13 грудня 2022 року м.Дніпросправа № 160/8993/22
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Баранник Н.П.,
суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2022 року у справі № 160/8993/22 (суддя Дєєв М.В.) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 30 березня № 347 к про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 445 о/с від 01 квітня 2022 року про звільнення капітана поліції ОСОБА_1 з посади інженера відділу адміністрування інформаційних систем та телекомунікації інформаційно-аналітичного управління ГУНП в Дніпропетровській області за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) з 02 квітня 2022 року;
-поновити капітана поліції ОСОБА_1 на посаді інженера відділу адміністрування інформаційних систем та телекомунікації інформаційно-аналітичного управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь позивача середній заробіток (грошове забезпечення) за час вимушеного прогулу на день прийняття рішення.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2022 року позовну заяву залишено без розгляду на підставі ч.3 ст.123, п.8 ч.1 ст.240 КАС України.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на порушення судом процесуальних норм, неповне з'ясування обставин, що мають значення для вирішення спору, позивач просить ухвалу суду скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування вимог скарги позивач зазначає, що суд належним чином не перевірив доводи позивача стосовно того, що з оскарженими наказами його належним чином ознайомлено не було, копію наказів позивач отримав лише 25 травня 2022 року, цього ж дня видана довідка про неможливість видати трудову книжку у зв'язку з передачею особових справ поліцейських до відповідних сховищ. Позивач наполягає, що причини пропуску строку на звернення до суду у нього поважні, а отже відсутні законні підстави для залишення його позову без розгляду.
Відповідач направив письмовий відзив на апеляційну скаргу позивача. У відзиві стверджує про законність оскарженої ухвали суду першої інстанції та відсутність підстав для її скасування. Наполягає, що суд врахував надані відповідачем докази та зробив правильні висновки про пропуск позивачем строків на звернення до суду з даним позовом.
Суд розглядає апеляційну скаргу в порядку письмового провадження, відповідно до статті 311 КАС України.
Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Так, суд першої інстанції, залишаючи позов позивача без розгляду, вказав, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними, після їх закінчення , якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Із наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення з посади від 30.03.2022 року позивач ознайомлений 01.04.2022 року, проте до суду за оскарженням наказів від 30.03.2022 року та від 01.04.2022 року звернувся лише 24.06.2022 року (відповідно до відмітки про направлення наявної на конверті), чим порушив строки звернення до суду, встановлені частиною 5 статті 122 КАС України.
З матеріалів справи вбачається, що 24.06.2022 року засобами поштового зв'язку було направлено позовну заяву позивача ОСОБА_1 до суду першої інстанції (а.с.18).
29.06.2022р. ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду залишено позовну заяву без руху через невідповідність вимогам ст. ст.160, 161 КАС України та встановлено позивачу строк для усунення недоліків. Суд вказав на необхідність подати позивачу заяву про поновлення строків звернення до суду з даним позовом, із зазначенням обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску такого строку та докази на їх підтвердження.
11.08.2022 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду позивачу поновлено строк звернення до суду з даною позовною заявою, відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання (а.с. 32-33).
02.09.2022 року від Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, в обґрунтування якого вказано, що позивачем пропущено строк звернення до суду, оскільки згідно ч.4 ст.31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності. У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення. Так, з наказом ГУНП 30.03.2022 року № 347к ОСОБА_1 ознайомлений 01.04.2022 року, про що було складено акт про відмову від підпису № 26/1042 згідно якого 01.04.2022 останній прочитав наказ ГУНП 30.03.2022 року № 347к, однак відмовився від підпису про ознайомлення з цим наказом, що підтверджується копією акту від 01.04.2022 № 26/1042.
Суд задовольнив клопотання відповідача та залишив позов позивача без розгляду на підставі ч.3 ст.123 КАС України, відповідно до якої, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
В той же час колегія суддів не може погодитися з висновком суду першої інстанції про необхідність залишення без розгляду позовних вимог, враховуючи наступне.
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Позивач проходив службу в органах Національної поліції, звідки був звільнений з 02.04.2022 року відповідно до наказу від 01.04.2022 року №445 о/с, за п.6 ч.1 ст.7, у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 30.03.2022 року № 347к до позивача застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби.
Відповідач надав суду доказ про те, що 01.04.2022 позивач прочитав наказ ГУНП від 30.03.2022року № 347к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності інженера відділу адміністрування інформаційних систем та телекомунікацій управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_1 », однак відмовився від підпису про ознайомлення з цим наказом, що підтверджується копією акту від 01.04.2022 № 26/1042 про відмову від підпису.
До суду за оскарженням наказів від 30.03.2022 року та від 01.04.2022 року позивач звернувся 24.06.2022 року (відповідно до відмітки про направлення, наявної на конверті).
Так, ч.4 ст.31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2237-VIII, яка регламентує оскарження дисциплінарного стягнення застосованого у період дії воєнного стану, поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.
Вказана норма Дисциплінарного статуту Національної поліції України набрала чинності з 01.05.2022 року.
Проте, суд першої інстанції вірно вказав, що у спірному випадку при обрахуванні строків звернення позивача до суду з адміністративним позовом слід керуватися нормою ч.5 ст.122 КАС України.
Відповідно до ч.ч.1,5 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відповідно до ч. 4 ст. 123 КАС України, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
На думку колегії суддів позивач надав суду переконливі докази того, що у нього існували поважні причини пропуску, визначеного ч.5 ст. 122 КАС України строку.
Так, позивач стверджує, що його не було повідомлено про результати проведеного службового розслідування і прийняті за його наслідками акти, що підтверджується направленням запиту адвоката від 04.04.2022р. до ГУНП в Дніпропетровській області з проханням надати копії матеріалів службового розслідування, висновків та в разі застосування дисциплінарного стягнення, копії відповідного наказу ( а.с. 13-14).
У відповіді на запит адвоката ( а.с. 30), відповідач сам зазначив, що копію наказу ГУНП від 01.04.2022р. №445 о/с ОСОБА_1 отримав 25.05.2022р..
Також в матеріалах справи наявна довідка від 25.05.2022р (а.с. 12), відповідно до якої станом на 25.05.2022р. надати ОСОБА_1 витребуваний документ ( позивач вказав про трудову книжку) не надається можливим у зв'язку з передачею особових справ поліцейських на зберігання до відповідних сховищ, визначених нормативно-правовими актами. Трудову книжку позивач отримав лише 23.06.2022 року.
Таким чином, висновки суду про свідомі дії позивача щодо затягування отримання наказу про його звільнення є помилковими.
Щодо посилання суду на лист Управління кадрового забезпечення ГУНП від 01.04.2022 №20/3-101 (а.с. 92), яким позивача було повідомлено, що наказом ГУНП від 01.04.2022 року № 445 о/с його звільнено зі служби в поліції з 02.04.2022 і запропоновано йому прибути до УКЗ ГУНП для ознайомлення з документами про звільнення, проведення розрахунку та отримання витягу з цього наказу.
Колегія суддів звертає увагу, що доказів направлення та вручення позивачу вказаного листа матеріали справи не містять.
Відповідно висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
На думку колегії суддів, з урахуванням військового стану та тих подій, що відбуваються в країні, з урахуванням доказів, що подавалися позивачем, можливо стверджувати про існування поважних причин пропуску позивачем строку для звернення до суду з даним позовом, а тому клопотання відповідача про залишення позову без розгляду мало бути залишено без задоволення.
З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу позивача слід задовольнити, оскаржену ухвалу - скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.311, п.п.1,2 ч.1 ст.317, ст.ст.322, 325, 328,329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2022 року у справі № 160/8993/22 - скасувати.
Справу № 160/8993/22 направити для продовження розгляду до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 13 грудня 2022 року і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий - суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш
суддя А.А. Щербак