе всі витрати та ризики, пов'язані з доставкою товару до цього місця, за винятком (у відповідних випадках) будь-яких «мит» (під словом «мито» тут розуміється відповідальність за виконання та ризики виконання дій з проходження митних процедур, а також оплата витрат митного очищення, податків, митних та інших зборів) на імпорт до країни призначення.
Відповідно до умов Контракту всі додаткові витрати (пакування, транспортування, страхування) повинен нести продавець, а ціна відповідно до п. 1.5 Контракту - ціна розуміється на умовах DDU склад покупця в Прилуках.
Таким чином, покупець позбавлений можливості подати документи на підтвердження таких додаткових витрат, враховуючи, що такі витрати включені в ціну Контракту, яка є незмінною.
Щодо доводів апелянта, що відповідно до митної декларації від 24.02.2021 №UA102170/2021/045274 поставка товару здійснювалася на умовах DAP авіатранспортом та сума транспортних витрат не включена до митної вартості товару, колегія суддів зауважує, що як вбачається з додаткового договору № 13 до контракту поставка № 149 була здійснена на умовах DAP Інкотермс 2010, які передбачають що всі витрати з поставки несе продавець, а позивач зобов'язаний лише сплатити митні платежі.
Щодо доводів апелянта, що прайс-листи надані не виробником товару, а стороною зовнішньоекономічного договору (контракту) В.А.Т. (GLP) Limited Великобританія, то колегія суддів вважає такі доводи безпідставними та зауважує, що в силу вимог ч. 3 ст. 53 МК України прайс-лист не є обов'язковим документом, який подається для підтвердження заявленої митної вартості товару. Прайс-лист виробника товару не має імперативного характеру та не є документом, що підтверджує митну вартість товару, і за наявності його у декларанта може прийматися митними органами лише до уваги як додаткове джерело інформації для прийняття рішення.
Також, відповідач вказував на наявні в поданих до митного оформлення документах розбіжності, а саме: у розділі 4 "Умови оплати" зовнішньоекономічного договору (контракту) від 10.12.2015 № Т01/16-U (далі - Контракт) та у розділі "Терміни доставки і оплати" інвойсів.
Разом з тим, колегія суддів зауважує, що митним органом не зазначено, яким чином строки оплати вартості поставленого товару впливають на числові значення митної вартості чи її складові.
Щодо непогодження апелянта з позицією суду першої інстанції про необхідність Чернігівської митниці ДФС обґрунтувати наявність впливу взаємозв'язку продавця та покупця на ціну товару колегія суддів зауважує наступне.
З матеріалів справи вбачається, що митні декларації містять інформацію про те, що Покупець ПАТ "А/Т тютюнова компанія "В.А.Т.-Прилуки" та продавець та Продавець Бритіш Американ Тобакко (GLP) Лімітед є пов'язаними особами.
Відповідно до частин 12-14 статті 58 Митного кодексу України той факт, що продавець і покупець пов'язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.
За наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.
У разі відсутності обґрунтувань з боку органу доходів і зборів необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.
З аналізу вказаних правових норм вбачається, що законодавець покладає саме на орган доходів та зборів обґрунтування впливу взаємозв'язку між позивачем та продавцем на вартість товару.
Так, як відповідачем не було надано належного письмового обґрунтування впливу взаємозв'язку між позивачем та продавцем на вартість товару (ч. 13 ст. 58 Митного кодексу України), слід вважати, що такі відносини не вплинули на вартість товару.
Інших обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено.
У контексті наведеного колегія суддів вважає за необхідне підкреслити, що відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідачем не доведено, що подані позивачем документи для визначення митної вартості товару містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значенні складових вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Крім того, відповідач не обґрунтував та не довів неможливості визначення митної вартості за ціною контракту та неможливості її визначення за жодним методом, що передує резервному.
Так, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган обов'язково повинен зазначити докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості за шостим (резервним) методом.
Тобто, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, контролюючий орган повинен також зазначити докладну інформацію і джерела, які ним використовувалися.
У оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості такі дані відсутні.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що оскаржувані в межах даної справи рішення Північної митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № UA102170/2021/000010/2 від 17.02.2021; № UA102170/2021/000009/2 від 17.02.2021; № UA102170/2021/000012/1 від 25.02.2021; № UA102170/2021/000011/2 від 25.02.2021; № UA102170/2021/000013/1 від 10.03.2021 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA102170/2021/00013; № UA102170/2021/00012; №UA102170/2021/00015; №UA102170/2021/00014; №UA102170/2021/00019, оформлені Північною митницею Державної митної служби України є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про задоволення позову.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «RuizTorija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Інші доводи учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 КАС.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись статтями 34, 243, 311, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд -
Апеляційну скаргу Чернігівської митниці залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2022 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя: І.В. Федотов
Судді: Н.М. Єгорова
Є.О. Сорочко