14 грудня 2022 р. м. Чернівці Справа № 600/3160/22-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Чернівецькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
І. РУХ СПРАВИ
1.1. У поданому до суду позові Головне управління ДПС у Чернівецькій області (далі - позивач) просить стягнути з ОСОБА_1 (далі - відповідач) податковий борг на загальну суму 12589,02 грн. до місцевого бюджету.
1.2. Оскільки ця справа не належить до категорії справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження, суд, керуючись положеннями статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), враховуючи характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, визнав за можливим розглянути справу за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, про що 16.09.2022 року постановив ухвалу про відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА АРГУМЕНТИ СТОРІН
2.1. Згідно змісту позовної заяви, за відповідачем станом на день пред'явлення позову рахується податковий борг на загальну суму 12589,02 грн. Наведена сума податкового боргу є в розумінні податкового законодавства України узгодженою.
Однак, в добровільному порядку відповідач податковий борг не сплатив, що обумовило звернення до суду із цим позовом.
2.2. Відповідач правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався, у зв'язку із цим, суд, керуючись положеннями частини 6 статті 162 КАС України, вирішує справу за наявними матеріалами.
ІІІ. ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
3.1 Дослідженням матеріалів справи судом встановлено, що згідно наявного у справі розрахунку заборгованості по ОСОБА_1 за ним рахується податковий борг у сумі 12589,02 грн. по сплаті земельного податку з фізичних осіб (код платежу 18010700).
3.2. Вказану заборгованість нараховано відповідачу згідно податкових повідомлень-рішень №8239303-5404-2412 від 30.06.2018 року, яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 933,27 грн. за 2018 рік; № 9225106-5506-2410 від 30.06.2019 року, яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 6736,55 грн. за 2019 рік; №101834-5507-2410 від 26.06.2020 року, яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 2459,60 грн. за 2020 рік; №8156439-2406-2407 від 01.06.2021 року, яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 2459,60 грн. за 2021 рік.
Наведені податкові повідомлення-рішення надіслані на адресу відповідача відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - ПК України), однак згідно довідки Укрпошти не вручені з причини “за закінченням терміну зберігання”.
3.3. Окрім цього, відповідачеві на офіційну адресу надсилалась податкова вимога форми “Ф” №43-55 від 16.01.2020 року із рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення і яка на день розгляду справи у суді не є відкликаною.
ІV. ПОЗИЦІЯ СУДУ
4.1. Предметом цього спору є податковий борг, який позивач просить суд стягнути з відповідача. А тому в межах цієї справи суд має перевірити наявність такого боргу та чи дотримана процедура його стягнення.
4.2. Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
4.3. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 року №2755-IV (далі - ПК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
4.4. Статтею 16 ПК України визначені обов'язки платника податку, серед яких сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1).
4.5. Пункт 31.1 статті 31 ПК України визначає, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
4.6. Згідно підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
4.7. При цьому, підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
4.8. Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України під податковим боргом розуміють суму узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої на суму такого грошового зобов'язання.
4.9. У відповідності до підпункту 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу).
4.10. Об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності (стаття 270 ПК України).
4.11. Згідно пункту 286.5 статті 286 ПК України нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.
4.12. Відповідно до пункту 287.5 статті 287 ПК України податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
4.13. Судом у цій справі встановлено, що позивачем як контролюючим органом складено по відношенню до відповідача винесено податкові повідомлення-рішення №8239303-5404-2412 від 30.06.2018 року, яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 933,27 грн. за 2018 рік; № 9225106-5506-2410 від 30.06.2019 року, яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 6736,55 грн. за 2019 рік; №101834-5507-2410 від 26.06.2020 року, яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 2459,60 грн. за 2020 рік; №8156439-2406-2407 від 01.06.2021 року, яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 2459,60 грн. за 2021 рік.
4.14. Матеріалами справи підтверджено, що вищевказані податкові повідомлення-рішення належним чином надіслані відповідачу, однак згідно довідки Укрпошти не вручені з інших причин.
4.15. З даного приводу суд зазначає наступне. Відповідно до пункту 42.1. статті 42 ПК України податкові повідомлення-рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.
4.16. Пунктом 42.2 статті 42 ПК України визначено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
4.17. Пункт 42.4 статті 42 ПК України, серед іншого, передбачає, що у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
4.18. Отже, враховуючи положення статті 42 ПК України, слід прийти до висновку, що зазначені вище податкові повідомлення-рішення належним чином надіслані та вручені відповідачу.
4.19. Доказів сплати у встановлений ПК України строк визначених відповідачу сум податкового зобов'язання, суду надано не було. Окрім цього, в матеріалах справи відсутні докази того, що вказані податкові повідомлення-рішення оскаржувалися в адміністративному або судовому порядку. Таким чином, суд приходить до висновку, що сума податкового зобов'язання, визначена вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, на момент розгляду справи у суді, є узгодженою та перейшла в категорію податкового боргу.
4.20. Таким чином, з урахування розрахунку заборгованості та інтегрованої картки, на день розгляду справи у суді загальний розмір податкового боргу відповідача становить 12589,02 грн.
4.21. Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, а згідно пункту 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
4.22. Як встановлено судом (див. пункт 3.3. рішення) відповідачеві, відповідно до вимог ПК України надіслано та вручено податкову вимогу форми “Ф” №43-55 від 16.01.2020 року, яка на день розгляду справи у суді така вимога не є відкликаною.
4.23. Оскільки після вручення податкової вимоги сума податкового боргу у відповідача змінилася (збільшилася), але борг відповідачем не погашено, контролюючим органом повторно податкова вимога не надсилалася (не вручалася).
4.24. Відповідно до пункту 87.11. статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
4.25. Пунктом 95.2 статті 95 ПК України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
4.26. Враховуючи наявність у відповідача податкового боргу, те що позивачем дотримано процедуру звернення з цим позов до суду, суд вважає за необхідним стягнути з відповідача податковий борг до відповідних бюджетів у сумі 12589,02 грн.
V. ВИСНОВКИ СУДУ
5.1. Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
5.2. Позивачем доведено суду правомірність заявлених вимог, на день розгляду справи заборгованість відповідачем не погашена, а тому зважаючи на наведені вище норми законодавства та встановлені судом обставини справи, а також виходячи з конституційного принципу обов'язковості сплати податків і зборів, суд вважає, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача податкового боргу на загальну суму 12589,02 грн. - є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
VІ. ЩОДО СУДОВИХ ВИТРАТ
6.1. Частиною 2 статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. У матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, відтак, суд не стягує їх з відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 73-77, 90, 241-246, 250 КАС України, суд -
1. Позов Головного управління ДПС у Чернівецькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 податковий борг на загальну суму 12589,02 грн. - до місцевого бюджету.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - Головне управління ДПС у Чернівецькій області (м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, буд. 200А, код ЄДРПОУ 44057187).
Відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Суддя О.В. Анісімов