ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позову без розгляду
18 січня 2022 року м. Київ№ 640/21269/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Бокатової Я.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доДержави України в особі Офісу Генерального Прокурора
простягнення заробітної плати
присутні у судовому засіданні представники сторін:від позивача - Климович Д.С., від відповідача - Васківнюк С.М.
ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , ел. пошта - ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) (далі - позивач або ОСОБА_1 ) подано на розгляд Окружному адміністративному суду міста Києва позов до Держави України в особі Офісу Генерального Прокурора (адреса: 01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15, ідентифікаційний код - 00034051) (надалі - відповідач або ОГП), у якому позивач просить суд стягнути з Держави України в особі Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у вигляді неотриманої частини заробітної плати, а саме - посадового окладу, визначеного за ч. 3 ст. 81 Закону України «Про прокуратуру», та надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи згідно постанови № 505, що розраховується у відсотках від посадового окладу, завданої положеннями пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, що визнані неконституційними, за період з 1 липня 2015 року по 25 березня 2020 року, у розмірі 2 231 934,22 грн (два мільйони двісті тридцять одна тисяча дев'ятсот тридцять чотири гривні 22 коп.).
Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що діями відповідача порушено право власності позивача на отримання заробітної плати у повному розмірі, гарантованої ч. 3 ст. 81 Закону України «Про прокуратуру», ст. 41 Конституції України, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.08.2021 (суддя Пащенко К.С.) відкрито провадження у даній адміністративній справі, призначено до розгляду в підготовче засідання 09.09.2021.
09.09.2021 судом оголошувалась перерва, розгляд справи призначено на 21.10.2021.
21.10.2021 та 18.11.2021 судові засідання відкладалися, призначено розгляд справи на 25.11.2021.
У судовому засіданні 25.11.2021 представники сторін були присутні.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.11.2021 закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті на 18.01.2022.
У відкритому судовому засіданні 18.01.2022 судом розглянуто питання щодо належності спору до юрисдикції адміністративного суду, заслухано пояснення сторін, проголошено вступну та резолютивну частини ухвали про відмову у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі.
Окрім того, судом розглянуто питання дотримання позивачем строку на звернення до суду, проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Позивач зазначає, що про розбіжності у нарахуванні грошового забезпечення, а саме - розміру окладу дізнався з відповіді на адвокатський запит, отриманої адвокатом 16.02.2021.
Позивач вважає за необхідне звернутись до суду з позовом про відшкодування матеріальної шкоди, у вигляді неотриманої частини заробітної плати, яка завдана фізичній особі актом, що визнаний неконституційним, у шестимісячний термін з вказаного моменту.
При цьому позивач відмічає, що Верховна Рада 30.01.2020 на позачерговому засіданні розглянула та ухвалила Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)» за № 540-ІХ, відповідно до змісту пп. 2 п. 9 розділ VI «Прикінцеві положення» КАС України доповнено пунктом 3 такого змісту:
«Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114 122 162 163 164 165 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину».
Вирішуючи питання дотримання строку на звернення з адміністративним позовом суд відмічає таке.
За приписом ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Згідно з ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Положенням ч. 3 ст. 122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Cуд зазначає, що 02.04.2020 набрав чинності Закон України від 30.03.2020, № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до якого, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Разом з тим, відповідно до п. 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (у редакції закону № 731-IX від 18.06.2020 зі змінами), під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Пунктами 1, 2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України № 731-IX від 18.06.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» передбачено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування (17.07.2020).
Процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Відтак, процесуальні строки, продовжені Законом України від 30.03.2020 №540-IX, закінчилися 06.08.2020, тобто після спливу 20-ти днів після набрання чинності Закону України від 18.06.2020 № 731-IX.
За приписом ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Суд відмічає, що предметом позову у цій справі є стягнення з Держави України в особі Офісу Генерального прокурора матеріальної шкоди у вигляді недоотриманої заробітної плати внаслідок скасування деяких положень Бюджетного кодексу України згідно з рішенням Конституційного Суду України № 6-р/2020 від 26.03.2020.
Рішення Конституційного Суду України № 6-р/2020 від 26.03.2020 оприлюднено на офіційному веб-сайті Конституційного Суду, а також опубліковано у «Віснику Конституційного Суду України» та інших офіційних друкованих виданнях України, зокрема 24.04.2020 року - в «Офіційному віснику України».
Таким чином, позивач прийшов до висновку, що діями Держави України порушено право власності позивача на отримання заробітної плати у повному розмірі, гарантованої ч. 3 ст. 81 Закону України «Про прокуратуру», ст. 41 Конституції України, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод у зв'язку з ухваленням Конституційного Суду України вказаного рішення.
Відтак, саме з дня опублікування рішення розпочався перебіг процесуального строку звернення до суду.
Разом з тим, запит щодо надання інформації про розмір посадового окладу, заробітної плати ОСОБА_1 з урахуванням обставин прийняття Конституційним Судом України рішення № 6-р/2020 від 26.03.2020 направлено представником позивача - адвокатом Климович Д.С. лише 03.02.2021. Відповідь на вказаний запит надано Офісом Генерального прокурора листом від 12.02.2021 № 21-343вих21.
Таким чином, позивач, не зважаючи на обставини прийняття Конституційним Судом України рішення № 6-р/2020 від 26.03.2020 та його правові наслідки, звернувся з запитом до Офісу Генерального прокурора 03.02.2021 - майже через рік з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення, а позов подано до суду 27.07.2021 - через шість місяців з дня отримання відповіді на запит.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».
Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 року №340/1019/19).
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що позивач про порушення свої прав, свобод чи законних інтересів міг дізнатись у розумний строк з дня опублікування Конституційним Судом України рішення № 6-р/2020 від 26.03.2020, однак за захистом своїх прав та інтересів звернувся з позовом до суду лише 27.07.2021 з очевидним пропущенням шестимісячного строку на звернення до суду, визначеного ст. 122 КАС України, з урахуванням закінчення процесуальних строків, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
У статті 123 КАС України передбачено, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Пунктом 8 ч. 1 ст. 240 КАС України встановлено, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Відповідно ч. 3, 4 ст. 240 КАС України, про залишення позову без розгляду суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про залишення позову без розгляду може бути оскаржена. Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Беручи до уваги, що позивачем не наведено поважності причин пропуску строку на звернення до суду, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду.
Керуючись ч. 3 ст. 123, п. 8 ч. 1 ст. 240, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов б/н від 27.07.2021 ОСОБА_1 - залишити без розгляду.
Ухвала, відповідно до ч. 1 ст. 256 КАС України, набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена.
Повний текст ухвали виготовлено 24.01.2022.
Суддя К.С. Пащенко