печерський районний суд міста києва
Справа № 757/34831/22-к
06 грудня 2022 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва - ОСОБА_5, при секретарі - ОСОБА_6 за участю: слідчого ОСОБА_7., адвоката ОСОБА_8 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Печерського районного суду міста Києва клопотання сторони кримінального провадження № 62021000000000315 від 23.04.2021 - старшого слідчого в особливо важливих справах першого відділу Управління з досудового розслідування військових правопорушень, а також порушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, вчинених внаслідок ведення Російською Федерацією, із залученням представників інших держав, агресивної війни проти України Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_9 про передачу речових доказів Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів,-
До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_5 надійшло клопотання сторони кримінального провадження № 62021000000000315 від 23.04.2021 - старшого слідчого в особливо важливих справах першого відділу Управління з досудового розслідування військових правопорушень, а також порушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, вчинених внаслідок ведення Російською Федерацією, із залученням представників інших держав, агресивної війни проти України Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_9 про передачу речових доказів Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
В обґрунтування клопотання слідчий вказує наступне.
Слідчими Головного слідчого управлінням Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62021000000000315 від 23.04.2021за підозрою групи осібу незаконній організації та функціонування закладів з метою надання доступу до азартних ігор, бездіяльності працівників правоохоронного органу щодо незаконної діяльності з організації або проведення азартних ігор, надання неправомірної вигоди та отримання неправомірної вигоди працівниками Національної поліції України за невжиття передбачених законодавством заходів та приховування виявленої ними незаконної діяльності з організації та проведення азартних ігор, вчинених у складі злочинної організації, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 203-2, ч. 1 ст. 365-3, ч. 3 ст. 369, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 209,ч.ч. 1, 2, 3 ст. 255 КК України.
У даному кримінальному провадженні 30.10.2022 повідомлено про підозру:
- ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_1 , за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 203-2, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 369 КК України, на майно якого в тому числі рахункинакладено арешт 02.11.2022 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва справа № 757/30521/22-к;
- ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_2 , за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 203-2 КК України, на майно якої в тому числі рахунки, корпоративні права та майнові права накладено арешт 02.11.2022 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва справа № 757/30478/22-к;
- ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_3 , за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 203-2 КК України, на майно якого в тому числі рахунки накладено арешт 02.11.2022 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва справа № 757/30484/22-к;
- ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_4 , за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 203, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 369 КК України, на майно якого в тому числі рахунки накладено арешт 04.11.2022 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва справа № 757/30773/22-к.
29.11.2022 корпоративні права та кошти, які арештовано згідно ухвал слідчого судді Печерського районного суду міста Києва справа № 757/30521/22-к, справа № 757/30478/22-к, справа № 757/30484/22-к, справа № 757/30773/22-к визнано речовими доказами.
Слідчий вказує, що оскільки корпоративні права та кошти ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 є речовим доказом у кримінальному провадженні, а його сукупна вартість становить понад 200 розмірів прожиткового мінімумів для працездатних осіб, зазначене майно може бути передане в управління Національному агентству, так як це не завдасть шкоди кримінальному провадженню, а навпаки забезпечить досягнення завдань кримінального провадження, сприятиме збереженню речових доказів, убезпечить від прямого чи опосередкованого впливу та посягання на арештоване майно.
У судовому засіданні слідчий підтримав вказане клопотання, просив його задовольнити з викладених у ньому підстав.
Представник власника майна в судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання, оскільки арешт було накладено не з метою збереження речових доказів, крім того корпоративні права належать іноземній компанії, яка в даному кримінальному провадженні не значиться та до нього не відноситься.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши клопотання та матеріали, яким воно обґрунтоване, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Згідно абз. 7 ч. 6 ст. 100 КПК України, речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому цієї частини, такої самої вартості - для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом
Як визначено у ч. 7 ст. 100 КПК України, у випадках, передбачених абзацом 7 частини 6 цієї статті, слідчий за погодженням із прокурором або прокурор звертається з відповідним клопотанням до слідчого судді місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, або до суду під час судового провадження, яке розглядається згідно зі статтями 171-173 КПК України.
У пункті 4 частини 1 статті 9 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» зазначається, що на Національне агентство покладено функцію з організації здійснення заходів, пов'язаних з проведенням оцінки, веденням обліку та управлінням активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 3 ст. 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», управління активами, зазначеними у частині першій цієї статті, здійснюється Національним агентством на умовах ефективності, а також збереження та збільшення їх економічної вартості.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», управління рухомим та нерухомим майном, цінними паперами, майновими та іншими правами здійснюється Національним агентством шляхом реалізації відповідних активів або передачі їх в управління.
Так, в поданому клопотанні, слідчий обмежився лише цитуванням норм, викладених у ст. 100 КПК України, проте самого обґрунтування, чому саме необхідно вирішити питання про передачу майна в управління агентства та для забезпечення яких саме цілей кримінального провадження, воно не містить.
У відповідності до положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17.07.97 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно з Конституцією України та Законом України «Про міжнародні договори і угоди», чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і підлягає застосуванню поряд з національним законодавством України.
До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини (1948 р.) та Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (1950 р.), учасником яких є Україна.
Статтею 1 Протоколу N 1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст. 1 Першого Протоколу до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.
Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов'язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польщі» від 22.06.2004 р.).
У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним.
Верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франці»", «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Як визначено у ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, та/або з управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави або які конфісковано у кримінальному провадженні чи стягнено за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», Національне агентство здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі як захід забезпечення позову - лише щодо позову, пред'явленого в інтересах держави, із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами, сума або вартість яких дорівнює або перевищує 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року.
Зазначені активи приймаються в управління на підставі ухвали слідчого судді, суду чи згоди власника активів, копії яких надсилаються Національному агентству не пізніше наступного робочого дня після їх винесення (надання) з відповідним зверненням прокурора.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, та/або з управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави або які конфісковано у кримінальному провадженні чи стягнено за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ч. 5 ст. 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», активи, визначені частиною четвертою цієї статті, передаються для реалізації без згоди власника на підставі ухвали слідчого судді або суду про управління активами шляхом реалізації, копія якої надсилається Національному агентству негайно після її винесення з відповідним зверненням прокурора.
Аналізуючи вищевикладене, під час судового розгляду клопотання, слідчим суддею не було встановлено, виходячи із завдань Національного агентства у сфері виявлення та розшуку активів, що передбачені чинним законодавством, доказів на підтвердження доводів, викладених у клопотанні, зокрема те, що незастосування заходів щодо передачі в управління Національному агентству майна, зазначеному у клопотанні, унеможливить виконання завдань кримінального провадження та не забезпечить збереження речових доказів, прямого чи опосередкованого впливу та посягання на арештоване майно.
Отже, слідчий суддя з урахуванням принципу розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, враховуючи відсутність належного обґрунтування необхідності передачі зазначеного у клопотанні майна на зберігання Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, приходить до висновку про необґрунтованість клопотання та відмови в його задоволенні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1,9, 19, 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», ст.ст. 2, 9, 98, 100, 131, 170-173, 309 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання сторони кримінального провадження № 62021000000000315 від 23.04.2021 - старшого слідчого в особливо важливих справах першого відділу Управління з досудового розслідування військових правопорушень, а також порушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, вчинених внаслідок ведення Російською Федерацією, із залученням представників інших держав, агресивної війни проти України Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_9 про передачу речових доказів Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_5