П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
14 грудня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/25852/21
Головуючий в 1 інстанції: Скупінська О.В.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Коваля М.П.,
суддів - Кравця О.О.,
- Зуєвої Л.Є.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2022 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Роздільнянської міської ради Одеської області про визнання неправомірними дій щодо не застосування заходів контролю за додержанням вимог у сфері поводження з побутовими відходами,-
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Роздільнянської міської ради Одеської області про визнання неправомірними дій щодо не застосування заходів контролю за додержанням вимог у сфері поводження з побутовими відходами.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28 березня 2022 року адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено частково. Визнано протиправними дії Виконавчого комітету Роздільнянської міської ради Одеської області щодо неповного розгляду заяви ОСОБА_1 від 18.05.2021 року. Зобов'язано Виконавчий комітет Роздільнянської міської ради Одеської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.05.2021 та провести перевірку фактів, що повідомлені в зазначеній заяві з урахуванням висновків суду, що викладені у рішенні по даній справі. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з виконавчого комітету Роздільнянської міської ради Одеської області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 908,00 грн.
04 липня 2022 року Одеським окружним адміністративним судом стягувачу - ОСОБА_1 , видано виконавчий лист по справі №420/25852/21 про стягнення з виконавчого комітету Роздільнянської міської ради Одеської області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 908,00 грн.
02 вересня 2022 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про заміну боржника у виконавчому листі щодо стягнення з виконавчого комітету Роздільнянської міської ради Одеської області на користь ОСОБА_2 витрати зі сплати судового збору у розмірі 908,00 грн на Роздільнянську міську раду Одеської області.
Вказана заява ОСОБА_1 обґрунтована тим, що 25 серпня 2022 року своїм листом за № 02-17-10/833 Управління Державної казначейської служби України у Роздільнянському районі Одеської області повернуло їй виконавчий лист без виконання з огляду на те, що боржник фактично не обслуговується органом казначейської служби, оскільки про нього відсутня iнформацiя в мережі установ та організацій, що отримують фінансування з державного та місцевих бюджетів. У вказаному листі також було звернуто увагу про необхідність внесення відповідних змін до виконавчого документа з метою виконання рішення суду. У вересні 2022 року ОСОБА_1 усно звернулася до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області за вiдповiдними роз'ясненнями, де їй пояснили, що виконавчий комітет Роздільнянської міської ради Одеської області дійсно не має рахунків в органах казначейства. Водночас, сама Роздільнянська міська рада Одеської області (код ЄДРПОУ: 33356925) такі рахунки має.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2022 було відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 02.09.2022 про зміну сторони боржника у виконавчому документі у справі № 420/25852/21. При цьому суд виходив з того, що Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845, регламентовано процедуру стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, зокрема алгоритм дій у разі невизначення рахунків, з яких проводиться безспірне списання коштів. У свою чергу, рішення, дії чи бездіяльність органів Казначейства під час виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів можуть бути оскаржені окремо у судовому порядку. Суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення її заяви від 02.09.2022, оскільки Роздільнянська міська рада Одеської області не є правонаступником виконавчого комітету Роздільнянської міської ради Одеської області і не може ним бути, з огляду на природу та мету її створення, основних завдань функціонування. Крім того, ОСОБА_1 не надала суду доказів звернення до органів виконавчої служби згідно з п.29 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників.
12 жовтня 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про заміну сторони боржника у виконавчому документі (вх.№31742/22) з проханням замінити боржника у виконавчому листі щодо стягнення з виконавчого комітету Роздільнянської міської ради Одеської області на користь ОСОБА_2 витрати зі сплати судового збору у розмірі 908,00 грн на Роздільнянську міську раду Одеської області. При цьому, ОСОБА_1 зазначила, що вона звернулась до Роздільнянського відділу ДВС, який 22 вересня 2022 року повернув виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання з підстав того, що виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю. Таким чином, усі можливі способи реального виконання судового рішення в частині стягнення судового збору заявником були вчинені, але ні органи казначейства, ні державна виконавча служба так і не можуть виконати його з наведених мотивів.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2022 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 (вх.. № 31742/22 від 12.10.2022) про зміну сторони боржника у виконавчому документі у справі № 420/25852/21 відмовлено.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернулась до П'ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, тому просить суд скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та направити справу для подальшого розгляду до Одеського окружного адміністративного суду на підставі статті 320 КАС України.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій. спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Апелянт вказує, що виконавчий комітет та міська рада є взаємопов'язаними суб'єктами, які виконують єдину функцію з реалізації державної влади на місцях, а відтак заміна одного із вказаних суб'єктів на іншого є номінальною дією та сприятиме реальному виконанню судового рішення і не призведе до порушення публічного інтересу. Крім того, апелянт звертає увагу на наявну судову практику, де за відсутності коштів та казначейських рахунків, боржника (міську раду) було замінено на його правонаступника (виконавчий комітет).
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції виходив з того, що нормами Кодексу адміністративного судочинства України не передбачена можливість заміни боржника у виконавчому провадженні на підставі лише того, що у діючого божника відсутні кошти для розрахунку.
Вирішуючи дану справу в апеляційній інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Статтею 52 КАС України закріплені положення стосовно процесуального правонаступництва та указано, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
За приписами частин першої 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина четверта статті 379 КАС України).
За приписами статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частин першої, другої статті 15 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII) сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
Частиною п'ятою статті 15 Закону № 1404-VIII встановлено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Відповідно до частини 1,2 статті 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.
Крім того, ч. 1 ст. 22 Бюджетного кодексу України закріплено, що для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів.
Згідно рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 березня 2022 року , яке набрало законної сили, стягнуто на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 908,00 грн. саме з виконавчого комітету Роздільнянської міської ради Одеської області, який приймав участь у справі, за рахунок його бюджетних асигнувань.
Поряд з цим, згідно положень статті 71 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Роздільнянська міська рада Одеської області та її виконавчий комітет самостійно відповідають за своїми зобов'язаннями.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що Роздільнянська міська рада Одеської області та її виконавчий комітет є різними юридичними особами і мають різні повноваження та функції.
Виходячи з системного аналізу Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» міська рада та її виконавчий комітет є різними юридичними особами та наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.
При цьому колегія суддів враховує висновки щодо застосування норм права, викладені зокрема у постанові Верховного Суду від 16 липня 2020 року (справа №130/2176/17), які відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 КАС України, підлягають врахуванню судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що нормами КАС України не передбачена можливість заміни боржника у виконавчому провадженні на підставі лише того, що у діючого божника відсутні кошти для розрахунку. Апеляційний суд вважає, що у межах спірних правовідносин публічного правонаступництва не відбулось, що виключає можливість заміни боржника у виконавчому листі.
При цьому, колегія суддів звертає увагу апелянта, що Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" не передбачено такого винятку для поширення його дії на виконання судового рішення про стягнення грошових коштів, боржником за яким є державний орган, як відсутність відкритих в органі казначейства відповідних рахунків боржника. Не передбачено такого винятку й іншим діючим законодавством України. Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 25.06.2018 у справі № 910/12226/16 та від 03.07.2018 у справі № 910/13057/16, від 21.07.2021 у справі №910/6471/19.
Враховуючи викладене, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, яким повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 292, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2022 року - залишити без задоволення.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2022 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Роздільнянської міської ради Одеської області про визнання неправомірними дій щодо не застосування заходів контролю за додержанням вимог у сфері поводження з побутовими відходами - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.
Головуючий суддя: М. П. Коваль
Суддя: О.О. Кравець
Суддя: Л.Є. Зуєва