Справа № 159/4218/22
Провадження № 2-а/159/88/22
23 листопада 2022 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області у складі головуючого судді Шишиліна О.Г., із участю секретаря судового засідання Панечко К.В., позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Гапонюк І.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ковелі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції, інспектора УПП у Волинській області Департаменту патрульної поліції Фіщука Юрія Ярославовича про скасування постанови про накладання стягнення у справі про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції, інспектора УПП у Волинській області Департаменту патрульної поліції Фіщука Юрія Ярославовича про скасування постанови про накладання стягнення у справі про адміністративне правопорушення.
Позо вні вимоги обґрунтовані тим, що 06 жовтня 2022 року, інспектором 4 роти 1 батальйону УПП у Волинській області Фіщуком Ю.Я., ОСОБА_1 , постановою серії ЕАР №5988613 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 850 грн. за порушення вимог п. 2.9. «в» ПДР України за керування автомобілем Renault Megane з номерними знаками НОМЕР_1 , які не належать даному транспортному засобу. Не погоджуючись з постановою позивач вказує, що номерний знак НОМЕР_1 було видано ТзОВ «Люкс Моторс Плюс» сервісним центром МВС України. 06 жовтня 2022 року позивач переганяв транспортний засіб для продажу на ринок м. Луцька, керуючи транспортним засобом на законних підставах, зокрема, відповідно до довіреності ТзОВ «Люкс Моторс Плюс» від 06 жовтня 2022 року позивача було уповноважено перевозити та переганяти по території України транспортний засіб Renault Megane, номерний знак НОМЕР_1 , для відповідального зберігання та представляти інтереси товариства щодо реалізації цього автомобіля.
Відповідач надав відзив в якому зазначив, що водієм ОСОБА_1 , на підтвердження його слів про купівлю транспортного засобу не було надано договору купівлі-продажу транспортного засобу, акту огляду реалізованого транспортного засобу, акту технічного стану транспортного засобу або його складової частини, сертифікату відповідності, розрахункового документа, який засвідчує факт купівлі транспортного засобу, а отже на момент розгляду справи неможливо було встановити належність номерного знаку 03ВР6115 транспортному засобу Renault Megane. Враховуючи вищезазначене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позивних вимог, заявлених позивачем та залишити постанову серії ЕАР № 5988613 від 06 жовтня 2022 року без змін.
В судовому засіданні сторони підтримали свої доводи, надали аналогічні пояснення із викладеними у письмових заявах.
Судом встановлено, що 06 жовтня 2022 року, інспектором 4 роти 1 батальйону УПП у Волинській області Фіщуком Ю.Я., відносно ОСОБА_1 , було винесено постанову серії ЕАР № 5988613 про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850, 00 грн. за порушення вимог п. 2.9. «в» ПДР України за керування автомобілем Renault Megane з номерними знаками НОМЕР_1 , які не належать даному транспортному засобу.
З пояснень сторін наданих у судовому засіданні сторони дійшли згоди, що не оспорюють факт настання події, яка вказана у оскаржуємій постанові, а також порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення. Підставою спору є тлумачення обставини належності транспортному засобу Renault Megane номерного знаку НОМЕР_1 .
Частиною 6 статті 121 КУпАП в редакції, що діяла станом на 06.10.2022р. встановлено адміністративну відповідальність за керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим, -
Згідно п.2.9. «в» ПДР України в редакції, що діяла станом на 06.10.2022р. водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу.
Як вбачається з Форми МД-2 (а.с.8) зазначений вище автомобіль був ввезений на митну територію України без транзитних номерних знаків або інших номерних знаків, що дозволяють пересуванню територією України своїм ходом, тобто на умовах товару №1 до графи 31 з інвойсом (а.с.9, 10). В судовому засіданні з пояснень позивача з'ясовано, що штамп «Видані номерні знаки для разових поїздок 03ВР6115» в Формі МД-2 було проставлено ТОВ «Люкс моторс плюс» (власником автомобіля) та видано позивачу довіреність на автомобіль для перевезення та перегону по території України (а.с.10об.) Крім того, видано ТОВ «Люкс моторс плюс» довідку про те, що номерний знак для разових поїздок 03ВР6115 належить ТОВ «Люкс моторс плюс» та отримані в РСЦ (а.с.11)
З виписки з ЄДРПОУ вбачається, що ТОВ «Люкс моторс плюс» здійснює крім іншого здійснює торгівлю автомобілями та автотранспортними засобами. (а.с.15, 16)
Відповідно до п. 16 постанови КМУ «Про затвердження Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери» від 11 листопада 2009 року № 1200 (далі у всіх відмінках - постанова КМУ від 11 листопада 2009 року № 1200), на продані транспортні засоби, що перебували в користуванні і підлягають першій державній реєстрації в Україні, та їх складові частини, що мають ідентифікаційні номери, суб'єкти господарювання, поставлені на облік у Головному сервісному центрі МВС, видають покупцеві примірник договору купівлі-продажу транспортного засобу, підписаного уповноваженою особою суб'єкта господарювання і скріпленого печаткою (за її наявності), акт огляду реалізованого транспортного засобу, акт технічного стану транспортного засобу або його складової частини, що має ідентифікаційний номер, сертифікат відповідності, розрахунковий документ, який засвідчує факт купівлі транспортного засобу, та копію митної декларації.
Пунктом 34 постанови КМУ від 11 листопада 2009 року № 1200 визначено, що у разі продажу транспортного засобу, що ввезений з-за кордону, суб'єкт господарювання видає споживачеві копію митної декларації. На проданий транспортний засіб продавець зобов'язаний видати відповідно номерний знак для разових поїздок та номерний знак «Транзит», який зазначається в акті огляду реалізованого транспортного засобу та в акті приймання-передачі.
Таким чином автомобіль було ввезено ТОВ «Люкс моторс плюс» на територію України як товар (без права пересування своїм ходом) і станом на 06 жовтня 2022 року автомобіль марки Renault Megane (кузов № НОМЕР_2 ), сірого кольору не був зареєстрований в уповноваженому органі МВС, а тому право керування ним будь-якою фізичною особою обмежувалось, до моменту здійснення відповідної реєстрації.
До моменту реєстрації транспортного засобу в уповноваженому органі МВС власником такого транспортного засобу, в даному випадку юридичною особою ТОВ «ЛЮКС МОТОРС ПЛЮС», що згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань здійснює основну діяльність із торгівлі автомобілями та легковими транспортними засобами, могло бути здійснено продаж вказаного транспортного засобу.
У випадку продажу транспортного засобу, що підлягає державній реєстрації в Україні, суб'єкт господарювання - ТОВ «ЛЮКС МОТОРС ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 44322280) зобов'язаний видати примірник договору купівлі-продажу транспортного засобу, підписаного уповноваженою особою суб'єкта господарювання і скріпленого печаткою (за її наявності), акт огляду реалізованого транспортного засобу, акт технічного стану транспортного засобу або його складової частини, що має ідентифікаційний номер, сертифікат відповідності, розрахунковий документ, який засвідчує факт купівлі транспортного засобу, та копію митної декларації.
Крім того, на проданий транспортний засіб ТОВ «ЛЮКС МОТОРС ПЛЮС» зобов'язаний був би видати номерний знак для разових поїздок та номерний знак «Транзит», який підлягав би зазначенню в акті огляду реалізованого транспортного засобу та в акті приймання-передачі з подальшою реєстрацією в системі НАІС (а.с.37, 38).
Отримання вказаних документів та видача номерного знаку для разових поїздок дає підстави для керування транспортним засобом до його реєстрації в уповноваженому органі МВС.
У позовній заяві позивач вказував, що ним здійснювався перегін транспортного засобу марки Renault Megane на ринок м. Луцька для його продажу.
Тобто, на момент керування 06 жовтня 2022 року транспортним засобом марки Renault Megane (кузов № НОМЕР_2 ) позивач не був фактичним покупцем транспортного засобу, що набув би право керування таким транспортним засобом, на підставі документів визначених п. 16 постанови КМУ від 11 листопада 2009 року № 1200.
Крім того, факт видачі ТОВ «ЛЮКС МОТОРС ПЛЮС» номерного знаку для разових поїздок 03ВР6115 не відповідає вимогам п. 34 постанови КМУ від 11 листопада 2009 року № 1200, адже такий підлягав видачі лише у разі продажу транспортного засобу, що ввезений з-за кордону та інформація про видачу вказаного номерного знаку підлягав зазначенню в акті огляду реалізованого транспортного засобу та в акті приймання-передачі, а не митній декларація, як про це зазначає позивач.
Таким чином, судом встановлено, що 06 жовтня 2022 року позивачем ОСОБА_1 , здійснювалось керування транспортним засобом марки Renault Megane (кузов № НОМЕР_2 ) з номерними знаками, які не належать даному транспортному засобу, адже видача номерного знаку для разових поїздок була здійснена ТОВ «ЛЮКС МОТОРС ПЛЮС» безпідставно та з порушенням порядку, встановленого чинним законодавством.
Таким чином, позивачем було порушено вимоги п. 2.9 «в» ПДР України, вчинивши тим самим адміністративне правопорушення, передбачене ч. 6 ст. 121 КУпАП.
Частиною 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» від «17» березня 2011 року (заява № 21037/05), суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте, таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумцій щодо фактів.
Проаналізовані доводи позивача про безпідставність притягнення його до адміністративної відповідальності не знайшли свого правового підґрунтя у чинному законодавстві України, та прямо спростовуються ним. Крім того, досліджені судом докази не спростовують правомірність притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності, у зв'язку з чим, суд доходить висновку про відсутність підстав для визнання постанови інспектора УПП серії ЕАР № 5988613 від 06 жовтня 2020 року протиправною та її скасування.
У рішенні ЄСПЛ від 10 лютого 2010 року по справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04), суд повторив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (аналогічна позиція викладена у рішенні ЄСПЛ по справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994 року (заява № 18390/91).
Враховуючи вказане, інші доводи та надані сторонами документи висновки суду не спростовують.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 5-10, 72-77, 90, 241-246, 286, 295 КАС України, суд, -
Постанову інспектора УПП Серії ЕАР № 5988613 від 06.10.2022 року залишити без змін, а позовну заяву без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складено 14.12.2022р.
Головуючий:О. Г. ШИШИЛІН