печерський районний суд міста києва
Справа № 947/706/22-ц
08.12.2022 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Соколов О.М. ,
при секретарі - Матвійчуку В.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві без повідомлення сторін заяву представника позивача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Григоренко Ірини Володимирівни від розгляду цивільної справи №947/706/22-ц, -
В провадженні судді Печерського районного суду м. Києва Григоренко І.В. перебуває цивільна справа №947/706/22-ц за позовом ОСОБА_2 до Акціонерногго товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про заборону вчиняти дії.
06.12.2022 року до провадження судді Печерського районного суду м. Києва Соколова О.М. надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Григоренко Ірини Володимирівни від розгляду цивільної справи №947/706/22-ц, яка фактично була передана судді 08.12.2022 року, в обґрунтування якої заявник посилався на наявність обставин, які викликають сумніви в неупередженості судді та об'єктивності, оскільки ігнорування позовної заяви та інших заяв позивача є перешкодою у «доступі до суду», право на яке гарантоване Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.
Відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України, суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи, у суду відсутня ініціатива щодо вирішення питання у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
За наведених обставин, суд, приходить до висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, заяву про відвід, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 36 ЦПК України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу за наявності на те підстав (обставин), вичерпний перелік яких визначений ст.36 ЦПК України, що виключає можливість їх розширеного тлумачення.
Зокрема, відповідно до п. 3 та п.5 ч.1 ст. 36 ЦПК України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи, а також якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Європейський суд з прав людини у рішеннях зазначає, що найголовнішою є існування довіри, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188, § 48).
Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188, пункт46).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими».
Викладені в заяві про відвід доводи щодо упередженості та необ'єктивності головуючого судді є необґрунтованими, оскільки об'єктивними даними не підтверджуються і по суті ґрунтуються на незгоді позивача з процесуальними діями суду.
Згідно з частиною четвертою ст. 36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.
Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.
Для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними.
Зважаючи на доводи заяви про відвід, суд приходить до висновку, що обґрунтування, наведені у ній, не можуть бути підставою для відводу судді у справі, являються суб'єктивним сприйняттям обставин, і не свідчать про необ'єктивність або упередженість головуючого судді по суті справи.
Відповідно до ст.126, 129, 129-1 Конституції України, ст .6, ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України; здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права; суд ухвалює рішення іменем України.
Таким чином, заявником не наведено, а судом не встановлено обставин, які б безпосередньо свідчили про упередженість чи необ'єктивність головуючого у справі та обставин цієї справи, а також інших підстав, передбачених статтею 36 ЦПК України, які унеможливлювали б розгляд справи суддею та викликали необхідність його відводу.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що заява представника позивача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Григоренко Ірини Володимирівни від розгляду цивільної справи №947/706/22-ц, задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.36-37, 39-41, 258-261, 268, 353 ЦПК України, суд,-
У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Григоренко Ірини Володимирівни від розгляду цивільної справи №947/706/22-ц - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Соколов