01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6aa.court.gov.ua
Головуючий суддя у першій інстанції: Непочатих В.О.
Суддя-доповідач: Епель О.В.
13 грудня 2022 року Справа № 620/555/21
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Епель О.В.,
суддів: Губської Л.В., Степанюка А.Г.,
за участю секретаря Горегляд Д.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві заяву начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області ОСОБА_3 про відстрочення виконання ухвали суду, заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про накладення штрафу, звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про виконання судового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
1. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (далі - Позивачі) звернулися до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - Відповідач) про зобов'язання Відповідача провести ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з 01.01.2021 перерахунок пенсії та здійснювати виплату основної пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2021 року відповідно до частини третьої статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме, у щомісячному розмірі 5х6000,00 = 30000,00 грн без застосування формули, зазначеної в постанові Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
2. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 березня 2021 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
3. Не погоджуючись з таким рішенням суду, Позивачі подали апеляційну скаргу.
4. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2021 року:
1) апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - задоволено частково;
2) рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 березня 2021 року - скасовано та ухвалено постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про зобов'язання вчинити дії - задоволено частково:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови ОСОБА_2 у здійсненні перерахунку та виплати його основної пенсії у п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, установленої законом на 01 січня 2021 року, відповідно до частини третьої статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з 01.01.2021;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 його основної пенсії у п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, установленої законом на 01 січня 2021 року, відповідно до частини третьої статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з 01.01.2021;
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку та виплати його основної пенсії у п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, установленої законом на 01 січня 2021 року, відповідно до частини третьої статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з 01.01.2021;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 його основної пенсії у п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, установленої законом на 01 січня 2021 року, відповідно до частини третьої статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з 01.01.2021.
У задоволенні позову в іншій частині позовних вимог - відмовлено.
5. Позивачами було подано заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в цій справі, про вжиття заходів процесуального примусу та про накладення на боржника штрафу, відповідно до ст. 382 КАС України.
6. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.01.2022:
- заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі № 620/555/21 - задоволено;
- установлено судовий контроль за виконанням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2021 року у справі № 620/555/21;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області подати звіт про виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.07.2021 у справі № 620/555/21;
- установлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Чернігівській області строк один місяць з дня отримання копії цієї ухвали суду для подання звіту про виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.07.2021 у справі № 620/555/21.
7. 18.02.2022 до Шостого апеляційного адміністративного суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області надійшов звіт про виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.07.2021 у справі №620/555/21.
8. 14.02.2022 від Позивачів надійшли заяви про накладення на боржника штрафу, відповідно до ст. 382 КАС України.
9. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.05.2022:
- заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про накладення штрафу задоволено;
- установлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Чернігівській області новий строк для подання звіту про виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2021 року у справі № 620/555/21 - один місяць з дня отримання копії цієї ухвали суду;
- накладено на начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області штраф у сумі 49620,00 грн, половину з якого стягнуто на користь Позивачів, а іншу половину - на користь Державного бюджету України.
10. Від Відповідача надійшло клопотання про продовження йому строку для подачі повторного звіту про виконання судового рішення в цій справі до закінчення воєнного стану.
11. Від Позивачів надійшли заяви про повторне накладення на боржника штрафу за невиконання рішення суду в цій справі
12. Крім того, Відповідач звернулася із заявою про роз'яснення зазначеної постанови апеляційного суду.
13. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.07.2022:
- відмовлено в задоволенні заяви Відповідача про роз'яснення рішення суду;
- клопотання ГУ ПФУ в Чернігівській області про продовження строку на подачу звіту про виконання судового рішення у справі № 620/555/21 - задоволено частково та продовжити Відповідачустрок на подачу звіту про виконання судового рішення у цій справі на один місяць з дати постановлення цієї ухвали суду;
- у задоволенні заяв Позивачів про повторне накладення на боржника штрафу - відмовлено.
14. 22.08.2022 від Відповідача надійшов звіт про виконання судового рішення в цій справі.
15. 22.08.2022 та 25.08.2022 від Позивачів надійшли заяви, в яких вони просять повторно накласти на Відповідача штраф за невиконання рішення суду в цій справі та встановити йому новий строк для подачі звіту.
16. 25.08.2022 від Позивача ОСОБА_2 надійшло клопотання, в якому він просить задовольнити його попередню заяву від 22.08.2022 (щодо повторного накладення штрафу та встановлення нового строку для подачі звіту).
17. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.09.2022:
- заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про повторне накладення штрафу - задоволено;
- установлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Чернігівській області новий строк для подання звіту про виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2021 року у справі № 620/555/21 - один місяць з дня отримання копії цієї ухвали суду;
- накладено повторно на начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області штраф у сумі 99240,00 грн.
18. 21.10.2022 від Позивачів надійшли заяви про накладення на Відповідача повторно третього штрафу за невиконання судового рішення в цій справі, в яких вони просять відмовити у прийнятті звіту Відповідача від 17.10.2022 та за неподання до суду звіту саме про виконання судового рішення в цій справі та за невиконання постанови суду втретє накласти на керівника ГУ ПФУ в Чернігівській області штраф, половину з якого стягнути на користь Позивачів.
В обґрунтування заявлених вимог Позивачі стверджують, що рішення суду Відповідачем не виконано і що, на їх переконання, ним допущено протиправну бездіяльність.
19. 24.10.2022 від начальника ГУ ПФУ в Чернігівській області ОСОБА_3 надійшла заява про відстрочення виконання ухвали апеляційного суду від 13.09.2022 про накладення штрафу на 12 місяців.
Заявник зазначає, що ГУ ПФУ в Чернігівській області включено нараховану Позивачем у цій справі заборгованість на виконання судового рішення до реєстру судових рішень та поставлено такі виплати у відповідну чергу, але невиконання судового рішення в частині проведення виплат зумовлено виключно відсутністю фінансового забезпечення та фактичною відсутністю коштів.
Водночас Заявник вказує, що ГУ ПФУ в Чернігівській області зверталося до ПФУ з приводу виділення додаткових коштів для виконання саме судового рішення в цій справі, що Відповідач жодним чином не ухиляється від виконання рішення суду і що вина як Відповідача, так і безпосередньо його керівника у невиконанні судового рішення в цій справі в частині здійснення Позивачам відповідних виплат відсутні.
Крім того Заявник зазначає, що з 01.06.2022 ОСОБА_2 отримує пенсію в розмірі 48648,06 грн, а ОСОБА_1 - у розмірі 20270,00 грн.
Заявник посилається й на те, що з початку повномасштабної збройної агресії РФ м. Чернігів тривалий час було зоною бойових дій, що безпосередньо його будинок зазнав значних ушкоджень, а також, що він є батьком 4-х дітей, які перебувають на його утриманні, та інвалідом 3-ї групи і що його посадовий оклад становить 12800,00 грн, 700,00 грн - доплата за ранг і 6400,00 грн - надбавка за вислугу років, тому накладений на нього штраф не є співмірним.
20. 25.10.2022 від Відповідача надійшов звіт про виконання судового рішення в цій справі, в якому Відповідач зазначає, що виконання судового рішення в цій справі в частині здійснення відповідних виплат Позивачам на теперішній час не відбулося через відсутність коштів, а також, що ГУ ПФУ в Чернігівській області та, зокрема його керівником ОСОБА_3 , постійно вживаються заходи, спрямовані для виконання рішення суду в цій справі та надає відповідні докази.
21. 23.11.2022 від ОСОБА_2 надійшла заява про залучення додаткових доказів у справі та задоволення його попередньої заяви про накладення на керівника Відповідача штрафу втретє.
22. 28.11.2022 від ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи без його участі, яка задоволена ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.12.2022, що за несена до протоколу судового засідання.
23. 12.12.2022 від Відповідача надійшли доповнення до звіту про виконання судового рішення в цій справі, а від Позивачів - заперечення щодо таких доповнень.
Перевіривши заяву начальника ГУ ПФУ в Чернігівській області ОСОБА_3 про відстрочення виконання ухвали суду, заяви Позивачів про накладення штрафу, звіт Відповідача про виконання судового рішення, дослідивши відповідні докази, установивши певні обставини, надавши їм юридичну оцінку та проаналізувавши норми законодавства, колегія суддів приходить до висновку про відсутність достатніх правових підстав як для задоволення вищевказаних заяв, так і для прийняття вказаного звіту з огляду на наступне.
24. Нормативно-правове обґрунтування.
Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 124 Конституції України регламентовано, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Аналогічна норма закріплена у частині другій статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та у статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Згідно зі ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
У частинах першій, другій, третій, сьомій статті 382 КАС України закріплено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України.
Сплата штрафу не звільняє від обов'язку виконати рішення суду і подати звіт про його виконання. Повторне невиконання цього обов'язку тягне за собою застосування наслідків, установлених частинами першою і другою цієї статті, але розмір нового штрафу при цьому збільшується на суму штрафу, який було або мало бути сплачено за попередньою ухвалою. Висновки апеляційного суду.
25. Щодо заяви начальника ГУ ПФУ в Чернігівській області ОСОБА_3 про відстрочення виконання ухвали суду колегія суддів зазначає наступне.
Адміністративним процесуальним законодавством регламентовано інститут судового контролю за виконанням судового рішення, метою якого є забезпечення реалізації конституційного принципу обов'язковості судового рішення та реальне відновлення прав особи, які ним захищені.
Водночас вищенаведеною спеціальною нормою статті 382 КАС України не передбачено можливості відстрочення виконання ухвали суду, прийнятої судом у порядку встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
Разом з тим приписи статті 378 КАС України, на яку посилається Заявник, передбачають можливість відстрочення виконання судового рішення, ухваленого за результатами розгляду справи, а не в порядку встановлення судового контролю щодо такого рішення.
Тому до правовідносин, з приводу яких начальником ГУ ПФУ в Чернігівській області, подано заяву про відстрочення виконання ухвали суду, вказана норма адміністративного процесуального законодавства не застосовується.
З огляду на це, колегія суддів відхиляє доводи Заявника ( ОСОБА_3 ) щодо відсутності фінансового забезпечення для виконання рішення суду в цій справі, вчинення дій для здійснення відповідних виплат Позивачам, а також щодо його житлових умов, наявності в нього статусу багатодітної родини, інваліда 3-ї групи і його матеріального забезпечення.
Разом з тим у контексті аналізу доводів Заявника судова колегія зазначає, що виконання рішення суду може здійснюватися в порядку Закону України «Про виконавче провадження» і в такому випадку виконавче провадження забезпечується відповідними суб'єктами владних повноважень, визначених цим Законом, які забезпечують можливість сторонам відповідного виконавчого провадження реалізувати надані їм права.
Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що заява начальника ГУ ПФУ в Чернігівській області ОСОБА_3 про відстрочення виконання ухвали суду задоволенню не підлягає.
26. Перевіряючи заяви Позивачів про повторне накладення втретє на керівника Відповідача штрафу за невиконання рішення суду в цій справі, судова колегія зазначає, що вищенаведеними приписами ст. 382 КАС України не передбачено можливості застосування до керівника відповідного суб'єкта владних повноважень - Відповідача у справі штрафу за невиконання судового рішення втретє.
Водночас Законом України «Про виконавче провадження» передбачено можливість застосування відповідними суб'єктами владних повноважень, визначеними цим Законом, заходів примусового виконання рішень у разі відкриття виконавчого провадження.
Крім того згідно з ч. 6 ст. 382 КАС України ухвала суду про накладення штрафу, що набрала законної сили, направляється для виконання до державної виконавчої служби. З наступного дня після набрання ухвалою законної сили на суму заборгованості без додаткового рішення суду нараховується пеня у розмірі трьох відсотків річних з урахуванням індексу інфляції.
Тобто у разі, якщо судом вичерпано надані йому процесуальні заходи судового контролю, законодавством передбачено можливість застосування до боржника інших заходів, які здійснюються відповідними уповноваженими суб'єктами, про що вказано вище.
Також у сукупності з вищенаведеним колегія суддів приймає до уваги й те, що з матеріалів справи вбачається, що у Відповідача дійсно відсутні відповідні бюджетні асигнування для проведення Позивачем виплат на виконання судового рішення в цій справі, але поряд з цим вживаються заходи для залучення відповідних фінансових ресурсів у порядку, передбаченому чинним законодавством. Тож, у цьому випадку невиконання судового рішення в цій справі зумовлено об'єктивними обставинами за відсутності вини Відповідача та/або його керівника.
За таких обставин судова колегія відмовляє в задоволенні заяв Позивачів про повторне накладення втретє на керівника Відповідача штрафу за невиконання рішення суду в цій справі.
27. Перевіряючи звіт про виконання судового рішення в цій справі, поданий Відповідачем, а також доповнення до вказаного звіту, колегія суддів звертає увагу на те, що у постанові ШААС від 27.07.2021 було зобов'язано ГУ ПФУ в Чернігівській області здійснити перерахунок та виплату Позивачам їх основної пенсії у п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, установленої законом на 01 січня 2021 року, відповідно до частини третьої статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з 01.01.2021.
Разом з тим, з вказаного звіту пенсійного органу та з доданих до нього документів вбачається, що Відповідачем на виконання судового рішення в цій справі було проведено лише перерахунок відповідних пенсій Позивачів без здійснення виплати нарахованих сум.
Отже, постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2021 року виконана Відповідачем частково.
При цьому, колегія суддів відзначає, що вищевказана постанова ШААС набрала законної сили та є обов'язковою до виконання в повному обсязі.
Водночас апеляційний суд приймає до уваги та враховує доводи Відповідача та надані ним докази щодо відсутності бюджетних асигнувань для здійснення Позивачам у цій справі відповідних виплат та щодо вжиття заходів для їх здійснення.
Втім такі обставини не надають достатніх правових підстав для прийняття судом звіту про виконання судового рішення, оскільки не є доказом його повного виконання.
При цьому судова колегія зазначає, що в рішенні по справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» ЄСПЛ наголосив, що право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що виконання судового рішення є завершальною стадією судового провадження та невід'ємним елементом права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, складовою права на справедливий суд.
Відповідно до ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути, позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які, на її думку, є необхідними для здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Отже, вищевказана норма гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і в оцінці дотримання «справедливого балансу» в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за яких майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується.
Крім того, згідно з практикою ЄСПЛ, Конвенція призначена для гарантування не теоретичних або примарних прав, а прав практичних та ефективних (рішення від 09.101979 в справі Ейрі (п.24). У розумінні ст.1 Першого протоколу до Конвенції «майном» визнаються активи, включаючи права вимоги, стосовно яких заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання» на отримання можливості ефективно здійснити майнове право (рішення ЄСПЛ у справі «Стретч проти Сполученого Королівства» (п.32)), а також право на певні суми соціальних виплат , у тому числі , у разі їх невиплаті є втручанням у право на мирне володіння майном (п.34. рішення ЄСПЛ по справі «Суханов та Ільченко проти України» (заяви №68385/10 та №71378/10), рішення набуло статусу остаточного від 26.09.2014.
«Законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися ст.1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (див. рішення у справі «Копецький проти Словаччини» (Kopecky v. Slovakia) [ВП], заява №44912/98, п.52, ЄСПЛ 2004-IX). Проте не можна стверджувати про наявність законного сподівання, якщо існує спір щодо правильного тлумачення та застосування національного законодавства і вимоги заявника згодом відхиляються національними судами (див. вищенаведене рішення у справі «Копецький проти Словаччини» (Кореску v. Slovakia), п.50; «Anheuser-Busch Inc. проти Португалії» (Anheuser-Busch Inc. v. Portugal) [ВП], заява №73049/01, п.65, ЄСПЛ 2007-І).
Першим і найголовнішим правилом ст. 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету «в інтересах суспільства». Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено «справедливий баланс» між загальними інтересами суспільства та обов'язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справі «Формер Кінг з Греції та інші проти Греції» (Former King of Greece and Others v. Greece) [ВП], заява №25701/94, пп.79 та п.82, ЄСПЛ 2000-XII).
Відповідно до ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» висновки ЄСПЛ є джерелом права.
З огляду на викладене, у суду відсутні достатні правові підстави приймати відповідний звіт та/або вважати, що судове рішення в цій справі було виконано Відповідачем у повному обсязі і що захищене в цій справі право Позивачів на належне пенсійне забезпечення повністю відновлено.
Керуючись ст.ст. 242, 248, 250, 325, 328, 329, 370, 382 КАС України, суд,
У задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області ОСОБА_3 про відстрочення виконання ухвали суду - відмовити.
У задоволенні заяв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про накладення штрафу - відмовити.
Звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про виконання судового рішення в цій справі не приймати.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Головуючий суддя О.В. Епель
Судді: Л.В. Губська
А.Г. Степанюк