Справа № 161/17150/22
Провадження № 1-кс/161/6526/22
м. Луцьк 14 грудня 2022 року
Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування накладеного арешту на майно, -
Адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області з клопотанням про скасування арешту на автомобіль марки «Фольксваген Джета», номерний знак НОМЕР_1 .
Клопотання вмотивоване тим, що ухвалою слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 25.04.2022 року в рамках кримінального провадження, що внесено до ЄРДР за №42022032110000011 від 12.04.2022 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.201-2 КК України накладений арешт на автомобіль марки «Фольксваген Джета», номерний знак НОМЕР_1 .
Згідно ухвали слідчого судді про накладення арешту на майно від 25.04.2022 року, вбачається що автомобіль на який накладений арешт має ознаки речових доказів, проте є незрозумілим, які саме, відповідно до ст. 98 КПК України дають правові підстави вважати вилучене майно саме речовими доказами у кримінальному провадженні.
В даному кримінальному провадженні жодній особі не повідомлено про підозру.
З моменту внесення відомостей до ЄРДР жодних слідчих дій із власником арештованого майна не проводились.
На даний час, а саме 10.06.2022 року процесуальним керівником у кримінальному провадженні №42022032110000011 від 12.04.2022 прийнято рішення про зміну правової кваліфікації на ч.1 ст.333 КК України.
Рахує, що даний автомобіль не є предметом кримінального правопорушення та не набутий внаслідок злочинної діяльності, а являється приватною власністю, набутою у встановлений законом спосіб.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що арешт майна, яке належить ОСОБА_4 та вилучений в ході розслідування кримінального провадження за ч.3 ст.201-2 КК України здійснено слідчим суддею за результатом розгляду клопотання прокурора при зовсім інших обставинах, вважає про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у правомірне володіння майном на підставі зазначених обставин, тому просить скасувати арешт із вище вказаного майна
В судове засідання не з'явилися прокурор ОСОБА_5 , слідчий ОСОБА_6 та представник власника майна - адвокат ОСОБА_3 , однак попередньо подали заяви про розгляд клопотання у їхній відсутності, а тому слідчий суддя приходить до висновку про розгляд клопотання на підставі наявних матеріалів.
Відповідно до положень, передбачених ч.4 ст.107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів не здійснюється.
Оглянувши матеріали клопотання та долучені до нього документи, суд приходить до висновку, що клопотання підставне та підлягає до задоволення.
Відповідно до ст.170 ч.1 КК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно до ст.170 ч.2 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Ст.170 ч.3, ч.4, ч.5, ч.6 КПК України передбачаються, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Положеннями ст.ст. 7, 16 КПК України передбачено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим кодексом.
Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.174 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено у разі скасування арешту.
Згідно ч.1 ст.174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
В судовому засіданні встановлено, що на даний час УСБУ у Волинській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, що внесено до ЄРДР за №42022032110000011 від 12.04.2022 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.201-2 КК України.
Станом на час розгляду, так як і на момент подання клопотання до слідчого судді, встановленому власнику майна, а саме ОСОБА_4 не повідомлено про підозру в рамках кримінального провадження №42022032110000011 від 12.04.2022 і він ніякого відношення до даного кримінального провадження не має, тобто власник майна не входить до суб'єкту визначеного ст.170 КПК України.
Також в судовому засіданні встановлено, що автомобіль на який накладений арешт не є предметом кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.333 КК України та не відповідають критеріям п.4 ч.2 ст.167 КПК України, оскільки доказано, що він набутий в результаті вчинення кримінального правопорушення та відсутні об'єктивні дані, що власник майна вчинив вище вказане кримінальне правопорушення і власник майна не перебуває у статусі підозрюваного.
Крім того, з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР пройшло більше семи місяців, жодних слідчих дій із власником майна та автомобілем не проведено, підозра нікому не пред'явлена.
Також, органом досудового розслідування не представлено жодних доказів, що вилучене майно здобуте злочинним шляхом. Не доведено, що воно було знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди, містять інші відомості, які могли б бути використані як доказ арешту, чи обставин, що встановлені під час кримінального провадження по кримінальному провадженні №42022032110000011 від 12.04.2022 року.
Тому враховуючи, що ОСОБА_4 є законним володільцем вказаного автомобіля, доведено, що на даний час відпала необхідність у подальшому арешті майна, оскільки подальше утримання майна не є співмірним з завданнями кримінального провадження та призводить до порушення розумного балансу між приватно-правовим та публічно-правовим інтересом, тому клопотання про скасування арешту майна підлягає до задоволення, а саме в частині скасування арешту на автомобіль, з метою припинення надмірного обмеження у праві користування власністю.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.170, 174, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування накладеного арешту на майно, задовольнити.
Скасувати у кримінальному провадженні, що внесено до ЄРДР за №42022032110000011 від 12.04.2022 року, арешт на автомобіль марки «Фольксваген Джета», номерний знак НОМЕР_1 , який передати на відповідальне зберігання ОСОБА_4 , або його законному представнику.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1