Справа № 156/740/22
Номер провадження: 1-кп/156/59/22
13.12.2022смт. Іваничі
Іваничівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря
судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань кримінальне провадження, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022030520000566 від 01.11.2022, про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Древини Іваничівського району Волинської області, громадянин України, освіта повна середня, не працює, не одружений, несудимий, зареєстрований у АДРЕСА_1 , проживає у АДРЕСА_2 ,
у вчиненні злочину, передбаченого ст.336 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_3
ОСОБА_3 , перебуваючи з 27.07.2022 на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 як військовозобов'язаний, будучи визнаним військово-лікарською комісією №614/2 від 27.09.2022 придатним до проходження військової служби, не маючи правових підстав на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, 06.10.2022 о 09 год. 00 хв. отримав під особистий підпис персональну повістку про необхідність прибуття на 06 год. 00 хв. 11.10.2022 до ІНФОРМАЦІЯ_2 і подальшому призову за мобілізацією в розпорядження командира військової частини в складі команди по мобілізації для проходження військової служби під час мобілізації, оголошеної Указом Президента України № 65/2022від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію».
Проте, ОСОБА_3 , всупереч вимог ст.65 Конституції України, ст.22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", з метою ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, умисно, будучи належним чином повідомленим про необхідність прибуття, придатним за станом здоров'я для проходження військової служби та не маючи правових підстав на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, ухилився від призову за мобілізацією, на особливий період та без поважних причин не прибув на 06 год. 00 хв. 11.10.2022 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_3 , для відправлення у команді по мобілізації до військової частини для проходження військової служби під час мобілізації.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину в інкримінованому йому злочині, передбаченому ст.336 КК України, визнав повністю та не оспорюючи фактичних обставин, про які зазначено в обвинувальному акті, показав, що дійсно за вказаних обставин, місця, часу умисно ухилився від призову за мобілізацією, на особливий період та без поважних причин не прибув на 06 год. 00 хв. 11.10.2022 до пункту збору ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_3 , для відправлення до військової частини для проходження військової служби, щиро розкаявся, просив суд суворо його не карати.
Суд, у відповідності до вимог ч.3 ст.349 КПК України, з'ясувавши правильність розуміння учасниками судового провадження зміст обставин, викладених в обвинувальному акті, які ніким не оспорюються, не маючи сумніву у добровільності їх позицій, а також роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_5 своїми умисними діями, які виразилися в ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, вчинив злочин, передбачений ст.336 КК України.
Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення кримінального правопорушення, тяжкості наслідків, що настали.
У відповідності до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке, відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до категорії нетяжкого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , у відповідності до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, інших обставин судом не встановлено.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , відсутні.
Обвинувачений ОСОБА_5 несудимий, вперше притягається до кримінальної відповідальності, повністю визнав свою винуватість, має постійне місце проживання, на обліку в психіатра не перебуває.
На підставі викладеного, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, з огляду на положення ч.2 ст.50 КК України, обираючи строк покарання, передбачений санкцією закону, за яким визнав ОСОБА_5 винуватим, вважає за необхідне призначити останньому покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк.
На думку суду, таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення й попередження вчинення як обвинуваченим, так і іншими особами, нових кримінальних правопорушень.
Разом з тим, враховуючи особу винного, конкретні обставини справи, приймаючи до уваги наявність обставини, що пом'якшує покарання, відсутність обтяжуючих обставин, суд вважає за можливе звільнити останнього від відбування покарання із випробуванням на підставі ст.75 КК України, встановивши при цьому мінімальний іспитовий строк, із покладенням на нього обов'язків, передбачених ч.1 ст.76 КК України.
Долю речових доказів вирішити на підставі ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 366-368, 371, 374, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд,
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст.336 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ч.1 ст.76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 такі обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили не обирати.
Речові докази копії документів: довідка позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії №614/2 від 27.09.2022 на 1 аркуші, картка обстеження та медичного огляду ОСОБА_3 на 1 аркуші, військово квитка ОСОБА_6 , розписки про отримання бойової повістки від 06.10.2022 р. на 1 аркуші, поіменного списку на відправку військовозобов'язаного на військову службу, результати опитувальника «АДАПТИВНІСТЬ-200» долучені до матеріалів обвинувального акту - залишити в матеріалах обвинувального акту.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок суду може бути оскаржений учасниками судового провадження до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Іваничівський районний суд Волинської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1