П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
14 грудня 2022 р.м.ОдесаСправа № 400/4596/22
Головуючий в 1 інстанції: Птичкіна В.В.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі: головуючої судді - Зуєвої Л.Є.,
суддів: Коваля М.П., Кравця О.О.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2022 року про повернення позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
У жовтні 2022 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача та просив визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати грошового забезпечення з 30.01.2020 р. по 31.12.2020 р. без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб , встановленого Законом України «Про державний бюджет на 2020 рік» станом на 01.01.2020 р. та зобов'язати вчинити такі дії;
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати грошового забезпечення з 01.01.2021 р. по 31.12.2021 р. без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб , встановленого Законом України «Про державний бюджет на 2021 рік» станом на 01.01.2021 р. та зобов'язати вчинити такі дії;
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати грошового забезпечення з 01.01.2022 р. по 04.05.2022 р. без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб , встановленого Законом України «Про державний бюджет на 2022 рік» станом на 01.01.2022 р. та зобов'язати вчинити такі дії.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.11.2022 року позовну заяву повернуто позивачу.
Не погоджуючись з такою ухвалою, ОСОБА_1 надала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та передати справу до суду першої інстанції для подальшого розгляду.
Доводами апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції застосовано надмірний формалізм при поверненні позовної заяви. Апелянт вважає, що надав достатньо доказів для підтвердження своєї позиції, проте суд першої інстанції перекладає обов'язок відповідача надати докази на позивача. При цьому, апелянт звертає увагу, що 27.08.2022 р. звернувся до відповідача з заявою про отримання всіх необхідних доказів для підтвердження позовних вимог, проте не отримав відповідачем відповідь надана не була.
Відзив на апеляційну скаргу від Військової частини НОМЕР_1 до суду не надходив.
Згідно з ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Повертаючи ухвалою від 08.11.2022 року позовну заяву позивачу, Миколаївський окружний адміністративний суд дійшов до висновку, що позивачем не виконані вимоги ухвали суду від 24.10.2022 року про залишення позовної заяви без розгляду та не надано будь-яких доказів на підтвердження зазначених у позові обставин та клопотання про витребування цих доказів судом стороною на виконання ухвали суду заявлено не було.
Згідно ч.ч. 2, 5-9 ст. 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
В позовній заяві зазначаються: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; 10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п'ятої цієї статті стосовно представника.
У разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.
Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Також, відповідно до вимог ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.
До позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.
У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
До заяви про визнання індивідуального акту протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акту чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акту чи договору у позивача - клопотання про його витребування.
За правилами ч. 1 ст. 170 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху приймається з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За правилами ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
З аналізу наведених норм вбачається, що метою залишення позову без руху є усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання.
При цьому, особа, яка подала позов не у відповідності вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України, має бути обізнана про недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і строк, встановлений для усунення недоліків.
Разом з цим, колегія суддів вважає, що обставини, які свідчать про недодержання вимог, передбачених процесуальним законодавством для звернення до суду, мають бути такими, що перешкоджають відкриттю провадження у справі.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.10.2022 р. позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення її недоліків, при цьому судом було зазначено, що спосіб усунення недоліків позовної заяви є подання до Миколаївського окружного адміністративного суду:
- доказів на підтвердження фактичних обставин, на які позивач посилається в обгрунтування позовних вимог, або обгрунтованого клопотання про витребування доказів (клопотання про витребування доказів повинно відповідати вимогам щодо форми і змісту, установленим статтями 80, 167 Кодексу адміністративного судочинства України);
- письмової інформації про те, протягом якого саме періоду позивачу виплачувалося грошове забезпечення у заниженому розмірі, та чим це підтверджується. У разі якщо кінцева дата спірного періоду є відмінною від тієї, що зазначена у прохальній частині позовної заяви, позивачу належить додатково подати до суду позовну заяву в уточненій редакції.
Колегією суддів встановлено, що на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху 03.11.2022 від представника позивача до суду надійшла заява на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху, до якої була додана позовна заява в новій редакції.
Однак ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2022 року позовну заяву повернуто, при цьому повертаючи заявлений позов позивачу на підставі п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, суд першої інстанції послався на те, що у позовній заяві в новій редакції уточнений спірний період, а тому у цій частині недоліки позовної заяви усунуті, однак позивач частково не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, а саме не надав до позовної заяви в новій редакції додаткових доказів на підтвердження зазначених у позові обставин, крім тих, що були додані до позову в первинній редакції, а також не надав клопотання про витребування у відповідача доказів ані позивач, ані його представник так само не заявили.
Однак, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає, що на виконання недоліків поданої позовної заяви позивачем в новій редакції позову зазначено, що 27.08.2022 р. він звернувся до відповідача з заявою в якій просив надати довідки про роз мір грошового забезпечення (а.с.40-41), яка отримана відповідачем 30.08.2022 р., що підтверджується доказами наявними в матеріалах справи на арк. спр. 42, однак відповідачем у визначений законодавством термін відповідь не була надана, а тому позивач не може надати такі докази суду.
При цьому, позивач в позовній заяві наводить доводи та надає наявні у нього докази, які на його думку, є достатніми для відкриття провадження та розгляду справи по суті заявлених вимог.
Колегія суддів зазначає, що частиною 5 ст. 77 КАС України передбачено, що суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.
При цьому, слід звернути увагу на положення ч. 6 ст. 77 КАС України, якою передбачено, що якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів, тобто не надання позивачем доказів на підтвердження обставин за яких відбулось порушення його прав та не надання відповідного клопотання про витребування доказів, не перешкоджало суду першої інстанції у відповідності до положень КАС України відкрити адміністративне провадження у справі та розглянути справу за наявними в матеріалах справи доказами .
Також, слід зазначити, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, тому суд першої інстанції не був позбавлений можливості при відкритті провадження у справі витребувати у суб'єкта владних повноважень всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані, як докази у справі.
Таким чином, колегія суддів вважає, що ухвала про повернення позову не містить висновків суду щодо невідповідності заявленого позову вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України, що надавало б суду право для повернення позову з огляду на те, що така невідповідність не усунута позивачем після залишення позову без руху.
Посилання суду першої інстанції на те, що позивачем не надано клопотання про витребування доказів, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки ці обставини не свідчать про невідповідність позовної заяви вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України та не перешкоджали відкриттю провадження у справі, а тому не є підставою для повернення позовної заяви.
Відтак, враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення суду першої інстанції скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Згідно з ч. 3 ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 308, 312, 315, 320, 321, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2022 року - скасувати, справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання відкриття провадження у справі та продовження розгляду справи.
Відповідно до ст. 325-328 КАС України постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуюча суддя: Л.Є. Зуєва
Суддя: М.П. Коваль
Суддя: О.О. Кравець