14 грудня 2022 року Чернігів Справа № 620/2108/22
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Ткаченко О.Є., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (без повідомлення учасників справи) адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "А/Т Тютюнова компанія "В.А.Т.- Прилуки" до Чернігівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, про визнання протиправною та скасування картки відмови,
Приватне акціонерне товариство "А/Т Тютюнова компанія "В.А.Т.- Прилуки" звернулось до суду з адміністративним позовом до Чернігівської митниці Державної митної служби України, в якому просить:
визнати протиправним та скасувати рішення Чернігівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA102090/2021/000005/2 від 26.07.2021;
визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA102090/2021/00008, оформлену Чернігівською митницею.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що ПАТ “А/Т Тютюнова компанія “В.А.Т.- Прилуки” у відповідності до вимог частини 2 статті 53 Митного кодексу України подані митному органу всі необхідні документи для визначення митної вартості задекларованих товарів, проте, незважаючи на це, відповідачем в порушення норм митного законодавства були прийняті оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Крім того, зазначив, що відповідачем не доведено факту неповноти та недостовірності відомостей про митну вартість товарів, наданих позивачем.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.04.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Від представника відповідача надійшов відзив, в якому позов не визнає, посилаючись на те, що митним органом здійснена перевірка документів, які подані позивачем до митного оформлення та встановлено розбіжності, зокрема, прайс -лист виданий не виробником товару, а стороною зовнішньоекономічного договору (Контракту), митна декларація країни відправлення не містить всіх складових митної вартості товару відповідно до заявлених декларантом умов поставки, експертний висновок ґрунтується виключно на даних прайс-листа, тому не дав змоги проаналізувати ціноутворення товарів. Звертає увагу суду на взаємопов'язаність сторін зовнішньоекономічного договору. За таких обставин, митну вартість оцінюваного товару скориговано за резервним методом відповідно до наявної у митного органу інформації. Наголошує, що сумніви митного органу у достовірності та правильності обрахування заявленої митної вартості товару були обґрунтовані встановленням факту заниження заявленої митної вартості порівняно з наявною у митного органу інформацією, а також взаємозв'язком між продавцем та покупцем товару, який міг вплинути на заявлену декларантом митну вартість.
На адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній підтримав заявлені позовні вимоги.
Від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких останній заперечував проти доводів позивача, викладених у відповіді на відзив, та просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
10.12.2015 між Бритіш Американ Тобакко (GLP) Лімітед (продавець) та ПАТ «А/Т Тютюнова компанія «В.А.Т.- Прилуки» (покупець) укладено Контракт Т01/16-U (далі-Контракт), за умовами пункту 1.1 якого продавець продає, а покупець купує тютюн (надалі іменовано “товар”) в кількості 20000 тон та асортименті, що зазначається в Додатках до даного Контракту, які укладаються Сторонами та є невід'ємними частинами даного Контракту (а.с.15-20).
За умовами даного договору поставлявся товар: «необроблений тютюн типу Вірджинія, трубовогневої сушки, з відділеною середньою жилкою, для виробництва сигарет, країна виробника - IN» та «необроблений тютюн типу Віджинія, трубовогневої сушки, з відділеною середньою жилкою, для виробництва сигарет, країна виробника - BR» (а.с. 25).
Відповідно до умов вказаного Контракту Продавець здійснює доставку на умовах DDU склад Покупця в Прилуках, визначених в “Інкотерсм-2000”, протягом строку дії даного Контракту. Ціна розуміється на умовах DDU склад Покупця в Прилуках. Всі ризики, а саме, але не обмежуючись цим, втрати, пошкодження товару переходять до Покупця після прийняття товару на склад Покупця у відповідності з умовами DDU “Інкотерсм-2000”. Покупець сплачує 100% вартості доставленого товару шляхом банківського переказу на рахунок Продавця протягом 30 днів з кінця місяця, що слідує за місяцем, в якому підтвердження поставки було відправлено, або за згодою сторін оплата за товар може здійснюватися Покупцем у формі повної або часткової попередньої оплати на підставі рахунків, наданих Продавцем.
На виконання умов Контракту, здійснено поставку товару за ціною, вказаною у Додатках.
З метою здійснення митного оформлення ввезеного товару, позивачем подано до митниці митну декларацію від 23.07.2021 № UA102090/2021/000263 та декларацію митної вартості від 23.07.2021 № UA102090/2021/000263 (а.с. 26, 27-28).
Митна вартість товару була визначена позивачем із застосуванням основного методу - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Одночасно до вищевказаної митної декларації позивачем додано наступні документи:
- зовнішньоекономічний контракт від 10.12.2015 № Т01/16-U з Додатковими договорами № 7, 10, 14 та Додаток № 168 (у додатку до контракту встановлено вартість кожної партії товару за кг) (а.с. 15-25);
- рахунок-фактура (інвойс), в якому зазначено ідентифікуючі дані товару, вартість його за кг, а також загальна вага та загальна вартість, що підлягає сплаті за товар (а.с. 162-166);
- повідомлення щодо відсутності на час митного оформлення оприбуткування товару та оплати за нього та надання інформації щодо оплати за подібні товари;
- ліцензія на виробництво тютюнових виробів;
- інші документи, що супроводжували поставку товару: сертифікат якості, міжнародні товарно-транспортні накладні, морські накладні, сертифікати про походження товару, висновок про вартісні характеристики товару, екологічні декларації, документи фітосанітарного та радіологічного контролю, копія митної декларації країни відправника, які зазначені самим відповідачем у Картці відмови № UA102090/2021/00008.
Крім того, позивачем надано відповідачу експертні висновки Чернігівської регіональної торгово-промислової палати № ЧК-120 від 16.03.2021 (а.с.35-37), ПК-7 від 26.01.2017 (а.с.34) та прайс-лист від 23.02.2021 (а.с.158-161).
Однак Чернігівською митницею Державної митної служби України винесене оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів (а.с.29).
Обставинами прийняття рішення відповідачем є: за даними, що заявляє декларант у ДМВ сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) пов'язані між собою, перевірити документально по відсутність впливу взаємозв'язку на ціну не є можливим. В інвойсі помилка в вазі. Наявний у електронному виді прайс-лист виданий не виробником товару, а стороною зовнішньоекономічного договору (контракту) В.А.Т. (GLP) Лімітед Великобританія. Прайс-лист виробника відсутній. Також, даний прайс-лист не містить інформації щодо календарного року виготовлення тютюнової сировини, ступеня обробки та повної назви товару, що, у свою чергу, унеможливлює ідентифікацію однойменних товарів в інших, поданих до митного оформлення документах; наявні у електронному виді декларації країни відправника не містять усіх складових митної вартості відповідно до заявлених декларантом умов поставки; наявний у електронному виді експертний висновок від 16.03.2021 № ЧК-120 та від 26.01.2017 № ПК-7 ґрунтуються виключно на даних прайс-листа, а тому не дає змоги в повній мірі проаналізувати ціноутворення товарів, що імпортуються на митну територію України, щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів та перевірити достовірність заявленої митної вартості товарів. Зазначений висновок взяти до уваги при прийнятті рішення за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) неможливо, оскільки перевірити достовірність цінової інформації у цьому висновку не має можливості. У висновку відсутні дані про зазначену партію товару. Надані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та не дають можливості відповідно до вимог частини 9 статті 58 Митного кодексу України здійснити розрахунки на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та підлягають обчисленню.
Також, судом встановлено, що відповідачем прийнято картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA102090/2021/00008, яким позивачу відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів та роз'яснено вимоги, виконання яких забезпечить можливість прийняття відповідної митної декларації (а.с.30).
Вважаючи оскаржуване рішення відповідача та картку відмови протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд враховує таке.
Суд, визначаючись щодо заявлених вимог по суті, виходить з того, що засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулювання економічних, організаційних, правових, кадрових та соціальних аспектів діяльності митної служби України визначає Митний кодекс України.
Згідно положень частини другої статті 1 Митного кодексу України (далі - МК України) відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
Відповідно до частини другої статті 52 МК України декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Положеннями статті 53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування ( ч. 2 ст. 53 МК України).
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини ( ч. 3 ст. 53 МК України).
У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію). Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару ( ч.ч. 4,5,6 ст. 53 МК України).
Отже, передбачений перелік документів, які подаються разом з митною декларацією, які мають на меті встановити товар та визначити його вартість, вартість страхування, транспортування, упаковки, є вичерпним. У разі, коли декларантом надано повний перелік документів передбачених частиною другою статті 53 МК України, та можливо встановити повну, вірну ціну товару, складники, що впливають на формування його вартості, вимагати додаткові документи заборонено. У разі не надання повного пакету документів, з який можливо встановити дійсну заявлену вартість товару, митний орган вправі витребувати інші документи, підтверджуючі дані митної декларації.
У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови, на яких повинна здійснитися оплата за товар, якщо вони безпосередньо не впливають на ціну товару, останньої не стосуються. У зв'язку з цим розбіжності щодо умов оплати товару у документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості не є тими розбіжностями (суперечностями), які є підставою для витребування контролюючим органом додаткових документів, якщо інші документи в сукупності не викликають сумнів в достовірності задекларованої митної вартості. Зокрема, це може мати місце у випадку, коли декларант надав документи, які підтверджують всі складові митної вартості, сплату визначеної згідно з умовами зовнішньоекономічного контракту ціни за товар та послуг з транспортування, страхування тощо, вартість яких відповідно до чинного законодавства включена до митної вартості.
Такий висновок викладено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 7 травня 2020 у справі № 826/10527/17.
Відповідач, отримавши від позивача документи, встановив невідповідність наданих документів заявленій вартості товару.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно з положеннями статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Із матеріалів справи вбачається, що за умовами пункту 1.1 Контракту продавець продає, а покупець купує товар у кількості, асортименті, що зазначаються в Додатках до даного Контракту.
У свою чергу в Додатку № 168 до Контракту зазначено: партію товару, назву товару, ціну за кг та кількість (а.с. 25).
Надходження товару за контрактом підтверджується інвойсом (а.с.164-166).
Отже, надані позивачем для митного оформлення товару документи містять достовірні та об'єктивні відомості, які підтверджують числові значення складових митної вартості товару за ціною договору, а тому відсутні підстави ставити під сумнів достовірність заявленої декларантом митної вартості спірної партії товару за ціною договору.
Доводи митного органу, що прайс-лист виданий не виробником товару, а стороною зовнішньоекономічного договору (Контракту) та не містить інформації щодо календарного року виготовлення тютюновою сировини, ступеня обробки та повної назви товару, що унеможливлює ідентифікацію однойменних товарів, суд відхиляє, оскільки вказане не впливає на ціноутворення, а також не спростовує реальну вартість товару.
Крім того, прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості. Аналогічна правова позиція викладена ВС КАС у постанові від 23 жовтня 2020 року у справі № 810/690/17.
Що стосується твердження відповідача з приводу неможливості використання, як документу, що підтверджує заявлену митну вартість товару, експортного висновку Чернігівської регіональної торгово-промислової палати № ЧК-120 від 16.03.2021, №ПК-7 від 26.01.2017, у зв'язку з неможливістю проаналізувати ціноутворення товарів, то суд їх також відхиляє, оскільки вказаний висновок є чинним, а тому інформація, що міститься у ньому, могла та повинна була використовуватися відповідачем при здійсненні митного оформлення товару.
Крім того, вказані інтернет-ресурси “https://staragitech.com/crop-report/; https://www.statista.com” дають експерту можливість провести аналіз кон'юктури ринку, проаналізувати інформацію про вартісні та якісні характеристики товарів, зробити порівняння та дати відповідні заключення (а.с. 35-37).
Доводи відповідача про наявність взаємозв'язку між покупцем і продавцем суд відхиляє з огляду на таке.
Відповідно до вимог частини дванадцятої статті 58 МК України той факт, що продавець і покупець пов'язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.
Згідно частини чотирнадцятої статті 58 МК України у разі відсутності обґрунтувань з боку органу доходів і зборів необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.
Отже, з аналізу наведених норм слідує, що сам по собі факт пов'язаності осіб між собою не може бути підставою для невизнання заявленої митної вартості. При цьому, митний орган зобов'язаний надати відповідне обґрунтування щодо того, що саме такий взаємозв'язок вплинув на митну вартість товару. Проте, такого обґрунтування відповідачем суду не надано.
При продажу товарів між пов'язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами: 1) вартості операції при продажу непов'язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну; 2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 62 цього Кодексу; 3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 63 цього Кодексу.
У разі здійснення вищезазначених порівнянь враховується наявна у митного органу або подана декларантом чи уповноваженою ним особою інформація щодо різниці в комерційних рівнях продажу, кількісних показниках, елементах і витратах, зазначених у частині десятій цієї статті, та витратах, які понесені продавцем при продажу, коли продавець і покупець не пов'язані між собою, і не понесені продавцем при продажу, коли продавець і покупець пов'язані між собою.
Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Проаналізувавши наведені вище приписи МК України, суд дійшов висновку, що митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Дослідивши й вивчивши документи, надані позивачем до спірної МД, а також направлені позивачем додаткові документи, суд дійшов висновку, що з них не вбачається розбіжностей, які б могли вплинути на митну вартість або ж наявності ознак підробки, що б могло надати митному органу підстави для висновку про неправильне визначення позивачем митної вартості.
Оскаржувані рішення про коригування митної вартості товару також не містить фактів встановлення під час митного оформлення розбіжностей в наданих позивачем документах на підтвердження митної вартості та не конкретизує, яким саме чином зв'язок між позивачем та продавцем товару вплинув на визначення митної вартості.
При цьому, суд також зазначає, що під час митного оформлення відповідачем не встановлено неможливості визначення позивачем митної вартості за ціною Контракту з підстав порушення ним вимог частини вісімнадцятої статті 58 МК України.
Як з'ясував суд, митний орган обґрунтовував наявність впливу взаємопов'язаності покупця та продавця тим, що позивачем до митного оформлення надано лист-калькуляцію, який виданий не виробником товару, а продавцем-стороною зовнішньоекономічного договору і, що сам декларант заявляє про взаємопов'язаність сторін договору.
Втім, аналізуючи доводи відповідача з цього приводу, суд виходить з того, що це не є безумовною підставою до визнання недостовірними та неправдивими відомості щодо митної вартості товару, та відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів.
Більш того, дані з іншої митної декларації, взяті митним органом за основу при обрахунку митної вартості товару, повинні оцінювати в комплексі з поданими декларантом документами. Крім того, рівень цін на необроблений тютюн може змінюватися в залежності від якості товару, умов оплати, розміру партії, кон'юнктурної ситуації на ринку тощо; висновок спеціалізованих експертних організацій має консультативний характер.
Встановлення митним органом різниці в ціні свідчить про наявність підстав для більш детального аналізу умов зовнішньоекономічної операції, за якою до митного оформлення пред'явлено товари. Виявлена різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю товарів згідно з інформаційними ресурсами мережі Інтернет, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників інформаційних ресурсів.
Отже, не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчить, за висновком суду, на користь протиправності рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів. Позивач, у свою чергу, під час митного оформлення надав всі документи, передбачені частиною другою статті 53 МК України, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення за ціною договору, та, як наслідок, необґрунтованість висновку митного органу щодо наявності розбіжностей в поданих документах.
Щодо посилань відповідача на застосування цінової пропозицію щодо рівня цін на подібні товари, то суд зазначає, що за приписами статей 627, 628 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять: умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно статті 6 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність” суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.
Тобто, ціна договору, її зміна за умови погодження сторонами здійснюється ними шляхом укладання певних додатків. При цьому сторони вільні у визначенні умов договору.
Верховний Суд у постанові від 09.02.2021 у справі №826/17509/16 зазначив, що зниження продавцем товару його вартості не знаходиться в причинному зв'язку з коригуванням митної вартості до тих пір, поки митний орган не доведе, що ціна проданого товару, фактично, всупереч зміненим умовам контракту, залишилась незмінною.
У свою чергу, вказана інформація без врахування поданих документів декларантом не може мати першочергове значення при визначенні методу, що застосовується до визначення митної вартості.
Суд наголошує, що принцип прийняття рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, є орієнтиром при реалізації повноважень владного суб'єкта, який вимагає від останнього діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, з дотриманням встановленої законом процедури. Критерій прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Посилання відповідача на відомості з інформаційних баз даних контролюючого органу не є належним доказом щодо неправильного визначення позивачем митної вартості товару, зазначеного у МД, оскільки мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митницею відповідних рішень та з об'єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати перевагу над наданими декларантом первинними документами про товар. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару.
Слід зазначити, що Єдина автоматизована інформаційна система (ЄАІС) ДФС (Держмитслужби) України закрита для вільного доступу, що позбавляє декларанта можливості перевірити наявну у ній інформацію.
Частиною першою-другою статті 77 КАС України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Проте відповідачем не доведено правомірність спірних рішень.
Суд враховує, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
З урахуванням встановлених вище обставин суд приходить до висновку про необґрунтованість використання відповідачем резервного методу визначення митної вартості товару, оскільки, як було встановлено раніше, у відповідача були наявні всі правові підстави для визначення митної вартості імпортованого товару за першим методом - за ціною договору.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову повністю.
Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позивач при поданні позову сплатив судовий збір у сумі 4540,00 грн, то суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівської митниці на користь Приватного акціонерного товариства “А/Т Тютюнова компанія “В.А.Т.-Прилуки” судовий збір у розмірі 4540 (чотири тисячі п'ятсот сорок) грн 00 коп.
Доказів щодо понесення позивачем інших судових витрат матеріали справи не містять.
Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Приватного акціонерного товариства “А/Т Тютюнова компанія “В.А.Т.-Прилуки” до Чернігівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Чернігівської митниці про коригування митної вартості товарів UA102090/2021/000005/2 від 26.07.2021.
Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA102090/2021/00008, оформлену Чернігівською митницею.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівської митниці на користь Приватного акціонерного товариства “А/Т Тютюнова компанія “В.А.Т.-Прилуки” судовий збір у сумі 4540,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Позивач: Приватне акціонерне товариство “А/Т Тютюнова компанія “В.А.Т.-Прилуки” (вул.Незалежності, буд.21, м. Прилуки, Чернігівська область, 17502, код ЄДРПОУ 14333202).
Відповідач: Чернігівська митниця (прос. Перемоги, 6, м. Чернігів, 14017, код ЄДРПОУ 43985581).
Повний текст рішення суду складено 14 грудня 2022 року
Суддя О.Є. Ткаченко