Справа № 320/13408/21
14 грудня 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Бужак Н. П.
Суддів: Костюк Л.О., Степанюка А.Г.
За участю секретаря: Шевченко Е.П.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2022 року, суддя Василенко Г.Ю., у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Димерської селищної ради щодо неприйняття рішення за результатами розгляду клопотання від 01.07.2021 (вх. № 2032/02-22 від 08.07.2021) про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) орієнтовним розміром 0,12 гектара на території села Демидів;
- зобов'язати Димерську селищну раду надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) орієнтовним розміром 0,12 гектара на території села Демидів, згідно клопотання від 01.07.2021 (вх. № 2032/02-22 від 08.07.2021).
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що за результатами розгляду його клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою з відведення у власність земельної ділянки, відповідач листом повідомив, що питання про надання йому відповідного дозволу було винесено на розгляд сесії, проте не отримало необхідної кількості голосів, у зв'язку з чим рішення вважається не прийнятим.
Відповідно до ухвали Київського окружного адміністративного суду від 27.10.2021 розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2022 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області щодо неприйняття рішення за результатом розгляду клопотання ОСОБА_1 від 01.07.2021 (вх. № 2032/02-22 від 08.07.2021) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою з відведення у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) орієнтовним розміром 0,12 га на території сели Демидів.
Зобов'язано Димерську селищну раду Вишгородського району Київської області на найближчому пленарному засіданні розглянути клопотання ОСОБА_1 від 01.07.2021 (вх. № 2032/02-22 від 08.07.2021) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою з відведення у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) орієнтовним розміром 0,12 га на території сели Демидів та прийняти рішення.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 5408,00 грн. (п'ять тисяч чотириста вісім грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області (ідентифікаційний код 26376375).
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині стягнутих витрат на професійну правничу допомогу Димерська селищна рада Вишгородського району Київської області подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині стянення витрат на правничу допомогу за рахунок Димерської селищної ради та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.
Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.
В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов'язкова.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження без виклику сторін.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач звернувся до Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області з клопотанням від 01.07.2021 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою з відведення у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) орієнтовним розміром 0,12 га на території сели Демидів.
До вказаної заяви додано копію паспорта громадянина України, графічні матеріали, на яких зазначено місце розташування запланованої до відведення земельної ділянки, а також документи, що підтверджують повноваження представника позивача, через якого він звертався з відповідним клопотанням.
За результатом розгляду цієї заяви Димерська селищна рада Вишгородського району Київської області листом від 18.10.2021 №2697/02-23 повідомила позивачу, що питання про надання йому відповідного дозволу було винесено на розгляд сесії, проте не отримало необхідної кількості голосів, у зв'язку з чим рішення вважається не прийнятим.
В позовній заяві позивач просив суд стягнути на корить ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 7008,00 грн (908,00 грн судовий збір, 6100,00 грн правнича допомога).
На підтвердження надання професійної правничої допомоги до позовної заяви було надано договір про надання правової (правничої) допомоги від 18.12.2020, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатським бюро «Олександпра Дубового».
За умовами договору, замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання надати правову допомогу Замовнику в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.
Згідно з п.2 Договору, для виконання цього Договору Замовник доручає Виконавцю представляти його інтереси з усіма необхідними правами і повноваженнями, зокрема в судових органах України всіх юрисдикцій та рівнів, в т.ч. в Київському окружному адміністративному суді, Шостому апеляційному адміністративному суді.
Відповідно до п. 3 Договору перелік, об'єм та вартість правової допомоги, а також порядок розрахунків, умови та строк оплати вартості правової допомоги за цим Договором, визначається за згодою сторін в актах наданої правової допомоги, які підписуються сторонами та є невід'ємними частинами Договору.
Строк дії договору протягом 1 року з моменті його підписання.
19.10.2021 складено акт надання правової допомоги. Даний акт підписано Адвокатським об'єднанням «Олександра Дубового та ОСОБА_1.
Ордер про надання правничої допомоги адвокатським об'єднанням видано на ім'я адвоката Дубового Олександра Володимировича.
Згідно акту клієнт отримав правову допомогу, а саме: збір та підготовка позовних матеріалів, складання позовної заяви 5400,00 грн.
Надання правової інформації, усних консультацій і роз'яснень з правових питань 1600,00 грн.
Згідно з рішення суду судом було стягнуто на корить позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 4500,00 грн та судовий збір у розмірі 908,00 грн.
Щодо суми витрат у розмірі 1600,00 грн, то суд вказав, що в цій частині відсутні підстави для їх стягнення.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що стосуються стягнення судових витрат, пов'язаних з правничою допомогою, колегія суддів виходить з наступного.
Пунктом 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно з частиною третьою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини четвертої цієї статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень частини п'ятої статті 134 КАС України, має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини шостої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).
За правилами частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною сьомою вказаної статті передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина дев'ята статті 139 КАС України).
Зміст наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень, у випадку задоволення позовних вимог, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Колегія судідв вважає, що сума витрат на правничу допомогу, що становить 4500,00 грн, яку стягнув суд першої інстанції на користь позивача, відповідає тому обсягу робіт, які були виконані адвокатом це, зокрема, і складання позовної заяви вивчення судової практики та посилання на неї у позовній заяві, збір документів, які долучено до позовної заяви.
Зазначена сума не є неспівмірною до виконаної адвокатом роботи.
Окрім того, умовами договору визначено фіксовану суму витрат на правничу допомогу, пов'язаних з підготовкою позовної заяви, зібранням документів, що не порушує вимоги чинного законодавства.
Посилання скаржника в апеляційній скарзі щодо відсутності детального описку робіт, виконаних адвокатом, не відповідає дійсності, оскільки в акті чітко визначено перелік виконаних робіт та, як уже зазначено вище судовою колегією, вказана фіксована сума плати за виконану роботу.
Водночас відповідачем як суб'єктом владних повноважень не надано доказів, які б спростували співмірність розміру судових витрат із обсягом виконаних адвокатом робіт. Суд таких обставин також не встановив.
Щодо доводів апеляційної скарги про відсутність документів, які б свідчили про сплату позивачем адвокату винагороди за надання правничої довомоги, колегія суддів звертає увагу на наступне.
Як убачається з акту надання правничої допомоги сторони погодили, що Клієнт зобов'язаний сплатити вартість правової допомоги, що визначена в цьому акті, протягом шести місяців після ухвалення судом першої інстанції рішення по суті.
На час подання апеляційної скарги та розгляду в суді апеляційної скарги, визначений в акті наданої правової допомоги шестимісячний строк сплати коштів за надану правничу допомогу не закінчився, а тому доводи скаржника є безпідставними.
Сам факт визначення такого способу сплати коштів за надану правничу допомогу адвокатом, не суперечить вимогам чинного законодавства, як не суперечить умовам укладеного договору між позивачем та адвокатським об'єднанням.
Колегія суддів також зазначає, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 КАС Україи).
Отже, відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.01.2021 року у справі № 280/2635/20.
Також колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що позовну заяву підписано представником позивача - адвокатом О.В. Дубовим, що є додатковим доказом надання позивачу професійної правничої допомоги адвокатом.
За таких обставин, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо необхідності відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, які позивач поніс у зв'язку із розглядом справи в суді першої інстанції у розмірі 4500,00 грн.
Доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції в цій частині не спростовують.
Щодо доводів апеляційної скарги про помилковість зазначення в резолютивній частині рішення загальної суми витрат 5408,00 грн без конкретизації суми, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Із матеріалів справи убачається, що за подачу до суду позовної заяви позивач сплатив судовий збір у розмірі 908,00 грн, що підтверджується квитанцією про сплату №60318 від 19.10.2021.
Таким чином, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 908,00 грн.
Стягуючи зазначену суму витрат на сплату судового збору, суд першої інстанції помилково у резолютивній частині рішення стягнув їх разом з витратами на правничу допомогу.
А тому, колегія суддів вважає, що в цій частині судове рішення слід змінити, виклавши абзац п'ятий наступного змісту:
"Стягнути на користь ОСОБА_1 , реєстраційний облікової картки платника податків НОМЕР_1 витрати, пов'язані з наданням професійної правничої допомоги в розмірі 4500,00 грн та 908,00 грн сплаченого судового збору за подачу до суду позолвної заяви за рахунок бюджетних асигнувань Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області)".
Підстав для скасування судового рішення колегія суддів не встановила.
Відповідно до ч.1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: 2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно зі ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області задовольнити частково.
Змінити рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2022 року, виклавши абзац п'ятий наступного змісту:
"Стягнути на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 витрати, пов'язані з наданням професійної правничої допомоги в розмірі 4500,00 (чотири тисячі п'ятсот гривень 00 копійок) та 908,00 грн (дев'ятсот вісім гривень 00 копійок) сплаченого судового збору за подачу до суду позовної заяви за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області".
В решті рішення суду залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.
Суддя-доповідач: Бужак Н.П.
Судді: Костюк Л.О.
Степанюк А.Г.