Справа № 161/17057/22
Провадження № 1-кп/161/1198/22
м. Луцьк 13 грудня 2022 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022030580001665 від 20 вересня 2022 року про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тирасполь, Республіки Молдова, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, українця, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, не судимого,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України,-
Обвинувачений ОСОБА_4 , 20 вересня 2022 року, близько 01 год. 30 хв., в порушення Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, обліку, перевезення та використання вогнепальної пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за властивостями метальними снарядами несмертельної дії та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу, незаконно переносив у своїй сумці ножа до моменту його виявлення та вилучення працівниками поліції на вулиці за адресою: проспект Волі, 7 м. Луцьк Волинської області.
Згідно висновку судової експертизи зброї №СЕ-19/103-22/8282-ХЗ від 28.09.2022, вилучений під час огляду місця події від 20.09.2022 за адресою: проспект Волі, 7, м. Луцьк Волинської області - належить до клинкової холодної зброї.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 своїми умисними протиправними діями, які виразились у носінні, холодної зброї без передбаченого законом дозволу, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 263 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у пред'явленому йому обвинуваченні визнав повністю та показав, що дійсно, він за вказаних обставин та часу вчини дане кримінальне правопорушення. У вчиненому щиро розкаявся та просив суворо його не карати.
Обвинувачений ОСОБА_4 правильно розуміє зміст пред'явленого йому обвинувачення та не заперечує про визнання недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, крім того, у суду не має сумнівів у добровільності та істинності його позиції, а тому суд, роз'яснивши обвинуваченому порядок та наслідки розгляду кримінального провадження в порядку передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, переконавшись, що ніхто із учасників судового провадження не заперечує, щодо такого порядку судового розгляду, визнав недоцільним досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У своєму рішенні «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що винність обвинуваченого ОСОБА_4 «поза розумним сумнівом» знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження.
Аналізуючи наведені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_4 вірно кваліфіковано за ч. 2 ст. 263 КК України, оскільки він вчинив дії, які виразились у носінні, холодної зброї без передбаченого законом дозволу.
Відповідно до вимог ст. ст. 50, 65 КК України та п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину і тяжкості наслідків, що настали.
При обранні міри покарання суд враховує вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, а також вимоги ст. 65 КК України, відповідно до яких суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті КК відповідно до положень Загальної частини Кодексу, ураховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
До обставин, які, відповідно до вимог ст. 66 КК України, пом'якшують покарання ОСОБА_4 , суд відносить щире каяття.
Обставин, які відповідно до вимог ст.67 КК України, обтяжують ОСОБА_4 , суд не вбачає.
Поряд з цим, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує інформацію про стан його здоров'я, який не перебуває на обліку у лікарів нарколога і психіатра та за допомогою до них не звертався, відомості про те, що він раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, вину визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, тому суд вважає, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства та призначає покарання в межах санкції ч. 2 ст. 263 КК України, у виді громадських робіт.
Суд вважає, що дане покарання буде необхідним і достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, так і іншими особами.
Судові витрати, згідно ст.124 КПК України, що підтверджені документально, покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 .
Речові докази підлягають вирішенню в порядку ст. 100 КПК України.
Арешт, накладений на майно, згідно ухвали слідчого судді від 22 вересня 2022 року - скасувати.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України та призначити покарання у виді 120 (сто двадцять) годин громадських робіт.
Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави витрати пов'язані із залученням експерта для проведення судової експертизи зброї в сумі 1132 (одну тисячу сто тридцять дві) грн. 68 коп.
Речові докази: металевий предмет зовні схожий на ніж, який передано на відповідальне зберігання до камери схову зброї Луцького РУП ГУНП у Волинській області - знищити.
Арешт на майно, який накладений ухвалою слідчого судді 22 вересня 2022 року - скасувати.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Луцький міськрайонний суд.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуючий: