П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
13 грудня 2022 р. Категорія 106030000м.ОдесаСправа № 400/3364/22
Головуючий в 1 інстанції: Ярощук В.Г.
час і місце ухвалення: спрощене провадження,
м. Миколаїв
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Семенюка Г.В.
суддів: Домусчі С.Д. , Шляхтицького О.І.
розглянувши у письмового провадження у приміщенні П'ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2022 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
встановиВ:
Позивач, звернувся до суду з позовом до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України (далі відповідач) про визнання незаконними та скасування наказів відповідача від 12.03.2022 № 90 та від 12.03.2022 № 133 о/с, а також про поновлення на посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, мотивуючи його тим, що відповідач знав про фактичне його розташування з 24.02.2022 до 10.03.2022 на території Миколаївської області та тримав постійний зв'язок з позивачем; у його відповідних діях не вбачається тяжкого проступку, він жодним чином не уникав несення служби, він виконував свої службові обов'язки поза територією Чернігівської області в місті Миколаєві, де кожен день відбувалися бої; при проведенні службового розслідування йому не було забезпечено можливості надати пояснення; на момент притягнення його до дисциплінарної відповідальності за прогул він фактично не міг перебувати на території Чернігівської області у зв'язку з необхідністю прибуття до Прикарпатського центру первинної професійної підготовки «Академія поліції Прикарпатського факультету Національної академії внутрішніх справ».
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2022 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України від 12.03.2022 № 90 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частині застосування до рядового поліції ОСОБА_1 , оперуповноваженого відділу моніторингу та зонального контролю Чернігівського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. Визнано протиправним та скасовано наказ Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України від 12.03.2022 № 133 о/с «По особовому складу». Поновлено ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого відділу моніторингу та зонального контролю Чернігівського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України з 13.03.2022. Стягнуто з Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 125 186 (сто двадцять п'ять тисяч сто вісімдесят шість) гривень 00 копійок. Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого відділу моніторингу та зонального контролю Чернігівського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України та стягнення з Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць у розмірі 19 403 (дев'ятнадцять тисяч чотириста три) гривні 83 копійки. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000 (чотирьох тисяч) гривень 00 копійок.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, що у період з 24 лютого до 10 березня 2022 року позивач на службу не прибув без поважних причин, про підстави (причини) відсутності на службі керівництво Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України і Чернігівського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України не повідомив. За фактом не виходу його на службу керівництвом Чернігівського управління складено акти про відсутність позивача на службі (роботі) та під час проведення службового розслідування голова дисциплінарної комісії у присутності двох свідків з метою отримання пояснень від позивача щодо не виходу ним на службу здійснив дзвінки за номером телефону, яким користується позивач, але він на зв'язок не вийшов. Також, позивач вчинив умисні дії щодо порушення службової дисципліни, а саме: відсутність на службі без поважних причин та невиконанні посадових (функціональних) обов'язків; при цьому об'єктивних та непереборних підстав для уникнення вчинення таких порушень у позивача не існувало, ці порушення усвідомлювались ним та залежали від його волі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити з наступних підстав:
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до наказу Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України від 25.06.2021 № 192 о/с «По особовому складу» (а.с. 17, том 2) прийнято на службу в поліцію та призначено позивача оперуповноваженим відділу моніторингу та зонального контролю Чернігівського управління відповідача з 01.07.2021 року.
Згідно з наказом Національної академії внутрішніх справ МВС України від 20.09.2021 № 1020 «Про зарахування слухачами первинної професійної підготовки поліцейських, яких вперше прийнято на службу в поліції» (а.с. 18, том 2) позивача зараховано з 15.09.2021 слухачем первинної професійної підготовки поліцейських, яких вперше прийнято на службу до Національної поліції за індивідуальним планом без відриву від служби.
24.02.2022 російській війська здійснили широкомасштабне вторгнення на територію України, зокрема, безпосередньо на територію Чернігівської області.
Відповідно до статті 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб в Україні введено воєнний стан.
Згідно з наказом Національної академії внутрішніх справ МВС України від 24.02.2022 № 242 «Про відрахування слухачів первинної професійної підготовки поліцейських» (а.с. 19, том 2) наказано вважати позивача таким, який в період з 15.09.2021 до 24.02.2022 опанував професійну програму первинної професійної підготовки поліцейських за спеціалізацією «Кримінальна поліція», кваліфікація «Оперуповноважений», та відрахувати його у зв'язку із завершенням навчання.
У Висновку службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни працівниками Чернігівського управління капітаном ОСОБА_2 та рядовим поліції ОСОБА_1 від 12.03.2022 (далі Висновок службового розслідування від 12.03.2022) зазначено, що особовий склад відповідача та його територіальних управлінь переведений 24.02.2022 на посилений варіант несення служби (а.с. 45, том 2).
У позовній заяві позивач вказав на те, що 24.02.2022 було скликано нараду всіх працівників Чернігівського управління відповідача та повідомлено, що у зв'язку з пересуванням ворожої техніки по території Чернігівської області пропонується всім евакуювати близьких до більш спокійних населених пунктів (а.с. 68, том 1).
Разом з тим, у Висновку службового розслідування від 12.03.2022 зазначено, що позивача 24.02.2022 самовільно залишив місце несення служби та територію Чернігівської області з табельною вогнепальною зброєю на службовому автомобілі (а.с. 45, том 2).
У позовній заяві позивач стверджує, що 25.02.2022 він прибув до м. Миколаєва, проте виїхати у зворотному напрямку до м. Чернігова вже не було можливості у зв'язку з відсутністю палива та постійними обстрілами. Повідомивши про своє місце перебування, керівництво надало йому розпорядження прибути до Миколаївського управління відповідача для подальшого несення служби. 26.02.2022 позивач звернувся до заступника начальника Миколаївського управління відповідача з питанням видачі йому наказу про його відрядження або закріплення будь-яким іншим чином за Миколаївським управлінням, але йому було відмовлено у зв'язку з відсутністю такої можливості, бо Центральний апарат відповідача також евакуйовано (а.с. 68, том 1).
26.02.2022 позивач через месенджер «WhatsApp» повідомив про адресу свого місця перебування заступника начальника управління-начальника відділу Миколаївського управління відповідача підполковнику поліції ОСОБА_3 (а.с. 94, том 1).
Згідно з абзацами один і два пункту 1 наказу Національної поліції України від 10.03.2022 № 190 «Про деякі питання проходження служби поліцейськими на період дії воєнного стану» (а.с. 41-42, том 1) наказано поліцейським, які перебувають поза місцем несення служби, крім тих, що виконують службові завдання, протягом 1 доби прибути до найближчого органу поліції для реєстрації та постановки на облік, а саме: поліцейським, для яких проїзд у регіон місця проходження служби є неможливим у зв'язку з об'єктивними причинами (тимчасова окупація, повне зупинення транспортного сполучення).
Пунктом 2 вищезазначеного наказу встановлено, що на період дії воєнного стану підпорядкувати поліцейських, визначених пунктом 1 цього наказу, керівникам територіальних органів поліції, на території обслуговування яких перебувають указані поліцейські.
10.03.2022 позивач прибув до Миколаївського управління відповідача, де здав заступнику начальника управління начальнику відділу Миколаївського управління відповідача підполковнику поліції ОСОБА_3 свої службове посвідчення, спеціальний жетон поліцейського, табельну вогнепальну зброю та боєприпаси до неї, оперативний талон на службовий автомобіль та ключі від цього автомобіля, що підтверджується рапортом підполковника поліції ОСОБА_3 від 10.03.2022 (а.с. 98, том 1).
Миколаївським управлінням Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України не було зареєстровано та поставлено на облік позивача.
Поряд з цим, у період з 24.02.2022 по 10.03.2022 посадовими особами відповідача щоденно складалися акти про відсутність на службі працівників поліції, а саме: позивача (а.с. 25-41, том 2).
Так, в Акті про відсутність на службі працівника поліції від 25.02.2022 зазначено, що позивач та ОСОБА_2 знаходяться в м. Миколаєві з табельною вогнепальною зброєю. До м. Миколаєва виїхали на службовому авто, який знаходиться на території РУП м. Біла Церква, Київська область (а.с. 26, том 2).
11.03.2022 начальник Чернігівського управління відповідача підполковник поліції Володимир Беленюк подав на ім'я директора Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України Євгена Пікалова рапорт про відсутність позивача без поважних причин на місці службі для вирішення питання щодо звільнення вказаного працівника з лав Національної поліції (а.с. 23, том 2).
На підставі вищевказаного рапорту відповідач прийняв наказ від 11.03.2022 № 53 «Про призначення та проведення службового розслідування» (а.с. 21-22, том 2), згідно з яким призначено службове розслідування за фактом відсутності на службі позивача та ОСОБА_2 у період з 24.02.2022 до 10.03.2022, доручивши його проведення дисциплінарній комісії, склад якої встановлений цим же наказом.
Згідно із рапортом від 12.03.2022 (а.с. 43, том 2), підписаного усіма трьома членами вищезазначеної дисциплінарної комісії та поданого на ім'я директора відповідача Євгена Пікалова, в межах службового розслідування голова дисциплінарної комісії у присутності інших двох її членів здійснив дзвінки на номер телефону позивача, яким він користується, з метою отримання пояснень щодо не виходу його на службу, але останній на зв'язок не виходив. У рапорті висловлено прохання приєднати цей рапорт до матеріалів службового розслідування.
12.03.2022 дисциплінарна комісія склала Висновок службового розслідування (а.с. 44-49, том 2), відповідно до якого дисциплінарна комісія вважала б, зокрема, за вчинення позивачем дисциплінарного проступку застосувати до нього дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.
На підставі вищезазначеного висновку відповідач прийняв наказ від 12.03.2022 № 90 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» (а.с. 50-52, том 2).
Відповідно до пункту 2 наказу від 12.03.2022 № 90 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» за вчинення дисциплінарного проступку, порушення вимог пунктів 1, 2, 4, 5, 8 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VІІІ, пунктів 1, 2, 6 частини 1 статей 18, 64 Закону України «Про Національну поліцію», абзаців 1, 2, 6, 12 пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09 листопада 2016 року № 1179, та вимог наказу Національної поліції України від 30.07.2016 № 654 «Про затвердження внутрішнього розпорядку дня поліцейських, державних службовців та працівників апарату центрального органу управління поліції», що виразилося у відсутності на службі без поважних причин у період з 24 лютого до 10 березня 2022 року та до теперішнього часу, застосувати до рядового поліції ОСОБА_1 , оперуповноваженого відділу моніторингу та зонального контролю Чернігівського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.
Згідно з наказом відповідача від 12.03.2022 № 133 о/с «По особовому складу» (а.с. 53, том 2) відповідно до пункту 6 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» позивача звільнено зі служби в поліції.
Відповідно до повідомлень засобів масової інформації в березні 2022 року за самовільне залишення місця служби у Чернігівській області було звільнено понад 150 співробітників поліції (а.с. 33-40, том 1).
Вважаючи накази № 90 і № 133 о/с протиправними в частині стосовно ОСОБА_1 , позивач звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що службове розслідування стосовно позивача було проведено з порушенням норм Дисциплінарного статуту та суд прийшов до висновку про необґрунтованість доводів відповідача про вчинення позивачем дисциплінарного проступку, який став підставою для його звільнення зі служби в поліції, оскільки у діяннях позивача відсутній склад дисциплінарного проступку, а відповідне службове розслідування було проведено з порушенням норм Дисциплінарного статуту.
П'ятий апеляційний адміністративний суд не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке:
Щодо вимоги апелянта стосовно строку звернення до суду позивача з порушенням відповідних строків суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До таких обставин відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.07.2022 у справі № 280/3404/21.
24.02.2022 російські війська здійснили широкомасштабне вторгнення на територію України.
Відповідно до статті 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб в Україні введено воєнний стан.
Згідно зі статтею 1 Указу Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 15.03.2022 № 2119-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
Відповідно до статті 1 Указу Президента України від 18.04.2022 № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 21.04.2022 № 2212-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
Статтею 1 Указу Президента України від 17.05.2022 № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 22.05.2022 № 2263-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Відповідно до статті 1 Указу Президента України від 12.08.2022 № 573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 15.08.2022 № 2500-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Загальновідомим фактом є те, що з 24.02.2022 на території Миколаївської міської територіальної громади проводяться інтенсивні воєнні (бойові) дії.
Так, згідно з підпунктом 6 пункту 3 розділу V Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 23 серпня 2022 року, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75 (у редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 26.08.2022 № 193), Миколаївська міська територіальна громада віднесена до громад, що розташовані в районні проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).
Зазначене вище спричинило значні імміграційні процеси в місті Миколаєві.
Апелянт вказує на те, що 24.02.2022 року позивач залишив місце несення служби на території Чернігівської області та виїхав до міста Миколаєва. Цей факт зазначений також і позовній заяві.
10.03.2022 позивач прибув до Миколаївського управління відповідача, де передав заступнику начальника управління начальнику відділу оперативних розробок Миколаївського управління службове посвідчення, спеціальний жетон поліцейського, табельну вогнепальну зброю, боєприпаси, оперативний талон і ключі від службового автомобіля.
Згідно з даними паспорта громадянина України серія НОМЕР_1 , виданого Доманівським РВ УМВС України в Миколаївській області, місце проживання позивача зареєстровано з 07.10.2015 за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до Договору оренди жилого приміщення від 03.05.2021 позивач орендує в м. Миколаєві будинок.
Таким чином, вищенаведене свідчить про те, що з кінця лютого 2022 року позивач фактично проживає у м. Миколаєві, де з 24.02.2022 постійно проводяться інтенсивні воєнні (бойові) дії.
З огляду на вищенаведене слід зазначити, що причини пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду є поважними, а заява апелянта про залишення позову без розгляду задоволенню не підлягає.
Пунктами 1, 2 і 3 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» (далі Закон № 580-VIII) встановлено, що поліцейський зобов'язаний, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини.
Відповідно до частини першої статті 19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Згідно з частиною другою статті 19 Закону № 580-VIII підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Дисциплінарний статут Національної поліції України затверджений Законом України від 15.03.2018 № 233-VIII (далі Дисциплінарний статут).
Законом України № 2123-ІХ від 15.03.2022 «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану» (далі Закон № 2123-ІХ) внесено зміни до Дисциплінарного статуту шляхом доповнення його новим розділом V «Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану».
Набрав чинності Закон № 2123-ІХ 01.05.2022 року.
Таким чином, оскільки оскаржувані накази були прийняті 12.03.2022 (до набрання чинності Законом № 2123-ІХ), тому норми розділу V Дисциплінарного статуту на спірні правовідносини не поширюються, зокрема та не виключно, частина четверта статті 31 Дисциплінарного статуту, якою встановлені спеціальні строки звернення до адміністративного суду щодо оскарження поліцейськими застосування до них дисциплінарного стягнення.
Відповідно до частини першої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна це дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Згідно зі статтею 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Частиною першою статті 13 Дисциплінарного статуту закріплено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Відповідно до частини другої статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції (частина третя статті 13 Дисциплінарного статуту).
Під час проведення службового розслідування, проведеного на підставі наказу ДВБ НПУ від 11.03.2022 № 53 встановлено, що 11.03.2022 року до Департаменту надійшла інформація від начальника Чернігівського управління Департаменту підполковника поліції Беленка В.П. щодо відсутності на службі без поважних причин у період з 24 лютого до 10 березня 2022 року старшого оперуповноваженого відділу оперативних розробок Чернігівського управління Департаменту капітана поліції ОСОБА_2 та оперуповноваженого відділу моніторингу та зонального контролю Чернігівського управління Департаменту рядового поліції ОСОБА_1 .
Під час проведення службового розслідування встановлено, що 24.02.2022 року капітан поліції ОСОБА_2 та рядовий поліції ОСОБА_1 самовільно залишили місце несення служби та територію Чернігівської області з табельною вогнепальною зброєю на службовому автомобілі Skoda Fabia, д.н.з. НОМЕР_2 (на синьому фоні), виїхали до міста Миколаїв, та в подальшому, вищевказаний автомобіль залишили на території Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області.
10.03.2022 року капітан поліції ОСОБА_2 та рядовий поліції ОСОБА_1 прибули до Миколаївського управління Департаменту, де заступник начальника управління - начальник відділу оперативних розробок Миколаївського управління підполковник поліції ОСОБА_3 отримав від рядового поліції ОСОБА_1 : - службове посвідчення ЧПП № НОМЕР_3 ; - спеціальний жетон поліцейського 0065125; - табельну вогнепальну зброю НОМЕР_4 ; - 16 набоїв 9x19 мм ПМ; - оперативний талон НОМЕР_5 на автомобіль Skoda Fabia; ключі від автомобіля Skoda Fabia; та від капітана поліції ОСОБА_2 : - службове посвідчення ЧПП № НОМЕР_6 ; - спеціальний жетон поліцейського 0075678; - табельну вогнепальну зброю НОМЕР_7 ; - 16 набоїв 9x19 мм ПМ.
Таким чином, капітан поліції ОСОБА_2 та рядовий поліції ОСОБА_1 у період із 24 лютого до 10 березня 2022 року на службу без поважних причин не прибули, про підстави (причини) відсутності на службі керівництво Департаменту, Чернігівського управління Департаменту не повідомили. За фактом невиходу на службу капітана поліції ОСОБА_2 та рядового поліції ОСОБА_1 керівництвом Чернігівського управління Департаменту складено відповідні акти про відсутність на службі (роботі).
12.03.2022 року головою дисциплінарної комісії підполковником поліції ОСОБА_4 у присутності начальника сектору комплектування ВКЗ та ОП ДВБ НП України майора поліції ОСОБА_5 та головного оперуповноваженого-інспектора цього ж відділу підполковника поліції ОСОБА_6 здійснено дзвінок на номер телефону НОМЕР_8 , яким користується рядовий поліції ОСОБА_1 , з метою отримання пояснень щодо не виходу на службу, але останній на зв'язок не виходив.
Частиною 5 статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-УІІІ, пунктом 7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 № 893, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за № 1355/32807, передбачено, що кожна посадова особа поліції відповідно до своїх повноважень зобов'язана сприяти проведенню службового розслідування.
Ураховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 перешкоджав своїми діями дисциплінарній комісії у проведенні службового розслідування, та не надавав пояснення, які стали предметом службового розслідування.
Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06 листопада 1992 року № 9 визначено, що прогулом під час розгляду позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за п. 4 ст. 40 Кодексу законів про працю України, визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин.
Згідно з частиною першою статті 17 Закону України «Про Національну поліцію» (далі Закон № 580-VІІІ) поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Присяга поліцейського передбачає зобов'язання виконувати обов'язки сумлінно. Тобто порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов'язків поліцейським. Про несумісність дій (бездіяльність) поліцейського свідчить невиконання обов'язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.
Виходячи зі змісту Присяги поліцейського та сутності поняття службової дисципліни, а також ураховуючи наявні в матеріалах службового розслідування факти відсутності рядового поліції ОСОБА_1 на службі без поважних причин з 24 лютого до 10 березня 2022 року, ним вчинено умисні дії, які виразились у порушенні службової дисципліни, а саме відсутності на службі без поважних причин та невиконанні посадових (функціональних) обов'язків, наказів МВС, Національної поліції України та керівництва Департаменту. При цьому, об'єктивних та непереборних підстав для уникнення вчинення таких порушень у рядового поліції ОСОБА_1 не існувало, ці порушення усвідомлювались ним та залежали від його волі.
Таким чином, рядовий поліції ОСОБА_1 , оперуповноважений відділу моніторингу та зонального контролю Чернігівського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України допустив порушення вимог пунктів 1, 2, 4, 5, 8 частини З статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-УІІІ, пунктів 1, 2, 6 частини 1 статті 18, статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», абзаців 1, 2, 12 пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09 листопада 2016 року № 1179, та вимог наказу Національної поліції України від 30.07.2016 № 654 «Про затвердження внутрішнього розпорядку дня поліцейських, державних службовців та працівників апарату центрального органу управління поліції», що виразилося у відсутності на службі без поважних причин у період з 24 лютого до 10 березня 2022 року.
Дослідженням змісту наведених норм законодавства України, співставленням висновків за результатами такого дослідження із матеріалами та висновком службового розслідування виявлено та встановлено достатньо відомостей та інформації, що Позивач своїми діями, у тому числі і бездіяльністю, вчинив дисциплінарний проступок, грубо порушив службову дисципліну, порушив вимоги вищевказаних Законів та нормативно-правових актів України.
Зі змісту зазначених правових норм вбачається обов'язок поліцейського неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно- правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського, дотримуватися службової дисципліни.
Отже, своїми діями, які знайшли відображення у висновку службового розслідування. Позивачем порушено Присягу працівника поліції, що робить неможливим його подальшу службу в поліції.
Порушення трудової дисципліни Позивачем, що полягає у невиході на службу без поважних причин є несумісним з проходженням служби в поліції, суперечить змісту Присяги працівників поліції, оскільки підриває довіру громадян як до працівників поліції, так і до Національної поліції України в цілому.
Підставою звільнення Позивача зі служби в поліції слугував висновок службового розслідування, затверджений 12 березня 2022 року директором Департаменту, в якому встановлено грубе порушення Позивачем службової дисципліни, яке полягає в порушенні Законів, наказів МВС та Національної поліції України, що зумовлено неприбуттям на службу без поважних причин під час збройної агресії РФ проти України та ігноруванні вимог керівництва щодо належного виконання службових обов'язків.
Встановлені службовим розслідуванням факти порушення Позивачем дисципліни, а саме: відсутності на службі та неприбуття до міста Чернігова для подальшого проходження служби, тобто самоусунення від виконання своїх безпосередніх функціональних обов'язків є достатньою підставою для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.
Оскільки, служба в правоохоронному органі за своєю суттю пов'язана з наявністю підвищеного ризику для життя та здоров'я, враховуючи неординарність і неунормованість ситуації, шо склалася у зв'язку зі збройною агресією РФ проти України, та співставляючи її із завданнями поліції, висновок Відповідача є обґрунтованим, що відсутність Позивача на службі у період з 24 лютого до 10 березня 2022 року та відсутність жодних відомостей, документів, які б підтверджували законність та поважність причин його відсутності на службі є проявом особистої недисциплінованості ОСОБА_1 і порушенням вимог пунктів 1, 2, 4, 5, 8 частини З статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-УІІІ, пунктів 1, 2, 6 частини 1 статті 18, статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», абзаців 1, 2, 12 пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09 листопада 2016 року № 1179, та вимог наказу Національної поліції України від 30.07.2016 № 654 «Про затвердження внутрішнього розпорядку дня поліцейських, державних службовців та працівників апарату центрального органу управління поліції».
З огляду на вказане, підтверджується той факт, що Позивач безпідставно та без поважних причин був відсутні на службі з 24 лютого до 10 березня 2022 року.
У подальшому, на підставі наказу ДВБ НПУ від 12.03.2022 № 90, наказом ДВБ НПУ «По особовому складу» від 12.03.2022 № 133 о/с ОСОБА_1 звільнений зі служби в поліції з 12.03.2022 року.
Також, судом першої інстанції залишено поза увагою той факт, що наказ Національної поліції України від 10.03.2022 № 190 видано 10.03.2022 у той час, як Позивач вже був відсутній на службі без поважних причин з 24 лютого до 10 березня 2022 року.
При цьому, наказ Національної поліції України від 10.03.2022 № 190 стосується поліцейських територіальних органів Національної поліції України, у той час, як постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 р. № 887 утворено як юридичну особу публічного права Департамент внутрішньої безпеки як міжрегіональний територіальний орган Національної поліції.
Натомість, пунктом 6 розділу І Інструкції про порядок взаємодії територіальних органів поліції та міжрегіональних територіальних органів Національної поліції України під час реагування на надзвичайні ситуації, у випадку уведення правового режиму воєнного чи надзвичайного стану, затвердженої наказом МВС від 31.10.2016 № 1129, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19 січня 2017 р. за № 85/29953 (далі - Інструкція № 1129) закріплено, що питання про оперативне підпорядкування ГУ НП поліцейських, які проходять службу у відокремлених підрозділах Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, вирішується виключно керівником цього Департаменту або особою, яка виконує його обов'язки.
Разом з цим, наказ керівника Департаменту про оперативне підпорядкування ОСОБА_1 як Миколаївському управлінню ДВБ НПУ, так і ГУНП в Миколаївській області не видавався.
Крім цього, факт нібито прибуття Позивача до 10.03.2022 до Миколаївського управління ДВБ НПУ не підтверджується жодними належними та допустимими доказами, окрім особистих пояснень, викладених ОСОБА_1 у позові.
У той же час, факт прибуття ОСОБА_1 саме 10.03.2022 до Миколаївського управління ДВБ НПУ підтверджується розпискою заступника начальника Миколаївського управління ДВБ НПУ підполковника поліції ОСОБА_3 від 10.03.2022, згідно з якою останній отримав від Позивача службове посвідчення, спеціальний жетон, табельну вогнепальну зброю та набої до неї, оперативний талон та ключ від автомобіля.
З огляду на вказане, підтверджується той факт, що Позивач безпідставно та без поважних причин був відсутній на службі з 24 лютого до 10 березня 2022 року.
Враховуючи вище викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного Рішення було неповно з'ясовано судом обставин, що мають значення для справи, а відтак, відповідно до ст.ст. 315, ст. 317 КАС України, - оскаржуване Рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у справі.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, - задовольнити.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2022 року по справі № 400/3364/22, - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою у позові ОСОБА_1 , - відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
суддя-доповідача Семенюк Г.В.
судді Домусчі С.Д. Шляхтицький О.І.