печерський районний суд міста києва
Справа № 757/22317/22-к
15 вересня 2022 року
слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва: ОСОБА_3,
при секретарі: ОСОБА_4
за участю:
представника власникаів майна: не з'явився,
слідчого: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_5, який діє в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва в межах кримінального провадження № 62022100120000099 від 24.05.2022 року, -
Адвокат ОСОБА_5 (далі - власник майна, адвокат ОСОБА_5), який діє в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням, у якому просить скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва в межах кримінального провадження № 62022100120000099 від 24.05.2022 року.
Так, 15.09.2022 року на електронну пошту Печерського районного суду м. Києва від адвоката ОСОБА_5 надійшла заява про відкладення розгляду клопотання.
Згідно з ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».
Відповідно до Тимчасового регламенту надсилання судом електронних документів учасникам судового процесу, кримінального провадження, затвердженого Наказом Державної судової адміністрації України від 07 листопада 2016 року № 227, всі документи, які надсилаються до суду електронною поштою, мають бути скріплені електронним цифровим підписом відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».
Аналогічну позицію викладено у постанові колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 24.04.2018 року у справі № 522/385/17.
Оскільки в порушення вищезазначених вимог, заява адвоката ОСОБА_5 про відкладення розгляду клопотання не містить електронного цифрового підпису, то слідчий суддя не приймає до уваги зазначену заяву.
В судове засідання учасники судового процесу не з'явились, про час та місце розгляду клопотання повідомлені належним чином.
Відповідно до ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
За таких обставин, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті доводів та вимог клопотання за відсутності в судовому засіданні представника власників майна та слідчого, на підставі наявних матеріалів.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, під час розгляду клопотання фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не здійснювалось.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Згідно п. 19 ч. 1 ст. 7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься, диспозитивність.
Як визначено ч. 1 та ч. 2 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Листом Верховного Суду України від 25.01.2006 № 1-5/45 визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ст. 138 КПК України, поважними причинами неприбуття особи на виклик є: 1) затримання, тримання під вартою або відбування покарання; 2) обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення; 3) обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); 4) відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; 5) тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров'я у зв'язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; 6) смерть близьких родичів, членів сім'ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; 7) несвоєчасне одержання повістки про виклик; 8) інші обставини, які об'єктивно унеможливлюють з'явлення особи на виклик.
Отже, особі, що звертається з клопотанням до суду, процесуальним законодавством надаються не лише права, а і покладаються обов'язки, зокрема, цікавитись станом розгляду справи та з'являтись на судові виклики.
Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Так, оскільки адвокат ОСОБА_5 про дату та місце розгляду клопотання повідомлений належним чином, проте, в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, відтак, слідчий суддя вважає, що останній на даний час вимоги клопотання не підтримує. Отже, у слідчого судді відсутні правові підстави для розгляду клопотання по суті.
За таких обставин, клопотання адвоката ОСОБА_5, який діє в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва в межах кримінального провадження № 62022100120000099 від 24.05.2022 року, слід залишити без розгляду.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 22, 26, 107, 174, 309, 532 Кримінального процесуального кодексу України, -
Клопотання адвоката ОСОБА_5, який діє в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва в межах кримінального провадження № 62022100120000099 від 24.05.2022 року, - залишити без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_3