П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
13 грудня 2022 р. Категорія 106030000м.ОдесаСправа № 815/2048/18
Головуючий в 1 інстанції: Кравченко М.М.
час і місце ухвалення: письмове провадження,
м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Семенюка Г.В.
суддів: Домусчі С.Д. , Шляхтицького О.І.
розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П'ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2022 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання незаконними та скасування наказів від 13.03.2018 року № 718 в частині та від 29.03.2018 року № 445 о/с в частині, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
встановиВ:
Позивач, звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання незаконними та скасування наказів від 13.03.2018 року № 718 в частині та від 29.03.2018 року № 445 о/с в частині, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, мотивуючи його тим, що 16.01.2018 року в рамках кримінального провадження № 42017160000001577 від 16.11.2018 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України. За вказаним фактом було призначене проведення службового розслідування, за наслідками якого було видано наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області № 718 від 13.03.2018 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників поліції Арцизького ВП та СУ ГУНП в Одеській області» в частині накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції заступника начальника відділу поліції - начальника слідчого відділення Арцизького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області капітана поліції ОСОБА_1 . На підставі наказу Головного управління Національної поліції в Одеської області від 13.03.2018 року № 718 було видано наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області «По особовому складу» № 445 о/с від 29.03.2018 року про звільнення зі служби капітана поліції ОСОБА_1 (0042808), заступника начальника відділу поліції - начальника слідчого відділення Арцизького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області на підставі п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення). Своє звільнення зі служби в поліції позивач вважає протиправним.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2022 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання незаконними та скасування наказів від 13.03.2018 року № 718 в частині та від 29.03.2018 року № 445 о/с в частині, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовлено повністю.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції не врахував, що за відсутності наказу керівника ГУНП в Одеській області про продовження службового розслідування, здійснення такого розслідування після 15.02.2018р., складання висновку від 23.02.2018р. є незаконними, а накази відповідача за наслідками такого службового розслідування є протиправними. Крім того, апелянт стверджує, що висновок службового розслідування про вступ у неділові стосунки з ОСОБА_2 , вимагання та отримання неправомірної вигоди, зроблений без достатніх на те підстав. Так із змісту повідомлення про підозру від 16 січня 2018 року вбачається, що кримінальне провадження внесено 16 листопада 2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017160000001577, а нібито телефонна розмова між ним та вказаною особою, під час якої було висловлено пропозицію надати неправомірну вигоду, відбулась 27 листопада 2017 року.
На підставі ст. 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в Головному управлінні Національної поліції в Одеській області, перед звільненням займав посаду заступника начальника відділу поліції - начальника слідчого відділення Арцизького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області.
До Головного управління Національної поліції в Одеській області надійшла інформація про те, що працівниками прокуратури Одеської області спільно з працівниками УСБУ в Одеській області та Одеського управління ДВБ Національної поліції України в рамках кримінального провадження № 42017160000001577 від 16.11.2017 за ч.3 ст.368 КК України був затриманий заступник начальника відділу поліції - начальник слідчого відділення Арцизького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області капітан поліції ОСОБА_1 .
15.01.2018 року наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області № 104 було призначено службове розслідування за вказаним фактом.
16.01.2018 року капітану поліції ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.
17.01.2018 року ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси капітану поліції ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (з правом внесення застави).
02.02.2018 року наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області № 310 було відсторонено від займаної посади заступника начальника відділу поліції - начальника слідчого відділення Арцизького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області капітана поліції ОСОБА_1 строком на два місяці з 17.01.2018 року.
В ході службового розслідування також було перевірено організацію роботи слідчого відділення Арцизького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області.
За результатами проведення службового розслідування було складено висновок від 23.02.2018 року службового розслідування, яким крім іншого, за грубі порушення вимог ч.1 ст.8 та п.п.1, 2 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги поліцейського, ст.39 КПК України, ст.ст.7, 8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV, підпунктів 5, 10, 11, 13 пункту 4 розділу 5 Положення про органи досудового розслідування Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 06.07.2017 № 570, підпунктів 6, 7, 23 пункту 5 розділу IV Інструкції з організації діяльності органів досудового розслідування Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 06.07.2017 № 570, за безвідповідальне відношення до виконання службових обов'язків, що виразилось у вступі у неділові стосунки з ОСОБА_2 , вимаганні та отриманні від останнього неправомірної вигоди за непритягнення гр. ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності, що в подальшому призвело до звернення останнього до прокуратури, внесення відомостей до ЄРДР, оголошення підозри про вчинення кримінального правопорушення, що набуло суспільного резонансу та негативно вплинуло на формування громадської думки щодо стану правопорядку та діяльності Національної поліції України, рівня довіри населення до поліції, не заслуховуванні на оперативних нарадах звітів працівників слідчого відділення та інших працівників підрозділу поліції питань виявлення та розслідування кримінальних правопорушень, не наданні у кримінальних провадженнях про тяжкі та особливо тяжкі злочини письмових вказівок, не проведенні заслуховувань слідчих, інших службових осіб, уповноважених на проведення досудового розслідування з питань розслідування кримінальних правопорушень, не веденні обліку результатів оглядів місць подій, застосуванні при цьому науково-технічних засобів, не здійсненні постійного контролю досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях, не веденні обліків роботи відповідно до переліку справ та журналів, обов'язкових для ведення в слідчих відділеннях, відповідно до ст.2, п.8 ст.12, ст.13 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, рекомендовано накласти дисциплінарне стягнення на заступника начальника відділу поліції - начальника слідчого відділення Арцизького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області капітана поліції ОСОБА_1 у вигляді звільнення зі служби в поліції.
На підставі вказаного висновку 13.03.2018 року Головним управлінням Національної поліції в Одеській області було видано наказ № 718 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників поліції Арцизького ВП та СУ ГУНП в Одеській області», яким крім іншого за грубі порушення вимог ч.1 ст.8 та п.п.1, 2 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги поліцейського, ст.39 КПК України, ст.ст.7, 8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV, підпунктів 5, 10, 11, 13 пункту 4 розділу 5 Положення про органи досудового розслідування Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 06.07.2017 № 570, підпунктів 6, 7, 23 пункту 5 розділу IV Інструкції з організації діяльності органів досудового розслідування Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 06.07.2017 № 570, безвідповідальне відношення до виконання службових обов'язків, що виразилось у вступі у неділові стосунки з ОСОБА_2 , вимаганні та отриманні від останнього неправомірної вигоди за непритягнення гр. ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності, що в подальшому призвело до звернення останнього до прокуратури, внесення відомостей до ЄРДР, оголошення підозри про вчинення кримінального правопорушення, що набуло суспільного резонансу та негативно вплинуло на формування громадської думки щодо стану правопорядку та діяльності Національної поліції України, рівня довіри населення до поліції, не заслуховуванні на оперативних нарадах звітів працівників слідчого відділення та інших працівників підрозділу поліції питань виявлення та розслідування кримінальних правопорушень, не наданні у кримінальних провадженнях про тяжкі та особливо тяжкі злочини письмових вказівок, не проведенні заслуховувань слідчих, інших службових осіб, уповноважених на проведення досудового розслідування з питань розслідування кримінальних правопорушень, не веденні обліку результатів оглядів місць подій, застосуванні при цьому науково-технічних засобів, не здійсненні постійного контролю досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях, не веденні обліків роботи відповідно до переліку справ та журналів, обов'язкових для ведення в слідчих відділеннях, відповідно до ст.2, п.8 ст.12, ст.13 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції на заступника начальника відділу поліції - начальника слідчого відділення Арцизького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області капітана поліції ОСОБА_1 .
Наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області «По особовому складу» № 445 о/с від 29.03.2018 року на підставі п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» капітана поліції ОСОБА_1 (0042808), заступника начальника відділу поліції - начальника слідчого відділення Арцизького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області з 09.04.2018 року було звільнено зі служби в поліції.
Не погоджуючись з наказами від 13.03.2018 року № 718 в частині та від 29.03.2018 року № 445 о/с в частині, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи в задоволені позову суд першої інстанції зазначив, що оскільки на позивача правомірно накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, тому відсутні підстави для поновлення його на службі в органах Національної поліції України та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду погоджується з означеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України від 02.07.2015 № 580-VIII "Про Національну поліцію".
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України “Про Національну поліцію”, поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Згідно з п.п.1-2 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Відповідно до ч.ч.1-2 ст.19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом, що затверджується законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Згідно з ч.1 ст.1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 року № 3460-ІV, службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України. Службова дисципліна в органах внутрішніх справ досягається: створенням належних умов проходження служби особами рядового і начальницького складу; набуттям високого рівня професіоналізму; забезпеченням гласності та об'єктивності під час проведення оцінки результатів службової діяльності; дотриманням законності і статутного порядку; повсякденною вимогливістю начальників до підлеглих, постійною турботою про них, виявленням поваги до їх особистої гідності; вихованням в осіб рядового і начальницького складу високих моральних і ділових якостей; забезпеченням соціальної справедливості та високого рівня соціально-правового захисту; умілим поєднанням і правильним застосуванням заходів переконання, примусу, дисциплінарного та громадського впливу; належним виконанням умов контракту про проходження служби.
Відповідно до ст.2 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Згідно з ч.ч.1-2 ст.5 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Відповідно до ст.7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку. У разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.
Згідно з ст.8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України начальник несе персональну відповідальність за стан службової дисципліни і повинен постійно його контролювати. Начальник зобов'язаний бути прикладом у дотриманні законності, службової дисципліни, бездоганному виконанні вимог Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів, наказів, норм моралі, професійної та службової етики, розвивати і підтримувати в підлеглих свідоме ставлення до виконання службових обов'язків, честь і гідність, заохочувати розумну ініціативу, самостійність, старанність у службі, уміло застосовувати заходи дисциплінарного впливу. Особливу увагу начальник повинен приділяти вивченню індивідуальних якостей підлеглих, дотриманню статутних відносин між ними, створенню здорового морально-психологічного клімату в колективі, його згуртуванню, своєчасному запобіганню порушенням службової дисципліни та виявленню причин їх учинення, формуванню нетерпимого ставлення до порушників, враховуючи при цьому думку колективу та громадськості. Начальник зобов'язаний попередити про неприпустимість порушення службової дисципліни, а в разі вчинення підлеглим таких діянь за необхідності накласти на винного дисциплінарне стягнення або порушити клопотання про накладення стягнення старшим прямим начальником. Старші за званням та посадою в усіх випадках зобов'язані вимагати від молодших дотримання службової дисципліни, зокрема, правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету.
Відповідно до п.8 ч.1 ст.12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень, крім інших, звільнення з органів внутрішніх справ.
Згідно з ч.ч.1-6 ст.14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць. Забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими порушника, а також особам - співучасникам проступку або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника порушника. Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.
Відповідно до ч.10 та ч.15 ст.14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
Згідно з ст.16 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику. У разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладено, якщо з дня вчинення проступку минуло більше півроку. У цей період не включається строк проведення службового розслідування або кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Інструкція про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затверджена Наказом МВС України від 12.03.2013 року № 230 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02.04.2013 року за № 541/23073, визначає порядок проведення службового розслідування стосовно особи (осіб) рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у разі надходження до органів та підрозділів внутрішніх справ України, навчальних закладів та науково-дослідних установ системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про вчинення нею (ними) дій, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення, а також компетенцію структурних підрозділів та посадових осіб органів внутрішніх справ України (далі - ОВС) при його проведенні.
Відповідно до п.2.1 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої Наказом МВС України від 12.03.2013 року № 230 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2013 року за № 541/23073, підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.
Згідно з п.5.4 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої Наказом МВС України від 12.03.2013 року № 230 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2013 року за № 541/23073, якщо вину особи РНС повністю доведено, начальник приймає рішення про її притягнення до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Оголошувати дисциплінарне стягнення особі начальницького складу в присутності його підлеглих заборонено. Зміст наказу доводиться до відома особи РНС, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу. Особа РНС, стосовно якої проводилось службове розслідування, має право оскаржити рішення щодо накладення на нього дисциплінарного стягнення у порядку, визначеному законодавством України.
Відповідно до п.8.1 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої Наказом МВС України від 12.03.2013 року № 230 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2013 року за № 541/23073, підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин.
Згідно з п.п.8.2-8.4 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої Наказом МВС України від 12.03.2013 року № 230 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2013 року за № 541/23073, у вступній частині висновку службового розслідування викладаються:посада, звання, прізвище, ініціали службової особи (осіб), яка (і) проводила (и) службове розслідування; підстави для проведення службового розслідування. В описовій частині висновку службового розслідування викладаються встановлені при проведенні службового розслідування відомості про: обставини, за яких особа (особи) РНС скоїла (и) дисциплінарний проступок або які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі; час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; посаду, звання, прізвище, ім'я та по батькові, персональні дані (дата та місце народження, освіта, період служби в органах внутрішніх справ і на займаній посаді - з дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних»), характеристику особи (зокрема, про наявність або відсутність у неї діючих дисциплінарних стягнень), винної в учиненні дисциплінарного проступку, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли вказаним обставинам; наявність причинного зв'язку між неправомірними діяннями особи РНС та їх наслідками; умови, що передували скоєнню дисциплінарного проступку або спонукали до цього; вимоги законодавства або посадові обов'язки, які було порушено; наявність вини особи (осіб) РНС, обставини, що пом'якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, а також ставлення до скоєного. Також в описовій частині зазначаються відомості про залучення фахівців та дані про них, висвітлюються подані ними результати. При проведенні службових розслідувань за фактами витоку секретної інформації зазначаються форма допуску до робіт, пов'язаних з державною таємницею, особи РНС, стосовно якої проводиться службове розслідування, або осіб, дані яких вказуються у висновку службового розслідування, а також номер, дата наказу про надання доступу до секретної інформації та найменування органу, який видав цей наказ. У резолютивній частині висновку службового розслідування виконавцем (комісією) зазначаються: підтвердилися чи спростувалися відомості, які стали підставою для його призначення; пропозиції щодо закінчення службового розслідування, застосування до осіб РНС конкретних заохочень або дисциплінарних стягнень, кваліфікації отриманих тілесних ушкоджень, обставин загибелі (смерті) осіб РНС, списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про направлення матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством; запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування. У разі відсутності в начальника, який призначив службове розслідування, повноважень щодо накладення дисциплінарного стягнення в резолютивній частині висновку повинно міститися клопотання до старшого прямого начальника, який наділений відповідним правом, про накладення на особу РНС того чи іншого виду дисциплінарного стягнення.
Відповідно до п.1 розділу І Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 року № 1179, ці Правила є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки й порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей. Ці правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України. Дотримання вимог цих Правил є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.
Згідно з абз.1, 2, 5 п.1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятим: відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства У країни обмежень, пов'язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законам України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції» та іншими актам законодавства України.
Правила етичної поведінки поліцейських вимагають від кожного співробітника суворо та неухильно дотримуватись Конституції України, законів України, виконання вимог статутів, нормативних актів Міністерства внутрішніх справ України, працівник поліції має бути прикладом безумовного дотримання вимог законів та службової дисципліни в професійній діяльності.
Одним із принципів етики працівників Національної поліції є гідна поведінка, що охоплює повагу до гідності інших осіб, ввічливість та дотримання високої культури спілкування, доброзичливість і запобігання виникненню конфліктів, недопущення дій і вчинків, які можуть зашкодити роботі чи негативно вплинути на репутацію працівників Національної поліції. Поведінка працівника Національної поліції завжди й за будь-яких обставин має бути бездоганною, відповідати високим стандартам професіоналізму й морально-етичним принципам.
Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 07 березня 2019 року (справа № 819/736/18), в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Питання про наявність підстав для накладення на працівника поліції дисциплінарного стягнення з'ясовується під час службового розслідування. Правова оцінка правильності рішення про притягнення працівника поліції до дисциплінарної відповідальності повинна фокусуватися насамперед на тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, установлені Конституцією України та законами України, чи дійсно в діях працівника поліції є встановлені законом підстави для застосування до нього дисциплінарного стягнення.
В основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими нормативними актами передбачені.
Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожного працівника поліції, зокрема дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.
З тексту Присяги поліцейського, неухильне дотримання якої закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.
Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Присяга поліцейського передбачає зобов'язання виконувати обов'язки сумлінно.
Тобто, порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов'язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов'язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.
Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 05.03.2020 року у справі № 815/4478/16.
Наявність чи відсутність в діях поліцейського складу дисциплінарного проступку встановлюється за результатами проведеного службового розслідування.
Зі змісту наданих матеріалів вбачається, що 06.11.2017 о 06.42 год. до чергової частини Арцизького ВП ГУНП в Одеській області від оператора спецлінії « 102» надійшло повідомлення про те, що в АДРЕСА_1 , загорівся комбайн (ЖЄО Арцизького ВП № 2435).
Для перевірки вказаного повідомлення, старшим інспектором-черговим сектору реагування патрульної поліції № 4 Арцизького ВП ГУНП в Одеській області майором поліції ОСОБА_4 на місце події було направлено слідчо-оперативну групу у складі: старшого слідчого слідчого відділення Арцизького ВП ГУНП в Одеської області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 , страшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Арцизького ВП капітана поліції ОСОБА_6 та дільничного офіцера поліції сектору превенції цього ж ВП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 .
На місці події поліцейськими встановлено, що 06.11.2017 приблизно о 06.00 год. невстановлена особа проникла на територію фермерського господарства «Джондір - Б», розташованого в м. Арцизі, вул. Бондарєва, 25 А, що належить ОСОБА_8 , де шляхом підпалу, пошкодили комбайн «Джон Дір S660», чим заподіяли збитків на суму 5 млн. гривень.
06.11.2017 року старшим лейтенантом поліції ОСОБА_5 відомості за вказаним фактом були внесені до ЄРДР за № 12017160220000607 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України. Разом з цим, ОСОБА_5 було доручено проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні. Того ж, ОСОБА_5 в рамках кримінального провадження № 12017160220000607 було допитано заявника - ОСОБА_8 та його найманого працівника - гр. ОСОБА_9 . В Ході допиту останні вказали, що у вчиненні підпалу комбайна «Джон Дір S660» вони підозрюють мешканця м. Одеси - гр. ОСОБА_3 , який є конкурентом потерпілого.
У висновку службового розслідування зазначено, що капітан поліції ОСОБА_1 , який був обізнаний про обставини та хід розслідування вказаного кримінального провадження, в порушення вимог підпунктів 1, 2 пункту 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», посадових обов'язків, статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, вступив з гр. ОСОБА_2 у неділові стосунки, пов'язані з вимаганням та отриманням неправомірної вигоди за закриття кримінального провадження. Капітан поліції ОСОБА_1 неодноразово під час телефонних розмов з представником ОСОБА_3 - ОСОБА_2 , у разі платоспроможності останнього, пропонував закриття кримінального провадження № 12017160220000607 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України, де ОСОБА_3 нібито обґрунтовано підозрюється.
16.11.2017 року прокуратурою Одеської області були внесені відомості до ЄРДР за № 42017160000001577 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.
В ході проведення досудового розслідування по вказаному кримінальному провадженню встановлено, що 04.12.2017 у м. Арцизі Одеської області під час зустрічі з представником ОСОБА_3 - Венедіктовим С.В. капітан поліції ОСОБА_1 почав вимагати від нього неправомірну вигоду в розмірі 2000 доларів США за непритягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності.
27.12.2017 року о 14.00 год. ОСОБА_2 за попередньою домовленістю з ОСОБА_1 , під час чергової зустрічі, яка відбулась біля адміністративної будівлі Арцизького ВП ГУНП, розташованої в м. Арцизі, вул. Соборна, 29, передав ОСОБА_1 частину неправомірної вигоди у сумі 500 доларів США за закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_3
15.01.2018 року о 12.30 год. ОСОБА_2 за попередньою домовленістю з ОСОБА_1 прибув до кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в АДРЕСА_2 , де в приміщенні кафе отримав від нього останню частину неправомірної вигоди у сумі 1500 доларів США.
15.01.2018 року працівниками прокуратури Одеської області, УСБУ в Одеській області та Одеського управління ДВБ НП України, які діяли в рамках кримінального провадження № 42017160000001577, було затримано в порядку статті 208 КПК України капітана поліції ОСОБА_1 .
Також, під час проведення службового розслідування було встановлено, що капітан поліції ОСОБА_1 в порушення вимог ст.39 КПК України та ст.7, 8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України самоусунувся від виконання службових обов'язків як керівник органу досудового розслідування та повсякденний жорсткий контроль за підлеглими не здійснював, належним чином роботу слідчого відділення не організував, про що свідчать виявлені недоліки та прорахунки в роботі.
Згідно з вимогами ст.39 КПК України керівник органу досудового розслідування організовує досудове розслідування. Керівник органу досудового розслідування уповноважений: 1) визначати слідчого (слідчих), який здійснюватиме досудове розслідування, а у випадках здійснення досудового розслідування слідчою групою - визначати старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих; 2) відсторонювати слідчого від проведення досудового розслідування вмотивованою постановою за ініціативою прокурора або з власної ініціативи з наступним повідомленням прокурора та призначати іншого слідчого за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, для його відводу або у разі неефективного досудового розслідування; 3) ознайомлюватися з матеріалами досудового розслідування, давати слідчому письмові вказівки, які не можуть суперечити рішенням та вказівкам прокурора; 4) вживати заходів щодо усунення порушень вимог законодавства у випадку їх допущення слідчим; 5) погоджувати проведення слідчих (розшукових) дій та продовжувати строк їх проведення у випадках, передбачених цим Кодексом; 6) здійснювати досудове розслідування, користуючись при цьому повноваженнями слідчого; 7) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом. Керівник органу досудового розслідування зобов'язаний виконувати доручення та вказівки прокурора, які даються у письмовій формі. Невиконання керівником органу досудового розслідування законних вказівок та доручень прокурора, наданих у порядку, передбаченому цим Кодексом, тягне за собою передбачену законом відповідальність.
Так, капітаном поліції ОСОБА_1 в порушення підпунктів 5, 10, 11, 13 пункту 4 розділу 5 Положення про органи досудового розслідування Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 06.07.2017 № 570, не заслуховувались на оперативних нарадах звіти працівників слідчого відділення та інших працівників підрозділу поліції з витань виявлення та розслідування кримінальних правопорушень (не рідше двох разів на тиждень), про що свідчить відсутність протоколів вказаної оперативної наради; не вирішувались питання про створення слідчих груп для розслідування найбільш складних кримінальних правопорушень. У кримінальних провадженнях про тяжкі та особливо тяжкі злочини, в яких у 10-денний строк після внесення слідчим відомостей до ЄРДР не складено повідомлення про підозру, не надано жодної письмової вказівки. Заслуховування слідчих, інших службових осіб, уповноважених на проведення досудового розслідування з питань розслідування кримінальних правопорушень, не проводилися взагалі.
Відповідно до пп.пп.5, 10, 11, 13 п.4 розділу 5 Положення про органи досудового розслідування Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 06.07.2017 № 570, начальник слідчого відділу територіального (відокремленого) підрозділу Національної поліції України, крім повноважень, передбачених КПК України: заслуховує на оперативних нарадах звіти працівників слідчого відділу та інших працівників територіального (відокремленого) підрозділу поліції з питань виявлення та розслідування кримінальних правопорушень (не рідше двох разів на тиждень), уживає заходів щодо усунення недоліків на цьому напрямі діяльності; своєчасно вирішує питання про створення слідчих груп для розслідування найбільш складних кримінальних правопорушень; вивчає кримінальні провадження про тяжкі та особливо тяжкі злочини, в яких у 10-денний строк після внесення слідчим відомостей до ЄРДР не складено письмове повідомлення про підозру; за результатами надає слідчому письмові вказівки, які не можуть суперечити рішенням та вказівкам прокурора, контролює їх виконання; заслуховує слідчих, інших службових осіб, уповноважених на проведення досудового розслідування, з питань розслідування кримінальних правопорушень.
Крім того, в порушення підпунктів 6, 7, 23 пункту 5 розділу IV Інструкції з організації діяльності органів досудового розслідування Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 06.07.2017 № 570, облік результатів оглядів місць подій та застосування при цьому науково-технічних засобів не вівся, в результаті чого, огляди місць подій проводяться не якісно, сліди злочину в повній мірі не відображаються в протоколі.
Згідно з пп.пп.6, 7, 23 п.5 розділу 4 Інструкції з організації діяльності органів досудового розслідування Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 06.07.2017 № 570, начальник слідчого відділу (відділення) є відповідальним за стан слідчої роботи в територіальному підрозділі поліції. Крім повноважень, визначених кримінальним процесуальним законодавством, начальник слідчого відділу (відділення) зобов'язаний: забезпечувати постійний контроль за досудовим розслідуванням у кожному кримінальному провадженні, належним плануванням роботи в кримінальних провадженнях, дотриманням слідчими процесуальних строків; своєчасно вирішувати питання про створення слідчих груп для розслідування найбільш складних кримінальних правопорушень; з метою забезпечення повсякденного контролю за діяльністю слідчих вести облік роботи відповідно до переліку справ та журналів, обов'язкових для ведення в слідчих управліннях, відділах, відділеннях.
Як вказує відповідач, в ході службового розслідування ОСОБА_1 від надання пояснень відмовився, посилаючись на ст.69 Конституції України. А вказана надзвичайна подія стала можливою внаслідок низьких морально-ділових якостей капітана поліції ОСОБА_1 , грубого порушення ним вимог ч.1, ст.8 та п.п.1, 2 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги поліцейського, ст.39 КПК України, ст.ст.7, 8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV, підпунктів 5, 10, 11, 13 пункту 4 розділу 5 Положення про органи досудового розслідування Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 06.07.2017 № 570, підпунктів 6, 7, 23 пункту 5 розділу IV Інструкції з організації діяльності органів досудового розслідування Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 06.07.2017 № 570.
За результатами проведення службового розслідування відомості, що стали підставою для проведення службового розслідування визнано такими, що підтвердилися та 23.02.2018 начальником Головного управління Національної поліції в Одеській області було затверджено висновок службового розслідування, проведеного за фактом надзвичайної події за участю заступника начальника відділу поліції - начальника слідчого відділення Арцизького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області капітана поліції ОСОБА_1 .
З урахуванням зазначеного, дисциплінарною комісією враховано характер проступку капітана поліції ОСОБА_1 , обставини, за яких він був вчинений, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність та попередню поведінку вказаного поліцейського. Під час проведення службового розслідування обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність капітана поліції ОСОБА_1 , не було встановлено. Своїм вчинком, пов'язаним із вступом у неділові стосунки, капітан поліції ОСОБА_1 дискредитував звання поліцейського.
Слід зазначити, що законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейського, що пов'язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку. В свою чергу, недотримання поліцейським вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.
Виходячи з правового регулювання спірних відносин, позивач, у силу своїх службових обов'язків, зобов'язаний не допускати зв'язків, що ганьблять звання працівника поліції або підривають авторитет поліції, інших відносин, які носять корисливий або протиправний характер.
Дискредитація за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет органів державної влади та їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.
Вчинки, що дискредитують поліцейських та власне органи Національної поліції України, пов'язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред'являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті.
Таким чином, з урахуванням зазначеного, висновки відповідача про порушення позивачем вимог ч.1 ст.8 та п.п.1, 2 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги поліцейського, ст.39 КПК України, ст.ст.7, 8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV, підпунктів 5, 10, 11, 13 пункту 4 розділу 5 Положення про органи досудового розслідування Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 06.07.2017 № 570, підпунктів 6, 7, 23 пункту 5 розділу IV Інструкції з організації діяльності органів досудового розслідування Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 06.07.2017 № 570, є повністю обґрунтованими.
Суд погоджується з відповідачем, що вказані обставини набули суспільного резонансу та негативно вплинули на формування суспільної думки відносно органів поліції, а порушення службової дисципліни при виконанні службових обов'язків заступником начальника відділу поліції - начальником слідчого відділення Арцизького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області капітаном поліції ОСОБА_1 заслуговує на притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення є правомірним і пропорційним. Дисциплінарний проступок позивача виявився у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред'являються до професійно-етичних якостей поліцейських.
Відсутність вироку суду про визнання винним у інкримінованому кримінальному правопорушенні не є підставою для скасування спірних наказів, оскільки позивача звільнено не за вчинення злочину, а за порушення службової дисципліни. Зокрема в наказі про звільнення вказаний пункт 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», а не пункт 10 цієї норми.
Законодавець розрізняє окремі види юридичної відповідальності поліцейського за вчинення протиправних діянь, зокрема, у розрізі кримінально-правого та дисциплінарно-правового аспектів.
Кримінальна відповідальність поліцейського настає у випадках вчинення ним кримінального правопорушення, а порядок застосування такого виду юридичної відповідальності визначено Кримінальним процесуальним кодексом України.
Натомість, як визначено частиною 2 статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом, що затверджується законом.
Дисциплінарна та кримінальна відповідальність поліцейського є окремими видами юридичної відповідальності, порядок та підстави притягнення поліцейських до конкретного виду юридичної відповідальності здійснюється за окремими процедурами, урегульованими різними нормативно-правовими актами.
Поняття «службова дисципліна» містить в собі не лише обов'язок особи належним чином виконувати свої службові обов'язки, а й обов'язок дотримуватися положень чинного законодавства України та Присяги працівника поліції.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 815/2443/16, від 04 грудня 2019 року у справі № 824/355/17-а, від 26 січня 2021 року у справі № 2140/1342/18, від 13 серпня 2020 року у справі № 817/3305/15, від 24 листопада 2020 року у справі № 2140/1341/18, від 15 квітня 2021 року у справі № 240/2677/20, від 10 червня 2021 року у справі № 420/241/20.
Колегія суддів вважає безпідставними посилання апелянта на те, що висновок службового розслідування про вступ у неділові стосунки з ОСОБА_2 , вимагання та отримання неправомірної вигоди, зроблений без достатніх на те підстав. Так із змісту повідомлення про підозру від 16 січня 2018 року вбачається, що кримінальне провадження внесено 16 листопада 2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017160000001577, а нібито телефонна розмова між позивчаем та вказаною особою, під час якої було висловлено пропозицію надати неправомірну вигоду, відбулась 27 листопада 2017 року, з огляду на таке.
За статтею 14 Дисциплінарного статуту, обставини дисциплінарного проступку підлягають з'ясуванню під час проведення службового розслідування і в разі підтвердження факту його вчинення на поліцейського повинно бути накладене дисциплінарне стягнення, у тому числі, шляхом його звільнення зі служби, що є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
З урахуванням положень частини 2 статті 5 Дисциплінарного статуту, притягнення працівника поліції до дисциплінарної відповідальності є самостійним юридичним наслідком, який настає у разі скоєння ним дисциплінарного проступку. Обставини, що передували притягненню особи до даного виду відповідальності, можуть потягнути за собою настання інших наслідків у вигляді адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, але, це не може слугувати підставою для звільнення працівника поліції саме від дисциплінарної відповідальності.
Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 18.04.2019 по справі №804/1831/16 та від 17 червня 2021 року по справі № 804/6242/17.
Однією із загальних рис дисциплінарної відповідальності, якою вона відрізняється від інших видів юридичної відповідальності, є можливість її застосування без рішення суду на підставі вчинення дисциплінарного проступку.
Аналіз співвідношення кримінальної та дисциплінарної відповідальності особи свідчить про те, що перша застосовується за діяння, котре є суспільно небезпечним, охоплюється положеннями Кримінального кодексу України, та за яке передбачено найбільш суворий захід державного примусу. На відміну від кримінальної відповідальності, дисциплінарна відрізняється тим, що підставою її застосування завжди є порушення встановленої організації праці або порушення загальновстановлених зобов'язань, які можуть бути передбачені службовими обов'язками суб'єкта проступку.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини не є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) притягнення до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися в контексті правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 06 жовтня 1982 року у справі «X. v. Austria» про неприйнятність заяви № 9295/81) чи таке провадження було закрите (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 07 жовтня 1987 року у справі «C. v. the United Kingdom» про неприйнятність заяви №11882/85). Більше того, гарантована пунктом 2 статті 6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення Європейського суду з прав людини від 11 лютого 2003 року у справі «Ringvold v. Norway», заява № 34964/97).
Отже, зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні й інші провадження, які згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції охоплюються поняттям спору щодо прав та обов'язків цивільного характеру.
Аналогічні правові висновки викладені в рішеннях Верховного Суду від 17 червня 2021 року по справі № 804/6242/17, від 22.01.2020 у справі №160/1750/19, від 06.02.2020 у справі №300/1406/19, від 22.10.2020 у справі № 826/3499/18, від 17.03.2020 у справі №818/235/17 а також в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №901/918/18, від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 тощо.
Таком чином, ГУНП в Одеській оболасті не визнавало винним ОСОБА_1 в кримінальному проваджені, а було звільнено за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби.
Суд апеляційної інстанції також не приймає до уваги посилання апелянта на те, що за відсутності наказу керівника ГУНП в Одеській області про продовження службового розслідування, здійснення такого розслідування після 15.02.2018р., складання висновку від 23.02.2018р. є незаконними, а накази відповідача за наслідками такого службового розслідування є протиправними, з огляду на наступне.
Відповідно до розділу V Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 12.03.2013 № 230 (далі - Інструкція) службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником.
У разі необхідності за мотивованим рапортом (доповідною запискою) виконавця або голови комісії визначений строк може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.
Початок службового розслідування визначається датою видання наказу про його призначення.
Завершення службового розслідування визначається датою затвердження начальником, який призначив службове розслідування, висновку за результатами службового розслідування (далі - висновок службового розслідування).
В матеріалах службового розслідування відносно ОСОБА_1 міститься доповідна записка начальника УКЗ ГУНП в Одеській області від 15.02.2018 року № 9/975 про продовження строку службового розслідування, яку було погоджено начальником ГУНП в Одеській області та накладено резолюцію «Доповідалось. Згоден».
Отже, посадовою особою ГУНП в Одеській області, яка проводила службове розслідування відносно ОСОБА_1 , було дотримано положення Інструкції в частині строків проведення службового розслідування.
Також, апелянт у своїй апеляційній скарзі зазначає, що не відповідають дійсності висновки про його самоусунення від виконання службових обовязків, як керівника органу досудового розслідування, та відсутності повсякденного жорсткого контролю за підлеглими, не здійснення, належним чином організації роботи слідчого відділення.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції враховує, що під час проведення службового розслідування слідчим управлінням ГУНП в Одеській області було здійснено перевірку слідчого відділення Арцизького ВП ГУНП в Одеській області, за результатми перевірки складено довідки, які були долучені до матеріалів службового розслідування та з яких вбачаються недоліки службової діяльності слідчого відділення Арцизького ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_1 .
Матеріалами справи підтверджено, що позивач був обізнаний щодо проведення службового розслідування, підстав його проведення та мав можливість надати необхідні пояснення.
Суд зазначає, що дисциплінарна комісія в межах наданих повноважень сама обирає вид дисциплінарного стягнення, враховуючі усі обставини, які мають та мали місце при вчиненні особою дисциплінарного проступку.
При цьому, будь-яких порушень з боку Головного управління Національної поліції в Одеській області під час проведення службового розслідування та прийняття спірних наказів в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та подальше звільнення зі служби в поліції під час розгляду справи судом виявлено не було.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування наказів від 13.03.2018 року № 718 в частині та від 29.03.2018 року № 445 о/с в частині, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу належним чином не обґрунтовані, не підтверджені наявними матеріалами справи та задоволенню не підлягають.
Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2022 року по справі № 815/2048/18, - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
суддя-доповідача Семенюк Г.В.
судді Домусчі С.Д. Шляхтицький О.І.