Справа № 640/17193/21 Суддя (судді) першої інстанції: Шейко Т.І.
13 грудня 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого суддів Файдюка В.В.,
Суддів Мєзєнцева Є.І.,
Собківа Я.М.,
При секретарі Шепель О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Укргазпромполіс» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 червня 2022 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Укргазпромполіс» до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправною та скасування постанови, -
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Укргазпромполіс» (далі - позивач, ПрАТ «СК «Укргазпромполіс») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі також - відповідач, НКЦПФР), в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 18 травня 2021 року №153-ДП-Е.
В обґрунтування позовних вимог зазначено про протиправність оскаржуваної постанови з огляду на те, що в діях ПрАТ «СК «Укргазпромполіс» відсутні ознаки правопорушення, за яке його притягнуто до відповідальності. Всупереч висновкам відповідача позивач не відмовляв акціонерам товариства у реалізації наданого їм права щодо отримання копій запитуваних документів, оскільки всі ці документи надавалися акціонерам раніше, крім того, акціонерів повідомлено про можливість отримання копій цих документів у приміщенні товариства в узгоджений із ним час та день. Згідно доводів позивача, законодавством передбачено альтернативний порядок ознайомлення акціонерів з документами, а саме: шляхом направлення документів поштою або отримання їх в приміщенні товариства, при цьому товариство має право встановлювати плату за надання копій документів. Уся запитувана акціонерами інформація офіційно оприлюднена товариством на його сайтах в Інтернет-мережі. Зауважено, що акціонери, які звернулися до ПрАТ «СК «Укргазпромполіс» із вимогою про надання документів товариства, мають незадовільну ділову репутацію, яка підтверджена низкою судових рішень. Також НКЦПФР не з'ясувала належним чином факт вчинення/невчинення позивачем правопорушення та наявність обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, відтак, безпідставно застосувала до позивача санкцію у вигляді штрафу.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 червня 2022 року в задоволенні даного адміністративного позову відмовлено.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що ч.2 статті 78 Закону України «Про акціонерні товариства» містить імперативний обов'язок акціонерного товариства надати акціонеру протягом 10 робочих днів з дня надходження його письмової вимоги завірені копії запитуваних ним документів, і не містить жодних інших альтернативних варіантів його (акціонерного товариства) поведінки у випадку отримання такої вимоги акціонера. Таким чином, факт надання акціонеру раніше копій запитуваних документів, їх оприлюднення, наприклад, в Інтернет-мережі, повідомлення акціонера про можливість прибути до товариства та на місці ознайомитися із документами та отримати їх копії не позбавляє акціонерне товариство обов'язку надати акціонеру завірені копії документів у відповідь на його письмову вимогу.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Апелянт у своїй скарзі зазначає, що ч.1 та ч.2 статті 78 Закону України «Про акціонерні товариства» законодавцем застосовано словосполучення «надати доступ» та «зобов'язаний надати», водночас в цих нормах не зазначено єдиного, виключного, способу як саме має відбувається надання доступу або надання копій документів (не визначено, що, наприклад, надати виключно через засоби поштового зв'язку, або виключно особисто під розписку, або якимось іншим, чітко зазначеним, способом).
Отже, запрошення акціонерів за адресою позивача для отримання запитуваних ними копій документів повністю відповідає приписам статті 78 Закону України «Про акціонерні товариства» та безпосередньо спрямоване на захист їх прав. Адже Товариство зобов'язане виконати вимогу акціонерів, проте і у акціонерів є зустрічне зобов'язання - прийняти таке виконання (вчинити дії щодо його прийняття).
Крім того, з системного аналізу норм ч.1, абз. 1 та 2 ч.2 статті 78 Закону України «Про акціонерні товариства» вбачається, що чинним законодавством передбачено альтернативний порядок ознайомлення акціонерів з документами, а саме: направлення/передача документів товариством акціонеру (будь-яким способом), або отримання їх акціонером в приміщенні товариства.
Також скаржник вказує, що відповідачем порушено статтю 280 КУпАП України. Всупереч вимогам законодавства, уповноважені особи відповідача не з'ясували чи було вчинене правопорушення, чи винен позивач в його скоєнні, та чи є обставини, що пом'якшують відповідальність за таке адміністративне правопорушення.
Зазначає, що Законом передбачено право товариства стягувати плату за виготовлення копій витребуваних документів, а не обов'язок. І відсутність такої плати взагалі не була підставою того, що апелянт запросив акціонерів до свого місцезнаходження для отримання запитуваних ними документів або запропонував ознайомитись з ними у відкритих Інтернет-ресурсах.
В даному випадку в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, що свідчить про безпідставність притягнення позивача до відповідальності.
Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому зазначено про її необґрунтованість та безпідставність.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, у судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що у матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів на місці ухвалила проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ч.4 статті 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відповідно до ч. 2 статті 309 КАС України у виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п'ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу.
Пунктом 1 статті 6 ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року Конвенції про захист прав людини та основних свобод закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку.
Згідно п. 26 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень ухвалення рішення в розумні строки відповідно до статті 6 Конвенції також можна вважати важливим елементом його якості. Проте можливе виникнення суперечностей між швидкістю проведення процесу та іншими чинниками, пов'язаними з якістю, такими як право на справедливий розгляд справи, яке також гарантується статтею 6 Конвенції. Оскільки важливо забезпечувати соціальну гармонію та юридичну визначеність, то попри очевидну необхідність враховувати часовий елемент слід також зважати й на інші чинники.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указами Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022, від 18 квітня 2022 року № 259/2022, від 17 травня 2022 року № 341/2022 та від 12 серпня 2022 року № 573 строк дії воєнного стану в Україні було продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Враховуючи те, що розгляд апеляційної скарги здійснюється в умовах воєнного стану, що суттєво обмежує можливість вирішення справи у строк, встановлений статтею 309 КАС України, колегія суддів з метою забезпечення повного та всебічного розгляду справи, а також прийняття законного та обґрунтованого рішення з дотриманням процесуальних прав усіх учасників судового процесу в умовах діючого воєнного стану, дійшла висновку про наявність підстав для продовження строку розгляду апеляційної скарги на розумний строк.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Укргазпромполіс» є господарським товариством, яке здійснює свою діяльність у формі приватного акціонерного товариства.
Акціонерами ПрАТ «СК «Укргазпромполіс» є, поміж іншого, ОСОБА_1 (частка у статутному капіталі товариства 23,9479%), ОСОБА_2 (частка у статутному капіталі товариства 5,0460%), ОСОБА_3 (частка у статутному капіталі товариства 3,1060%), разом їхня частка у статутному капіталі товариства складає 32,1%.
13 січня 2020 року до ПрАТ «СК «Укргазпромполіс» надійшов лист від 02 січня 2020 року №1/1 від акціонерів названого товариства ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в якому останні просили товариство надати їм копії таких документів:
1) фінансової звітності товариства за 2016-2018 роки, а саме:
- баланс (звіт про фінансовий стан), ф.№1;
- звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід), ф.№2;
- звіт про рух грошових коштів, ф.№3;
- звіт про власний капітал, ф.№4;
- примітки до річної фінансової звітності, складеної відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності;
2) звіту страховика за 2018, 2017, 2016 роки, який товариство складає та подає до Національної комісії, що здійсню державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
Запитувані документи ПрАТ «СК «Укргазпромполіс» вищеназваним акціонерам не надало, повідомивши їх листом від 05 лютого 2020 року №02/20 про наявність у них цих документів, які надані їм раніше, а також про те, що вся запитувана інформація про товариство розміщена у відкритому доступі на його сайтах: www.stockmarket.gov.ua, www.smida.gov.ua та www.ugpp.com.ua в Інтернет-мережі.
Розпорядженням НКЦПФР від 08 липня 2020 року №47-ДП-Е про усунення порушень законодавства про цінні папери встановлено порушення позивачем частини 2 статті 78 Закону України «Про акціонерні товариства» у зв'язку з ненаданням протягом 10 робочих днів акціонерам вищевказаного товариства копій запитуваних документів та в термін до 07 серпня 2020 року зобов'язано позивача усунути це порушення і про виконання розпорядження в цей же строк письмово повідомити уповноважену особу Комісії та департамент нагляду за станом корпоративного управління та корпоративним и фінансами.
Також за вищевказане правопорушення постановою НКЦПФР від 08 липня 2020 року №152-ДП-Е стосовно ПрАТ «СК «Укргазпромполіс» застосовано санкцію у вигляді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200,00 грн.
Листом від 06 серпня 2020 року №02-08/20 ПрАТ «СК «Укргазпромполіс» повідомило Комісію про виконання розпорядження НКЦПФР від 08 липня 2020 року №47-ДП-Е про усунення порушень законодавства про цінні папери та надало відповідні докази на підтвердження цієї обставини.
Згідно постанови НКЦПФР від 21 жовтня 2020 року №434-ДП-Е про накладення санкції за правопорушення на ринках капіталу ПрАТ «СК «Укргазпромполіс» не виконало розпорядження НКЦПФР від 08 липня 2020 року №47-ДП-Е про усунення порушень законодавства про цінні папери та не надало акціонерам товариства копії запитуваних ними документів, через що відповідно до пункту 8 статті 11 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» до названого товариства застосовано санкцію у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн.
Водночас розпорядженням НКЦПФР від 21 жовтня 2020 року №159-ДР-Е про усунення порушень законодавства на ринках капіталу ПрАТ «СК «Укргазпромполіс» зобов'язано у термін до 31 грудня 2020 року усунути згадане порушення, про що до вказаної дати повідомити Комісію.
На виконання розпорядження НКЦПФР ПрАТ «СК «Укргазпромполіс» листом від 20 листопада 2020 року №20-11/2020-1 ПрАТ «СК «Укргазпромполіс» повідомило Комісію про те, що належним чином надає акціонерам товариства доступ до його документів, до того ж уся інформація про товариство у відкритому доступі розміщена на його сайтах в Інтернет-мережі, тому вважає, що жодних порушень законодавства не допускало, просило скасувати постанову НКЦПФР від 21 жовтня 2020 року №434-ДП-Е про накладення санкцій за правопорушення на ринках капіталу.
Постановою НКЦПФР від 12 квітня 2021 року №14/02/7722 про порушення справи про правопорушення на ринках капіталу стосовно ПрАТ «СК «Укргазпромполіс» порушено справу про правопорушення на ринках капіталу та запропоновано керівнику (уповноваженому представнику) товариства 22 квітня 2021 року прибути до Комісії для підписання акта про правопорушення на ринках капіталу та надати письмові пояснення.
22 квітня 2021 року НКЦПФР складено акт про правопорушення на ринках капіталу від №136-ДП-Е, в якому зафіксовано невиконання ПрАТ «СК «Укргазпромполіс» розпорядження Комісії від 21 жовтня 2020 року №159-ДП-Е про усунення порушень законодавства на ринках капіталу.
За наслідками розгляду справи про правопорушення на ринках капіталу на підставі вищевказаного акта НКЦПФР прийняла постанову від 18 травня 2021 року №153-ДП-Е про накладення санкції за правопорушення на ринках капіталу, відповідно до якої за повторне невиконання розпорядження Комісії про усунення порушень законодавства, вчинене повторно протягом року, а саме невиконання ПрАТ «СК «Укргазпромполіс» розпорядження НКЦПФО від 08 липня 2020 року №47-ДП-Е про усунення порушень законодавства про цінні папери, стосовно названого товариства відповідно до пункту 8 частини 1 статті 11 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» та пункту 1 розділу ХV Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринках капіталу та застосування санкцій або інших заходів впливу, затверджених рішенням Комісії від 28 липня 2020 року №405, НКЦПФР застосовано санкцію у вигляді штрафу в розмірі 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 000,00 грн.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, вважаючи його протиправним, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Перевіряючи висновок суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Правові засади здійснення державного регулювання ринку цінних паперів та державного контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних в Україні визначає Закон України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» від 30 жовтня 1996 року №448/96-ВР (далі - Закон №448/96-ВР).
Вимогами статті 1 Закону №448/96-ВР визначено, що державне регулювання ринку цінних паперів - здійснення державою комплексних заходів щодо упорядкування, контролю, нагляду за ринком цінних паперів та їх похідних та запобігання зловживанням і порушенням у цій сфері.
За нормами статті 2 Закон України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» метою державного регулювання ринку цінних паперів є дотримання учасниками ринку цінних паперів вимог актів законодавства.
Згідно статті 2 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» учасники фондового ринку - емітенти, інвестори, саморегулівні організації та професійні учасники фондового ринку.
Форми державного регулювання ринку цінних паперів визначені статтею 3 Закону №448/96-ВР.
Так, державне регулювання ринку цінних паперів здійснюється у таких формах: прийняття актів законодавства з питань діяльності учасників ринку цінних паперів; регулювання випуску та обігу цінних паперів, прав та обов'язків учасників ринку цінних паперів; видача ліцензій на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів та забезпечення контролю за такою діяльністю; заборона та зупинення на певний термін (до одного року) професійної діяльності на ринку цінних паперів у разі відсутності ліцензії на цю діяльність та притягнення до відповідальності за здійснення такої діяльності згідно з чинним законодавством; реєстрація випусків цінних паперів, звітів про результати розміщення цінних паперів та затвердження проспектів цінних паперів; контроль за дотриманням емітентами порядку реєстрації випуску цінних паперів, звіту про результати розміщення цінних паперів та затвердження проспекту цінних паперів; створення системи захисту прав інвесторів і контролю за дотриманням цих прав емітентами цінних паперів та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів; контроль за достовірністю інформації, що надається емітентами та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, контролюючим органам; встановлення правил і стандартів здійснення операцій на ринку цінних паперів та контролю за їх дотриманням; пруденційний нагляд за професійними учасниками фондового ринку в межах діяльності, яка провадиться таким учасником на підставі виданої Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку ліцензії; контроль за системами ціноутворення на ринку цінних паперів; контроль за діяльністю осіб, які обслуговують випуск та обіг цінних паперів; проведення інших заходів щодо державного регулювання і контролю за випуском та обігом цінних паперів.
Відповідно до статті 5 Закону №448/96-ВР Державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Інші державні органи здійснюють контроль за діяльністю учасників ринку цінних паперів у межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством.
Відповідно до п.3, 4 ч.1 статті 7 цього Закону основними завданнями Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, серед іншого, є здійснення державного регулювання та контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних на території України, а також у сфері спільного інвестування; захист прав інвесторів (у тому числі споживачів фінансових послуг) щодо фінансових послуг, які надаються особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, шляхом застосування заходів щодо запобігання і припинення порушень законодавства на ринку цінних паперів, застосування санкцій за порушення законодавства у межах своїх повноважень.
Пунктами 10 та 14 статті 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» встановлено, що: Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право надсилати емітентам, суб'єктам системи накопичувального пенсійного забезпечення (крім вкладників та учасників), особам, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, фондовим біржам та саморегулівним організаціям обов'язкові для виконання розпорядження про усунення порушень законодавства та фондовий ринок, а також законодавства про захист прав споживачів фінансових послуг та вимагати надання необхідних документів відповідно до чинного законодавства; накладати адміністративні стягнення, штрафні та інші санкції за порушення чинного законодавства на юридичних осіб та їх співробітників, аж до анулювання ліцензій на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів та діяльності у системі накопичувального пенсійного забезпечення.
Пунктом 8 статті 11 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» визначено, що Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку застосовує до юридичних осіб фінансові санкції за невиконання або несвоєчасне виконання рішень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку або розпоряджень, постанов або рішень уповноважених осіб Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо усунення порушень законодавства на ринку цінних паперів, у системі накопичувального пенсійного забезпечення, законодавства про акціонерні товариства у розмірі від тисячі до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За ті самі дії, вчинені повторно протягом року, у розмірі від п'яти до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно приписів статті 12 Закону №448/96-ВР уповноважена особа Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, яка виявила факт вчинення юридичною особою правопорушення на ринку цінних паперів, у системі накопичувального пенсійного забезпечення, складає акт, який разом з письмовими поясненнями керівника, іншої відповідальної посадової особи та пов'язаними з таким правопорушенням документами протягом п'яти робочих днів подає уповноваженій особі Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, яка має право застосовувати санкцію за правопорушення на ринку цінних паперів, у системі накопичувального пенсійного забезпечення.
Санкції застосовуються Головою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, членом Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, уповноваженими Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку посадовими особами після розгляду документів, що підтверджують факт правопорушення.
Уповноважена особа Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку приймає рішення про застосування санкції протягом 30 робочих днів після отримання документів, що підтверджують факт правопорушення. Рішення про застосування санкції оформляється постановою, що надсилається юридичній особі, до якої застосовано санкцію.
Згідно приписів статті 12 Закону №448/96-ВР уповноважена особа Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, яка виявила факт вчинення юридичною особою правопорушення на ринку цінних паперів, у системі накопичувального пенсійного забезпечення, складає акт, який разом з письмовими поясненнями керівника, іншої відповідальної посадової особи та пов'язаними з таким правопорушенням документами протягом п'яти робочих днів подає уповноваженій особі Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, яка має право застосовувати санкцію за правопорушення на ринку цінних паперів, у системі накопичувального пенсійного забезпечення.
Згідно ч.2 статті 78 Закону України «Про акціонерні товариства» протягом 10 робочих днів з дня надходження письмової вимоги акціонера корпоративний секретар, а в разі його відсутності - виконавчий орган акціонерного товариства зобов'язаний надати цьому акціонеру завірені підписом уповноваженої особи товариства копії відповідних документів, визначених частиною першою цієї статті. За надання копій документів товариство може стягувати плату, розмір якої не може перевищувати вартості витрат на виготовлення копій документів та витрат, пов'язаних з пересиланням документів поштою, до моменту надання таких документів.
Щодо посилання апелянта на те, що запрошення акціонерів за адресою позивача для отримання запитуваних ними копій документів повністю відповідає приписам статті 78 Закону України «Про акціонерні товариства» та безпосередньо спрямоване на захист їх прав та те, що в його діях відсутні ознаки відповідного правопорушення, адже позивач не заперечував проти отримання акціонерами запитуваних копій документів, а навпаки, пропонував їм у безпечних для здоров'я умовах та без зайвих витрат безперешкодно отримати доступ до запитуваних документів та отримати копії з них в установі позивача, слід зазначити таке.
Так, згідно доводів позивача, законодавством передбачено альтернативний порядок ознайомлення акціонерів з документами, а саме: шляхом направлення документів поштою або отримання їх в приміщенні товариства.
Однак, вказана правова норма містить імперативний обов'язок акціонерного товариства надати акціонеру протягом 10 робочих днів з дня надходження його письмової вимоги завірені копії запитуваних ним документів, і не містить жодних інших альтернативних варіантів його (акціонерного товариства) поведінки у випадку отримання такої вимоги акціонера.
Такий висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 25 лютого 2021 року у справі №826/2979/18.
Таким чином, як вірно зазначено судом першої інстанції, факт надання акціонеру раніше копій запитуваних документів, їх оприлюднення в Інтернет-мережі, повідомлення акціонера про можливість прибути до товариства та на місці ознайомитися із документами та отримати їх копії не позбавляє акціонерне товариство обов'язку надати акціонеру завірені копії документів у відповідь на його письмову вимогу.
Згідно до Закону України «Про акціонерні товариства», акціонерні товариства не звільняються від обов'язку надання акціонерам запитуваних документів у разі, якщо ці документи надавались їм раніше, або якщо ці документи оприлюднені у відкритому доступі в Інтернет-мережі. Також, не може вважатися належним виконанням обов'язку товариства про надання акціонерам запитуваних документів повідомлення товариства цим акціонерам про їх можливість прибути до товариства для ознайомлення .з документами та отримання їх копій.
Позивач наголошує на тому, що він, замість надання акціонерам засвідчених копій документів в порядку, визначеному у абз.1 ч. 2 статті 78 Закону України «Про акціонерні товариства», мав право вимагати від акціонерів, щоб останні отримували необхідну інформацію в порядку, визначеному у абз.2 ч. 2 вказаної статті, тобто, шляхом особистого огляду документів за місцезнаходженням товариства без гарантії отримання засвідчених копій документів.
Тобто, на думку товариства, це є «альтернативним порядком ознайомлення». Між тим, відповідно до статті 539 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) альтернативним є зобов'язання, в якому боржник зобов'язаний вчинити одну з двох або кількох дій.
Боржник має право вибору предмета зобов'язання, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Тобто боржник має право самостійного вибору предмету зобов'язання, навіть якщо це прямо не передбачено у законі, але тільки при умові, що зобов'язання є альтернативним, а саме таким, формулювання якого передбачає можливість двох або декількох варіантів дій для його виконання.
Зобов'язання акціонерного товариства за абз. 1 ч. 2 статті 78 Закону України «Про акціонерні товариства» та за абз. 2 ч. 2 статті 78 цього Закону ніяк не можна вважати альтернативними, оскільки вони виникають з різних підстав (перше - на підставі вимог акціонерів про надання засвідчених копій певних документів, друге - на підставі вимог акціонерів про надання можливості особистого огляду документів за місцезнаходженням Товариства) і для кожного з цих зобов'язань передбачений тільки один варіант дій на їх виконання.
Оскільки і абз. 1 ч. 2 статті 78 Закону України «Про акціонерні товариства», і абз. 2 ч. 2 статті 78 Закону України «Про акціонерні товариства» передбачають тільки один порядок дій для виконання вимог кожного з цих абзаців, то у товариства не виникає права вибору предмету зобов'язання.
Навпаки, якщо і можна вести мову про те, що абз. 1 та 2 ч. 2 статті 78 Закону України «Про акціонерні товариства» встановлюють «альтернативні» порядки ознайомлення акціонерів із запитуваними документами, то тільки у тому сенсі, що право обрання такої альтернативи надається акціонерам, а не товариству (що випливає зі змісту ч. 2 статті 78 Закону, де чітко встановлено, за чиєю ініціативою здійснюється ознайомлення, та від кого залежить формулювання вимоги про порядок ознайомлення.
Тобто, у абз. 1 та 2 ч. 2 статті 78 Закону України «Про акціонерні товариства» визначені не альтернативні зобов'язання акціонерного товариства, а альтернативні права акціонерів самостійно обирати, у якому порядку товариство має їх ознайомлювати з документами.
У зв'язку з наведеним доводи позивача про виконання ним вказаних вище розпоряджень відповідача критично оцінюються судом.
Також колегія суддів зауважує, що та обставина, що акціонери товариства, які звернулися до ПрАТ «СК «Укргазпромполіс» з вимогою про надання документів, мають, на переконання позивача, незадовільну ділову репутацію, що підтверджено низкою судових рішень, жодним чином не звільняю позивача від обов'язку надання цим акціонерам запитуваних ними документів відповідно до вищевказаної правової норми.
Таким чином, оскільки розпорядженням НКЦПФР від 21 жовтня 2020 року №159-ДП-Е про усунення порушень законодавства на ринках капіталу вперше встановлено невиконання ПрАТ «СК «Укргазпромполіс» розпорядження Комісії від 08 липня 2020 року №47-ДП-Е про усунення порушень законодавства про цінні папери та відповідно до пункту 8 статті 11 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» застосовано до товариства санкцію у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн., то згідно оскаржуваної постанови від 18 травня 2021 року №153-ДП-Е до позивача на підставі цієї ж правової норми за повторне невиконання розпорядження Комісії №47-ДП-Е про усунення порушень законодавства про цінні папери обґрунтовано застосовано санкцію у розмірі 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 000,00 грн.
Щодо посилання позивача на те, що Комісією при прийнятті оскаржуваної постанови не взято до уваги приписи Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме статті 280, відповідно до якої посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана встановити наявність пом'якшувальних обставини, то слід зазначити, що порядок та строки розгляду Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку справ про порушення громадянами, посадовими особами та юридичними особами вимог законодавства про захист прав споживачів фінансових послуг, на ринку цінних паперів, у системі накопичувального пенсійного забезпечення та порядку оприлюднення фінансової звітності разом з аудиторським звітом (далі - законодавства на ринках капіталу) визначений Правилами розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринках капіталу та застосування санкцій або інших заходів впливу, затвердженими рішенням НКЦПФР від 28 липня 2020 року №405. Однак, позивач не вказав на порушення відповідачем вищевказаних Правил при прийнятті оскаржуваної постанови.
При цьому, постанову про накладення санкції за правопорушення на ринках капіталу №153-ДП-Е від 18 травня 2021 року винесено уповноваженою особою Комісії у відношенні ПрАТ СК «УКРГАЗПРОМПОЛІС», яке є юридичною, а не фізичною особою, що унеможливлює застосування до нього статті 280 КУпАП.
Водночас, ані Закон України «ІІро державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», ані Правила № 405 не передбачають обов'язку уповноважених осіб, які розглядають справи про правопорушення з'ясовувати наявність пом'якшувальних обставин під час розгляду справи про порушення вимог законодавства на ринках капіталу.
Решта доводів сторін, викладених в апеляційній скарзі та у відзиві на скаргу не заслуговують на увагу, оскільки не стосуються висновків рішення суду першої інстанції, не ґрунтуються на законі та не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні.
З огляду на викладене правомірним є твердження суду першої інстанції про те, що факт порушення позивачем ч.2 статті 78 Закону України «Про акціонерні товариства» у зв'язку з ненаданням акціонерам ПрАТ «СК «Укргазпромполіс» запитуваних ними копій документів товариства та невиконанням розпоряджень НКЦПФР про усунення цього порушення підтверджено, при цьому, судом не встановлено порушення відповідачем порядку розгляду справи про порушення законодавства на ринку цінних паперів, що дозволяє суду дійти висновку, що відповідач при прийнятті оскаржуваної постанови від 18 травня 2021 року №153-ДП-Е діяв в межах наданих повноважень, в порядок та спосіб, визначені діючим законодавством.
Враховуючи зазначене, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість позовних вимог.
Відтак, доводи апеляційної скарги не спростовують позицію суду першої інстанції та апеляційним судом не приймаються, оскільки є необґрунтованими.
Таким чином, вірним є висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні даного адміністративного позову.
Отже при винесенні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування.
За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 246, 272, 286, 308, 315, 316, 321 КАС України суд,
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Укргазпромполіс» - залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 червня 2022 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.
Повний текст рішення виготовлено 13 грудня 2022 року.
Головуючий суддя: В.В. Файдюк
Судді: Є.І. Мєзєнцев
Я.М. Собків