ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
10 грудня 2020 року м. Київ №640/3326/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А.,
при секретарі судового засідання Розуменко А.Б.,
за участю представника позивача адвоката Шаповала В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Штраус Україна" до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправним рішення від 17.08.2018 №6776/10/26-70-19-02, зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся з позовом, в якому (з урахуванням уточнень) просить:
- визнати протиправним рішення відповідача від 17.08.2018 №6776/10/26-70-19-02;
- зобов'язати відповідача підготувати висновок про повернення позивачу надмірно спла-чених митних платежів у сумі 4384201,39 грн. та направити його разом з іншими передбаче-ними законодавством документами ГУ ДКС України в м. Києві.
Позов обґрунтовано безпідставністю оспорюваної відмови відповідача, оскільки він не обґрунтував відсутність підстав для повернення коштів з Державного бюджету відсутністю відповідного судового рішення; приймаючи оскаржуване рішення, відповідач посилається на строки подання заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених коштів у кількості 1095 днів від дня її виникнення, не зважаючи на подані позивачем доповнення до раніше поданих заяв від 24.04.2013; у подібних справах митниця здійснювала повернення коштів.
Відповідач подав відзив, в якому просить відмовити в позові з таких підстав: у митних деклараціях, за якими позивач намагається повернути кошти, декларантом самостійно визначено митну вартість товарів, яка була прийнята митним органом і не коригувалась; щодо повернення коштів, то такі дії вчинялись митним органом у випадку скасування рішення про коригування митної вартості, що не стосується цього спору; крім того, заяви подані позивачем після закінчення 1095-денного строку.
Позивач подав відповідь на відзив, в якій загалом повторив доводи, наведені у позовній заяві. Зазначив, що не відповідає дійсності твердження відповідача про те, що позивач визначав самостійно митну вартість товарів, адже позивач вказував митну вартість, яка була визначена митним органом для цього товару.
Відповідач подав заперечення, в яких підтримав відзив з посиланням на судову практику.
Під час розгляду справи представники сторін підтримали свої вимоги і заперечення, зазначені у заявах по суті справи.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, зважаючи на таке.
Позивач на підставі ст. 43 ПК України звернувся до Київської міжрегіональної митниці із завами №№512, 513, 514, 515, 516, 517, 518 від 14.11.2013 про повернення надмірно сплачених платежів у зв'язку із набранням законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.10.2012 у справі №2а-8851/12/2670 про скасування рішень про визначення митної вартості товарів: №100000006/2011/413780/1 від 21.12.2011 в частині товарної позиції №1/1, №100000006/2012/410060/1 від 19.01.2012, №100190000/2012/410004/1 від 24.01.2012, №100190000/2012/410853/1 від 10.04.2012 в частині товарної позиції №1/1, №100190000/2012/411221/2 від 05.06.2012, №100190000/2012/411226/2 від 08.06.2012, №100190000/2012/411227/2 від 08.06.2012.
Листом Київської міжрегіональної митниці Міндоходів від 03.12.2013 №14.1/6-11/8608 повідомлено про відсутність підстав для повернення коштів.
Позивач оспорив таке рішення у судовому порядку.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.07.2014 у справі №826/8139/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2014, у задоволенні позову відмовлено.
Позивач на підставі ст. 43 ПК України звернувся до відповідача із завами №№211, 212, 213, 214, 215, 216, 217 від 27.07.2018 про повернення надмірно сплачених платежів у зв'язку із набранням законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.10.2018 №2а-8851/12/2670.
Листом відповідача від 17.08.2018 №6776/10/26-70-19-02 повідомлено позивачу про надання відповіді на його заяви від 14.11.2013 №№512-518 листом від 03.12.2013 №14.1/6-11/8608, а також про те, що після отримання цієї відповіді позивач впродовж 1095 днів не вчиняв дій щодо розгляду питання про повернення коштів, тому цей строк минув у 2016р. й відсутні підстави для повернення коштів.
Спірні правовідносини стосуються повернення митних платежів, сплачених при ввезенні товарів на митну територію України.
Згідно із ст. 43 ПК України ( у редакції, чинній на час виникнення спірних правовід-носин) помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу (п. 43.1).
Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (спла-чених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми (п. 43.3).
У цій справі заяви позивача №№211, 212, 213, 214, 215, 216, 217 від 27.07.2018 подані відповідачу після закінчення 1095-денного строку з моменту складення митних декларацій (листопад 2011р. - вересень 2012р.), тому висновок відповідає є вірним та відповідає вимогам ст. 43 ПК України.
Суд відхиляє посилання позивача на те, що заяви від 27.07.2018 подані у доповнення до заяв від 03.12.2013, адже попередні заяви розглянуті відповідачем, а прийняте ним рішення було оскаржено позивачем у судовому порядку і судом скасовано не було.
Отже, заяви позивача від 27.07.2018 є самостійними заявами, які належало розглянути окремо від заяв від 03.12.2013, незважаючи на зазначення позивачем додаткових відомостей.
Позивач був обізнаний про набрання законною силою рішенням суду у справі №826/8139/14, проте, як вірно, зазначив відповідач в оспорюваній відмові, не вживав дій щодо повернення коштів.
Підсумовуючи, суд зазначає про недоведеність позивачем порушення оспорюваною відмовою вимог законодавства і прав позивача, тому у задоволенні позову належить відмовити.
Керуючись ст.ст. 2, 90, 139, 241-246, 250 КАС України, суд
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Штраус Україна" у задоволенні позову у повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 293-297 КАС України. Апеляційна скарга подається протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Д.А. Костенко