14 грудня 2022 року Справа № 480/6353/22
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Савицької Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м.Суми адміністративну справу №480/6353/22 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ), про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, і просить суд:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 , які полягають у невірному нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, яка передбачена частиною другої статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 донарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу за 11 років служби відповідно до частини другої статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що при звільненні з військової служби відповідач виплатив позивачу одноразову грошову допомогу, передбачену ст. 15 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення з розрахунку 25 повних календарних років вислуги. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки загальна вислуга років становить 36 років, що, на думку позивача, надає йому право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої ч. 2 ст. 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" ще за 11 років.
Ухвалою суду від 03.10.2022 відкрито провадження в даній справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін та встановлено строк відповідачу для подання відзиву та доказів, які наявні у відповідача, а також встановлено строк позивачу для подання відповіді на відзив, а відповідачу заперечення.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в їх задоволенні, зокрема, зазначивши, що станом на 15.06.2019 позивач набув право на одноразову грошову допомогу в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за 25 повних календарних років, тому на підставі наказу начальника 5-го прикордонного загону №167-ОС від 15.06.2019 нараховано та виплачено одноразову грошову допомогу при звільненні в сумі 150091,25 грн, що підтверджується копією відповідного наказу, витягом розрахунково-платіжної відомості за червень 2019 року, а також підтверджено позивачем у позові. При цьому, на думку відповідача, за пільгові роки виплата не нараховується, а враховуються лише календарні роки служби.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи судом встановлено, що відповідно до витягу з наказу № 167-ОС від 15.06.2019 «По особовому складу» з позивачем припинено (розірвано) контракт та звільнено з військової служби за підпунктом «а» (у зв'язку із закінченням строку контракту). Вислуга років станом на 15.06.2019 становить: календарна: 25 років 00 місяців 21 день; пільгова: 11 років 4 місяці 03 дні; загальна: 36 років 04 місяці 24 дні. Остаточною датою закінчення проходження військової служби вважається 15.06.2019.
При звільненні з військової служби відповідач виплатив позивачу одноразову грошову допомогу, передбачену ст. 15 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення з розрахунку 25 повних календарних років вислуги. Позивач вважає таку бездіяльність відповідача протиправною, оскільки загальна вислуга років становить 36 років 04 місяці 24 дні, що, на думку позивача, надає йому право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої ч. 2 ст. 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" ща за 11 років.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, визначено Законом України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII).
Статтею 9 Закону №2011-XII визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2018 № 558 затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України (далі - Інструкція № 558).
Відповідно до п. 2 Розділу І Інструкції № 558 грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення складається із:
посадового окладу;
окладу за військовим званням;
щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії);
одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Згідно із абз. 1 п. 9 розділу V Інструкції № 558 військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу жінкою-військовослужбовцем, яка має дитину (дітей) віком до 18 років, грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше (у цьому та інших пунктах цієї глави мається на увазі наявність календарної вислуги років).
Відповідно до абз. 5 п. 9 розділу V Інструкції № 558 строк календарної служби для визначення розміру одноразової грошової допомоги обчислюється згідно з пунктами 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року N 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їх сімей".
Пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України № 393 від 17 липня 1992 року "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" (далі - Постанова №393) установлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам, зазначеним у пункті "ж" статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються: військова служба в Збройних Силах, Державній прикордонній службі, Національній гвардії, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ та інших військових формуваннях, створених Верховною Радою України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації. Державній спеціальній службі транспорту.
Згідно із п.п. "а" п. 3 Постанови №393 до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: один місяць служби за три місяця: час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів. В період з 2014 по 2020 рік брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що підтверджується відповідними довідками (додаток 8).
З аналізу викладеного слідує, що одноразова грошова допомога у зв'язку із звільненням зі служби виплачується в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Судом встановлено, що наказом начальника 5-го прикордонного загону Державної прикордонної служби України «По особовому складу» від 15.06.2019 №167-ОС вирішено виплатити позивачу одноразову грошову допомогу в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 25 повних календарних років.
Отже, поняття «календарна вислуга років» застосовується не для позначення необхідної для призначення допомоги вислуги років, а для визначення розміру грошової допомоги: «в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби». При цьому, умовою набуття права на призначення та виплату одноразової грошової допомоги відповідно до частини другої статті 15 «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» є наявність «вислуги 10 років і більше».
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного суду від 11.04.2018 року у справі №806/2104/17 та від 21.04.2021 у справі №380/2427/20.
За вказаних обставин, суд вважає безпідставними посилання позивача на те, що одноразова грошова допомога у зв'язку із звільненням зі служби має вираховуватись з урахуванням пільгового стажу.
Суд зазначає, що право позивача на одноразову грошову допомогу при звільненні у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби відповідачем визнається та згідно витягу розрахунково-платіжної відомості за червень 2019 року вказану грошову допомогу позивачу виплачено у розмірі 150091,25 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням наведеного, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та оцінки наявних у матеріалах справи доказів в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
У відповідності до положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 2, 77, 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.В. Савицька